«Пограти за збірну України було б для мене честю»: Таллес розповів про найкращий рік у кар’єрі, за Рух і в УПЛ

Переглядів 8856
Артур Валерко Артур Валерко
9 голосів
«Пограти за збірну України було б для мене честю»: Таллес розповів про найкращий рік у кар’єрі, за Рух і в УПЛ
Таллес Бренер. Фото: ФК Рух
Вперше з 2014 року «УФ» визначає найкращого іноземного гравця чемпіонату України з футболу. Їх мало, проте всі вони – сміливці та симпатики нашої держави. А серед усіх легіонерів УПЛ 2022 року наші респонденти визнали найкращим бразильського півзахисника Руху Таллеса Бренера.

Колись звання найкращого легіонера України в референдумі «УФ» вигравали Валентин Белькевич, Діого Рінкон, Матузалем, Ісмаель Бангура, Жажа Коельо, Даріо Срна, Тайсон, Генріх Мхітарян, Хосе Соса та Луїс Адріано. Тепер легіонерів у розпорядженні клубів УПЛ всього 49, з них грали біля чотирьох десятків. Звісно, коли країна горить у війні, залишаються лише найбільш сміливі – хто вірить, що може проявити себе саме в нашому чемпіонаті. 

Найбільш яскравий серед них – 24-річний Таллес Бренер із львівського Руху. Атакувальний півзахисник за цей рік подорожчав вдвічі (з 300 тисяч євро до 600 тисяч – так дорого Transfermarkt не оцінював його ніколи в кар’єрі), він визнавався нашим сайтом найкращим гравцем місяця (читайте наше інтерв’ю з Таллесом за підсумками вересня), а також оформив 11 результативних дій у 14 матчах української Прем’єр-Ліги сезону 2022/23. 

Єдине, про що сперечаються статистики – чи в нього шість голів і п’ять асистів, чи, навпаки, п’ять голів і шість асистів: гол у дербі з ПФК Львів офіційний сайт УПЛ зарахував на Соломона (з передачі Бренера), тоді як ЗМІ вважають, що саме Таллес забив у цьому матчі. Ну, це вже залишимо для розбірок любителів футбольної бухгалтерії. Те, що хвилює зараз нас – Таллес Бренер, набравши 159 очок, виграв референдум і здобув звання найкращого легіонера чемпіонату України 2022 року. 

В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Таллес Бренер розповів про проривний 2022 рік у його кар’єрі, війну та футбол України та виступи за львівський Рух. Наше інтерв’ю стало можливим завдяки тому, що Антоні Бальсека блискуче переклав бесіду з Таллесом із португальської на українську. Дякуємо, Тоні!

«Захоплююся грою Тайсона і Луїса Адріано»

‒ Таллесе, вітаємо вас із здобуттям звання «Найкращий іноземний гравець чемпіонату України 2022 року». Ви випередили в голосуванні фахівців і журналістів Лассіну Траоре (Шахтар), Яніса Амаша та Домінго Бланко (Дніпро-1), Тауланта Сефері (Ворскла). Якщо чесно, під час сезону було відчуття, що з іноземних гравців УПЛ ви - найкращий?

‒ Я вдячний за цей титул та визнання кращим легіонером чемпіонату України. Цим досягненням завдячую своїй команді та колегам з клубу. Звісно, нескромно, проте вважаю, що також заслужив титул своєю грою та індивідуальними показниками.

‒ До вас за 21 рік проведення опитування це звання вигравали земляки Діого Рінкон, Матузалем, Жажа Коельо, Тайсон і Луїс Адріано. Що скажете про цих бразильських футболістів? З ким із них знайомі, кого бачили в грі? На вашу думку, хто найкращий бразилець в історії чемпіонату України?

‒ Я знаю всіх поіменно, і я захоплююсь грою Тайсона і Луїса Адріано. Вважаю Тайсона найкращим за все те, що він представив у чемпіонаті України. 

‒ А якби ви голосували за кращих легіонерів УПЛ за всю історію, яких трьох гравців би назвали? 

‒ Величезний вибір, і це все якісні, сильні гравці. Я б зупинився на цих трьох іменах: Тайсон (Шахтар), Клебер Фреітас (Динамо), Вілліан (Шахтар). 

«Граючи за Рух, відчуваю, як зростаю професійно»

‒ Де проводите відпустку? Що хочете встигнути за зимові канікули?

‒ Я проводжу свої канікули в Бразилії з сім’єю. Мої плани завжди пов'язані з моєю сім’єю, і я намагаюсь насолоджуватись цим часом якомога більше.

‒ Розкажіть, як після оренди приймали рішення повернутися в Україну. Які причини були для вас головними? 

‒ Мені подобається клуб, люди, які тут працюють, команда і проекти команди. Я вирішив повернутися, тому що, граючи за Рух, почуваюсь як вдома, і що важливо – відчуваю, як зростаю тут професійно.

‒ Що встигли побачити в Україні з наслідків війни? Чи почувалися в безпеці вдома та під час виїздів?

‒ Коли ми грали на виїзді у Києві, за містом встиг побачити наслідки війни і, відверто кажучи, було дійсно страшно. Проте в ФК Рух про нас турбуються, я відчуваю підтримку одноклубників. Команда у нас хороша, колектив справжній, дружній. Отже, цікаво грати й демонструвати хороші результати, що так потрібно нашим вболівальникам.

‒ Наскільки важко футболісту, якщо під час матчу була тривога й треба виходити грати після паузи? Це важче фізично чи психологічно?

‒ Я адаптувався до всього, до способу життя, який зараз є в Україні, до пауз у матчах через повітряні тривоги. І я, як і всі українці, повинен бути сміливим у цих обставинах.

‒ Попри все, які ваші враження від міста Львів? Як люди справляються з війною?

‒ Українці взагалі дуже сміливі, звичайно, іноді вони бояться, але я бачу багато мужності в тому, щоб захищати свій дім, свою родину та свою Батьківщину. Виходити після паузи однозначно важко і в фізичному плані, так і в психологічному.

‒ Ви вже не перший рік в Україні. УПЛ зберігає рівень? Чи стала слабкішою?

‒ Я думаю, що зберігає той самий рівень. В УПЛ дуже хороші гравці, сильні команди та складні матчі. 

«Як і всі українці, я повинен бути сміливим»

‒ Юнацька команда клубу Рух грає в єврокубках, чи під силу вашому клубу поборотися за вихід у континентальний турнір?

‒ Молодь — хороші гравці, Рух має чудову базу, і багато з них набираються досвіду, граючи в першій команді, що дуже допомагає в їхньому розвитку. Вони дуже талановиті, багато вже грають за першу команду. Безперечно, це наше майбутнє, і вони можуть дорости до єврокубків.

‒ Хто з суперників сподобався вам за грою - як клуби, так і окремі гравці?

‒ Насправді всі команди в Україні мають хороший рівень, але все-таки команди, які беруть участь в європейських змаганнях, відрізняються.

‒ Який стадіон сподобався найбільше?

‒ Стадіон «Україна», «Арена Львів» та той, де Олімпік у Києві (стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського, ‒ прим. «УФ»).

‒ Прийнято вважати, що у всіх найкращих гравців УПЛ один шлях - у команди-гранди. Якби ви вибирали, вибрали б Динамо чи Шахтар?

‒ Це дві чудові команди, і не так просто вибрати тільки одну. 

«Тренерам збірних України треба обов’язково звернути увагу на молодь Руху»

‒ Як оціните її виступ на чемпіонаті світу, кого (чого) не вистачило для кращого?

‒ Збірна Бразилії є єдиним п'ятиразовим чемпіоном світу, вони показали хорошу гру і, на жаль, програли в серії пенальті. В тому і краса футболу, що він непередбачуваний. Я дякую нашій збірній за виступ, вся Бразилія з ними й чекає, що на наступних Мундіалі та Копа Америка вони виступлять на найвищому рівні. 

‒ Кажуть, ви не відчували до себе інтерес від збірних Бразилії. Якби вам запропонували пограти за збірну України, пішли б, як ваші земляки Едмар, Мораес і Марлос?

‒ Без сумніву, це було б для мене честю.

‒ Яке враження на вас справляє збірна України? 

‒ Мені подобається дивитися матчі збірної України, я постійно стежу за ними, і в Руху є багато молодих гравців, які, я думаю, мають потенціал принести користь для збірної України. На молодих гравців Руху треба обов’язково звернути увагу. 

‒ Назвіть найкращі для вас матчі в сезоні. Який матч залишив неприємні спогади?

‒ Проти Зорі був мій найкращий матч, я зумів здійснити хет-трик. Неприємні спогади можуть бути на дербі, бо для мене дербі – завжди особливе (Рух поступився ПФК Львів – 1:2, хоча єдиний гол «жовто-чорних» створив якраз Таллес, ‒ прим. «УФ»).

‒ Що вам подобається, а що не подобається в європейському стилі футболу, порівняно з бразильським?

‒ Мені подобається грати швидко, я люблю продумувати кожну деталь своїх дій на полі, щоб завжди мати хорошу гру.  А в Україні грають дуже добре, у них агресивний стиль гри.

«Кучук завжди дає мені слушні поради»

‒ Хто із суперників-захисників найбільше запам'ятався складністю протистояння? Хто, на вашу думку, найсильніший захисник українського чемпіонату?

‒ Є багато хороших захисників, важко назвати одне ім'я. В Україні загалом сильні захисники, я бачив у збірній. Вважаю, що тут атакувальним гравцям не так просто.

‒ Леонід Кучук не обмежує вашу роль на полі? Зручно грати під нападником, чи у вас є більш бажані позиції?

‒ Мені комфортно грати на цій позиції, для мене це найкраща позиція.  Мені так подобається грати, і Леонід Кучук завжди дає мені слушні поради, щоб атакувати і мати моменти під час матчів.

‒ Розкажіть, як опинилися в Україні. Хто запрошував, чи довго вагалися, яким був ваш досвід у першому українському клубі - Олімпіку. Хто запросив у Рух і що знали до того про команду та місто. 

‒ Мене знайшов скаут донецького Олімпіка, його звати Кирило Мазур, спочатку було трохи складно, адаптація до стилю гри, бо зовсім інший стиль гри. З часом я звик до цього і продовжую адаптуватися все більше і більше. 

Добре знайомий мені по попередній команді Фабрісіо Альваренга говорив про цей клуб і високо відгукувався про Рух. У Руху можливість себе проявити запропонував агент Габріель Треллес. І тоді тренер Іван Федик запросив мене стати частиною команди. До того, як грав за Олімпік, ми грали у Львові і я побачив, що це справді дуже круте місто.

‒ Ваші побажання на 2023 рік фанатам футболу України

‒ Я дякую всім українцям, які слідкують за чемпіонатом, і ми сподіваємось, що все повернеться на круги своя якнайшвидше, і фанати на стадіоні, тому що вони ті, хто робить шоу, і багато сил усій Україні. Щиро обіймаю, і я дуже пишаюся тим, що я є частиною цієї нації та можу допомагати щодня, і я з нетерпінням чекаю на чудові виступи цього року.

X