Івано-франківський Халк, легенда Металіста, вихованці Динамо: 5 квітня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 689
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
4 голоси
Івано-франківський Халк, легенда Металіста, вихованці Динамо: 5 квітня — цей день в історії українського футболу
Ігор Худоб’як. Фото: Google
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

5 квітня 1960 року у селі Борщова (Харківська область) народився Юрій Тарасов – легендарний форвард харківського Металіста, володар Кубка СРСР.

Юрій Тарасов. Фото: Металіст

Найкращі роки кар’єри Тарасова пройшли саме в Металісті (1983-1991, 1993-1994). Нападник є абсолютним рекордсменом клубу за виступами у Вищій лізі чемпіонату СРСР – найбільша кількість матчів (214), найбільша кількість забитих м’ячів за сезон (17 у 1984-му) та загалом (64)

У 1988 році разом з Металістом Тарасов став переможцем Кубка СРСР, перегравши у фіналі московське Торпедо. Також Юрій є єдиним з харків'ян, який ввійшов у список 100 найкращих бомбардирів радянського футболу, посівши 96 місце.

Пограв за кордоном за польський Петротур (Дебіца, ізраїльські Бейтар (Єрусалим) та Бейтар (Тель-Авів). У сезоні 1992/93 виступав за вінницьку Ниву, а свій останній матч провів наприкінці квітня 1994-го у футболці рідного Металіста.

Повідомлялося, що після завершення кар’єри Тарасов не зумів знайти себе та став зловживати алкоголем. Помер 28 березня 2000-го у віці 39 років.

5 квітня 1987 року у місті Івано-Франківськ народився Ігор Худоб’як – нападник, що відомий своїми виступами за Прикарпаття та Севастополь, переможець Першої ліги та найкращий бомбардир Другої. 

Перші кроки в дорослому футболі робив у складі команди рідного міста – Факел. Після сезону 2005/06 у складі Динамо-2 Худоб’як повернувся до свого першого клубу, який тепер мав назву ФСК Прикарпаття. Усього в складі івано-франківського клубу провів близько 114 матчів, забивши 35 голів.

З 2010 по 2012 рік Худоб’як виступав за Севастополь, разом з яким став переможцем Першої ліги 2009/10. Загалом за кримський колектив Ігор провів 22 поєдинки, в яких забив два голи.

Також за свою кар’єру Ігор встиг пограти за такі клуби, як Гомель (Білорусь), Енергетик (Бурштин), Геліос, Енергія (Миколаїв) та Тернопіль.

У сезоні 2015/16 Худоб’як виступав за ужгородську Говерлу, яку на той момент очолював В’ячеслав Грозний. Саме в цьому клубі Ігор і отримав своє прізвисько Халк, що пізніше потрапило на його ігрову футболку.

«Прізвисько мені дав Грозний, а потім вони разом із віцепрезидентом [Олександром Шуфричем] вирішили так і написати на спині. До бразильського футболіста прізвисько особливого стосунку не має. Ви ж фільм «Халк» дивилися? Ось у команді вирішили, що я статурою схожий на зеленого здорованя з фільму. Так до мене це слово і причепилося. Партнери по команді тепер тільки Халком і називають».

З 2016 по 2020 рік Худобяк виступав за новостворений клуб Прикарпаття. У сезоні 2016/17 став найкращим бомбардиром Другої ліги, забивши 25 голів у 29 матчах. Загалом цей колектив Ігор забив 49 м’ячів – рекордний показник в історії клубу.

Останні роки своєї кар’єри нападник проводив у аматорських командах Ураган (Черніїв) та ФК Вербівці.

5 квітня 1992 року у місті Київ народився Дмитро Рижук – вихованець київського Динамо, захисник харківського Металіста, одеського Чорноморця та казахського Окжетпес.

Дмитро Рижук. Фото: Google

За сім років у складі біло-синіх Рижук так і не отримав шансу проявити себе в першій команді. Натомість за Динамо-2 центрбек провів аж 120 матчів (два голи, асист) – рекордний показник в його кар’єрі. У сезоні 2015/16 на правах оренди Дмитро виступав за харківський Металіст: 30 матчів, два голи.

Наступні два роки Рижук провів у складі двох різних ізраїльських клубів – Хапоель (Акко) та Хапоель (Афула). До України повернувся у 2018 році, підписавши контракт з одеським Чорноморцем. За «моряків» захисник відіграв у 47 матчах, забивши два голи та віддавши асист.

Після Чорноморця Рижук перебрався у білоруський чемпіонат, де захищав кольори ФК Мінськ. А з 2021-го Дмитро осів у Казахстані. Там протягом трьох сезонів виступав за Окжетпес, разом з яким за два роки вийшов до елітного дивізіону. За цей час оборонець взяв участь у 61 матчі та забив один гол. 

З лютого 2024-го Рижук є гравцем карагандинського Шахтаря. У нинішньому сезоні Дмитро вже провів три матчі за свій новий клуб.

Також в активі захисника є 17 ігор у складі молодіжної збірної України, в яких він забив три голи. 

5 квітня 1993 року у місті Зеленодольськ (Дніпропетровська область) народився Олександр Чорноморець – вихованець київського Динамо, захисник чернігівської Десни, луцької Волині та ковалівського Колоса.

Забігаючи наперед, слід відразу відзначити, що ні – Чорноморець поки не грав за одеський Чорноморець, хоча проти нього, на радість журналістам, які люблять каламбури в заголовках, виходив на поле не раз. Та й за свою кар’єру лівий оборонець змінив не так багато клубів. 

З Моршина перебрався у структуру київського Динамо, де пробув з 2015 по 2015 рік. За першу команду не грав, а ось за дубль біло-синіх провів аж 89 поєдинків, оформивши три результативні передачі.

Наступним клубом Олександра стала чернігівська Десна, яка на той момент виступала у Першій лізі. У складі сіверян захисник зіграв 55 матчі, оформивши 2+2 за системою гол плюс пас.

Після 12 матчів у складі луцької Волині Чорноморець перебрався у ковалівський Колос. Разом із ними вийшов до елітного дивізіону та проводить у складі команди з Київщини вже шостий сезон. За цей час Олександр взяв участь у 111 матчах ковалівців, забивши три голи та оформивши три результативні передачі.

1914 — нар. Феліче Борель (Італія) — чемпіон світу-1934, один із найкращих нападників у історії «Ювентуса». Рекордсмен клубу за кількістю м’ячів, забитих за один сезон.

1945 — нар.Томмі Сміт (Англія) — один із найкращих захисників у історії «Ліверпуля». Зіграв за клуб 638 офіційних матчів.

1952 — нар. Денніс Мортімер (Англія) — капітан «Астон Вілли», яка виграла Кубок чемпіонів і Суперкубок УЄФА-1982.

1962 — нар. Річард Гаф (Шотландія) — 9-разовий чемпіон Шотландії у складі «Рейнджерс».

1964 — нар. Маріус Лекетуш (Румунія) — переможець КЄЧ 1986, 10-разовий (!) чемпіон Румунії у складі «Стяуа».

1972 — нар. Пол Окон (Австралія) — один із найкращих футболістів Австралії, 15 сезонів провів у європейських клубах.

1975 — нар. Джон Хартсон (Уельс) — 3-разовий чемпіон Шотландії у складі «Селтика», найкращий футболіст Шотландії-2005.

1976 — нар. Фернандо Морієнтес (Іспанія) — переможець ЛЧ 1998, 2000, 2002 рр., найкращий нападник Європи-2004 за версією УЄФА.

1979 — нар. Тімо Хільдебранд (Німеччина) — «вічний запасний» воротар збірної Німеччини, так і просидів усю кар’єру за спинами Кана та Леманна.

1982 — нар. Томас Хітцльшпергер (Німеччина) — призер ЧС та ЧЄ, чемпіон Німеччини-2007.

2001 — пом. Альдо Олів’єрі (Італія) — чемпіон світу-1938, пізніше працював тренером «Мілана» та «Ювентуса».

X