Трагедія Динамо в Мюнхені за крок до мрії, наш культовий тренер: 21 квітня — цей день в історії українського футболу
1297 
21 квітня 1946 року у місті Чугуїв (Харківська область) народився Семен Альтман – воротар та наставник одеського Чорноморця, тренер московського Динамо, донецького Металурга, збірної України і Таврії, двічі чемпіон Молдови та бронзовий призер чемпіонату України.
Почав займатися футболом у київській ДСШ-1, де перебував у одній групі з Володимиром Мунтяном та Віктором Кащеєм. Під час своєї ігрової кар’єри був голкіпером Колгоспника (Рівне), Волині, Чорноморці (Одеса), Зірки (Тирасполь) та Локомотива (Херсон).
Свою тренерську кар’єру розпочав у Чорноморці, допомагаючи Віктору Прокопенку, Анатолію Полосіну та Юрію Заболотному. З 1990 по 1991 рр. очолював московське Динамо: сім перемог, по шість нічиїх та поразок.
Семен Альтман, фото: з відкритих джерел
Разом із Зімбру два роки поспіль ставав переможцем чемпіонату Молдови, також двічі здобував місцевий Кубок. У 1999 році повернувся в Україну, очоливши донецький Металург. За чотири роки разом з клубом здобув 48 перемог, 28 разів зіграв внічию та 29 гри програв. У сезоні 2001/02 «металурги» під орудою Альтмана завоювали бронзові нагороди чемпіонату України.
З 2003 по 2007 рр. був головним тренером Чорноморця, очолював клуб протягом 151 матчу: 61 перемога, 37 нічиїх, 57 поразок. Разом з «моряками» став бронзовим призером чемпіонату в кампанії 2005/06.
Ось що про методи роботи Альтмана розповідав ексфорвард Олег Венглинський:
«Його установки в Чорноморці – це окрема тема. Вони могли тривати і годину, і більше, оскільки Семен Йосипович розбирав команду суперника досконально, до дрібниць, включно з діями її лікарів і масажистів. Ну і, звичайно, його знамениті гороскопи, на підставі яких він і формував склад на гру.
На екран з монітора виводилася спеціальна таблиця, на якій кожен, хто повинен був вийти на поле, бачив свій щохвилинний графік: ось у цьому відрізку в тебе буде спад, а ось тут, навпаки, підйом».
З 2003 по 2007 рр. був головним тренером Чорноморця, очолював клуб протягом 151 матчу: 61 перемога, 37 нічиїх, 57 поразок. Разом із «моряками» став бронзовим призером чемпіонату в кампанії 2005/06.
Протягом трьох років поєднував роботу в клубі з допомогою Олегу Блохіну в національній збірній України. У 2006 році Альтман разом з командою синьо-жовтих дістався 1/4 фіналу на дебютному для нашої країни мундіалі.
Пізніше фахівець працював у маріупольському Іллічівці, російському Лучі-Енергія, а у 2010-му повернувся до роботи в тренерському штабі збірної. Цього разу крім Блохіна Альтман був помічником Юрія Калитвинцева та Мирона Маркевича.
Семен Альтман, фото: з відкритих джерел
З 2011 по 2012 рр. Семен Йосипович очолював сімферопольську Таврію: 12 перемог, дев’ять нічиїх та 10 поразок. З 2019-го працював у структурі Федерації футболу Молдови та навіть очолював національну команду протягом чотирьох ігор – усі поразки.
Загалом у вищому дивізіоні українського чемпіонату у ролі наставника провів 257 матчів, входячи до топ-10 фахівців за цим показником.
Наразі Альтман є тренером в ДЮФК одеського Атлетіка, де обіймає посаду тренера викладача, що забезпечує науково-методичну підтримку школи.
21 квітня 1987 року у місті Харків помер Павло Віньковатов – легендарний форвард київського Динамо, перший гравець біло-синіх, який забив 100 голів в офіційних матчах, володар Кубка СРСР.
Розпочинав кар’єру в харківському клубі Сільмаш, за який забив 16 голів у 46 поєдинках. Після успішних виступів за команду рідного міста Віньковатов отримав запрошення спробувати себе в найкращому колективі УРСР – київському Динамо. Його кар’єра в столичному клубі була перервана у 1941 році через початок німецько-радянської війни.
Зрештою, грав за Динамо до 1955 року. За підрахунками спортивного історика Володимира Баняса, саме Віньковатов став першим футболістом біло-синіх, який забив 100 м'ячів в офіційних матчах.
Павло Віньковатов, фото: ФК Динамо Київ
Разом з динамівцями завоював Кубок СРСР-1954. За два сезони до цього ставав срібним призером Вищої ліги союзу, а також тричі визнавався найкращим гравцем року в УРСР (1946, 1947, 1948).
Ось як характеризували гру Віньковатова його сучасники:
«Фізично сильний, швидкий, відмінно володів дриблінгом. Завдяки вмінню завдати сильного і точного удару з обох ніг, кілька років був найкращим бомбардиром команди».
Після завершення ігрової кар’єри тренував низку заводських команд, зокрема очолював бердичівський Прогрес. Саме в цьому клубі за його керівництва про себе заявив майбутній легендарний динамівець Анатолій Пузач.
21 квітня 1999 року на «Олімпіаштадіоні» пройшов матч-відповідь півфіналу Ліги чемпіонів, в якому Баварія приймала київське Динамо.
Після вогняної нічиєї (3:3) у першому київському матчі команди Отмара Хітцфельда та Валерія Лобановського зустрічалися в Мюнхені. Німецький клуб влаштовувала нічия, а ось киянам попри все потрібно було перемагати.
Зрештою, долю поєдинку вирішив єдиний гол півзахисника Баварія Маріо Баслера на 35-й хвилині гри, яким він поховав надії біло-синіх на боротьбу за трофей.
Наразі участь Динамо у півфіналі Ліги чемпіонів є найвищим досягненням українського клубу в найпрестижнішому єврокубковому турнірі за часи незалежності.
У фінальному поєдинку тієї ЛЧ Баварія через знаменитий Фергі-тайм втратила перемогу над Манчестер Юнайтед, поступившись з рахунком 1:2.
Ліга чемпіонів, 1/2 фіналу, матч-відповідь
Баварія – Динамо – 1:0 (1:0), перша гра – 3:3
Гол: Баслер, 35
- Баварія: Кан, Баббель, Куффур, Маттеус, Еффенберг, Баслер, Йереміс, Тарнат (Фінк, 85), Янкер (Даеї, 74), Циклер (Саліхаміджич, 74), Лінке.
- Динамо: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Косовський, Шевченко, Ребров, Гусін (Кардаш, 82), Хацкевич, Белькевич.
21 квітня 2001 року у місті Запоріжжя народився Олександр Драмбаєв – вихованець донецького Шахтаря, захисник Маріуполя, бельгійського Зюлте-Варегем та хорватського Осієка.
Свій футбольний шлях оборонець розпочав у школі запорізького Металурга, звідки у 2018 році перебрався у Шахтар. У складі «гірників» провів чотири поєдинки на рівні Юнацької ліги УЄФА. За першу команду донеччан наразі жодного матчу так і не провів. Два сезони на правах оренди виступав за Маріуполь: 25 ігор, дві результативні передачі.
Влітку 2022-го пішов в оренду в бельгійський Зюлте-Варегем, за який теж зіграв 25 поєдинків, оформивши 1+1 за системою гол+пас. Контракт Олександра з «гірниками» чинний до 30 червня 2025 року.
У сезоні 2023/24 Драмбаєв захищає кольори хорватського Осієка, де мав стабільну ігрову практику до отримання травми.
- Ексклюзивне інтерв’ю з Олександром Драмбаєвим читайте на сайті «Український футбол».
1930 — нар. Джек Тейлор (Англія) — один із найкращих арбітрів світу, судив фінал ЧС-1974, включений у зал футбольної слави.
1955 — нар. Тоніньо Серезо (Бразилія) — срібний призер ЧС 1978, майже 10 років грав у Італії за «Рому» та «Сампдорію».
1965 — нар. Томас Хелмер (Німеччина) — чемпіон Європи та володар Кубка УЄФА-1996, зараз працює спортивним журналістом.
1979 — нар. Тобіас Ліндерот (Швеція) — талановитий півзахисник, на жаль складна травма завадила подальшому розвитку його кар’єри.
2006 — пом. Теле Сантана (Бразилія) — тренер збірної Бразилії на ЧС 1982, 1986 рр. Єдиний тренер, який перемагав у всіх чотирьох провідних чемпіонатах штатів Бразилії — Сан-Паулу, Мінас-Жерайс, Ріу-Гранді-ду-Сул і Ріо-де-Жанейро.
