Український футбол
В’ячеслав ШАРПАР: «Обіцяли чи не обіцяли повернути зароблене, а на «Металіст» до суду звернувся»
Новобранець «хрестоносців» — про переїзд у Луцьк, дербі з «Карпатами» та ситуацію довкола харківського ФК

— В’ячеславе, як прокоментуєте поєдинок із галичанами?

— Та що тут багато розповідати? Головне, що перемогли. Тепер усі в очікуванні наступного матчу.

— Відчувалося, що брали участь у дербі, а не в пересічному матчі?

— Налаштовувалися, справді, як на дербі. А так, у принципі, все пройшло за сценарієм звичайної зустрічі чемпіонату. До того ж, додавало відповідальності за результат те, що матч першого кола лучани програли. Відтак зараз прагнули взяти реванш. Як бачите, нам це успішно вдалося.

— Було помітно, що ваша команда зі стартовим свистком агресивно побігла вперед. Це була вказівка Кварцяного — забити швидкий м’яч?

— Та ні, Віталій Володимирович не вимагав од нас подібного. Просто все співпало в дебюті двобою: були рішуче налаштовані, увімкнули чималі швидкості.

— Зусиллями Кобахідзе «хрестоносці» заслужено вийшли наперед у рахунку. Класний гол Олександра — випадковість чи високий рівень виконавської майстерності?

— Та зрозумійте, що я всього лише тиждень у команді! Іще повністю не знаю можливості всіх партнерів. Однак із того, що побачив у виконанні Кобахідзе, думаю, це була точно не випадковість.

— За перший тайм «Карпати» не завдали жодного удару у стулку воріт Шуста. У перерві Богдан не бідкався, що вже змерз? Тим паче, стовпчик термометра вказував на два градуси тепла.

— Та ні. Принаймні на цю тему ми з ним не розмовляли.

— У моменті з призначенням пенальті передбачали, що Шуст зможе парирувати удар і зберегти перевагу «Волині»?

— Звичайно, вірив! Підсвідомо навіть відчував, що зараз Богдан зловить удар Худоб’яка.

— Коли у львів’ян друге попередження отримав Пластун, стало легше дихати?

— Під завісу поєдинку ми й так повністю контролювали хід гри, тому доволі розкуто почувалися на полі. Але після червоної картки Пластуна, справді, можна сказати, що значно спокійніше стали дихати.

— Чи задоволений Віталій Кварцяний командними діями?

— У цілому, більше «так», аніж «ні». Безпереч­но, в нашій грі ще присутні недопрацювання. Отож іще є над чим трудитися. Однак ми все ж таки перемогли, тому Кварцяний радше задоволений результатом, аніж засмучений діями.

— Наразі в чемпіонаті розпочинається двотижнева пауза через підготовку й матчі націо­нальної збірної. Знаєте, чим займатиметеся у цей час? Вочевидь, команда зараз отримала кілька днів відпочинку?

— Так, зараз поки відпочиваємо. Нам сказали, що готуватимемося на місці, в Луцьку. Упродовж цієї перерви зіграємо три контрольних поєдинки.

— Процес адаптації відбувається безболісно? Говорили недавно, що «Волинь» — уже як рідна команда…

— Авжеж! Швидко влився в колектив. У Луцьку почуваюся комфортно, тому не потрібно було багато часу, щоби до чогось призвичаюватися.

— Зараз говорять, що лучани прагнуть пот­рапити до Ліги Європи. У середовищі клубу це відчувається?

— Повірте, ще рано говорити про єврокубки. Думаю, варто поглянути на турнірну таблицю лише після фінального туру. Тоді вже всі посідатимуть свої місця. Отож, якщо виборемо путівку, тоді й поговоримо про це.

— Думаю, питаннями про «Металіст» вас уже стомили. Іще маєте бажання згадувати про харківський ФК?

— Та вже, в принципі, не дуже маю бажання згадувати попередній етап. Звичайно, були хороші моменти впродовж того періоду. Однак те, що відбувалося останнім часом, навіть не хочеться обговорювати.

— Не секрет, що перед вами існує чимала заборгованість. Хтось обіцяв її ліквідувати?

— Обіцяли чи не обіцяли, але через суд уже подав усі потрібні документи, щоби повернути кровно зароблені. Тепер чекаю вердикту.

— До речі, не знаєте, яка доля чекає харківських гравців, яких «маринують» на базі?

— Знаю, що вони зараз разом займаються, щодня приходять на тренування. А як буде далі, мені невідомо. У кожного свій шлях. Уже багато хто також звернувся в Палату вирішення спорів, де все залежатиме від рішення функціонерів.

— Повертаючись до вас: окрім «Волині», були інші варіанти?

— Так, у січні була пропозиція з Казахстану. Проте на користь луцького ФК уплинула географія: до рідного Рівного зовсім близько. Тим паче, вирішили всі питання за один день.

— Кварцяний розповідав, що перед підписанням контракту Шуст і слова не сказав про фінансові умови, чого не сказав про вас…

— Та ми на цю тему також навіть не спілкувалися. Я хотів грати, тому зразу поставив підпис під тримісячним договором. Що буде далі? Не відкидаю можливості, що залишуся. Проте, що зараз говорити? Подивимося, як усе складеться.

Євген ДЕМЯН.


стрічка новин