Чемпіон Франції в Динамо, нападник Арсеналу в Шахтарі, легенда Зорі: 25 лютого – цей день в історії українського футболу

25 лютого 1949 року у селі Каменоломня (Кримська область) народився Віктор Кузнецов – вихованець Таврії, легендарний півзахисник Зорі, чемпіон СРСР, тренер Кривбасу.

Дебютний сезон у дорослому футболі провів у складі Таврії. У 1968 році приєднався до луганської Зорі. Кольори цього клубу Кузнецов захищав протягом 11 сезонів. 

За увесь час в луганській команді взяв участь у 364 поєдинках – четвертий показник в історії Зорі. Більше за Кузнецова матчів у складі луганців провели Олександр Ткаченко (407), Юрій Колесніков (461) та Анатолій Куксов (517). Водночас хавбек є рекордсменом Зорі за кількістю матчів у Вищій лізі чемпіонату СРСР (318).

Також Кузнецов входить до шістки найрезультативніших гравців клубу в історії, забивши за Зорю 51 гол. У 1972 році півзахисник доклався до історичного успіху луганського колективу, допомігши йому вперше (так як виявилось востаннє) стати чемпіоном СРСР. 

Також півзахисник двічі потрапляв у список 33 найкращих гравців року в СРСР (1972, 1974), займаючи у своїй номінації другу сходинку. Догравав свою кар’єру Віктор у СКА (Ростов-на-Дону), Соколі (Ровеньки) та Югосталі (Єнакієве).

За збірну СРСР Кузнецов провів вісім матчів: без результативних дій. У складі юнацької команди Союзу (U-18) став чемпіоном Європи у 1967 році.

Після завершення футбольної кар’єри працював начальником команди та асистентом головного тренера у луганській Зорі. Пізніше також був помічником у сімферопольській Таврії та маріупольському Азовці. З 1994 по 1995 рік Кузнецов очолював Кривбас: 11 перемог, чотири нічиїх та п’ять поразок. 

Віктор Кузнецов. Фото: ФК Зоря

25 лютого 1971 року у місті Галле народився Сергій Ревут – захисник Меліоратора (Каховка), легенда київського ЦСКА, багаторічний помічник Юрія Максимова.

Після виступів за каховський Меліоратор на зорі своєї кар’єри транзитом через ЦСКА-Борисфен Ревут перейшов до київського ЦСКА. Саме у столичному клубі захисник і провів більшу частину своєї кар’єри (1996-2006). За цей час Сергій взяв участь у 186 матчах команди, забив п’ять голів, брав участь у поєдинках «армійців» у єврокубках.

Тренерську кар’єру розпочав у тому-таки ЦСКА, де спершу допомагав Юрію Максимову, а потім й сам очолював клуб (2007-2008): сім перемог, шість нічиїх, 26 поразок.

Ревут є незмінним помічником Максимова, разом з яким працював у київській Оболоні, Кривбасі, донецькому Металурзі, російській Мордовії, азербайджанській Кешлі, полтавській Ворсклі та ПФК Звягель. Наразі ексзахисник ЦСКА є асистентом Юрія Вільйовича у СК Дніпро-1.  

Сергій Ревут. Фото: ФК Ворскла

25 лютого 1973 року у місті Київ народився Віктор Бєлкін – талановитий вихованець Динамо, півзахисник Дніпра, що в ранньому віці завершив кар’єру.

Розпочинав свою кар’єру в київському Динамо, переважно виступав за дублюючий склад. У першій команді біло-синіх провів чотири матчі, результативними діями не відзначався.

Після Динамо пограв за бориспільський Борисфен та Маккабі (Тель-Авів). З останніми став чемпіоном Ізраїлю в сезоні 1994/95. 

Повернувшись з-за кордону та погравши за ЦСКА-Борисфен, Бєлкін підписав контракт з Дніпром. У складі дніпровського клубу півзахисник грав з 1996 по 1998 рік: 42 матчі, сім голів, п’ять результативних передач. 

Пізніше Віктор ухвалив рішення припинити футбольну кар’єру. Бєлкін зізнавався, що зайнявся пошуком себе: рік бродив у лісі, працював прибиральником у готелі, вживав психоделіки, вивчав релігії.

Отримавши ізраїльське громадянство, ненадовго повернувся футбол. Пограв за Бейтар Авраам (Беєр-Шева) та Маккабі (Нетанья).

Наразі Бєлкін займається духовними практиками, проводить відповідні майстер-класи. 

Віктор Бєлкін (в центрі). Фото: Google

25 лютого 1979 року у місті Матесалька народився Ласло Боднар – захисник Динамо та угорської збірної, чемпіон України, Австрії та Угорщини.

До свого переходу в київське Динамо влітку 2000 року Боднар протягом років виступав за Дебрецен, з яким наприкінці кар’єри став чемпіоном та володарем Кубка Угорщини.

У Динамо (2004-2004) ж Боднар за увесь час провів 78 матчів, забив п’ять голів. Разом з киянами Ласло двічі ставав чемпіоном України та завойовував Кубок країни. Також у 2004 році угорський оборонець на правах оренди виступав за київський Арсенал, провівши сім матчів.

Після Динамо Боднар пограв за нідерландський клуб Рода, а потім перейшов у Ред Булл (Зальцбург). У складі останніх двічі став чемпіоном Австрії, здобував Кубок країни.

Догравав кар’єру Ласло у себе на батьківщині, закінчивши її у 2014 році в ролі гравця Варди (Кішварда). За національну збірну Угорщини Боднар провів 46 поєдинків, оформив три результативні передачі. 

Ласло Боднар. Фото: ФК Динамо

25 лютого 1983 року у місті Ріо-де-Жанейро народився Едуардо да Сілва – нападник Арсеналу (Лондон), Шахтаря та збірної Хорватії, багаторазовий чемпіон України.

У віці 15 років батьки Едуардо переїхали до Загребу, віддавши свого сина у місцеву футбольну школу Динамо. Саме там своє становлення і розпочинав майбутній нападник хорватської збірної.

 За шість років у першій команді загребського Динамо Едуардо провів 57 матчів, забив 45 голів та оформив вісім результативних передач. Разом з динамівцями бразилець здобув сім трофеїв.

У Хорватії форварда двічі визнавали найкращим гравцем країни, також етнічному бразильцеві належить рекорд за кількістю голів у одному сезоні чемпіонату – 34.

Влітку 2007-го Едуардо за 13,5 млн євро перебрався до лондонського Арсеналу. У складі «канонірів» провів 67 ігор, забив 20 голів та оформив 17 асистів. Повноцінно розкрити свій потенціал нападнику завадила важка травма, яку він зазнав у 2008 році під час гри з Бірмінгем Сіті (1:1).

Зрештою влітку 2010-го Едуардо за 7,2 млн євро перебрався у донецький Шахтар. У складі «гірників» виступав протягом чотирьох років поспіль. Після ігор за Фламенго (2014-2015) знову завітав до українського чемпіонату ще на сезон.

Усього ж в складі Шахтаря нападник взяв участь у 174 матчах, забив 57 голів та віддав 17 результативних передач. Разом з «гірниками» п’ять разів завойовував чемпіонат та Кубок України, а також здобув один Суперкубок.

Догравав кар’єру Едуардо в бразильському Атлетіко Паранаенсе та у польській Легії, разом з якою став чемпіоном та володарем Кубка Польщі.

За збірну Хорватії етнічний бразилець провів 64 поєдинки: 29 голів, п’ять асистів. Зокрема Едуардо брав учать у виступах команди на ЧС-2014 та Євро-2012. 

Нещодавно повідомлялося, що ексфорвард Шахтаря може очолити першоліговий боснійський клуб Слобода (Тузла).

Едуардо. Фото: ФК Шахтар

25 лютого 1990 року у місті Авіньйон народився Юнес Беланда – атакувальний півзахисник Монпельє, Динамо та Галатасараю, чемпіон Франції, України і Туреччини.

З 13 років Беланда перебував у структурі французького Монпельє. У серпні 2009-го дебютував у першій команді, а згодом перетворився на одного з її лідерів.

 Разом з Монпельє у сезоні 2011/12 став чемпіоном Франції. Та кампанія запам’яталася для вболівальників потужною зв’язкою Жиру-Беланда. І якщо Олів’є відразу після золотих медалей покинув батьківщину заради лондонського Арсеналу, то Юнес залишився ще на сезон. Хоча до нього був серйозний інтерес від низки європейських клубів.

Влітку 2013-го Беланда за 10 млн євро перейшов з Монпельє до київського Динамо. За чотири роки на контракті у клубі марокканець провів 87 матчів за біло-синіх, забив 10 голів та оформив 15 асистів. Також разом з киянами Юнес двічі став чемпіоном України та володарем Кубка країни.

Перебуваючи на контракті в Динамо, півзахисник на правах оренди виступав за німецький Шальке та французьку Ніццу. Влітку 2017 року за 10 млн євро перейшов до турецького Галатасарая. За увесь час в клубі Беланда провів 131 матч, забив 22 голи, оформив 26 асистів та завоював чотири трофеї.

З літа 2021 по зиму 2024 року виступав за турецький клуб Адана Демірспор, звідки вільним агентом перейшов до катарського Аль-Шамаль.

У складі національної збірної Марокко Юнес провів 59 поєдинків: п’ять голів, три асисти. Атакувальний хавбек брав участь у ЧС-2018 та у трьох Кубках африканських націй. 

Юнес Беланда. Фото: ФК Динамо

25 лютого 1995 року у місті Полтава народився Дмитро Кравченко – вихованець Ворскли, півзахисник Металіста 1925, бронзовий призер чемпіонату України.

Вже у свої 19 років дебютував за першу команду ворсклян, вийшовши на заміну в домашній грі УПЛ 2016/17 проти кам’янської Сталі (0:0).

Загалом за Ворсклу хавбек провів 59 поєдинків, забив один гол, доходив до фіналу Кубка України та ставав бронзовим призером чемпіонату. У лютому 2020-го на правах вільного агенту покинув клуб, а вже у вересні того ж року приєднався до харківського Металісту 1925.

Разом з харків’янами вийшов до еліти українського футболу, після чого захищав їхні кольори і на рівні УПЛ. Наразі в активі Кравченка 44 гри за Металіст 1925, у яких він забив два голи.

Дмитро Кравченко. Фото: ФК Металіст 1925

25 лютого 2021 року у Бельгії на стадіоні «Ян Брейдел» пройшов матч-відповідь 1/16 фіналу Ліги Європи, в якому Брюгге приймало Динамо. 

Після нульової нічиєї у першій грі на НСК «Олімпійський» обидві команди знову не порадували своїх вболівальників результативністю. Підопічні Мірчі Луческу протягом усієї гри терпіли натиск суперника, чекали свого шансу і дочекалися! 

Наприкінці поєдинку єдиний та вирішальний гол забив лідер Динамо Віталій Буяльський. Після закидання Жерсона Родрігеса на Віктора Циганкова, той покотив м’яч на порожні ворота, а 29-й номер біло-синіх у ключовий момент зустрічі не схибив. 

У наступному раунді Ліги Європи на Динамо чекало двоматчеве протистояння з іспанським Вільярреалом.

Ліга Європи, 1/16 фіналу, матч-відповідь

Брюгге – Динамо – 0:1 (0:0), перший матч – 1:1

Гол: Буяльський, 83

Брюгге: Міньоле, Мата, Коссуну, Мехеле, Рікка, Дірар (Окереке, 85), Баланта, Вормер, ван ден Кейбус (ван дер Бремпт, 46), Соболь (де Кейпер, 84), Дост (Баджі, 57).

Динамо: Бущан, Кенджора (Караваєв, 77), Забарний, Сирота, Миколенко, Шепелєв (Шапаренко, 67), Сидорчук, Циганков, Буяльський (Андрієвський, 87), Родрігес, Бесєдін.