Шість голів у матчі Динамо – Баварія, єдина червона картка Шевченка: 7 квітня – цей день в історії українського футболу

7 квітня 1996 року у місті Львів народився Олег Мозіль – вихованець Карпат, відомий своїми виступами за Агробізнес та харківський Металіст 1925, учасник ЧЄ-2015 серед юнаків.

Свій шлях у дорослому футболі розпочинав у складі львівських Карпат, за першу команду яких так і не зіграв. На правах оренди виступав за Буковину та ПФК Львів.

З 2018 по 2020 рік Мозіль захищав ворота житомирського Полісся, провівши понад 30 поєдинків. Наступним клубом голкіпера став волочиський Агробізнес, у складі якого він провів найбільшу кількість матчів у власній кар’єрі – 57 (52 пропущених голи, 25 «сухих» ігор). Найкращий матч – мінімальна перемога над Шахтарем, яка вибила «гірників» із чвертьфіналу Кубка України 2020/21, це найкраще досягнення в історії першолігового волочиського клубу.

Від серпня 2022-го Мозіль є гравцем харківського Металіста 1925: 39 поєдинків, 47 пропущених голів, 13 матчів «на нуль». Олег вважається одним з надійніших голкіперів українського чемпіонату.

Мозіль також був у заявці юнацької збірної України на ЧЄ-2015, проте у жодній з ігор турніру участі не взяв.

Олег Мозіль. Фото: ФК Металіст 1925

7 квітня 1998 року у місті Сквира (Київська область) народився Богдан Лєднєв – вихованець Дніпра, півзахисник київського  Динамо, луганської Зорі та Дніпра-1, переможець чемпіонату, Кубка та Суперкубка України.

Почав займатися футболом у київських школах Динамо та Атлета. У 2013 році Богдан перейшов до академії Дніпра. За першу команду дніпровського клубу так і не зіграв.

У 2016 році став гравцем київського Динамо. Виступав за молодіжні команди біло-синіх, а в сезоні 2017/18 став найкращим бомбардиром чемпіонату України (U-21), забивши 16 голів. У Юнацькій лізі УЄФА провів сім матчів, продемонструвавши неабияку результативність: шість голів, два асисти.

За першу команду Динамо Лєднєв зіграв у 32 поєдинках, забивши два голи. У складі киян завоював усі найпрестижніші українські трофеї – чемпіонат, Кубок та Суперкубок (протягом сезону 2020/21). На правах оренди Богдан виступав за луганську Зорю та угорський Фехервар.

У складі луганців провів один з найяскравіших періодів у своїй кар’єрі, попрацювавши з такими тренерами як Юрій Вернидуб та Віктор Скрипник. У 61 матчах за Зорю Лєднєв забив 16 голів та оформив п’ять результативних передач.

Влітку 2023-го став гравцем Дніпра-1. Цього сезону півзахисник провів 21 поєдинок, забивши чотири м’ячі.

Лєднєв викликався до лав національної збірної України у 2021 році, проте так і не дебютував у складі синьо-жовтих. У складі української молодіжки зіграв 18 матчів, забив чотири голи.

Богдан Лєднєв. Фото: СК Дніпро-1

7 квітня 1999 року на НСК «Олімпійський» пройшов матч півфіналу Ліги чемпіонів, у якому київське Динамо зустрічалося з мюнхенською Баварією.

Дебютний гол у поєдинку на 16-й хвилині гри забив Андрій Шевченко, який переграв Олівера Кана у дуелі віч-на-віч. Вже наприкінці першого тайму Шевченко зробив дубль, у дотик пробивши після подачі зі штрафного.

На 45-й хвилині поєдинку Міхаель Тарнат ударом з дуже дальньої відстані вразив ворота Олександра Шовковського. Проте вже у другому таймі Віталій Косовський скористався помилкою Самуеля Куффура та повернув динамівцям Києва перевагу у два м’ячі.

А далі був чудовий гол зі штрафного від Штефана Еффенберга та трагічний, для команди Валерія Лобановського, результативний удар Карстена Янкера.

Кияни мали чудову можливість поїхати на матч-відповідь у Мюнхен, маючи перевагу у два голи, однак втратили її через власні похибки в обороні, про що на післяматчевій пресконференції сказав сам Метр. 

Ліга чемпіонів, 1/2 фіналу

Динамо – Баварія – 3:3 (2:0)

Голи: Шевченко, 16, 43, Косовський, 50 – Тарнат, 45, Еффенберг, 78, Янкер, 90

• Динамо: Шовковський, Лужний, Головко, Ващук, Каладзе, Гусін, Хацкевич (Кирюхін, 80), Белькевич, Косовський, Шевченко, Ребров.
• Баварія: Кан, Маттеус, Баббель, Куффур, Штрунц, Тарнат, Йєреміс, Еффенберг, Саліхаміджич, Янкер (Алі Даеї, 90), Шолль (Циклер, 72).

7 квітня 2011 року на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського пройшов матч 1/4 фіналу Ліги Європи, у якому київське Динамо приймало португальську Брагу.

Рахунок матчу вже у дебюті зустрічі відкрив Андрій Ярмоленко, який у нехарактерному для себе стилі відзначився голом головою після чудового навісу Олега Гусєва. Кияни вже за декілька хвилин могли подвоювати перевагу – момент був у Артема Кравця, але він цю нагоду змарнував.

 А далі спрацювало усім відоме футбольне правило: «Не забиваєш ти – забивають тобі». Після подачі з кутового ворота Олександра Шовковського вразив інший легендарний динамівець – Олег Гусєв. 

На 62-й хвилині другу жовту картку у грі отримав Андрій Шевченко. Нападник за рахунку 1:1 забив гол вже після свистка головного арбітра матчу Бйорна Кейперса. Для легенди українського футболу це вилучення стало першим та єдиним у його кар’єрі.

Ось і виходить, що Гусєв у грі з Брагою забив гол, оформив асист, саме Динамо відзначилось двічі, проте є нюанс…

Червона картка Андрію Шевченку. Фото: Ілля Хохлов

Ліга Європи, 1/4 фіналу

Динамо – Брага – 1:1 (2:0)

Голи: Ярмоленко, 6 – Гусєв, 13 (автогол)

Вилучення: Шевченко, 61 (друга жовта картка)

• Динамо: Шовковський, Сілва, Вукоєвич, Попов, Ярмоленко, Мілевський, Гусєв, Кравець (Шевченко, 46), Єременко, Хачеріді, Юссуф.
• Брага: Артур, Паулао (Куштодіу, 46), Кака, Сезар, Гарсія, Ліма (Мейонг, 82), Саліно (Моссоро, 74), Сільвіу, Алан, Віана, Вандіньйо.

1948 — нар. П’єтро Анастазі (Італія) — чемпіон Європи-1968, триразовий чемпіон Італії.

1963 — нар. Бернар Лама (Франція) — чемпіон світу-1998, чемпіон Європи-2000, найкращий футболіст Франції-1994.

1966 — нар. Алессандро Б’янкі (Італія) — володар Кубка УЄФА 1991, 1994 рр. у складі «Інтера».

1967 — нар. Бодо Іллгнер (Німеччина) — чемпіон світу-1990, один із найкращих воротарів у історії німецького футболу.

1987 — нар. Мартін Касерес (Уругвай) — переможець ЛЧ-2009, один із лідерів збірної Уругваю.

1994 — пом. Альберт Гудмундссон (Ісландія) — унікальний футболіст, виступав за «Арсенал», «Мілан». Став найвідомішим політиком із числа колишніх футболістів. Був головою ФФ, членом парламенту, міністром фінансів.

2005 — пом. Гіві Нодія (Грузія) — віце-чемпіон Європи-1972, найкращий бомбардир чемпіонату СРСР-1970.