Динамо та Суперкубок УЄФА, дублер Яшина, який став інженером: 24 лютого – цей день в історії українського футболу

Переглядів 1175
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
6 голосів
Динамо та Суперкубок УЄФА, дублер Яшина, який став інженером: 24 лютого – цей день в історії українського футболу
Ігор Бєланов в матчі проти Стяуа. Фото: Google
«УФ» – часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

24 лютого 1939 року у місті Унгвар, нині Ужгород народився Андрій Гаваші – воротар Динамо, нападник Верховини та легенда закарпатського футболу.

Розпочинав кар’єру в ужгородському Спартаку, після чого в 1959 році перебрався до київського Динамо. Разом з Гаваші до лав біло-синіх також долучилися його одноклубники Йожеф Сабо та Василь Турянчик.

Перший сезон Гаваші в Динамо став і найуспішнішим. Він вдало замінив основного воротаря Олега Макарова, який через травму не міг допомогти своїй команді. У той же час голкіпера викликали до лав збірної СРСР, де він був дублером легендарного Лева Яшина.

Однак батьки гравця наполягали на тому, аби Андрій першочергово займався навчанням. Саме через це Гаваші вимушено мав повернутися до Ужгорода. Батько воротаря особисто вмовив тодішнього головного тренера киян В’ячеслава Соловйова відпустити сина з Динамо.

Вже восени 1960 року Гаваші повернувся на Закарпаття, де захищав кольори рідного клубу, який тепер мав назву Верховина. Паралельно з цим воротар продовжував навчання в Ужгородському університеті, на фізико-математичному факультеті.

Після повернення у рідний клуб виступав не лише на позиції голкіпера, а й виходив у нападі команди. В один із сезонів навіть став найкращим бомбардиром Верховини.

 У 27 років завершив кар’єру та почав працювати інженером. Крім цієї роботи, Гаваші з 1995 по 2006 рік очолював Федерацію футболу Закарпаття, перебував у виконкомі ФФУ. Разом з тим ексфутболіст читав лекції у Закарпатському інституті післядипломної освіти.

Андрій Гаваші. Фото: Роман Сенишин

24 лютого 1977 року у місті Смедеревська Паланка народився Періца Огнєнович – нападник Црвени Звезди, Реал Мадриду і Динамо, переможець Ліги чемпіонів та тренер харківського Металіста.

До свого переходу в київське Динамо взимку 2004 року, Огнєнович уже мав за плечима солідну європейську кар’єру. Нападник ставав чемпіоном та володарем Кубка Югославії, грав та забивав за мадридський Реал, разом з яким у сезоні 1999/00 завоював кубок Ліги чемпіонів, а за рік святкував золоті медалі чемпіонату Іспанії.

У самому ж Динамо Огнєнович не зумів проявити себе належним чином. За увесь час сербський нападник провів лише чотири гри за першу команду киян, забив один гол та став чемпіоном України. У складі Динамо-2 забив дев’ять м’ячів за 21 поєдинок.

За збірну Югославії Періца провів вісім матчів, брав участь у чемпіонаті світу-1998: без результативних дій.

У своїй тренерській кар’єрі працював зі збірною Сербії (U-18) та ФК Звезда 09. На початку 2023 року очолив харківський Металіст, в якому виконував обов’язки головного тренера. 

Під його керівництвом харків’яни провели 15 матчів: одна перемога, три нічиїх та 11 поразок. Команда не демонструвала якісну гру, в самому клубі панував хаос, а гравців Металісту звинувачували у здачі поєдинків. 

За підсумками того сезону харків’яни посіли останнє місце в УПЛ та вилетіли до Першої ліги. Огнєнович покинув клуб влітку і з того моменту лишається без роботи. Ось його інтерв’ю сайту sport-express.ua

Періца Огнєнович. Фото: ФК Металіст

24 лютого 1985 року у місті Київ народився Олександр Яценко – вихованець Динамо, захисник Чорноморця та збірної України, фіналіст молодіжного чемпіонату Європи.

За першу команду біло-синіх за увесь час провів 15 поєдинків, здобув два Кубки України. Більшу частину кар’єри провів у складі Динамо-2: 70 матчів, чотири голи.

 Перебуваючи на контракті в столичному клубі, на правах оренди грав за ФК Харків та Дніпро. З 2007 по 2009 рік виступав у складі одеського Чорноморця: 40 ігор, без результативних дій.

З 2010 по 2021 рік змінив декілька клубів, погравши на професійному рівні за Іллічівець, білоруську Білшину та Геліос. В аматорському футболі Яценко був гравцем таких клубів, як Соллі Плюс (Харків), Колос (Зачепилівка, Харківська область) та Вікторія (Миколаївка, Сумська область).

У жовтні 2005 року провів свій перший та останній матч за національну збірну України, яку тоді очолював Олег Блохін. Яценко провів усі 90 хвилин у товариській зустрічі з Японією, заробивши жовту картку.

На молодіжному чемпіонаті Європи-2006 був капітаном збірної України. Взяв участь у всіх матчах турніру, в якому підопічні Олексія Михайличенка дійшли до фіналу, де поступилися Нідерландам (0:3).

Спогади про той турнір від гравців нашої збірної читайте в ексклюзивному матеріалі сайту «Український футбол».

Після завершення футбольної кар’єри працював скаутом у Вікторії (Миколаївка), асистентом у Альянсі (Липова Долина). За даними Transfermarkt, з літа 2022 року Яценко є помічником головного тренера у ФК Монхейм. Команда виступає у Регіональній лізі Нідеррхайму, Групі 1 – це шостий за силою дивізіон Німеччини.

Олександр Яценко. Фото: ФК Динамо

24  лютого 1987 року в Монако на стадіоні «Луї II» пройшов матч за Суперкубок УЄФА-1986, в якому зійшлися переможець Кубка європейських чемпіонів – Стяуа та володар Кубка кубків – Динамо.

Навіть за відсутності свого основного захисника Володимира Безсонова, підопічні Валерія Лобановського підходили до цього протистояння в ранзі фаворитів. Кияни мали моменти біля воріт бухарестського клубу, однак так і не змогли засмутити голкіпера Стяуа Думутрі Стингачу.

Натомість єдиний та вирішальний гол на свій рахунок записав Георгій Хаджі, який відзначився зі штрафного удару наприкінці першого тайму. Заробив цей стандарт для Стяуа півзахисник Тудорел Стойка, проти якого порушив правила нападник киян Олег Блохін. 

Французьке видання L'Equipe охарактеризувала цю зустріч як перемогу румунських «ніг, м'язів і нервів» над «головами» динамівців.

Суперкубок УЄФА, фінал

Стяуа – Динамо – 1:0 (1:0)

Гол: Хаджі, 44

  • Стяуа: Стингачу, Йован, Бумбеску, Бєлодедічі, Барбулеску, Стойка, Хаджі (Балінт, 83), Бєлєні, Балан, Піцурке, Лекетуш (Маджару, 89)
  • Динамо: Чанов, Кузнєцов, Дем'яненко, Балтача, Рац, Євтушенко, Баль, Заваров (Морозов, 77), Яковенко, Блохін, Бєланов (Михайличенко, 50)

24 лютого 1992 року у місті Дніпропетровськ, нині Дніпро народився Олексій Шевченко – вихованець Металурга (Запоріжжя), воротар Динамо, Шахтаря та Зорі.

На рівні ДЮФЛ виступав у дніпропетровському СДЮСШОР Інтер, після чого перейшов до академії запорізького Металурга. У складі першої команди запоріжців за п’ять років провів 14 поєдинків.

З 2013 по 2015 рік контракт Шевченка належав київському Динамо, за яке він так і не дебютував, виступаючи переважно за молодіжний склад та катаючись по орендах: Говерла, Олімпік (Донецьк), Торпедо (Кутаїсі), Діла (Горі).

У 2016 році Олексій став воротарем луганської Зорі. Саме за цей клуб Шевченко провів найбільше матчів у власній професійній кар’єрі – 36 (зокрема п’ять ігор на рівні Ліги Європи).

Після нетривалого перебування у львівських Карпатах Олексій підписав контракт з донецьким Шахтарем. За п’ять років у лавах «гірників» за першу команду провів лише дев’ять ігор. Водночас тричі з донеччнами ставав чемпіоном України, завойовував Кубок та Суперкубок країни.

У червні 2023-го приєднався до одеського Чорноморця, однак вже у грудні того ж року покинув «моряків». Наразі є гравцем першолігового польського Заглембє (Сосновець), який очолює Олександр Хацкевич.

В активі Шевченка вісім матчів за молодіжну збірну України – усі товариські. У 2016 році Олексій виклався до лав національної команди на матчі відбору ЧС-2018, однак так і не дебютував у її складі. 

Олексій Шевченко. Фото: ФК Шахтар

24  лютого 2005 року на «Естадіо Ель Мадригаль» пройшов матч-відповідь 1/16 фіналу Кубка УЄФА, в якому Вільярреал приймав Динамо.

Після нульової нічиєї у першій грі доля виходу до наступного раунду турніру вирішувалася в Іспанії. Вже у першому таймі «жовта субмарина» зуміла відзначитися двічі, забезпечивши собі комфортну перевагу в рахунку – голи в активі Лусіано Фігероа та Санті Касорли.

Навіть попри вилучення, яке через перебір «гірчичників» наприкінці першого тайму отримав Хуан Роман Рікельме, динамівці Києва не зуміли забити бодай один гол. У підсумку підопічні Йожефа Сабо завершили ту єврокубкову кампанію на стадії 1/16 фіналу.

Кубок УЄФА, 1/16 фіналу, матч-відповідь

Вільярреал – Динамо – 2:0 (2:0), перший матч – 0:0

Голи: Фігероа, 20, Касорла, 31

Вилученння: Рікельме, 42 (друга жовта)

  • Вільярреал: Пепе Рейна, Родрігес, Кіке Альварес, Касорла, Арруабарена, Сорін (Фонт, 82), Сенна, Вента, Рікельме, Марі (Гуайре, 76), Фігероа (Хосіко, 61).
  • Динамо: Шовковський, Несмачний (Ель-Каддурі, 58), Гавранчич, Сабліч, Гусєв, Лєко (Чернат, 52), Юссуф, Родольфо, Рінкон, Клебер, Верпаковскіс (Шацьких, 46).

24 лютого 2011 року у місті Мукачево (Закарпатська область) помер Йожеф Беца – вихованець закарпатського футболу, півзахисник ЦБРА (нині ЦСКА Москва), олімпійський чемпіон, володар Кубка СРСР.

Розпочинав кар’єру у команді рідного міста – Більшовик, звідки перейшов до ужгородського Спартака. Після цього виступав за ГБО та Спартак з міста Станіслав (нині Івано-Франківськ), а з 1953 по 1954 рік грав за львівський ОБО. У 1955 році Беца став гравцем ЦБРА, разом з яким тричі ставав бронзовим призером чемпіонату СРСР та завойовував Кубок Союзу.

У складі збірної СРСР провів два поєдинки. Взяв участь в одному з матчі Олімпіади-1956 року, на якому його команда святкувала перемогу, обігравши у фіналі Югославію (1:0).

Через хворобу у віці 29 років Беца вимушено завершив кар’єру гравця. Після цього експівзахисник почав тренувати. Тривалий час очолював СКА Ростов, разом з яким здобув срібні медалі чемпіонату Союзу в 1966 році та дійшов до фіналу Кубка СРСР у 1971-му.

Також Беца тренував такі команди, як СКА Львів, Металург (Запоріжжя), Арарат (Єреван), Кайрат (Алмати), СКА Одеса та Торпедо (Запоріжжя).

Йожеф Беца. Фото: Google

24 лютого 2011 року у Києві на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського пройшов матч-відповідь 1/16 фіналу Ліги Європи, в якому біло-сині приймали Бешикташ. 

Здавалося, що після розгрому турецького колективу в Стамбулі біло-сині можуть збавити темп, але ні. У другому матчі кияни знову відправили у сітку воріт Бешикташа чотири голи: Огнен Вукоєвич, Андрій Ярмоленко, Олег Гусєв, Андрій Шевченко.

 Цього разу стамбульський клуб не зумів відповісти на влучні удари динамівців хоча б одним взяттям воріт, вилетівши на цій стадії турніру із загальним рахунком 1:8.

 Що стосується підопічних Юрія Сьоміна, то на них у 1/8 фіналу Ліги Європи чекала зустріч з англійським Манчестер Сіті, який тільки-но перебував на шляху перетворення у топклуб Європи.

Ліга чемпіонів, 1/16 фіналу, матч-відповідь

Динамо – Бешикташ – 4:0 (1:0), перший матч – 4:1

Голи: Вукоєвич, 3, Ярмоленко, 55, Гусєв, 64, Шевченко, 74

  • Динамо: Шовковський, Даніло Сілва, Вукоєвич, Попов, Шевченко (Зозуля, 77), Ярмоленко (Нінкович, 62), Мілевський (Кравець, 69), Гусєв, Єременко, Юссуф, Алмейда.
  • Бешикташ: Речбер, Кейбаші, Сівок, Хільберт, Бобо, Гуті, (Байрамоглу, 72), Уйсал, Феррарі (Тораман, 59), Ернст, Алмейда (Нобре, 59), Ауреліо.

24 лютого 2016 року у Києві на НСК «Олімпійський» пройшов матч 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, в якому Динамо приймало Манчестер Сіті. 

Для динамівців цей поєдинок став першим за 17 років в рамках плей-оф раунду найпрестижнішого єврокубкого турніру. Проте шансів дійти далі 1/8 фіналу, отримавши в суперники вже англійський гранд, були досить малі. 

Підопічні Сергія Реброва відрізками демонстрували непогану гру, однак рівень та клас Манчестер Сіті все ж взяв гору. За команду Мануеля Пеллегріні відзначилися Серхіо Агуеро, Давід Сілва і колишній півзахисник донецького Металурга – Яя Туре. У складі ж динамівців єдиний гол забив Віталій Буяльський.

Ліга чемпіонів, 1/8 фіналу

Динамо – Манчестер Сіті – 1:3 (0:2)

Голи: Буяльський, 59 – Агуеро, 15, Давід Сілва, 40, Туре, 90

  • Динамо: Шовковский, Даніло Сілва (Макаренко, 66), Драгович, Віда, Хачеріді, Рибалка, Гармаш (Велозу, 31), Буяльський, Ярмоленко, Гонсалес, Теодорчик (Мораєс, 46).
  • Манчестер Сіті: Харт, Санья, Компані, Кліши, Отаменді, Фернандо, Стерлінг, Туре, Фернандінью, Давід Сілва, Агуеро (Іхеаначо, 91).