Автор перемоги збірної на ЧС, бомбардир Шахтаря, зірка Металіста: 15 лютого — цей день в історії українського футболу

Переглядів 52500
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
4 голоси
Автор перемоги збірної на ЧС, бомбардир Шахтаря, зірка Металіста: 15 лютого — цей день в історії українського футболу
Олексій Бєлік, фото: з відкритих джерел
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

15 лютого 1962 року у місті Червоноград (Львівська область) народився Володимир Дикий – нападник Карпат, легенда Волині, один з найкращих бомбардирів в історії луцького клубу.

До свого переходу у Волинь Дикий встиг пограти за львівські Карпати та СКА, харківський Металіст, тернопільську Ниву і Нафтовик. 

Кольори луцького клубу форвард захищав з 1988 по 1996 рік. Дикий увійшов до історії Волині, як один з найкращих бомбардирів клубу, забивши 91 м’яч у всіх турнірах. Така ж кількість голів у Андрія Федецького, з яким він і ділить вершину цього рейтингу. Також Дикий є рекордсменом «хрестоносців» за кількістю голів за один сезон – 22 м'ячі (1989). 

Завершував кар’єру форвард у складі рівненського Вересу в кампанії 1996/1997. Пізніше працював тренером у ДЮСШ Волині, тренував дубль, входив до тренерського штабу Віталія Кварцяного в першій команді. 

Помер у Луцьку 28 липня 2021 року у віці 59 років.

15 лютого 1965 року у місті Тернопіль народився Ігор Покидько – легендарний захисник Ниви (Тернопіль), оборонець збірної України.

Практично усю свою кар’єру Покидько провів у тернопільській Ниві. У 1993 році оборонець встиг пограти за рівненський Верес, після чого повернувся до рідного клубу. За тернополян захисник відіграв більше ніж у 200 матчах, бувши одним з лідерів оборони команди.

У своєму активі Покидько має один матч за національну збірну України. Сталося це у 1992 році, коли синьо-жовті грали товариську зустріч зі збірною США (0:0). Вихованець Ниви провів усю гру на позиції правого захисника команди Віктора Прокопенка.

Ігор Покидько, фото: Oleg Dubyna

Завершивши кар’єру в 1994 році, почав свій шлях арбітра. Спершу обслуговував матчі аматорів, а згодом доріс до рівня елітного дивізіону. На рахунку ексзахисника 125 матчів на рівні Прем’єр-ліги, 17 матчів у Кубку України та 156 матчів у Першій та Другій лізі. Наразі Покидько є спостерігачем арбітражу всеукраїнських змагань з футболу.

15 лютого 1981 року у місті Донецьк народився Олексій Бєлік – бомбардир Шахтаря, форвард збірної України, учасник чемпіонату світу.

Ще під час виступів за юнацьку команду «гірників» Бєлік вирізнявся неабиякою результативністю. Став віце-чемпіоном Європи 2000 року серед юніорських збірних. За першу клубну команду дебютував у тому ж році та провів у її складі близько восьми літ. 

За цей час Олексій зіграв у 208 матчах, забивши 65 голів у всіх турнірах. А ще це саме він Шахтарю приніс перші золоті медалі, забивши вирішальний м’яч в Ужгороді, коли підопічні Невіо Скали мінімально здолали Закарпаття та здобули перший комплект золотих медалей Вищої ліги в історії.

Разом з Шахтарем нападник по чотири рази вигравав чемпіонат та Кубок України, одного разу здобував Суперкубок країни. У сезоні 2002/03 завоював «Срібну бутсу», посівши друге місце у бомбардирському заліку ліги (21 гол).

Другу частину кампанії 2007/08 Бєлік на правах оренди провів у німецькому Бохумі, що на той момент виступав у Бундеслізі: чотири гри, без результативних дій. 

З 2008 по 2011 рік нападник грав за Дніпро, а завершував кар’єру у запорізькому Металурзі. У складі останніх запам’ятався не лише високою результативністю у Першій лізі, а й легендарним спічем про «Базар-лігу», коментуючи рівень судівства. 

За національну збірну України Бєлік провів 19 матчів, забив п’ять голів. Зокрема Олексій взяв участь в одному з матчів чемпіонату світу 2006 року, вийшовши на заміну в грі чвертьфіналу проти Італії (0:3).

Після завершення футбольної кар’єри працював у структурі рідного клубу. Наразі Бєлік очолює Шахтар (U-19), який після першої частини нинішнього сезону очолює турнірну таблицю чемпіонату України. 

15 лютого 1988 року у місті Буенос-Айрес народився Алехандро Гомес – атакувальний півзахисник Металіста, зірка Аталанти, переможець Ліги Європи та чемпіон світу.

До харківського клубу креативний хавбек приєднався влітку 2013 з італійської Катанії, яка отримала за нього 7 млн євро. У складі Металіста Папу провів лише один сезон 2013/14: 24 матчі, чотири голи, шість асистів. Життя в Україні аргентинцю не подобалося, до того ж він мав постійні конфлікти з тодішнім головним тренером команди Мироном Маркевичем.

Після початку російської агресії у 2014 році Гомес перебрався до італійської Аталанти. У складі бергамасків став одним з лідерів, провівши 252 ігор за сім років: 59 голів, 72 результативні передачі.

Наступним клубом Алехандро стала іспанська Севілья, з якою він виграв Лігу Європи у сезоні 2022/23. У тій же кампанії разом зі збірною Аргентини Папу завоював Кубок чемпіонів світу, обігравши у фіналі команду Франції (3:3, по пен. 4:2).

Алехандро Гомес, фото: Getty Images

Восени 2023-го Гомес підписав контракт з італійською Монцою, за яку встиг провести лише 40 хвилин у двох іграх. Пізніше футболіста було дискваліфіковано за вживання допінгу аж до 19 жовтня 2025 року. Сам гравець заявив, що навмисно не вживав жодних речовин, а заборонений компонент був у сиропі від кашлю, який пили його діти.

15 лютого 2000 року у муніципалітеті Алворада народився Матеус Кардозу Лемус Мартінс, більш відомий як Тете – вінгер Шахтаря, Лестера та Ліона, що зі скандалом перейшов до турецького Галатасарая.

Перебрався у донецький Шахтар з академії Греміо взимку 2019 року за 15 млн євро. При цьому бразилець не мав у власному активі жодної гри у дорослому футболі, виступаючи лише на юнацькому та молодіжному рівні.

За три сезони у складі «гірників» провів 108 матчів, забив 31 гол та оформив 15 результативних передач. Разом з Шахтарем двічі ставав чемпіоном України, завойовував Кубок та Суперкубок країни.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні перейшов до французького Ліона, в якому провів першу частину сезону 2022/23. Закінчував цю кампанію бразилець вже у ролі гравця англійського Лестера, що за підсумками сезону понизився у класі.

Влітку ходили розмови навколо того, чи повернеться Тете до Шахтаря. Сам бразилець вже перебував у Києві під час війни, тренувався з клубом другої ліги ЮКСА.

Тете, фото: ФК Шахтар Донецьк

Детальніше про свої стосунки з Тете президент ЮКСА Сергій Лесник розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол».

Зрештою виступати за Шахтар бразильський вінгер не продовжив, перейшовши вільним агентом до турецького Галатасаря. Цей транфер спровокував цілий скандал, в результаті якого генеральний директор «гірників» заявив про подачу позову на Тете та оголосив, що сума компенсації для Шахтаря може сягати 150 млн євро.

У Галатасараї вінгер не зумів виправдати очікування публіки та керівництва. Наразі турецький клуб налаштований позбутися бразильського гравця. Сам футболіст має інтерес до себе з боку російського Зеніту, в тренерському штабі якого працює екскапітан збірної України Анатолій Тимощук. Також лунали варіанти з продовженням кар’єри на батьківщині та англійському Бернлі.

15 лютого 2000 року у селищі Сарата (Одеська область) народився Владислав Супряга – талант академії Дніпра, нападник Динамо, переможець молодіжного чемпіонату світу.

Під час своїх виступів за Дніпро-1 заявив про себе як про одного з найталановитіших футболістів свого покоління. У свій перший сезон на рівні Другої ліги (2017/18) забив сім голів у 21 грі. Навколо гравця почали ходити чутки про перехід до одного з українських грандів, дуже серйозно Супрягою цікавився і амстердамський Аякс.

Однак сам Владислав вже влітку 2018-го став гравцем київського Динамо. За інформацією Transfermarkt, цей трансфер обійшовся біло-синім у 6,5 млн євро. Дебютував за киян Супряга в поєдинку кваліфікації до Ліги чемпіонів проти того-таки Аяксу (0:0).

Владислав Супряга, фото: ФК Динамо Київ

Загалом закріпитися в Динамо у Владислава не вийшло, тому кампанію 2019/20 він провів у складі Дніпра-1, який на той момент вже виступав на рівні УПЛ. У тому сезоні Супряга посів третє місце в рейтингу бомбардирів чемпіонату, забивши 14 голів у 24 поєдинках.

Проте, повернувшись у Динамо, яке очолив Мірча Луческу, форвард не зумів продовжити свою гольову ходу. Хоча сам румунський спеціаліст на початку дуже вірив у талановитого нападника. З часом Супряга став все менше потрапляти до основного складу киян. Однак взимку 2022-го форвард отримав шанс, можливо, всього життя, перейшовши до італійської Сампдорії на правах оренди. Але і цього разу Супряга не зумів виправдати авансів – проваливши свій дебют більше за клуб Серії А він так і не зіграв.

Наразі в активі Владислава 51 гра за Динамо, в яких він забив усього три голи та оформив сім результативних передач. Разом з киянами нападник ставав чемпіоном, володарем Кубка та Суперкубка України.

Попри певні негаразди на клубному рівні Супряга вже увійшов до історії українського футболу, як автор тріумфу молодіжної збірної на чемпіонаті світу 2019 року. Саме Владислав у фінальному поєдинку оформив дубль у ворота Південної Кореї, принісши тим самим перемогу (3:1) команді Олександра Петракова. Що цікаво, ці два голи були єдиними для Супряги на тому турнірі.

15 лютого 2018 року у місті Афіни на стадіоні «Олімпійський» пройшов матч 1/16 фіналу Ліги Європи, в якому АЕК приймав київське Динамо.

У першому таймі за біло-синіх відзначився Віктор Циганков, який влучно пробив у дотик з передачі Дерліса Гонсалеса. Все йшло до перемоги киян, одна наприкінці матчу грецький колектив зумів вирвати нічию. Астріт Айдаревич відзначився голом головою у воротах Дениса Бойка після подачі Лазароса Хрістодулопулоса.

За тиждень на команди чекав матч-відповідь вже на НСК «Олімпійський» у Києві.

Ліга Європи, 1/16 фіналу

АЕК – Динамо – 1:1 (0:1)

Голи: Айдаревич, 80 – Циганков, 19

  • АЕК: Баркас, Лабропулос, Бакакіс, Враньєс, Галло, Сімоес, Галанопулос (Айдаревич, 79), Клонарідіс (Христодулопулос, 52), Лівайя, Якумакіс (Араужо, 58), Бакасетас.
  • Динамо: Бойко, Кенджора, Хачеріді, Кадар, Морозюк, Шепелєв, Циганков, Гармаш (Бесєдін, 78), Буяльський, Гонсалес, Мораєс (Шапаренко, 91).

X