Мальта принижує збірну, Пеле з Шахтаря на прізвисько Бабуся: 6 червня – цей день в історії українського футболу

6 червня 1949 року у місті Мінськ народився Віталій «Бабуся» Старухін – вихованець мінського Динамо, легендарний нападник донецького Шахтаря, володар Кубка СРСР.

Віталій Старухін. Фото з відкритих джерел

У 2006 році Старухіна було визнано найкращим футболістом Шахтаря усіх часів. До свого донецького періоду нападник пограв на юнацькому рівні за Динамо (Мінськ), а також заявив про себе в СКА (Одеса) та Будівельнику (Полтаву.

Решту своєї кар’єри Старухін провів саме в Шахтарі (1973-1981). За цей час нападник зіграв у 269 матчах, забивши 110 голів. За показником результативності Старухін входить до трійки головних голеадорів в історії клубу, поступаючись лише Андрію Воробею та Луїсу Адріано.

У сезоні 1978/1979 став найкращим бомбардиром Вищої ліги (26 голів), після чого був визнаний гравцем року в УРСР та СРСР. Разом із «гірниками» Старухін став володарем Кубка СРСР у 1980 році. У фінальному поєдинку проти тбіліського Динамо саме Віталій відкрив рахунок у грі, яка завершилася перемогою Шахтаря (2:1).

Журнал «Футбол в обличчях» писав про Старухіна наступне: 

«Він був кумиром у найбільш прямому значенні цього слова. Людиною, яку натовп готовий був носити на руках. Донецькі хлопчаки цілком серйозно вважали, що масштаби форварда Шахтаря цілком співмірні з самим Пеле».

За словами «гірника» Віктора Звягінцева, під час кар'єри Віталій постійно випивав і брав участь в алкодебошах.

Пізніше Старухін протягом 15 років працював в школі Шахтаря (серед його відомих вихованців Валерій Кривенцов), інспектував матчі Донецької області та брав участь у матчах ветеранських команд. 

Помер у віці 51 року 9 серпня 2000-го в Донецьку.

Михайло Олефіренко (у центрі). Фото з відкритих джерел

6 червня 1960 року у місті Миколаїв народився Михайло Олефіренко – захисник київського Динамо та донецького Шахтаря, срібний призер Вищої ліги, володар Кубка СРСР, чемпіон Європи (U-18).

У столичному спортінтернаті однокласниками Олефіренка були Сергій Краковський, Олег Таран та інші відомі в майбутньому футболісти. Вже у 1978-му у складі юнацької збірної СРСР Михайло Олефіренко став чемпіоном Європи, а в наступному році був завоював срібні нагороди на юніорському чемпіонаті світу у Японії.

За Динамо Олефіренко виступав з 1977 по 1986 рр. За цей час захисник провів 87 матчів, забивши три голи. Олефіренко був у складі киян у трьох чемпіонських сезонах, проте не награв достатньої кількості хвилин для отримання медалей. Разом із біло-синіми ставав володарем Кубка СРСР та срібним призером Вищої ліги.

Наступним клубом оборонця став донецький Шахтар, кольори якого він захищав з 1986 по 1988 рр. – 63 матчі. Пізніше Олефіренко виступав за Гурію (Ланчхуті), Динамо (Біла Церква), Татран (Пряшів, Чехія), Вайден (Німеччина) та Хапоель (Хадера). Свою кар’єру захисник закінчував у незалежній Україні, де встиг пограти за чернівецьку Буковину та рівненський Верес.

Тренерський шлях розпочав у донецькому Металурзі, де тривалий час був помічником Володимира Онищенка. Пізніше був асистентом Олександра Рябоконя в Борисфені та очолював казахський Тобол і херсонський Кристал.

Сергій Грінь. Фото: ФК Олександрія

6 червня 1994 року у місті Волноваха (Донецька область) народився Сергій Гринь – вихованець донецького Шахтаря, нападник маріупольського Іллічівця, донецького Олімпіка, луганської Зорі та Епіцентру, володар Суперкубка України.

З 2011 по 2018 рр. Гринь перебував на контракті в Шахтарі, проте в складі першої команди донеччан так і не зіграв. За цей час Сергій на правах оренди виступав за Іллічівець, Олімпік, Верес та Арсенал-Київ. Найбільше поєдинків серед українських клубів провів у складі команди з Маріуполя – 38 (10 голів, чотири асисти).

Протягом двох сезонів Гринь грав у Данії за команду Вайле, з якою став переможцем другого за силою дивізіону країни. Усього ж за Вайле вінгер провів 39 поєдинків, у яких забив чотири голи та віддав сім результативних передач.

У своїх наступних клубах – Зорі та Олександрії – Гринь надовго не затримувався. Зокрема, через не зовсім футбольні причини, як він це розповідав сайту FanDay. З літа 2023 року Сергій захищає кольори першолігової команди Епіцентр з міста Кам’янець-Подільський.

Фото: Getty Images

6 червня 2017 року в австрійському Граці відбувся контрольний поєдинок, в якому збірна України зустрічалася з національною командою Мальти.

Напевно, це була одна найбільш принизливих поразок в історії національної української збірної. Підопічні Андрія Шевченка поступилися Мальті, яка займала 182 місце у рейтингу ФІФА.

Синьо-жовті потрапили під справжній холодний душ, який супроводжувався абсолютним хаосом на футбольному полі, який власне і призвів до голу Зака Муската, що розписався у воротах Андрія Пятова.

Товариський матч

Україна – Мальта – 0:1 (0:1)

Голи: З.Мускат, 14

• Україна: Пятов, Коваленко (Шепелєв 46), Малиновський (Бесєдін 46), Сидорчук (Циганков 46), Селезньов (Ордець 46), Морозюк (Кривцов 46), Ярмоленко (Соболь 46), Степаненко (Малишев 46), Кучер (Коноплянка 46), Ракицький (Шахов 46), Матвієнко (Бутко 46).
• Мальта: Хогг (Бонелло 46), А.Мускат (Беерман 90+2), Пізані, З.Мускат (Д.Камільєрі 46), Еффіонг (Міфсуд 70), Файлла (Зерафа 57), Шембрі (Гамбін 61), Крістенсен (Р.Камільєрі 67), Фенек (Бецціна 82), Аджус, Борг.

1906 — нар. Мілорад Арсеньєвіч (Югославія) — відомий футболіст і тренер, працював професором електротехніки (!) у бєлградському університеті.

1949 — нар. Віталій Старухін (Україна) — легенда донецького «Шахтаря» на прізвисько Бабуся, знаний майстер гри головою.

1951 — нар. Іан Бойер (Англія) — переможець КЄЧ 1979, 1980 рр. у складі «Ноттінгем Форест».

1954 — нар. Владислав Жмуда (Польща) — захисник, учасник 4 ЧС (21 матч), бронзовий призер ЧС 1974, 1982 рр.

1966 — нар. Ентоні Йебоа (Гана) — один із найкращих гравців у історії країни, виступав за «Айнтрахт» Франкфурт, «Лідс Юнайтед» і «Гамбург».

1966 — засновано клуб «Лейрія» Португалія.

1970 — нар. Альберт Феррер (Іспанія) — колишній захисник «Барселони» та «Челсі», олімпійський чемпіон-1992, переможець ЛЧ-1992.

1971 — пом. Лауро Амадо (Швейцарія) — легенда «Грассхоперса», 5-разовий чемпіон країни.