Паненка Мілевського і Україна виходить до чвертьфіналу ЧС: 26 червня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 193
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
2 голоси
Паненка Мілевського і Україна виходить до чвертьфіналу ЧС: 26 червня — цей день в історії українського футболу
Україна радіє виходу в чвертьфінал ЧС-2006, фото: Getty Images
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

26 червня 1993 року у Загребі на стадіоні «Максимір» пройшов товариський матч, у якому збірна Хорватії приймала команду Україну.

Поєдинок стався напередодні старту відбору на чемпіонат Європи 1996 року. Того дня «картаті» без особливих проблем розібралися з українською збірною, яку очолював Олег Базилевич. Спершу в дебюті гри результативним ударом головою відзначився Давор Шукер. Далі був прекрасний дальній удар у виконанні Желько Аджич, для якого ця гра та гол залишаться єдиними в його кар’єрі у хорватській збірній.

Надію українським вболівальникам подарував гол дебютанта та тодішнього гравця Карпат Андрія Гусіна, який скоротив відстань у рахунку. Проте вже наприкінці гри ударом головою Мирослав Бічаніч поставив крапку у цьому спарингу.

Товариський матч

Хорватія – Україна – 3:1 (1:0)

Голи: Шукер, 13, Аджич, 47, Бічаніч, 83 – Гусін, 57

  • Хорватія: Ладич, Живкович, Ярні, Павличич, Вуліч (Младенович, 42), Першон, Аджич (Челич, 85), Міше, Шукер (Шпехар, 81), Бобан, Бокшич (Бічанич, 59).
  • Україна: Ковтун, Попов, Беженар, Дірявка, Полунін, Михайленко (Топчієв, 81), Похлєбаєв, Грицина (Гусін, 46), Шкапенко, Гусєв (Ковалець, 46), Коновалов.

26 червня 2006 року у Кельні пройшов матч 1/8 фіналу чемпіонату світу, у якому зустрічалися збірна України та команда Швейцарії.

Цей поєдинок свого часу охрестили, як найбільш нудний в історії чемпіонатів світу. І справді та гра не була видовищною, але результат, здобутий у той день, пригадується виключно у позитивному моменті.

Що згадується відразу? Звісно це і незабитий післяматчевий пенальті Андрія Шевченка, паненка Мілевського, якого в разі невдачі був готовий «прибити» Андрій Воронін та рекорд Олександра Шовковського, який жодного голу в серії 11-метрових на чемпіонаті світу й не пропустив.

Все це в купі й дало нам історичне досягнення – збірна України, що вперше вийшла на чемпіонат світу, відразу досягала стадії чвертьфіналу, де на нас вже чекала грізна національна команда Італії.

Чемпіонат світу-2006, 1/8 фіналу

Швейцарія – Україна – 0:0 (по пен. 3:4)

  • Швейцарія: Цубербюлер, Деген, Джуру (Гріхтінг, 34), Мюллер, Маньїн, Фогель, Віккі, Кабаньяс, Якін (Штреллер, 64), Барнетта, Фрай (Лустрінеллі, 117).
  • Україна: Шовковський, Гусєв, Ващук, Гусин, Несмачний, Воробей (Ребров, 94), Тимощук, Шелаєв, Калиниченко (Ротань, 75), Воронін (Мілевський, 111), Шевченко.

26 червня 2010-го року у віці 47 років помер Василь Євсєєв – вихованець луганської Зорі, захисник київського Динамо та донецького Шахтаря, дворазовий чемпіон СРСР.

Перші два роки своєї кар’єри Євсєєв провів у команді рідного міста – Зорі. За цей час у складі луганського клубу оборонець провів близько 83 матчів. А далі було київське Динамо, куди Василь перейшов через своє небажання служити в радянській армії.

За український гранд Євсєєв грав у період з 1983 по 1987 рр. Разом з біло-синіми завоював чотири трофеї – два чемпіонства та два Кубки СРСР. Усього ж за Динамо захисник зіграв 113 матчів. Вважався майстром персональної гри, а після повернення Валерія Лобановського у клуб був переведений на позицію ліберо. У новому амплуа позитивно проявити себе він не зумів, після чого втратив місце у стартовому складі.

Останнім клубом, кольори якого Євсєєв захищав у радянський період, став донецький Шахтар. Саме за цей клуб Василь провів найбільше поєдинків – 122 (сім голів, дві результативні передачі). У 1992 році Василь перебрався до Ізраїлю, де виступав за Маккабі з Хайфи. А ось далі Євсєєв подорожував між клубами українського та російського чемпіонату.

На батьківщині захисник встиг пограти також за такі клуби, як Евіс, Динамо-2, Буковина, Нива (Вінниця) та Кристал (Чортків). У Росії Василь виступав за Текстильщик та Уралан, у якому й завершив ігрову кар’єру в середині 90-х.

Саме там ексзахисник розпочав тренерську діяльність, тривалий час був помічником Павла Яковенка в Уралані. З 2001 по 2003 рр. обіймав посаду асистента головного тренера у полтавській Ворсклі, допомагаючи протягом тривалого часу ще одному легендарному динамівцю – Андрію Балю.

У сезоні 2004/05 Євсєєв очолював київське ЦСКА: 17 перемог, шість нічиїх, 14 поразок. У тій кампанії «армійський» клуб посів сьому сходинку в турнірній таблиці Першої ліги. Останнім місце роботи ексзахисника став столичний Арсенал, де він був помічником Олександра Заварова, В’ячеслава Грозного та Юрія Бакалова.

Син Василя – Євген – вихованець Динамо, захисник київських ЦСКА та Арсеналу, що у серпні 2011-го загинув у автокатастрофі.

1968 — нар. Паоло Мальдіні (Італія) — ще за життя став легендою «Мілана» та збірної Італії. Один з найтитулованіших футболістів світу.

1987 — нар. Самір Насрі (Франція) — півзахисник «МС» і збірної Франції.

1992 — фінал VIII ЧЄ: Данія — Німеччина — 2:0 (Дженсен, 18, Вільфор, 78).