Дебютний гол Мілевського за збірну, переможець молодіжного ЧС: 6 лютого – цей день в історії українського футболу

Переглядів 57083
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
4 голоси
Дебютний гол Мілевського за збірну, переможець молодіжного ЧС: 6 лютого – цей день в історії українського футболу
Артем Мілевський. Фото: Getty Images
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

6 лютого 1992 року у місті Кременчук (Полтавська область) народився Андрій Бацула – вихованець Ворскли, захисник бельгійського Кортрейка, переможець Першої ліги України.

Пройшовши школи Кременя та БРВ-ВІК, у 2009 році Бацула став гравцем полтавської Ворскли. Був лідером та капітаном молодіжної команди, однак до основи так пробитися і не зумів. У 2014 році приєднався до лав першолігової кіровоградської Зірки, у якій відразу став гравцем стартового складу. Наступного сезону разом з командою Бацула святкував здобуття золотих медалей Першої ліги. У сезоні 2016/17 взяв участь у сенсаційній перемозі Зірки над Динамо (2:0) у Кропивницькому. Бацула відзначився у воротах Артура Рудька чудовим ударом зі штрафного, пізніше цей гол було визнано найкрасивішим у 21-му турі чемпіонату. 

Роком раніше Бацула виграв у номінації найкрасивіший гол 2016 року, забивши наприкінці матчу у ворота Олександрії (1:1):

Усього ж за Зірку захисник провів 87 матчів, забив дев’ять голів та оформив 14 результативних передач. Після цього Бацула відіграв сезон 2017/18 у складі Олександрії, звідки вже влітку за 250 тисяч євро перейшов до Кортрейка. У складі бельгійського клубу Андрій провів 29 матчів, забив один гол та оформив дві результативні передачі. 

У 2020 та 2021 році виступав за мінське Динамо, після чого повернувся до рідної Ворскли. Дебютував за полтавський клуб через 13 років після приходу в нього! Сталося це в матчі другого раунду відбору до Ліги конференцій проти АІК (3:2). Наразі в активі Бацули 39 поєдинків за Ворсклу, в яких він забив один гол та оформив чотири результативні передачі.  

Андрій Бацула. Фото: ФК Ворскла

6 лютого 1992 року у місті Ріо-де-Жанейро народився Веллінгтон Нем – чемпіон Бразилії та України, багаторічний півзахисник донецького Шахтаря.

До свого переїзду в український чемпіонат Нем протягом двох сезонів захищав кольори рідного Флуміненсе, разом з яким завоював золоті медалі бразильської першості у 2012 році. 

Вже через рік півзахисник за дев’ять млн євро перейшов у донецький Шахтар. У складі «гірників» за сім років три рази ставав чемпіоном та володарем Кубка України. Загалом за донеччан провів 75 поєдинків, забив 12 голів та оформив вісім результативних передач. Перебуваючи на контракті у Шахтарі, на правах оренди грав за Сан-Паулу та рідний Флуміненсе.

У 2020 році Нем покинув український клуб у статусі вільного агента. Після цього виступав за Форталезу, Крузейро, Аруку та Віторію. Наприкінці січня 2024-го року став гравцем угорської Кішварди.

Також в активі Веллінгтона є три матчі за національну збірну Бразилії, за яку він дебютував ще в травні 2012 року. У ролі гравця Шахтаря до лав «селесао» жодного разу не викликався.

Веллінгтон Нем. Фото: ФК Шахтар

6 лютого 1996 року у місті Київ народився Максим Казаков – капітан молодіжної команди київського Динамо, півзахисник луганської Зорі та друголігової Дружби (Мирівка).

Більшість своєї кар’єри на дитячо-юнацькому рівні провів у складі Динамо, проте наприкінці випуску був відрахований з команди, після чого перейшов до київського Арсеналу. 

Детальніше про цей скандальний епізод зі своєї кар’єри та про інші історії зі свого життя Казаков розповів в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол».

У 2014 році Казаков повернувся до київського Динамо, де виступав за юнацьку та молодіжну команду клубу. Був капітаном у команді, граючи поруч з такими відомими футболістами, як Віктор Циганков, Богдан Михайличенко, Олександр Тимчик, Микола Шапаренко, Роман Яремчук. За першу команду біло-синіх так і не дебютував.

Протягом п’яти років (2018-2023) перебував на контракті у луганській Зорі, однак за увесь час зіграв лише дев’ять матчів: без результативних дій. З літа 2023-го Казаков виступає в складі лідера Другої ліги – Дружби (Мирівка). Цього сезону Максим провів 13 матчів, забив один гол та відзначився однією результативною передачею.

Максим Казаков. Фото: ФК Динамо

6 лютого 1999 року у місті Острог (Рівненська область) народився Олексій Хахльов – вихованець київського Динамо, півзахисник Миная та Зорі, переможець молодіжного ЧС-2019.

Після випуску з академії Динамо Хахльов у 18-річному віці підписав контракт з Депортіво Алавес. За першу команду клубу так і не зіграв, виступаючи на правах оренди за фарм-клуб з нижчої ліги. 

У 2020 році повернувся до України, ставши гравцем львівських Карпат. За «левів» провів лише 131 хвилину в трьох поєдинках, результативними діями не відзначався.

Протягом двох сезонів виступав у закарпатському Минаї (2020-2022). За цей період взяв участь у 46 матчах команди, забив два голи та оформив три результативні передачі. Взимку 2023-го став гравцем Зорі. Наразі в активі Хахльова 13 матчів за луганський клуб.

У 2019 році разом зі збірною України (U-20) Олександра Петракова став переможцем молодіжного чемпіонату світу в Польщі. На самому турнірі Олексій взяв участь у 4/7 матчах команди, зокрема відіграв 56 хвилин у фінальній зустрічі з Південною Кореєю (3:1).

Олексій Хахльов-старший є батьком вихованця Динамо, колишім президентом рівненського Вереса та ексголовою Рівненської обласної асоціації футболу.

Олексій Хахльов. Фото: ФК Минай

6 лютого 2008 року у Нікосії пройшла контрольна гра між збірними Кіпру та України. Цей поєдинок став першим для Олексія Михайличенка на чолі національної команди.

У першому таймі після фолу Олександра Кучера у власному карному майданчику проти Константіноса Хараламбідіса головний арбітр зустрічі вказав на 11-метрову позначку. Виконувати пенальті пішов Ефстатіос Алонефтіс, який своїм ударом вивів кіпріотів уперед, відзначившись у воротах Олександра Шовковського.

Українцям вдалося зрівняти рахунок вже у другій половині матчу. М’яч біля штрафного майданчику підхопив Артем Мілевський, після чого наважився пробити з дальньої відстані та був нагороджений за сміливість. Воротар не зумів впоратися з неочікуваним ударом таланту Динамо. Цей гол став для Мілевського першим за національну збірну України з гри. Раніше він забивав лише у серії післяматчевих пенальті.

Контрольна гра

Кіпр – Україна – 1:1 (1:0)

Голи: Алонефтіс, 19 (пенальті) – Мілевський 70.

  • Кіпр: Георгалідес, Хараламбус, Оккарідес (Лабру, 46), Алонефтіс (Алеку, 80), Крісіс (Гарпозіс, 46), Марінос, Саціас (Марангос, 67), Макрідес (Теодоту, 60), Ясумі (Георгіадіс, 60), Хараламбідес, Параскевас.
  • Україна: Шовковський, Кучер, Тимощук, Русол, Ротань (Мілевський, 46), Гусєв (Гай, 60), Шевчук (Федорів, 75), Допілка (Єзерський, 75), Михалик (Мандзюк, 89), Назаренко, Воробей (Гладкий, 46).

6 лютого 2013 року у Севільї пройшла контрольна гра між національними збірними України та Норвегії. У цьому матчі Михайло Фоменко дебютував у ролі наставника синьо-жовтих.

Вже у першому таймі українська команда забила двічі. Спершу з подачі Артема Федецького дебютним голом за збірну відзначився Микола Морозюк, після чого Андрій Ярмоленко забив зі скидання Романа Зозулі. 

Наприкінці матчу за фол останньої надії з поля було вилучено Віталія Мандзюк. А вже за декілька хвилин головний арбітр матчу призначив пенальті у ворота української збірної за порушення правил Артема Федецького проти Таріка Ельюннусі. Сам постраждалий і наважився виконувати цей 11-метровий удар. Однак Андрій Пятов парирував цей удар, подарувавши тим самим Фоменку суху перемогу в дебютному матчі на чолі збірної України.

Контрольна гра

Україна – Норвегія – 2:0 (2:0)

Голи: Морозюк, 17, Ярмоленко, 42

Вилучення: Мандзюк, 83 (пряма червона)

Нереалізований пенальті: Ельюнуссі, 87 (сейв воротаря)

  • Україна: Пятов, Хачеріді (Коноплянка, 46; Богданов, 86), Шевчук, Мандзюк, Федецький, Тимощук (Степаненко, 63), Гармаш (Безус, 46), Ротань, Ярмоленко (Селезньов, 63), Морозюк, Зозуля (Девіч, 76).
  • Норвегія: Ярстейн, Регініуссен, Хеденстад (Парр, 72), Хангеланн (Форрен, 46), Ріісе (Хельге, 86), Хенріксен, Ельюнуссі, Ейкрем (Гаші, 46), Нільсен (Кондрадсен, 63), Браатен, Йенссен (Хусеклепп, 63).