Кандидат у збірну з Дніпра-1, володар Кубка СРСР з Карпатами: 12 травня – цей день в історії українського футболу

12 травня 1942 року у місті Львів народився Юрій Басалик – нападник київського Динамо, московського ЦСКА та Карпат, володар Кубка СРСР.

Вихованець львівської ДЮСШ-4 свій шлях у дорослому футболі розпочинав у місцевому СКА. З 1962 по 1963 рр. виступав у складі київського Динамо, за який провів 14 поєдинків, забивши один гол. 

Наступні три сезони грав за московський ЦСКА, з яким двічі здобував бронзові медалі Вищої ліги СРСР. Усього ж за «армійців» провів 70 матчів, забивши 10 голів.

Ось як характеризували гру Басалика його сучасники:

«Лівий крайній нападник чи атакувальний півзахисник з чудовим стартовим ривком, сильним ударом з лівої ноги. Приваблював глядачів технічними, витонченими та ефектними діями, але інколи загравався – був нестабільним футболістом».

Транзитом через львівський СКА перейшов у Карпати. Разом із зелено-білими Басалик завоював Кубок СРСР у 1969 році. Загалом у футболці «левів» зіграв 98 поєдинків, у яких забив 10 м’ячів. Також взяв участь у найбільшій перемозі Карпат на той час, коли львів’яни вщент розбили білоруський Неман (8:0). Сам Юрій у тій грі відзначився одним голом.

 Останні два роки своєї ігрової кар’єри провів в одеському Чорноморці та луцькому Торпедо. Помер у Львові 16 вересня 1982-го у віці 40 років.

Таллес Бренер. Фото: ФК Рух

12 травня 1998 року у муніципалітеті Дівінополіс (Бразилія) народився Таллес Бренер – вихованець Флуміненсе, атакувальний півзахисник донецького Олімпіка та львівського Руха.

На юнацькому рівні виступав за Інтер (Лімейра) та Флуміненсе, у першу команду якої так і не зумів пробитися. На батьківщині постійну ігрову практику отримав лише в клубі Віла Нова. 

Саме звідти у лютому 2021 року Таллес перебрався до України, підписавши контракт з донецьким Олімпіком. У складі «олімпійців» провів 13 матчів, результативними діями не відзначався.

 Проте це не завадило атакувальному хавбеку зацікавити селекціонерів львівського Руху. У сезоні 2022/23 Таллес був одним з лідерів команди, оформивши 6+6 за системою гол плюс пас. Наразі в активі бразильця 11 голів та 10 асистів у 61 поєдинку за Рух. 

У 2022-му на правах оренди виступав за КуПС, з яким став переможцем Кубка Фінляндії. Усього ж за північноєвропейський клуб Таллес провів 10 матчів, забив два голи та оформив дві результативні передачі.

Після повернення в УПЛ виявився одним із найбільш ефективних іноземних гравців, тож виграв у відродженому референдумі «УФ» звання найкращого легіонера чемпіонату України 2022 року. З цієї нагоди Таллес дав велике інтерв’ю нашому сайту. 

Едуард Сарапій. Фото: СК Дніпро-1

12 травня 1999 року у місті Запоріжжя народився Едуард Сарапій – вихованець київського Динамо, захисник та півзахисник запорізького Металурга, харківського Металіста та Дніпра-1, срібний призер УПЛ.

На юнацькому рівні Сарапій захищав кольори київського Динамо, однак вже у 2016 році вирішив податися у дорослий футбол, а не чекати на свій шанс у гранді. 

Виступав за Таврію-Скіф, яка на той момент грала на Запорізьку область та брала участь в аматорському чемпіонаті. Пізніше також був гравцем новоствореного МФК Металург, який починав з аматорів. Саме у складі запоріжців дебютував на професійному рівні, загалом провівши за цей клуб 63 поєдинки, в яких забив 24 голи.

З 2021 по 2022 рр. виступав за харківський Металіст: 19 матчів, гол та асист. У липні 2022-го перебрався у Дніпро-1. Швидко став основним гравцем команди Олександра Кучера, яка в сезоні 2022/23 здобула срібні нагороди чемпіонату України. Наразі в активі Едуарда 68 матчів за дніпрян: сім голів та чотири асисти.

Двічі викликався до лав національної збірної України, проте так і не дебютував в офіційних матчах. Натомість Сарапій взяв участь у товариському поєдинку проти англійського Брентфорд В (2:0). Наразі Едуард є одним з кандидатів до команди синьо-жовтих на позицію центрального захисника.

На FanDay виходив великий біографічний матеріал про Сарапія, а також ексклюзивне інтерв’ю з Едуардом.

1912 — нар. Нерео Рокко (Італія) — найкращий тренер «Мілана», двічі вигравав КЄЧ і КВК.

1918 — нар. Фреді Біккель (Швейцарія) — 7-разовий чемпіон Швейцарії, легенда «Грасхопперса».

1976 — фінал 22 КЄЧ. «Баварія» (Мюнхен) — «Сент-Етьєнн» (Франція) — 1:0.

1982 — фінал 22 КВК. «Барселона» (Іспанія) — «Стандард» (Бельгія) — 2:1.

1988 — нар. Марсело (Бразилія) — лівий захисник «Реала», переможець ЛЧ, срібний та бронзовий призер ОІ.

1993 — фінал 33 КВК. «Парма» (Італія) — «Антверпен» (Бельгія) — 3:1.

1995 — пом. Адольфо Педернера (Аргентина) — форвард, 5-разовий чемпіон Аргентини та 4-разовий чемпіон Колумбії.

1995 — пом. Штефан Ковач (Румунія) — тренер, який двічі вигравав КЄЧ із «Аяксом».

1999 — фінал 28 розіграшу Кубка УЄФА. «Парма» (Італія) — «Марсель» (Франція) — 3:0.

2000 — фінал 1 Ліги Європи. «Атлетико» (Мад­рид, Іспанія) — «Фулхем» (Англія) — 2:1.

2001 — пом. Діді (Бразилія) — чемпіон світу 1958, 1962 рр., найкращий плеймейкер свого часу.