Динамо перемагає Баварію та Гамбург у КЄЧ: 16 березня — цей день в історії українського футболу
339 
16 березня 1965 року у місті Будьонівськ народився Олександр Жидков – воротар бакинського Нефтчі, київського Динамо та вінницької Ниви, володар Кубка СРСР.
Розпочинав кар’єру у волгодонському клубі Атоммаш, звідки у 1984 році перебрався в азербайджанський Нефтчі. У складі бакинського колективу за чотири роки Жидков провів 84 матчі, пропустивши 106 голів. Посів третє місце в списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР-1987.
Після закінчення кампанії-1987 у чемпіонаті Жидков перебрався у київське Динамо. За увесь час взяв участь у 30 матчах біло-синіх. У сезоні 1989/90 разом з динамівцями став володарем Кубка СРСР, зігравши в турнірі лише в одному поєдинку проти Кайрата (1:0).
У 1992-му виступав у складі вінницької Ниви, у воротах якої провів лише шість матчів: три пропущених голи, чотири «сухих» матчі.
Далі Жидков спробував свої сили за кордоном – спершу в австрійському клубі Медлінг, пізніше в ізраїльському Хапоелі Цафрірім. У складі останніх провів найбільше матчів за часи своїх виступів – 122 (186 пропущених голів, 30 матчів «на нуль»).
Олександр Жидков, фото: з відкритих джерел
Свою кар’єру голкіпер догравав у Росії. Після здобуття чемпіонства Першої ліги з махачкалинським Анжі Жидков перебрався у Томь, де й повісив бутси на цвях.
Також в активі Жидкова є 22 матчі у складі збірної Азербайджану, в яких він пропустив 40 голів та провів п’ять «сухих» поєдинків.
У 2004 році розпочав кар’єру тренера воротарів. Працював у низці російських клубів, зокрема у ФК Москва, Орел, Томь, Волга (Твер), Носта, Анжі, академії московського Динамо. Входив у тренерський штаб Олега Протасова у Ростові. Останнім місцем роботи Жидкова був азербайджанський клуб Іраван, який він покинув у жовтні 2023-го.
16 березня 1977 року на стадіоні «Центральний» пройшов матч-відповідь 1/4 фіналу Кубка європейських чемпіонів, в якому київське Динамо приймало мюнхенську Баварію.
Після мінімальної поразки (0:1) у першій зустрічі підопічні Валерія Лобановського зуміли перевернути хід двоматчевого протистояння у поєдинку в Києві.
Щоправда, вдалося це динамівцям дуже нелегко. Спершу Олег Блохін не реалізував пенальті наприкінці першого тайму – з ударом впорався голкіпер Зепп Маєр.
Однак перший гол динамівцям все ж судилося забити саме з 11-метрової позначки. Величезна заслуга у цьому лежить на плечах Анатолія Конькова, який протягнув м'яч майже з центру поля до штрафного майданчика мюнхенців, де його і збили. Цього разу до виконання пенальті підійшов Леонід Буряк і не схибив – 1:0.
А ще за п’ять хвилин Петро Слободян ударом головою після подачі того-таки Буряка встановив фінальний рахунок у грі, вивівши свою команду до наступного раунду турніру.
Кубок європейських чемпіонів, 1/4 фіналу, матч-відповідь
Динамо – Баварія – 2:0 (0:0), перша гра – 0:1
Голи: Буряк, 81 (пенальті), Слободян, 86
Нереалізований пенальті: Блохін, 35
- Динамо: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян (Слободян, 61), Онищенко, Буряк, Бережний, Блохін.
- Гамбург: Маєр, Андерссон, Грубер, Шварценбек, Беккенбауер, Рот, Румменігге, Торстенссон (Кіршнер, 89), Кюнкель (Йонал, 77), Хенесс, Капельманн.
16 березня 1983 року на «Фолькспарк» пройшов матч-відповідь 1/4 фіналу Кубка європейських чемпіонів, в якому київське Динамо зустрічалося з німецьким Гамбургом.
Підопічні Юрія Морозова зустрічалися з колективом Ернста Гаппеля, який на той момент вважався одним з найсильніших у Європі. Власне, у Києві німецький клуб і підтвердив свій високий статус, забивши три м’ячі у ворота Віктора Чанова, що лишилися без відповіді.
Рахунок у другому поєдинку протистояння було відкрито лише у другому таймі – гол у свій актив після удару головою записав Володимир Безсонов. Вже за дев’ять хвилин Вільям Хартвіг відновив паритет у грі, відправивши м’яч у сітку воріт Михайла Михайлова.
Переможний гол у складі динамівців наприкінці матчу забив Вадим Євтушенко, якому на порожні ворота після помилки Ульріха Штайна асистував ніхто інший як Олег Блохін.
За сумою двох матчів (4:2) далі пройшов Гамбург. Саме підопічні Гаппеля того року святкували дебютну перемогу в Кубку європейських чемпіонів, здолавши у фіналі туринський Ювентус (1:0).
Кубок європейських чемпіонів, 1/4 фіналу, матч-відповідь
Гамбург – Динамо – 1:2 (0:0), перша гра – 3:0
Голи: Хартвіг, 61 – Безсонов, 52, Євтушенко, 82
- Гамбург: Штайн, Кальтц, Вемаєр, Якобс, Хіронімус, Хартвіг, Мілевскі, Гро, Хрубеш, Магат, Рольф.
- Динамо: Михайлов, Безсонов (Євсєєв, 79), Балтача, Сорокалет, Дем'яненко, Лозинський, Буряк, Баль, Думанський (Блохін, 46), Євтушенко, Олефіренко.
16 березня 1987 року у місті Тбілісі помер Андрій Зазроєв (справжнє прізвище – Зазрошвілі) – нападник тбіліського та київського Динамо, володар Кубка СРСР, найкращий бомбардир чемпіонату у 1952 році.
Свій футбольний шлях Зазроєв розпочинав у команді Крилья Совєтов з міста Молотов, звідки у 1947 році перебрався у сухумське Динамо. За рік нападник став динамівцем Тбілісі. Разом з Динамо Зазроєв двічі ставав призером чемпіонату СРСР – срібним та бронзовим. Відзначалося, що форвард мав доволі складний характер, через що його постійно спіткали конфлікти в командах.
Сезон 1952 року розпочав у складі київського Динамо. У свій прем’єрний сезон в українському клубі став віцечемпіоном СРСР, забивши 11 голів у 12 матчах – найкращий показник чемпіонату.
У тому ж році Зазроєв потрапив до списку 33 найкращих футболістів року в СРСР, посівши перше місце у своїй номінації (нападник). В останні роки своєї кар’єри в київському клубі був капітаном команди, у 1954 році разом з біло-синіми став володарем Кубка Союзу.
Закінчив кар’єру гравця в 1957 році, бувши вже форвардом тбіліського Динамо. Відразу після цього увійшов до тренерського штабу тбіліського Буревісника, пізніше став тренером тбіліських динамівців.
Чимало часу працював у Спартаку (Орджонікідзе) та в Управлінні футболу Спорткомітету Грузії. Також очолював Ділу, Енергетик (Душанбе), Мешахте, Металург (Руставі) та Спартак (Тбілісі).
16 березня 1988 року у місті Одеса народився Євген Паст – голкіпер одеського Чорноморця, кропивницької Зірки, чернігівської Десни та рівненського Вереса, переможець Першої ліги.
Євген Паст, фото: НК Верес
Дебютував у дорослому футболі Паст у складі рідного Чорноморця, разом з яким став срібним призером Першої ліги у сезоні 2010/11. Усього ж за «моряків» за увесь час Євген відіграв 73 матчі (зокрема два в Лізі Європи): 85 пропущених голів, 23 «сухих» поєдинки.
Наступною командою Паста стала кропивницька Зірка, кольори якої він захищав протягом трьох років. У її ж складі голкіпер став переможцем Першої ліги 2015/16 та провів найбільше матчів у власній кар’єрі – 81 (89 пропущених, 29 «сухих»).
Після цього Євген перебрався у чернігівську Десну, яка на той момент вже вийшла до елітного дивізіону. У 2020 році Паста за результатами опитування газети «Молодь України» було визнано найкращим голкіпером країни. Усього за сіверян провів 75 матчів, брав участь у матчах кваліфікації до Ліги Європи.
Опинився у рівненському Вересі влітку 2024-го після нетривалих виступів за Дніпро-1 транзитом через Чорноморець. Цього сезону Євген провів 12 матчах за рівнян: 20 пропущених голів, два поєдинки «на нуль».
16 березня 1991 року у місті Гостивар народився Адмір Мехмеді – нападник та атакувальний хавбек київського Динамо, німецьких Байєра, Фрайбургу та Вольфсбургу, віцечемпіон Європи.
До свого переїзду в Україну Мехмеді виступав у Цюриху, разом з яким став чемпіоном Швейцарії у 2009 році. Загалом за свій рідний клуб Адмір провів 109 матчів, забив 29 голів та оформив 13 результативних передач.
Взимку 2012-го Мехмеді за 3,5 млн євро перейшов у київське Динамо. За два сезони проведені у складі біло-синіх швейцарець зіграв у 31 матчі, забив один гол та оформив два асисти.
Адмір Мехмеді, фото: Getty Images
У сезоні 2013/14 виступав на правах оренди за Фрайбург, який пізніше викупив його контракт у киян за 6 млн. Загалом за цей німецький клуб Мехмеді провів 72 поєдинки: 20 голів, п’ять асистів.
Надалі Адмір змінив ще два колективи з Бундесліги – спершу захищавши кольори леверкузенського Байєра, а пізніше став гравцем Вольфсбурга. Свою кар’єру гравця нападник завершив влітку 2023-го, останнім клубом ексдинамівця став турецький Антальяспор.
Що стосується виступів на міжнародному рівні, то тут Мехмеді є чим похвалитися. У 2011 році він в складі молодіжної збірної Швейцарії дійшов аж до фіналу чемпіонату Європи, де поступився лише Іспанії (0:2).
У складі ж швейцарської команди №1 Адмір провів 76 матчів (10 голів, сім асистів), брав участь у матчах ЧС-2014, поєдинках Євро-2016 та Євро-2020.
З грудня 2023 року Мехмеді обіймає посаду спортивного директора у клубі Шаффхаузен (елітний дивізіон Швейцарії).
16 березня 2021 року у місті Львів помер Борис Рассихін – півзахисник донецького Шахтаря та львівських Карпат, дворазовий володар Кубка СРСР, срібний призер УРСР.
Перші кроки у футболі робив у складі Шахтаря з міста Донецьк (тоді Сталіно). Захищав кольори «гірників» з 1956 по 1962 рік. За цей час провів близько 76 матчів, забивши сім голів. Разом з Шахтарем Рассихін двічі поспіль ставав переможцем Кубка СРСР.
Наступним клубом хавбека стали львівські Карпати, за які він виступав з 1963 по 1964 рр. Догравав свою кар’єру півзахисник у дрогобицькому Нафтовику, завершивши з виступами у 1967-му.
Після завершення футбольної кар'єри працював тренером. Очолював червоноградський Шахтар, дрогобицький Нафтовик та стрийський Авангард.
Найбільших успіхів досяг, керуючи чернівецькою Буковиною, ставши срібним призером чемпіонату УРСР у 1980 році. Пізніше також тренував львівські Карпати, івано-франківське Прикарпаття та низку інших клубів. Одним з найвідоміших вихованців Рассихіна є легендарний універсал київського Динамо Андрій Баль.
