Захисник Динамо, помічник Шовковського, бронзовий призер Євро: 21 травня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 1577
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
2 голоси
Захисник Динамо, помічник Шовковського, бронзовий призер Євро: 21 травня — цей день в історії українського футболу
Євгеній Макаренко (ліворуч), фото: ФК Динамо Київ
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

21 травня 1961 року у місті Миколаїв народився Анатолій Бузник – легенда миколаївського Суднобудівника, захисник київського СКА та черкаського Дніпра, тренер юнацьких збірних України, Борисфена, Олександрії та Лівого берега.

Анатолій Бузник, фото: з відкритих джерел

У 1979 році Бузник почав свою ігрову кар'єру в складі миколаївського Суднобудівника. Саме в команді рідного міста захисник і став легендою клубу, провівши загалом близько 256 поєдинків (22 голи). Крім цього оборонець також пограв за київський СКА, черкаський Дніпро та очаківський клуб Артанія.

У тренерстві Бузник стартував з Артанії, де був граючим тренером. Протягом двох років очолював олександрійський клуб Поліграфтехніка, після чого перейшов на роботу з юнацькими збірними України. З 1999 по 2000 рр. очолював Борисфен, з яким став володарем Кубка Другої ліги. Після роботи з молодіжним складом китайського клубу Санті повернувся до роботи в збірних, також очолював Студентську збірну України. Срібні медалі китайської Всесвітньої Універсіади 2001 року на той час були найвищим досягненням вітчизняного футболу на цьому рівні.

У клубний футбол повернувся аж за дев’ять років (2001-2010), очоливши кіровоградську Зірку. Пізніше працював у запорізькому Металурзі. Останнім місцем роботи Бузника був Лівий берег, де він обіймав посади спортивного директора то головного тренера.

Еміліан Карас, фото: ФК Динамо Київ

21 травня 1967 року у місті Кишинів народився Еміліан Карас – легендарний захисник Зімбру, п’ятиразовий чемпіон Молдови, помічник Мірчі Луческу та Олександра Шовковського у київському Динамо.

За часи своєї ігрової кар’єри Карас виступав на позиції центрального захисника. Найбільше матчів у власній кар’єрі провів за кишинівський Зімбру, з яким п’ять разів ставав чемпіоном Молдови та здобував Кубок країни. Загалом за Зімбру провів близько 200 поєдинків.

За кордоном виступав лише у лавах російського клубу Тюмень (1997). У складі національної збірної Молдови Карас провів дев’ять поєдинків.

Свою тренерську кар’єру розпочинав у кишинівській Дачії, ставши найкращим тренером Молдови у 2006 році. Разом зі столичним клубом ставав срібним та бронзовим призером чемпіонату. Пізніше працював у Росії (Аланія, Кубань, Динамо Москва), Катарі (Аль-Арабі), Румунії (Тиргу-Муреш, ЧФР Клуж), Китаї (Цзянсу Сайнті, Гуйчжоу Хенфен) та ОАЕ (Ан-Наср).

У київське Динамо прийшов влітку 2020 року, увійшовши в тренерський штаб Мірчі Луческу. Разом з киянами став переможцем Суперкубка, Кубка та чемпіонату України. Після відставки Містер продовжує працювати у штабі Олександра Шовковського в ролі його асистента.

Євгеній Макаренко, фото: ФК Динамо Київ

21 травня 1991 року у місті Київ народився Євгеній Макаренко – вихованець Динамо, захисник бельгійських Кортейка та Андерлехту, який нині виступає за казахський Ордабаси, дворазовий чемпіон України та переможець КПЛ.

За часи своїх виступів у столичному гранді Макаренко провів 61 матч, забивши два голи та оформивши п’ять результативних передач. Разом з Динамо Євгеній двічі ставав переможцем чемпіонату та Кубка України. На правах оренди захисник виступав за ужгородську Говерлу (27 матчів, гол та два асисти). 

У 2017 році Макаренко перебрався до бельгійського чемпіонату, де виступав за Кортрейк та Андерлехт. У складі першого колективу Євгеній провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 68 (три голи, чотири асисти). За Андерлехт в свою чергу зіграв 20 поєдинків, оформивши два асисти.

З 2021 по 2023 рр. українець виступав за угорський Фехервар: 56 матчів, два голи та сім результативних передач. Влітку 2023-го перейшов у Ордабаси, з яким став переможцем казахської Прем’єр-ліги. Наразі в активі Макаренка 22 матчі (три голи, два асисти) у складі колективу з Шимкенту.

За національну збірну України Євгеній провів 15 поєдинках (один асист), брав участь у двох іграх синьо-жовтих на Євро-2020. 

Богдан В'юнник, фото: Getty Images

21 травня 2002 року у місті Харків народився Богдан В'юнник – донецького Шахтаря, нападник Маріуполя, Цюриха та гданської Лехії, чемпіон України та бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи.

На дитячо-юнацькому рівні Богдан виступав за харківський Металіст, київське Динамо та донецький Шахтар. Дорослу кар’єру розпочав у складі «гірників», загалом за першу команду яких провів 12 матчів: один гол та чотири результативні передачі. Разом з донеччанами В’юнник став чемпіоном України.

На правах оренди виступав за Маріуполь (13 матчів, гол та асист, швейцарський Цюрих (14 матчів та асист) та австрійський Грацер (14 матчів, гол та асист). Навесні 2023 року Богдан перебрався у клуб Першого дивізіону Польщі – Лехію (Гданськ).

На молодіжному чемпіонаті Євро-2023 завоював бронзові медалі турніру, провівши три матчі групового етапу, в яких забив один гол у ворота Іспанії (2:2).

1904 — у Парижі створено ФІФА.

1942 — нар. Іво Віктор (Чехословаччина) — чемпіон Європи-1976, один із найкращих воротарів у історії футболу.

1966 — нар. Франсуа Омам-Бійік (Камерун) — один із творців сенсації збірної Камеруну на ЧС-1990.

1969 — фінал 9 КВК: «Слован» Б (Чехословаччина) — «Барселона» (Іспанія) — 3:2.

1971 — перегравання фіналу 11 КВК: «Челсі» (Англія) — «Реал» (Іспанія) — 2:1. Перший матч — 1:1.

1975 — матч-відповідь фіналу 4 Кубка УЄФА: «Твенте» (Нідерланди) — «Боруссія» М (Німеччина) — 1:5. Перший матч — 0:0.

1980 — матч-відповідь фіналу 9 Кубка УЄФА: «Айнтрахт» (Німеччина) — «Боруссія» М (Німеччина) — 1:0. Перший матч — 2:3.

1988 — захисник «Шальке» Клаус Фіхтель став найстарішим гравцем бундесліги (43 роки, 183 дні).

1997 — матч-відповідь фіналу 26 Кубка УЄФА: «Інтер» (Італія) — «Шальке» (Німеччина) — 1:0. Перший матч — 0:1, по пен. — 1:4.

2003 — фінал 32 Кубка УЄФА: «Порту» (Португалія) — «Селтик» (Шотландія) — 3:2.

2008 — фінал 17 ЛЧ: «Манчестер Юнайтед» (Англія) — «Челсі» (Англія) — 1:1, по пен. — 6:5.