Змучені походом

Переглядів 34
UkrFootball.ua
UkrFootball.ua
0 голосів
Вітчизняні ФК стартують у груповому раунді єврокубків, але кореспондент «УФ» висловлює стурбованість щодо їхньої рівноцінної участі в обох турнірах

Випробування на міцність

На жаль, ці рядки пишуться до матчів українських команд на євроарені, проте підсумок цих протистоянь жодним чином не вплине на перипетії в національному чемпіонаті. Зрештою, саме за участі «Шахтаря», «Динамо», «Дніпра» та «Металіста» відбудуться головні двобої туру. Примітно, що, повертаючись до рідної першості, їм доведеться помірятися силами з командами, котрі якраз набрали обертів: «Зорею», «Волинню», «Карпатами» й «Олімпіком». Складно передбачити, хто з євроучасників перебуває у хороших фізичних кондиціях, які дозволили б однаково відіграти два матчі за тиждень. Утім, навіть застосовуючи ротацію складу, їхні суперники неодмінно отримають принаймні приховану перевагу.

Якщо ж поглянути на кожну пару, то завжди можна знайти передумови до того, щоби фаворит зазнав краху. «Шахтар» — «Зоря»: луганці після прощання з Лігою Європи обов’язково захочуть показати, що їхній виліт був передчасним, тому перемога над учасником ЛЧ стала би яскравим підтвердженням їхніх амбіцій. «Динамо» — «Волинь»: «хрестоносці» довго запрягали, та, нарешті, почали швидко їхати — минулими вихідними на собі це відчув запорізький «Металург» — 3:0. За створеними моментами лучани з початку сезону були одними з найкращих, отож, поліпшивши реалізацію, підопічнім Кварцяного до снаги зчинити галас на «Олімпійському». «Дніпро» — «Олімпік»: недооцінку дебютанта вже відчули на собі динамівці, луганці та МетаДон, які разом набрали лише одне очко. Якщо ж зі схожим налаштуванням вийдуть на поле дніп­ряни, то «олімпійці» й далі ламатимуть шаблони. «Карпати» — «Металіст»: галичанам поки не вдається легко здобувати позитивний результат, але покращення в грі відзначають усі, кому не лінь. Існує підозра, що «зелені леви» можуть вистрілити саме в зустрічі із харків’янами.

Чутки з-за кордону як каталізатор успіху

Пам’ятається, торік довкола персони Григорчука точилися справжні баталії: яку команду він очолить — «Динамо» чи «Дніпро»? Нагадаємо, тоді виступи перших за Блохіна не подобалися нікому, крім самого володаря «Золотого м’яча» 1975 року, тож розмови про його наступників практично не припинялись. Щодо дніпрян: усім було зрозуміло, що Хуанде Рамос не захоче залишитись в Україні, бо на нього існував серйозний попит у Європі. У цьому випадку теж було незрозуміло, хто зможе замінити іменитого іспанця, котрий вивів дніпропетровців на вищий рівень. Час минув, а Романа Йосиповича ми так і не побачили за кермом згаданих команд: колишній асистент Блохіна Сергій Ребров узяв на себе обов’язки повноправного наставника киян, а Маркевич, залишивши Харків, знайшов собі роботу в «Дніпрі». Хоча для повної картини також варто додати, що Григорчуку таки запропонували новий трудовий договір в Одесі з, імовірно, кращими умовами. Утім, розмова не про це.

Усі пам’ятають, що під час цих чуток «Чорноморець» демонстрував, певне, найкращу свою гру за останнє десятиліття. Скидається на те, що такі розмови психологічно були вкрай важливими для Романа Йосиповича, бо додавали впевненості у своїх силах й віру, що згодом омріяний топ-клуб таки вийде на нього з конкретною пропозицією. Останні ж півроку таких ось бесід про потенційну зміну прописки вітчизняного фахівця не було. Як наслідок, «моряки» доволі натужно провели стартовий проміжок у першості: по дві перемоги, мирові та поразки. Хоча для справедливості також потрібно визнати, що влітку одесити справді мали складну ситуацію із комплектацією.

Днями ж дещо несподівано з’явилась інформація, що у шорт-лист імовірних тренерів російського «Локомотива» увійшов і наш Григорчук. Якщо згадати, як його підо­пічні виступали впродовж побутування чуток, мовляв, тренер може їх залишити, виникає бажання, щоби ситуа­ція повторилась. Отож тут важливо не те, що Роман Йосипович може переїхати до нелюбимих нами сусідів, а те, що серйозний ФК розглядає його кандидатуру на місце головного тренера, що приємно кожному. До слова, такий розвиток подій, щоби уродженець Прикарпаття поїхав у Москву, маловірогідний, адже коуч одеситів ніколи не приховував своїх патріотичних поглядів. Загалом, сподіваємося, що це додасть наснаги Григорчуку, котрий поверне «Чорноморець» на звичний, високий, рівень.

Євген ДЕМЯН.