Український футбол
За крок до мети
«УФ» представляє суперників українських клубів у раунді плей-оф Ліги Європи

«РУХ»

Польський клуб, заснований 1920 року, є не тільки одним із найстаріших футбольних колективів своєї держави, а й одним із найтитулованіших. 14 національних чемпіонств і тричі володар Кубка Польщі. Проте, потрібно зразу сказати, що нині для команди Яна Кочяна всі ці звитяги — лише приємний спогад, адже клуб востаннє вигравав національну першість 1989 року. Власне, найкращим досягненням «Руху» за останні роки є третє місце чемпіонату. Тягатись із конкурентами на кшталт варшавської «Легії» команді із Хожува доволі складно — минулої першості різниця між клубами сягнула 13-ти очок. Саме бронзові нагороди тогорічного сезону й дозволили полякам розпочати нинішню кваліфікацію в Лізі Європи з другого відбіркового раунду. Спочатку підопічні Яна Кочяна за сумою двох матчів пройшли «Вадуц» із Ліхтенштейну (3:2, 0:0), а в третьому раунді влаштували справжню драму з данським «Есб’єргом». Зігравши вдома 0:0, «Рух» зумів здобути результативну нічию на виїзді, забивши рятівний другий м’яч аж на 95-й хвилині. Цей м’яч і дозволив полякам вийти в раунд плей-оф на харківський «Металіст». До речі, найбільшим досягненням «Руху» на європейській арені є два чвертьфінали 1974 та 1975 років у Кубку УЄФА та Кубку чемпіонів відповідно. 1998 року хожувський клуб ще був фіналістом Кубка Інтертото.

Із огляду на останні результати нинішнього сезону, гра команди Яна Кочяна далека від задовільної. Після п’яти зіграних турів у польській екстракласі, «Рух» посідає 12-ту сходинку, програвши в трьох зустрічах, зігравши один раз унічию та вигравши вперше лише минулими вихідними в «Піаст Глівіце» на виїзді — 1:0.

Щодо персоналій команди, то тут усе доволі просто — в колективі лише два легіонери, один із яких — захисник Сенад Карамет із Боснії і Герцеговини. Усі інші виконавці — поляки, а відтак їхні прізвища мало що скажуть українським уболівальникам. Але цей факт аж ніяк не має тішити прихильників харків’ян — сила польського клубу саме в командній грі, а тому Ігорю Рахаєву доведеться добре помізкувати, як саме зламати їхню оборону. Особ­ливо в контексті останніх кад­рових пертурбацій у «Металісті».

«ХАЙДУК»

Ще донедавна про хорватський клуб мало хто згадував в Україні, хоча він є одним із найпотужніших у тамтешньому футболі — багаторазовий чемпіон країни, володар Кубка та Суперкубка Хорватії. Усе змінилось із гучним переходом до складу команди, яку очолює Ігор Тудор, колишнього скандального форварда київського «Динамо» Артема Мілевського. Нападник, який більше півроку шукав новий клуб, таки зумів знайти прихисток на одному з найкращих курортів Європи. Справа в тому, що місто Спліт — це не тільки домівка «Хайдука», а й одне з най­мальовничіших місць на узбережжі Адріатики.

Однак повернімося безпосередньо до гри. «Хайдук», будучи одним із «ветеранів» хорватського футболу, вже давно зарекомендував себе «незручним суперником» і на європейській арені — клуб тричі брав участь у чвертьфіналах Кубка Ліги чемпіо­нів (1976, 1980, 1995 рр.) та ще одного разу був у півфіналі Кубка УЄФА (1984 рік). Минулий сезон хорватський колектив закінчив на третьому місці у чемпіонаті, відставши від переможця — загребського «Динамо» — на 22 очки. Такий результат дозволив команді Ігоря Тудора розпочати нинішній євросезон у Лізі Європи з другого відбіркового раунду, в якому хорвати здолали ірландський «Дандлак» за сумою двох матчів — 3:2. Далі, в третьому раунді, все було набагато складніше, адже «Хайдуку» протистояв «Шахтар» із Караганди. У першій зустрічі хорвати програли на виїзді — 2:4, але в матчі-відповіді змогли створити невеличке диво — домашня перемога з рахунком 3:0 і вихід до раунду плей-оф. Велика заслуга у цій вікторії вболівальників «Хайдука», які на домашніх поєдинках несамовито підтримують своїх улюбленців. Власне, за такої атмосфери і сама команда має зовсім інший вигляд в рідних стінах. Прикладом цього є недавня гра у чемпіонаті Хорватії проти «Задара», коли господарі розтрощили опонентів із рахунком 6:0. Прикметно, що за будь-якого рахунку підопічні Тудора продовжували мчати вперед, не зупиняючись на досягнутому. До речі, у своїй дебютній грі за «Хайдук» голевим пасом відзначився Артем Мілевський. Тільки уявіть, як його прийматимуть уболівальники в Києві, адже саме у столиці України відбудуться всі три домашні матчі наших клубів у Лізі Європи. До слова, у хорватській першості зіграно п’ять турів, після яких «Хайдук» традиційно вже йде на третьому місці — три перемоги, одна нічия та одна поразка.

На завершення, кілька слів про склад команди. Про Артема ми вже згадали, а ось серед небагатьох інших легіонерів команди відзначимо двох гравців із Боснії і Герцеговини — захисника Авдія Вршаєвіча та півзахисника Тіно-Свена Сушича. Також вартий уваги й молодий вінгер із Кот-д’Івуару Жан-Еврар Куассі. Минулими вихідними «Хайдук» також посилився гравцем молодіжної збірної Гани Жеремі Аркорфулом.

«ФЕЙЄНООРД»

Одразу після жеребкування стало зрозуміло, що луганській «Зорі» випав найсильніший суперник серед решти наших команд. Що й казати — славетний роттердамський клуб є одним із головних стовпів у голландському футболі, маючи вражаючу академію з виховання світових зірок. Аби перелічити всі нагороди та заслуги «Фейєноорда», знадобиться окрема шпальта, а тому ми зразу перейдемо до насущних нині питань для нідерландців.

Цього літа голландський гранд зазнав чималих кадрових змін — команду залишили кілька молодих гравців, яких уже назвали черговим «золотим поколінням» «помаранчевого» футболу. Із клубу пішли Граціано Пеле, Деріл Янмаат, Бруно Мартінс Інді, Стефан де Врей. Останні троє стали відкриттям національної збірної Голландії на минулому чемпіонаті світу. Поповнилася команда взагалі неймовірною кількістю новачків.

Проте головною проблемою нині для клубу є перестановка на тренерському містку. Після прощання з Рональдом Куманом, який очолював останні три роки команду, до роттердамців прийшов Фред Рюттен. Але поки що цей фахівець може лише похвалитися званням найкращого тренера Нідерландів 2008 року по роботі з «Твенте». Того ж року він очолив німецький «Шальке», але був звільнений уже за рік через незадовільні результати.

Третє місце в ередівізі, за підсумками минулого сезону, дозволило команді стартувати нині в розіграші Ліги Європи саме з раунду плей-оф. Можливо, це й на руку роттердамському клубу, адже «розриватися» на два фронти в розпал літнього міжсезоння зараз команді дуже непросто.

Головним завданням Рюттена нині є стабілізувати склад і гру команди, зважаючи на такий літній «розпродаж». Говорити про поточну форму «Фейєноорда», мабуть, буде трохи зарано, адже у внутрішній першості нового сезону зіграно лише два тури. У активі підопічних Рюттена одна виїзна перемога над «Ден Хаагом» — 1:0 — та домашня нічия із «Херенвеном» — 1:1. Але, попри ці скромні результати, ні в якому разі не можна вважати, що нинішній «Фейєноорд» слабкий. Навпаки, в такі «невизначені» часи команда здатна піднести найбільше сюрпризів для своїх опонентів.

Володимир БОБИР.


стрічка новин