Поява Зорі, тренер-переможець Євро, перший чемпіон України: 5 травня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 187
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
3 голоси
Поява Зорі, тренер-переможець Євро, перший чемпіон України: 5 травня — цей день в історії українського футболу
Юрій Калитвинцев. Фото: Google
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

5 травня 1923 року у місті Луганськ було засновано футбольний клуб, який наразі йменується Зоря – триразовий чемпіон УРСР, переможець Вищої ліги СРСР, чотириразовий бронзовий призер УПЛ.

101 рік тому на Паровозобудівному заводі імені Жовтневої революції створюється команда Металіст. За свою історію луганський колектив також мав назву Дзержинець, Трудові резерви та Авангард. Зорею команда стала зватися з 1964 року, перервавшись на назву Зоря-МАЛС з 1992 по 1997 рр.

Дебют луганців у чемпіонатах СРСР (друга група) припав на 1939 рік. У прем’єрному сезоні колектив провів 22 гри: вісім перемог, три нічиї та 11 поразок. 

За свою історію команда тричі ставала чемпіоном УРСР (1938, 1962, 1986). Проте найкращим досягненням команди за радянський період стала перемога у Вищій лізі СРСР в сезоні 1972 року. В тій кампанії Зоря випередила динамівців Києва та Тбілісі на п’ять очок, набравши 40 балів у 30 матчах. Також луганці два роки поспіль доходили до фіналу Кубка СРСР (1974, 1975).

В період незалежної України Зоря ставала переможцем Першої та Другої ліги. В елітному дивізіоні луганський клуб чотири рази посідав третю сходинку, завойовувавши бронзові нагороди турніру. Двічі луганці діставалися до фіналу Кубка України, проте поступалися там Шахтарю (0:2) та Динамо (після д.ч. 0:1).

Рекордсменом за кількістю матчів за Зорю є півзахисник Анатолій Куксов (517 ігор), найкращим бомбардиром клубу в історії – нападник Олександр Малишенко (124 голи). 

Найбільше поєдинків на чолі луганців провів Вадим Добіжа (259 матчів), але не можна не згадати і про Юрія Вернидуба (259 матчів), з яким асоціюється найуспішніший період Зорі за час виступів у чемпіонатах незалежної України.

Також варто згадати футбольних зірок, які свого часу захищали кольори Зорі – Олександр Заваров, Йожеф Сабо, Тимерлан Гусейнов, Володимир Онищенко, Олег Шелаєв, Микита Каменюка, Ігор Гамула, Олександр Севідов, Сергій Юран та Сергій Морозов.

5 травня 1958 року у місті Запоріжжя народився Віктор Каплун – захисник харківського Металіста та київського Динамо, чемпіон світу та Європи, двічі переможець Вищої ліги СРСР.

У 18-річному віці оборонець дебютував у складі Металіста, який на той момент виступав у другій лізі чемпіонату СРСР. Після вдалої гри вже на старті кар’єри та перемозі на юнацькому чемпіонаті світу Каплун отримав запрошення стати динамівцем Києва.

За біло-синіх захисник виступав з 1978 по 1981 рр. Усього за Динамо провів 62 матчі, забивши шість голів. Разом з киянами двічі ставав чемпіоном СРСР. Ті роки стали найуспішнішими в кар’єрі Каплуна. У 1980-му він став переможцем молодіжного чемпіонату Європи і того ж року дебютував за першу збірну СРСР в товариському поєдинку проти Аргентини (1:1).

Покинув Динамо зі скандалом. Сталося це після «дивного» поєдинку в травні 1981-го з московським ЦСКА. Каплуна було відраховано з київської команди з формулюванням «за порушення спортивного режиму». Президія Федерації футболу СРСР підозрювала обидва столичні клуби у змові зіграти в нульову нічию, яка влаштовувала учасників матчу.

У 1982-му Каплун повернувся в Металіст, з яким за рік дійшов до фіналу Кубка СРСР, де поступився донецькому Шахтарю (0:1). Після завершення ігрової кар’єри став арбітром, був інспектором матчів Другої та Кубка України.

5 травня 1968 року у місті Волгоград народився Юрій Калитвинцев – вихованець Ротора, півзахисник київського Динамо, чотириразовий чемпіон України, переможець юнацького Євро в ролі головного тренера української збірної.

Перед своїм переїздом до України Калитвинцев виступав за Ротор та СКА (Ростов-на-Дону). У складі волгоградського клубу провів 136 матчів, забивши 28 голів.

Наприкінці 1991-го приєднався до динамівців Москви, з якими двічі ставав бронзовим призером чемпіонату Росії. Транзитом через Локомотив (Нижній Новгород) у 1994 році став півзахисником київського Динамо, хоча до цього переніс важку травму – перелом ноги.

За динамівців Києва виступав до 1998-го. За цей час Калитвинцев провів 130 поєдинків: 20 голів, 37 результативних передач. Разом з біло-синіми чотири рази ставав переможцем чемпіонату України, двічі завойовував Кубок.

Останні два роки своєї кар’єри провів у турецькому Трабзонспорі (14 матчів, гол і два асисти) та київському ЦСКА (12 матчів, гол та два асисти).

У 1995 році дебютував за національну збірну України, змінивши російське громадянство. За синьо-жовтих відіграв у 22 поєдинках, забивши гол та оформивши одну результативну передачу.

Тренерську кар’єру розпочав у Закарпатті на початку 2001 року. На чолі ужгородського клубу провів 49 матчів: 18 перемог, 11 нічиїх, 20 поразок. Пізніше очолював юнацьку збірну України та Динамо-2. 

У 2009 році став переможцем чемпіонату Європи з українською командою U-19, здолавши у фіналі Англію (2:0). Був помічником Мирона Маркевича в національній збірній, а влітку 2010-го сам очолив головну команду країни. На чолі синьо-жовтих провів вісім матчів: три перемоги та нічиї, дві поразки.

З 2011 по 2012 рр. був асистентом Олега Блохіна в національній збірній. Пізніше очолював Волгу (Нижній Новгород) та московське Динамо, з яким став переможцем другого за рангом дивізіону Росії. Після чотирирічної творчої паузи в 2021 році очолив донецький Олімпік: одна перемога та нічия, вісім поразок.

Останнім місцем роботи Калитвинцева було житомирське Полісся, разом з яким він став переможцем Першої ліги. Після невдалих результатів команди на початку 2024 року покинув посаду головного тренера «вовків».

Син Юрія – Владислав – вихованець київського Динамо, нині лідер Олександрії. В ексклюзивному інтерв’ю для «УФ» Калитвинцев-молодший розповідав про свій досвід роботи з батьком та інші моменти зі своєї кар’єри. Сам Юрій Миколайович також ставав гостем «УФ», а в цій статті наш сайт коротко переповідав його життєпис.

5 травня 1968 року у місті Наманган (Узбецька РСР) народився Сефер Алібаєв – вихованець Навбахора, захисник сімферопольської Таврії, переможець першого чемпіонату незалежної України, футбольний агент.

Левову частину своєї кар’єри Алібаєв провів у Навбахорі, за який зіграв у близько 117 поєдинках у період з 1988 по 1991 рр. Відзначимо, що за основний склад команди захисник дебютував у віці 15 років!

Після завершення сезону 1991 року Сефер відгукнувся на запрошення сімферопольської Таврії. Вже у дебютній кампанії за новий клуб Алібаєв став переможцем першого чемпіонату незалежної України. У тому сезоні оборонець провів вісім поєдинків турніру. Загалом за Таврію Алібаєв провів 54 поєдинки. 

Останні роки своєї кар’єри догравав у Кремені, Уралмаші (Росія) і Тракторі (Узбекистан). Завершив виступи на високому рівні у віці 28 років після завершення сезону-1996.

Також став відомий, як футбольний агент. Алібаєв представляв інтереси таких відомих гравців, як Андрій Несмачний, Максим Шацьких, Олег Шелаєв, Віталій Мандзюк, Микола Морозюк, Олександр Рибка. 

  • Про свій досвід роботи з нападником іспанської Валенсії – Романом Яремчуком – Сефер розповідав в інтерв’ю для «УФ».

5 травня 1997 року у місті Київ народився Юрій Климчук – вихованець столичних академії, лідер львівського Руха, один з головних відкриттів УПЛ в сезоні 2022/23.

Свій футбольний шлях розпочинав у школі київського Динамо, звідки вже за півтора року перебрався у столичний Локомотив. З 2010 по 2014 рр. на рівні ДЮФЛ виступав за київський Атлет: 62 гри, 17 голів.

У дорослому футболі перші кроки робив з першості Києва, на які він захищав кольори «залізничників». На цих змаганнях його помітив нинішній наставник житомирського Полісся Сергій Шищенко, який запропонував йому перейти до нього в кам’янську Сталь. У клубі з Дніпропетровщини вінгер провів 31 поєдинок, забивши три голи та оформивши один асист.

З 2019 року і по цей день Климчук є гравцем львівського Руха. Станом на зараз в активі Юрія 113 матчів за колектив з Галичини: 41 гол та 14 результативних передач. Здорово себе проявив вінгер у кампанії 2022/23, коли в 27 матчах чемпіонату забив дев’ять голів та оформив чотири асисти, ставши одним з відкриттів сезону в УПЛ.

 Цей розіграш чемпіонату Климчук проводив вельми добре (п’ять голів й три асисти у 16 матчах), проте у березні 2024-го зазнав надриву задньої хрестоподібної зв'язки та вибув до завершення кампанії 2023/24.

1944 — нар. Бу Ларссон (Швеція) — найкращий гравець Швеції 1965, 1973 рр., 6-разовий чемпіон Швеції у складі «Мальме» (рекорд­смен клубу за забитими м’ячами — 120).

1946 — нар. Ерве Равеллі (Франція) — 7-разовий чемпіон Франції у складі «Сент-Етьєна», забив у D-1 216 м’ячів (3-й результат у історії).

1972 — пом. Хосеп Самітьєр (Іспанія) — легенда «Барселони», забив за клуб 326 м’ячів. Як тренер виграв із «Барсою» чемпіонат Іспанії.

1976 — нар. Хуан Пабло Сорін (Аргетина) — титулований захисник, капітан збірної Аргентини, проте так і не зміг проявити себе в жодному з євроклубів («Ювентус», «Лаціо», ПСЖ, «Барса», «Гамбург»).

1980 — нар. Йоссі Бенаюн (Ізраїль) — рекорд­смен збірної Ізраїлю за кількістю матчів і забитих м’ячів. Виступав за «Ліверпуль», «Челсі» та «Арсенал».