Ювілей керманича збірної України, польський джокер в УПЛ: 3 червня — цей день в історії українського футболу

3 червня 1974 року у місті Горлівка (Донецька область) народився Сергій Ребров – легенда київського Динамо, форвард Тоттенхему, Вест Хему та Фенербахче, головний тренер збірної України. 

Сергій Ребров. Фото: Google

Без перебільшень, Ребров – один із найвидатніших гравців в історії Динамо. Однак розпочинав свій футбольний шлях нападник з донецького Шахтаря, у складі якого провів два сезони у Вищих лігах СРСР та України.

У 1992-му Ребров перебрався до Києва, де захищав кольори Динамо до 2000 року. Після європейського періоду кар’єри нападник повернувся до біло-синіх, виступаючи за них з 2005 по 2007 рр. Усього ж у складі динамівців форвард провів 360 поєдинків, забивши 163 м’ячі та оформивши 69 асистів. 

Зв’язка Ребров-Шевченко гриміла на всю Європу, особливо після того, як підопічні Валерія Лобановського розібралися з каталонською Барселоною в обох матчах Ліги чемпіонів. У ролі гравця біло-синіх Сергій дев’ять разів ставав чемпіоном України та сім разів завойовував Кубок.

Влітку 2000 року за солідну суму Ребров змінив українську столицю на англійську, підписавши контракт з Тоттенхемом. У складі «шпор» розкритися на повну не зумів, забивши лише 16 голів та віддавши вісім асистів у 72 матчах. На правах оренди виступав за Фенербахче (41 матч, п’ять голів), з яким став чемпіоном Туреччини, а ще пізніше грав у Вест Хемі (32 матчі, два голи).

Після виступів у складі киян Ребров відправився в казанський Рубін, у складі якого він два роки поспіль здобував золоті медалі чемпіонату Росії. Загалом за казанців українець провів 33 матчі, забивши п’ять голів. Останнім клубом в кар’єрі Реброва став аматорський Ірпінь (Гореничі), за який він зіграв цілком собі офіційний матч на Кубок України проти Волині (1:4)

За національну збірну України Ребров виступав з 1992 по 2006 рр. Загалом за синьо-жовтих провів 75 матчів (15 голів, два асисти). Брав участь на тріумфальному для команди Олега Блохіна ЧС-2006, де відзначився голом у ворота Саудівської Аравії (4:0).

Відразу після завершення ігрової кар’єри Ребров розпочав тренерську. Працював ексфорвард у структурі київського Динамо та збірної України, поки у 2014 році не отримав шанс проявити себе в ролі головного тренера. Саме з Динамо розпочався тренерський шлях Сергія Станіславовича. Разом з киянами вперше за довгий час фахівець повернувся до групового етапу Ліги чемпіонів, двічі ставав переможцем чемпіонату та Кубка України, також одного разу здобував Суперкубок.

Після Динамо Ребров працював в Саудівській Аравії, де очолював Аль-Ахлі. З 2018 по 2020 рр. українець був головним тренером будапештського Ференцвароша. Саме Ребров повернув «фраді» до Ліги чемпіонів і тричі поспіль ставав чемпіоном Угорщини.

Наступні два роки фахівець працював в ОАЕ з клубом Аль-Айн, куди пізніше також приєднався легендарний динамівець Андрій Ярмоленко. В ОАЕ Ребров став чемпіоном та володарем Кубка ліги.

Влітку 2023 року Сергій Станіславович очолив збірну України, згодом ще отримав посаду віцепрезидента УАФ в команді Андрія Шевченка. На чолі синьо-жовтих Ребров провів 10 матчів (шість перемог, три нічиї та поразка) та вивів збірну на чемпіонат Європи-2024.

3 червня 1984 року у місті Сімферополь народився Денис Голайдо – ветеран Таврії, півзахисник донецького Металурга та Закарпаття, володар Кубка України.

Левову частку своєї кар’єри провів у рідній Таврії, за яку виступав з 2003 по 2010 рр. За цей час Денис провів 172 матчі за сімферопольців, у яких забив п’ять голів та віддав 25 результативних передач. Разом з кримським колективом Голайдо став переможцем Кубка України в сезоні 2009/10, коли підопічні Сергія Пучкова здолали донецький Металург в орертаймі (3:2).

Перебуваючи на контракті у Таврії, Денис на правах оренди з 2004 по 2006 рр. виступав у складі Закарпаття: 37 матчів, гол та асист. Також Голайдо низку поєдинків провів за Металург (Донецьк), взявши участь у 69 матчах колективу (два голи та два асисти). У 2014 році півзахисник захищав кольори білоруського клубу Слуцьк, за який провів 10 ігор.

Після окупації Росією українського Криму Голайдо продовжив жити на півострові, виступав за псевдо Таврію, яка має приставку ТСК. Під час президентських виборів 2018 року в Росії входив до команди Putin Team, яка виступала у підтримку Володимира Путіна. З 2017-го Денис працює в Республіканській федерації футболу Криму, очолюючи комітет з проведення змагань.

Проросійської позиції свого часу не було чути від Голайда, коли його запрошували зіграти за національну збірну України. Дебютувавши у склади синьо-жовтих у березні 2008-го, в складі української команди №1 півзахисник провів п’ять поєдинків, оформивши асист на Андрія Шевченка у дебютному матчі проти Сербії (2:0)

Денис Голайдо. Фото: Google

3 червня 1985 року у місті Ворошиловград народився Микита Каменюка – легендарний захисник та капітан луганської Зорі, бронзовий призер чемпіонату України, переможець Першої ліги. 

Закінчивши академію Зорі, виступав за ровенський Авангард. Став легендою саме в луганському клубі, за який грав з 2004 по 2007 рр. та з 2008 по 2020 рр. Між цими двома періодами в Зорі Микита захищав кольори маріупольського Іллічівця.

Усього за луганський клуб провів 350 поєдинків (23 голи, 18 асистів), тричі брав участь у розіграші Ліги Європи. Також Каменюка ставав переможцем Першої ліги та здобував бронзові нагороди елітного дивізіону.

У 2018 році Микита на правах оренди виступав за рівненський Верес, провівши вісім поєдинків. За національну збірну України зіграв одного разу в 2016 році у товариській зустрічі з Кіпром (1:0).

Після завершення ігрової кар’єри увійшов до тренерського штабу юнацького колективу Зорі. У сезоні 2022/23 був асистентом Патріка ван Леувена у головній команді луганців.

З літа 2023 року Каменюка працює в німецькому клубі Фрісдорф – це шоста за силою місцева ліга, яка виступає у Регіональній лізі Середнього Рейну 1.

Микита Каменюка. Фото: Google

3 червня 1989 року у місті Дніпродзержинськ (нинішнє Кам’янське, Дніпропетровська область) народився Артем Кравець – вихованець київського Динамо, нападник Штуттгарта, Гранади та Кайсерісора, п’ятиразовий чемпіон України. 

У структурі столичного гранда форвард перебував з 2004 по 2018 рр. Заявити про себе Артем зумів під час поєдинку 1/16 фіналу Кубка УЄФА з Валенсією у 2009 році. Завдяки дублю Кравця у тій грі на «Местальї» Динамо зуміло здобути нічию (2:2) та пройти до наступного раунду.

Загалом за київський клуб Артем провів 144 поєдинки: 43 голи, 15 асистів. Разом з Динамо форвард п’ять разів ставав переможцем чемпіонату України та тричі здобував Кубок.

На правах оренди Кравець виступав за київський Арсенал, німецький Штутгарт та іспанську Гранаду. Сумарно у топ-5 лігах забив шість голів та оформив чотири асисти за 41 поєдинок.

Останні роки своєї футбольної кар’єри провів у Туреччині, де виступав за три різні клуби. Найбільше матчів провів за Кайсеріспор – 63 (21 гол), далі йде Коньяспор (31 матч, дев’ять голів) та Сакарьяспор (сім матчів).

У складі національної збірної України провів 23 поєдинки (сім голів, чотири асисти). Попри те, що Кравець був основним нападником синьо-жовтих у відборі на Євро, на сам чемпіонат Європи-2016 Артем так і не поїхав.

Після завершення ігрової кар’єри ексфорвард є радником президента київського Динамо Ігоря Суркіса. 

Артем Кравець. Фото: Динамо

3 червня 1991 року у місті Журомін (Польща) народився Лукаш Теодорчик – нападник познанського Леха, київського Динамо, Андерлехту та Удінезе, дворазовий чемпіон Україна, найкращий бомбардир чемпіонату Бельгії.

До свого переїзду в Україну Теодорчик виступав на батьківщині за варшавську Полонію та познанський Лех. У складі останніх провів 58 матчів, забив 28 голів та оформив 13 результативних передач.

Потрапивши на радари київського Динамо, яке хотіло підсилити конкуренцію в атаці, Теодорчик згодом переїжджає до Києва за 4 млн євро. За український гранд Лукаш відіграв два сезони, в яких забив 16 голів та віддав чотири асисти. Доволі часто поляк підсилював гру команди Сергій Реброва саме після виходу на заміну, регулярно відзначався результативними діями. Разом з киянами завоював два чемпіонства та Кубок України.

Сезон 2016/17 вийшов космічним для Теодорчика, який на правах оренди з Динамо виступав за Андерлехт. У своїй дебютній кампанії в Бельгії польський форвард забив 30 голів у 53 поєдинках. У ті ж роки Лукаш став переможцем бельгійського Суперкубка та чемпіонату За Лукаша почали боротися серйозні європейські клуби з топових ліг Європи. Однак і на наступний сезон Теодорчик вирішив лишитися в Бельгії і … прогадав. Результативність найкращого бомбардира минулого сезону знизилася вдвічі, тому Андерлехт зумів отримати за поляка лише 7 млн євро від італійського Удінезе.

У клубі Серії А Теодорчик провалився повністю, ставши найгіршим трансфером тієї кампанії. За 32 поєдинки у футболці Удінезе Лукаш забив один гол та оформив одну результативну передачу.

У сезоні 2020/21 повернувся до Бельгії, де виступав за Шарлеруа: один гол у 17 матчах. Останнім же клубом Теодорчика стала команда італійської Серії В – Віченца. У листопаді 2021 Лукаш оголосив про завершення ігрової кар’єри.

За національну збірну Польщі нападник провів 19 матчів, забивши чотири голи та оформивши два асисти. Також Теодорчик брав участь на ЧС-2018, зігравши у двох поєдинках групового етапу.

Лукаш Теодорчик. Фото: Динамо

3 червня 1941 року у місті Красний Кут (нині Саратовська область) помер Анатолій Пузач – нападник київського Динамо та збірної СРСР, головний тренер біло-синіх, чотириразовий чемпіон Союзу.

За свою кар’єру Пузач виступав за бердичівський Прогрес, житомирське Полісся, львівський СКА, але увійшов у історію як нападник київського Динамо. У складі біло-синіх (1965-1973) Пузач провів 250 матчів, забивши 63 голи. Разом із киянами він чотири рази ставав чемпіоном СРСР та здобував Кубок Союзу.

 Саме Пузач є автором першого голу радянських футболістів у Кубку європейських чемпіонів, відзначившись у воротах шотландського Селтіка (2:1) у вересні 1967-го.

За збірну СРСР нападник провів 14 поєдинків, у яких забив два голи. Був учасником ЧС-1970, зігравши у двох матчах турніру. На тому мундіалі Пузач увійшов в історію світового футболу, як учасник першої заміни на чемпіонатах світу, коли в матчі зі збірною Мексики (0:0) вийшов на поле замість Віктора Серебреннікова. До того УЄФА не дозволяла проводити заміни по ходу гри.

З 1974 по 1990 рік Пузач працював у тренерському штабі київського Динамо, допомагаючи зокрема легендарному Валерію Лобановському. Після від’їзду останнього на Близький Схід очолив біло-синіх. Разом з динамівцями став переможцем чемпіонату та Кубка СРСР у 1990 році. 

Саме Пузач став першим головним тренером Динамо за часів незалежності України. У 1992 році був звільнений зі своєї посади, через програні золоті медалі прем’єрного чемпіонату України сімферопольській Таврії (0:1) 

Після повернення Лобановського у Динамо Пузач знову увійшов в тренерський штаб біло-синіх, який покинув у грудні 2001 року за станом здоров’я. Помер Анатолій Кирилович у віці 64 років 19 березня 2006-го у місті Київ

1879 — нар. Вівіан Вудворд (Англія) — олімпійський чемпіон 1908, 1912, забив 73 м’ячі за збірну.

1887 — засновано клуб «Хімнасія» Ла Плата, Аргентина.

1941 — нар. Анатолій Пузач (Україна) — 4-разовий чемпіон СРСР, більше 40 років життя присвятив київському «Динамо».

1974 — нар. Сергій Ребров (Україна) — 9-разовий чемпіон України, цього року Ребров, вже як тренер, повернув оцей титул до столиці.

1977 — нар. Кріс (Бразилія) — 4-разовий чемпіон Франції у складі «Ліона».

1990 — відкриття стадіону «Сан Нікола» в місті Барі, Італія.