Збірна вилетіла в 1/4 фіналу мундіалю-2006 від майбутніх чемпіонів світу: 30 червня – цей день в історії українського футболу

30 червня 1990 року у місті Сан-Хосе-де-ла-Ескіна (Аргентина) народився Факундо Бертольйо – півзахисник київського Динамо, французького Евіану та низки грецьких колективів, чемпіон Кіпру.

Факундо Бертольйо. Фото: ФК Динамо

Наприкінці травня 2010-го з аргентинського Колону за 8 млн євро до київського Динамо перебрався молодий та, як тоді вважали, дуже перспективний півзахисник Бертольйо. Водночас вихованець біло-синіх Владислав Калитвинцев в інтерв’ю для «УФ» сказав, що рівень гри Факундо не відповідав рівню українського гранда.

Власне так у Києві аргентинець і не заграв. За шість років на контракті Бертольйо за Динамо провів лише шість поєдинків, у яких оформив один асист. На правах оренди грав у Бразилії (Греміо), Франції (Евіан), Аргентині (Тігре) та Греції (Астерас).

З 2016 по 2018 рр. Факундо грав за нікосійський АПОЕЛ, з яким двічі ставав чемпіоном Кіпру. Пізніше хавбек грав за казахський Ордабаси, аргентинський Атлетіко Альдосіві та низку грецьких клубів. Наразі ж Бертольйо є гравцем клубу з Суперліги Греції – Волос.

У складі збірної Аргентини півзахисник Факундо зіграв в одному матчі. Сталося це 5 травня 2010 року – тоді ж хавбек відзначився дублем у воротах збірної Гаїті (4:0).

Іван Брікнер. Фото: ФК Рух

30 червня 1993 року у селі Лисятичі (Львівщина) народився Іван Брікнер – півзахисник Сум, донецького Олімпіка, львівського Руху та польського Стоміл.

Розпочинав свою кар’єру Іван у академії моршинської Скали та львівської Покрови. У липні 2013-го Брікнер підписав перший у своєму житті контракт з професійним клубом, яким стали Суми. За цей колектив півзахисник і провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 79 (сім голів, чотири асисти).

У Прем’єр-лізі Брікнер дебютував у ролі хавбека донецького Олімпіка, до якого перейшов узимку 2018 року. Усього ж за «олімпійців» зіграв 23 поєдинки (два голи та асист). Далі Іван протягом трьох років грав за галицькі клуби – Рух та ФК Львів, після чого відправився за кордон, де перебуває до нині.

Два роки Брікнер грав у чемпіонаті Казахстану за Жетису та Окжетпес, а вже на початку 2024-го перебрався ближче до батьківщини – до Польщі. Там півзахисник нині виступає у третьому за силою місцевому дивізіоні, захищаючи кольори клубу Стоміл з міста Ольштин, що знаходиться на півночі країни.

Алан Ауссі. Фото: ФК Динамо

30 червня 2001 року у місті Донецьк народився Алан Ауссі – вихованець донецького Шахтаря та київського Динамо, захисник білоруського Торпедо-БелАЗ та румунського ЧФР Клуж.

Перші кроки у футболі захисник сирійського походження робив у головній команді рідного міста – Шахтарі. Після чотирьох років у системі «гірників» Алан ухвалює неочікуване рішення перейти до лав принципового суперника донеччан – київського Динамо. 

Тоді ж про захисника заговорили, як про одного з найталановитіших гравців свого покоління. До Ауссі приписували інтерес грандів світового футболу, зокрема мюнхенської Баварії, проте час все розставив на свої місця. За першу команду біло-синіх оборонець так і не дебютував, виступаючи у різних країнах за інші клуби.

У Чехії Ауссі грав за Слован (Ліберець), у Білорусі за Торпедо БелАЗ, в Україні за Верес, а у Вірменії за Пюнік. Після закінчення контракту з Динамо захисник підписав контракт з Понферрадіною (третій за силою дивізіон Іспанії), проте і там заграти не зумів. Взимку з Іспанії на правах оренди Алан перебрався до Румунії, ставши гравцем ЧФР Клуж: 12 хвилин в одному матчі за другу половину сезону.

Детально про свою кар’єру, складнощі в ній та можливість виступати за дортмундську Боруссію Ауссі розповів у інтерв'ю сайту «Український футбол».

Фото: Getty Images

30 червня 2006 року у Гамбурзі пройшов матч 1/4 фіналу чемпіонату світу, у якому збірна України зустрічалася з національною командою Італії.

Після історичного виходу до чвертьфіналу турніру підопічні Олега Блохіна не зуміли дати справжній бій італійській збірній. Вже у дебюті матчу голом відзначився Джанлука Дзамбротта, а по перерві дубль на свій рахунок записав Лука Тоні.

Чергова поразка, за яку особливо і не соромно. Все-таки саме італійці тоді стали переможцями мундіалю, здолавши у фіналі в серії післяматчевих пенальті зіркову команду Франції із Зінедіном Зіданом та Ко.

Чемпіонат світу-2006, 1/4 фіналу

Італія – Україна – 3:0 (1:0)

Голи: Дзамбротта, 6, Тоні, 59, 69

• Італія: Буффон, Дзамбротта, Каннаваро, Барцальї, Гроссо, Гаттузо (Дзаккардо, 77), Пірло (Бароне, 68), Каморанезі (Оддо, 68), Тотті, Перотта, Тоні.
• Україна: Шовковський, Гусєв, Русол (Ващук, 45), Свидерський (Воробей, 20), Несмачний, Гусин, Тимощук, Шелаєв, Калиниченко, Мілевський (Бєлік, 72), Шевченко.

1904 — нар. Йожеф Такач (Угорщина) — результативний форвард, забив 360 м’ячів у 355 матчах чемпіонату Угорщини та 26 м’ячів у 32 матчах за збірну.

1933 — нар. Томіслав Івіч (Хорватія) — титулований тренер, очолював збірні Хорватії, Ірану, ОАЕ. Як клубний тренер ставав чемпіоном 6 країн (Югославії, Нідерландів, Бельгії, Греції, Португалії та Франції).

1935 — нар. Армандо Піккі (Італія) — капітан феноменального «Інтера» середини 1960-х, помер від раку в 35 років, на його честь названо стадіон у Ліворно.

1953 — пом. Чарлі Міллер (Бразилія) — засновник першої бразильської команди, його називають батьком бразильського футболу.

1965 — нар. Гарі Паллістер (Англія) — переможець КВК-1991, 4-разовий чемпіон Англії у складі «МЮ».

1971 — пом. Георгі Аспарухов (Болгарія) — форвард «Левскі» і збірної, загинув у автокатастрофі.

1996 — фінал IX ЧЄ. Німеччина — Чехія 2:1 (Бірхоф, 73, 95 («золотий гол»), — Бергер (59, пен.).

2001 — у Сурінамі відкрито національний стадіон, який збудував власним коштом Кларенс Зеєдорф.

2002 — фінал XVII ЧС: Бразилія — Німеччина — 2:0 (Роналдо, 67, 79).