Битва Динамо з Шахтарем у півфіналі Кубка УЄФА: 30 квітня – цей день в історії українського футболу

30 квітня 1950 року у місті Київ народився Сергій Морозов – півзахисник вінницького Локомотива, московського ЦСКА, головний тренер низки українських клубів та переможець чемпіонату СРСР у складі Зорі.

Починав грати у футбол у команді цивільного флоту, після чого отримав запрошення в київське Динамо. У складі біло-синіх не закріпився, оскільки отримав перелом ноги в товариській грі з Араратом.

Сергій Морозов. Фото: Google

Пізніше на дорослому рівні виступав за вінницький Локомотив, чернігівську Десну та Шахтар (Кадіївка). З 1971 по 1973 рр. захищав кольори Зорі. Разом із ворошиловградським клубом став чемпіоном СРСР-1972. Загалом у складі Зорі провів 56 матчів, забивши п’ять голів.

Останні три роки кар’єри провів у московському ЦСКА: 104 поєдинки, два голи. За збірну СРСР провів лише один поєдинок проти команди Уругваю (1:0) 29 червня 1972 року.

Саме в «армійському» клубі Москви розпочав свою тренерську кар’єру, був асистентом головного тренера. Пізніше працював з ГРВН (група радянських військ у Німеччині), Іскрою (Смоленськ), Динамо-Газовиком, Шеньян Циньде (Китай).

У квітні 1995-го очолив вінницьку Ниву, з якою дійшов до фіналу Кубка України. Це дало команді Морозова путівку до Кубка володарів кубків. У кваліфікації Нива здолала естонський Садам, проте поступився швейцарському Сьйону.

Пізніше очолював Нісу (Туркменістан), ЦСКА (Київ), Борисфен, Прикарпаття, Ворсклу та Дніпро (Черкаси). З 2008 року до кінця життя працював експертом на телеканалах «Футбол 1/2/3» та «Україна».

Помер у Києві 22 жовтня 2021-го у віці 71 року. 

Владислав Кочергін. Фото: ФК Ракув

30 квітня 1996 року у місті Одеса народився Владислав Кочергін – вихованець Дніпра, півзахисник луганської Зорі та Ракува, переможець чемпіонату, Кубка та Суперкубка Польщі, двічі бронзовий призер УПЛ.

Розпочинав свій шлях у футболі з ДЮСШ-11 (Одеса), звідки у 2012 році перебрався в академію Дніпра. За першу команду дніпрян провів 27 матчів, забивши шість голів та оформивши один асист.

З 2017 по 2022 рр. захищав кольори луганської Зорі. Разом з командою двічі ставав бронзовим медалістом чемпіонату України, в сезоні 2020/21 дійшов до фіналу Кубка. Усього ж в складі Зорі зіграв 124 поєдинки: 23 голи, 15 асистів.

Останні два роки Кочергін проводить у складі Ракува. У Польщі Кочергін здобув усі внутрішні трофеї. Наразі в активі Владислав 95 ігор за Ракув, в яких він забив 20 голів та віддав вісім результативних передач.

Також в активі Кочергіна є один матч за національну збірну України, який він провів 8 вересня 2021 року проти Чехії (1:1).

Про свої виступи в Польщі Кочергін розповів у досить великому інтерв’ю «УФ».

Олег Лужний та Юрген Клінсманн. Фото: Google

30 квітня 1997 року на «Везерштадіон» у Бремені відбувся матч групового етапу відбору на ЧС-1998, в якому збірна Німеччини приймала команду України.

Команда Йожефа Сабо давала гідну відсіч чемпіонам Європи 1996 року протягом години ігрового часу, проте наприкінці матчу все-таки не втримала бодай нічию. Голи Олівера Бірхоффа та Маріо Баслера принесли перемогу німецькій збірній.

Відбір на ЧС-1998, шостий тур

Німеччина – Україна – 2:0 (0:0)

Голи: Бірхофф, 62, Баслер, 72

• Німеччина: Кепке, Гайнріх, Циге, Колер, Хельмер, Айльтс, Бірхофф, Баслер, Клінсманн, Вош (Тарнат, 84), Бобич (Новотни, 16).
• Україна: Шовковський, Лужний, Беженар, Головко, Скрипник (Орбу, 69), Нагорняк (Ващук, 69), Максимов, Калитвинцев (Михайленко, 76), Косовський, Шевченко, Ребров.

30 квітня 2009 року на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського відбувся перший півфінальний матч Кубка УЄФА між динамівцями Києва та донецьким Шахтарем.

Вперше в історії українського футболу два вітчизняні клуби перетнулися на такій стадії єврокубків. Рахунок у грі було відкрито після перших 20 хвилин поєдинку – Олександр Алієв потужно пробив зі штрафного удару, влучивши в Дмитра Чигринського, після чого м’яч опинився у воротах Андрія Пятова.

Відновити паритет «гірникам» вдалося вже ближче до кінця гри. Шахтар провів чудову позиційну атаку, а Вілліан, увірвавшись у карний майданчик динамівців, покотив м’яч на Фернандінью, який в дотик відправив його у сітку.

Нічия в першому матчі команд Мірчі Луческу та Юрія Сьоміна означала, що доля путівки у фінал єврокубку буде вирішуватися вже у Донецьку.

Кубок УЄФА, 1/2 фіналу

Динамо – Шахтар – 1:1 (1:0)

Голи: Чигринський, 22 (автогол) – Фернандінью, 68

• Динамо: Богуш, Бетао,  Вукоєвич, Саблич, Корреа (Чернат, 82), Алієв, Бангура (Гіоане, 46), Мілевський, Ель-Каддурі, Нінкович, Юссуф.
• Шахтар: Пятов, Хюбшман, Дуляй, Кучер, Фернандінью, Жадсон (Левандовський, 76), Ілсінью (Вілліан, 56), Адріано (Гладкий, 46), Рац, Чигринський, Срна.

1902 — створено Федерацію футболу Норвегії.

1930 — нар. Ежен Майєр (Швейцарія) — форвард «Янг Бойз», забив 249 м’ячів у D-1.

1940 — нар. Ерміндо Онега (Аргентина) — найкращий бомбардир чемпіонатів Аргентини 1958, 1960, 1961 рр. Загинув у автокатастрофі.

1961 — нар. Френкі ван дер Ельст (Бельгія) — один із найкращих гравців у історії «Брюгге» та збірної Бельгії. Учасник 4 чемпіонатів світу.

1977 — у матчі відбору до ЧЄ (Австрія — Мальта — 9:0) австрієць Кранкль забив 6 м’ячів — рекорд ЧЄ.

1978 — нар. Сімоне Бароне (Італія) — чемпіон світу-2006.

1981 — нар. Джон О’Ші (Ірландія) — за 10 років у «МЮ» зібрав цілу колекцію титулів, зараз виступає у «Сандерленді».

1999 — пом. Альф Рамсей (Англія) — найкращий англійський тренер усіх часів, наставник чемпіонів світу-1966.