Бомбардир-велетень із Шахтаря, перемога Динамо над МанСіті: 10 березня — цей день в історії українського футболу
2736 
10 березня 1966 року у місті Фрунзе, нині Бішкек, народився Юрій Гудименко – нападник Дніпра, Таврії та національної збірної, найкращий бомбардир першого чемпіонату незалежної України.
Перші роки своєї футбольної кар’єри Гудименко провів у складі фрунзенського клубу Алга, за який забив мінімум 86 м’ячів у більш як 170 матчах.
У січні 1990-го форвард перебрався у Дніпро, однак не зумів заграти у цій команді, забивши за весь час лише один гол у 22 поєдинках. Надалі Гудименко зміг себе вдало проявив під час виступів за волгоградський Ротор, з яким став переможцем Першої ліги СРСР-1991.
Взимку 1992 року нападник став гравцем сімферопольської Таврії. Разом з командою у дебютному чемпіонаті незалежної України здобув золоті медалі турніру. Ба більше, Гудименко увійшов до історії як найкращий бомбардир прем’єрного сезону. За ту кампанію форвард провів 12 голів у 18 поєдинках.
Юрій Гудименко, фото: з відкритих джерел
У 1993 році Юрій перебрався до московського Динамо (11 матчів, гол та асист). Останні роки своєї кар’єри провів у тольяттінській Ладі та волзькому Торпедо.
Також в активі Гудименка є два матчі за національну збірну України, в яких він відзначився одним забитим м’ячем у ворота команди Угорщини (1:2).
10 березня 1971 року у селі Вовків (Львівська область) народився Руслан Забранський – нападник львівських Карпат, один з найкращих бомбардирів в історії Миколаєва, бронзовий призер чемпіонату України.
Свою кар’єру Забранський розпочинав у львівських Карпатах, у складі яких за чотири роки провів понад 100 матчів, забивши близько 19 голів.
У 1992 році форвард перебирається до миколаївського клубу Евіс, який пізніше йменуватиметься СК Миколаїв. У складі цієї команди Забранський став рекордсменом за кількістю забитих голів у чемпіонатах і розіграшах Кубка України – 75. У загальному рейтингу бомбардирів Миколаєва Руслан займає третю сходинку після Юрія Смагіна (106) Євгена Деревяги (126). Також Забранський став автором єдиного «покеру» миколаївців у чемпіонатах України.
Під час своїх виступів за криворіжців нападник увійшов до історії клубу, ставши автором 200-го голу Кривбасу у вищому дивізіоні. Також разом із цим клубом він став бронзовим призером чемпіонату України 1998/1999.
Пізніше нападник пограв за Прикарпаття, Вінницю, Таврію, після чого повернувся до Миколаївщину, де захищав кольори різних команд – СК Миколаїв, Водник, Олімпія ФК АЕС.
Руслан Забранський, фото: з відкритих джерел
Після завершення ігрової кар’єри Забранський почав свій тренерський шлях у місцевих колективах Миколаєва. За увесь час він двічі очолював головну команду міста та був спортивним директором клубу. На чолі МФК Миколаїв Забранський загалом провів близько 209 матчів: 76 перемог, 30 нічиїх та 93 поразки.
10 березня 1980 року у місті Галац народився Флорін Чернат – півзахисник київського Динамо та національної збірної, чемпіон України, володар Кубка Хорватії та Румунії.
Все розпочиналося для Черната у дорослому футболі з команди рідного міста – Оцелул. Усього за цей клуб хавбек провів 28 матчів, забив шість голів та оформив вісім асистів. З 2000 по 2001 рік Флорін виступав за бухарестське Динамо, у складі якого взяв участь у 25 матчах і відзначився двома голами.
У січні 2001-го за 940 тисяч євро Чернат перебрався до київського Динамо. За вісім років у команді півзахисник провів 196 матчів, забив 41 гол та оформив шість результативних передач. Також разом з киянами Флорін п’ять разів ставав чемпіоном України, чотири рази здобував Кубок та двічі Суперкубок країни.
Влітку 2009 року на правах вільного агента перебрався до Хайдука, у складі якого став переможцем Кубка Хорватії. Після виступів за клуб зі Спліта Чернат на чотири роки затримався у чемпіонаті Туреччини, де захищав кольори Карабюкспора та Різеспора.
У 2014 році Флорін повернувся у рідний чемпіонат, знову ставши гравцем Оцелула. Транзитом через Вііторул Чернат опинився у Волунтарі, з якими здобув Кубок Румунії.
Флорін Чернат, фото: Getty Images
Також в активі півзахисника є 14 матчів за національну збірну, в яких він забив два голи. Свій дебютний поєдинок Флорін провів 27 березня 2002 року в контрольній грі проти збірної України (4:1).
Після завершення футбольної кар’єри Чернат став спортивним директором Волунтарі та обіймає цю посаду дотепер.
10 березня 1991 року у місті Київ народився Ігор Солдат – захисник чернівецької Буковини, відомий за виступами в алчевській Сталі та рівненському Вересі. Переможець Першої ліги.
Вихованець київських футбольних академій свій шлях у дорослому футболі розпочав із виступів за алчевську Сталь. У складі цієї команди провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 62 (два голи, три асисти). Разом зі Сталлю Солдат ставав срібним та бронзовим призером Першої ліги.
Транзитом через донецький Металург у 2014 році захисник перейшов до криворізького Гірника, кольори якого захищав протягом двох років: 49 матчів, один гол, три результативні передачі.
У 2016-му виступав за чернігівську Десну, у складі якої знову здобув срібні нагороди Першої ліги. Того ж року Солдат опинився в Інгульці, за який провів 44 гри.
З 2019 по 2022 рік захисник був гравцем рівненського Вереса. Разом з ними Ігор став переможцем Першої ліги у сезоні 2020/21. Загалом за Верес Солдат провів 56 матчів, забив п’ять голів та оформив чотири асисти.
Пізніше оборонець виступав за черкаський ЛНЗ та Минай, а взимку 2024-го підписав контракт з амбітною першоліговою чернівецькою Буковиною.
10 березня 1992 року у місті Київ народився Пилип Будківський – вихованець донецького Шахтаря, нападник луганської Зорі, чернігівської Десни та житомирського Полісся, переможець Першої ліги.
Перші кроки у футболі робив у київській школі ФК Відрадний, після чого у 2006 році перейшов до академії донецького Шахтаря. За усі роки в лавах «гірників» Пилип не провів жодної гри за основну команду донеччан.
На правах оренди вперше виступав за маріупольський Іллічівець: 22 матчі, один гол, три асисти. Пізніше в оренді пограв також за Севастополь, Зорю, Анжі, Кортрейк, Сошо.
Пилип Будківський у Зорі, фото: з відкритих джерел
У складі луганців і зумів розкритися на професійному рівні. Загалом в складі Зорі Будківський провів 104 матчі, 27 голів, шість асистів.
Під час своїх виступів за Сошо та Кортрейк Пилип не зумів проявити про себе, значно більше матчів форвард провів за махачкалинський Анжі – 40 (шість голів, два асисти).
Після двох років у чернігівській Десні (52 гри, 11 голів, п’ять асистів) Будківський поповнив лави першолігового житомирського Полісся. Разом з «вовками» височезний нападник (196 см) став чемпіоном Першої ліги 2022/23, заодно закінчивши сезон на першій сходинці бомбардирського рейтингу – 14 голів, та здобувши звання Найкращого гравця чемпіонату.
Цього сезону в УПЛ Пилип взяв участь у 16 матчах Полісся, відзначившись 5 разів забитими м’ячами.
Також в активі Будківського є шість матчів у складі збірної України (без результативних дій). Нападник дебютував за синьо-жовтих восени 2014-го в товариській грі проти Білорусі (2:0). А свій останній матч за національну команду Пилип провів наприкінці березня 2015 року – Україна-Латвія (1:1).
10 березня 2000 року у місті Харків народився Дмитро Мацапура – воротар луганської Зорі, двічі бронзовий призер чемпіонату України.
Розпочинав займатися футболом в академії харківського Металіста, звідки у 2017 році перейшов до луганської Зорі. Виступав за юнацькі та молодіжні команди клубу.
Влітку 2020-го, бувши четвертим воротарем Зорі, дебютував за основну команду, оскільки троє інших голкіперів були травмованими. Прем’єрний матч у чемпіонаті України закінчився для Мацапури двома пропущеними голами та нічиєю проти Олександрії (2:2).
Усього за першу команду Зорі Дмитро провів 45 поєдинків у всіх офіційних турнірах: 55 пропущених голів, 19 матчів «на нуль».
У лютому 2023-го Мацапура отримав розрив хрестоподібної зв’язки, від якого відновлюється вже близько 400 днів. Саме через цю травму голкіпер і не провів жодної гри за Зорю в цьому сезоні.
Дмитро Мацапура, фото: ФК Зоря
10 березня 2011 року на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського пройшов матч 1/8 фіналу Ліги Європи, в якому київське Динамо зустрічалося з Манчестер Сіті.
Підопічні Юрія Сьоміна у столиці України приймали команду Роберто Манчіні, який вже здійснив кілька гучних трансферів, однак ще не перетворився на англійський гранд.
На 25-й хвилині Андрій Шевченко відкрив рахунок у грі, вдало зігравши на випередження у воротарському майданчику «містян» після передачі Андрія Ярмоленка
Гості створювали моменти біля воріт Олександра Шовковського, однак сам голкіпер цю небезпеку й ліквідовував. Наприкінці матчу кияни забрили вдруге. Цього разу після скидання Артема Мілевського красивим ударом м’яч у сітку воріт Джо Харта відправив Олег Гусєв, встановивши остаточний рахунок у грі.
Ліга Європи, 1/8 фіналу
Динамо – Манчестер Сіті – 2:0 (1:0)
Голи: Шевченко, 25, Гусєв, 77
Динамо: Шовковський, Даніло Сілва, Вукоєвич, Попов, Шевченко (Нінкович, 88), Ярмоленко, Мілевський, Гусєв, Єременко, Хачеріді, Юссуф.
Манчестер Сіті: Харт, Річардс, Компані, Сабалета, Джеко, Коларов (Райт-Філліпс, 82), Баррі, Лескотт, Давід Сілва, Туре, Балотеллі (Тевес, 57).
