Створення ФК Львів, таланти академій Дніпра та Динамо: 22 травня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 578
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
2 голоси
Створення ФК Львів, таланти академій Дніпра та Динамо: 22 травня — цей день в історії українського футболу
Микола Михайленко. Фото: ФК Олександрія
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

22 травня 1979 року у місті Одеса народився Геннадій Альтман – воротар одеського Чорноморця, кишинівського Зімбру та низки інших українських клубів, чемпіон Молдови.

Перші роки своєї дорослої кар’єри Геннадій провів у складі одеського Чорноморця, звідки у 1998 році перебрався у Зімбру, з яким став чемпіоном Молдови. З 2000 по 2002 рр. виступав за донецький Металург, зігравши у чотирьох поєдинках. На правах оренди грав за дружківський Машинобудівник.

Після виступів за дубль донецького Металурга та російські Хімки Альтман перейшов у Чорноморець. Саме у складі цієї команди Геннадій провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 40 (45 пропущених голів, 15 матчів «на нуль»). У сезоні 2005/06 став бронзовим призером чемпіонату України в складі «моряків». Свою кар’єру Альтман догравав у маріупольському Іллічівці та Олександрії. 

Тренерський шлях Геннадій розпочав у сімферопольській Таврії, де займався з воротарями. Пізніше також працював у школі одеського Атлетика та збірній Молдови. Останнім місцем роботи Альтмана був клуб з Одещини – Балкани, який він покинув влітку 2022 року.

Батько Геннадія – Семен – видатний український тренер, який грав та тренував одеський Чорноморець, двічі ставав чемпіоном Молдови та працював у штабі Олега Блохіна в збірній України, зокрема на чемпіонаті світу 2006.

Геннадій Альтман. Фото: Чорноморець

22 травня 1998 року у місті Нікополь (Дніпропетровська область) народився Максим Луньов – вихованець Дніпра, вінгер луганської Зорі та Кривбасу, двічі бронзовий призер чемпіонату України.

У 2011 році Луньов перебрався в академію Дніпра зі школи Електрометалург-НЗФ рідного міста. За першу команду дніпрян виступав у сезоні 2016/17, провівши 24 матчі (один асист). Після розвалу Дніпра Максим з іншими талантами команди – Андрієм Луніним, Євгеном Чеберком та Олександром Сватком – перебрався у луганську Зорю.

За луганців Максим зіграв 114 поєдинків, забивши чотири голи та оформивши дев’ять результативних передач. Разом із Зорею ставав бронзовим призером чемпіонату України та виходив до фіналу Кубка.

Свої другі бронзові нагороди Луньов здобув вже у ролі вінгера Кривбасу, за який виступає від другої частини сезону 2022/23. Наразі в активі Максима 30 матчів за криворізький колектив, у яких він забив п’ять голів. 

Максим Луньов. Фото: Кривбас

22 травня 2001 року у селищі Варва (Чернігівська область) народився Микола Михайленко – вихованець Динамо, півзахисник одеського Чорноморця, луганської Зорі та Олександрії.

Вихованець біло-синіх досі не дебютував у першій команді киян, проте має шість поєдинків за столичний гранд на рівні Юнацької ліги УЄФА, в яких відзначився одним асистом.

Дебютував на дорослому рівні Михайленко в складі одеського Чорноморця, за який виступав на правах оренди в сезоні 2021/22. Усього ж за «моряків» провів 16 матчів, оформивши 2+2 за системою гол плюс пас. Наступним клубом Миколи стала луганська Зоря, за яку він зіграв лише у п’яти поєдинках.

Останні два сезони Михайленко захищав кольори Олександрію, зігравши у 30 матчах, у яких забив сім голів. Орендна угода з «містянами» у півзахисника розрахована до завершення поточної кампанії УПЛ. Вже влітку Микола має повернутися в Динамо, з яким має чинний контракт до 30 червня 2025 року.

Микола Михайленко. Фото: Олександрія

22 травня 2006 року було створено ФК Львів, який виступав у Другій, Першій та Прем’єр-лігах України.

Колектив під назвою Львів вже виступав у чемпіонатах України протягом 1993-2001 років. Ця команда була володарем Кубка міста та абсолютним чемпіоном Львівщини. Згодом клуб виступав у Другій та Першій лізі, однак у 2001 році був ліквідований.

Вже за п’ять років був створений колектив з такою ж назвою, який, однак, не бажав мати нічого спільного зі своїми попередниками. Львів у Першій лізі посів місце стрийського клубу Газовик-Скала, який був на межі банкрутства. Таким чином новостворений львівський клуб став правонаступником команди зі Стрия.

У свій перший сезон колектив посів 11 місце у Першій лізі та на стадії 1/8 фіналу вилетів від харківського Металіста в серії післяматчевих пенальті.

За підсумками сезону 2007/08 Львів вийшов до елітного дивізіону, посівши другу сходинку під керівництвом легенди місцевого футболу Степана Юрчишина. Проте дебют в УПЛ вийшов невдалим – 15 місце з 16 та повернення до Першої ліги. Аж до свого зникнення у 2012 році львівський колектив так і не зумів повернутися до еліти.

Емблема ФК ЛЬвів. Фото: ФК Львів

Професійна команда відновилася вже за п’ять років, трохи раніше вихованці Львову виступали на першість області. У сезоні 2017/18 Львів посів п’яте місце у Другій лізі, проте вже наступну кампанію починав в УПЛ, де замінив Верес, нібито зробивши тотальний ребрендинг рівненського клубу.

В еліті команда взяла бразильський вектор, запрошувала низку виконавців, які зростали разом з м’ячем на пляжі, проте очікуваного ефекту ця стратегія не дала. З усієї бразильської когорти гравців на хорошому рівні закріпилися Лукас Тейлор, Бруно та Пернамбуко.

Саме у свій дебютний сезон в УПЛ після відродження Львів і досяг найкращих успіхів, посівши шосту сходинку турнірної таблиці з 12 команд. Кампанія 2022/23 стала останньою в історії львівського «Феніксу», адже клуб знову зник з футбольної мапи. Чекати на третій прихід? Президент ДЮСШ Львів Роман Михайлів сказав у інтерв’ю «УФ», що підґрунтя для цього є.

  • Рекордсмен за кількістю проведених матчів: захисник Віталій Романюк (144);
  • Найкращий бомбардир в історії ФК Львів: Григорій Баранець (27). Його брат-близнюк Борис займає другу сходинку з 20 голами.

1937 — нар. Віктор Понедєльник (СРСР) — автор вирішального гола у фіналі ЧЄ-1960. Працював головним редактором журналу «Футбол-Хокей».

1946 — нар. Джордж Бест (Пн. Ірландія) — легенда британського футболу, міг добитися набагато більше, якби не зловживання алкоголем. Помер, не доживши до 60 років.

1953 — нар. Бум Кун Ча (Пд. Корея) — найкращий футболіст Азії XX ст., переможець Кубка УЄФА 1980, 1988 рр.

1963 — фінал 8 КЄЧ: «Мілан» (Італія) — «Бенфіка» (Португалія) — 2:1.

1972 — пом. Бернабе Феррейра (Аргетина) — забив у чемпіонаті Аргентини 232 м’ячі в 228 матчах!

1985 — матч-відповідь фіналу 14 Кубка УЄФА: «Реал» (Іспанія) — «Відеотон» (Угорщина) — 0:1. Перший матч — 3:0.

1991 — матч-відповідь фіналу 20 Кубка УЄФА: «Рома» (Італія) — «Інтер» (Італія) — 1:0. Перший матч — 0:2.

1991 — пом. Стен Мортенсен (Англія) — легенда «Блекпулу» та збірної Англії (25 матчів, 23 голи).

1996 — фінал 5 ЛЧ: «Ювентус» (Італія) — «Аякс» (Нідерланди) — 1:1, по пен. — 4:2.