Легенда Ворскли, вірменський Марадона, якого зламав Лужний: 10 січня — цей день в історії українського футболу

Переглядів 65863
Аватар Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
4 голоси
Легенда Ворскли, вірменський Марадона, якого зламав Лужний: 10 січня — цей день в історії українського футболу
Олег Моргун з учнями, фото: fcvorskla.com.ua
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

10 січня 1965 року у місті Запоріжжя народився Олег Моргун – легендарний воротар, що разом з полтавською Ворсклою вийшов до Вищої ліги. Розпочавши свій футбольний шлях у запорізькій ДЮСШ, вже у 1981 році він покинув «материк» та відправився до сімферопольської Таврії. У кримському клубі Моргун провів три роки, після чого встиг пограти за СК ФШМ, СКА Одеса та побути в структурі московського ЦСКА. 

У 1987 Моргун став гравцем донецького Шахтаря, однак не зіграв за «гірників» жодної гри та покинув клуб того ж року, перебравшись до полтавської Ворскли. Саме у Полтаві Моргун зумів осісти вже надовго. З 1987 по 1991 рік саме Моргун захищав ворота Ворскли, яка на той момент грала у чемпіонаті УРСР (друга ліга, третя за ієрархією). Разом з полтавським клубом у 1988 році Моргун стане срібним призером чемпіонату УРСР. 

А вже за три роки Олег покине Полтаву, підписавши контракт з болгарським ФК Етир, що був чинним чемпіоном країни. Саме у складі цієї команди Моргун дебютував у єврокубках, зігравши проти німецького Кайзерслаутерна у першому раунді КЄЧ (0:2, 1:1). За два роки перебрався до Левскі, у складі якого виступав у матчах Ліги чемпіонів. У складі цього болгарського клубу він двічі стане чемпіоном Болгарії та завоює Кубок країни. 

У 1995 році відбулося повернення Моргуна до Ворскли. Сезон 1995/96 виявився історичним для полтавців, адже вони набрали рекордну кількість очок (103), ставши переможцем Першої ліги. А вже у наступному сезоні ворскляни стануть бронзовими призерами Вищої ліги. Після появи у клубі ексворотаря київського Динамо та донецького Шахтаря Андрія Ковтуна Моргун втратив місце у стартовому складі, завершивши кар’єру в 1999 році.

Олег Моргун, фото: ФК Ворскла Полтава

Після завершення футбольної кар’єри розпочав тренерську діяльність на вже рідній йому Полтавщині. Наразі є тренером воротарів у Ворсклі (U-19). До речі, син Олега Анатолійовича Валентин – на контракті в Динамо та знаходиться в розташуванні першої клубної команди. На FanDay виходило вогняне інтерв’ю Олега Моргуна. 

10 січня 1955 року у місті Єреван народився Хорен Оганесян – найвидатніший вірменський футболіст 50-річчя (1954-2003) за версією УЄФА, легенда Арарату, півзахисник збірної СРСР та екснаставник сімферопольської Таврії.

Практично всю свою футбольну кар’єру Оганесян провів у рідній Вірменії, зокрема 11 років свого футбольного життя він віддав єреванському Арарату. З 1974 по 1985 атакувальний хавбек провів 339 матчів за рідний клуб, в яких відзначився 110 забитими голами. Разом з Араратом він ставав срібним призером чемпіонату СРСР (1976) та володарем Кубка СРСР (1975).

 У 1985 році через конфлікт з керівництвом залишає клуб. Хорен не грав майже два роки, оскільки на нього діяла в негласна республіці дискваліфікація за обвинуваченням у нібито здачі матчу бакинському Нефтчі (0:1). З 1987 по 1988 рік був граючим тренером заводської єреванської Іскри, а в 1989 взяв участь у прощальному матчі Олега Блохіна. 

За два роки став гравцем Пахтакора (47 матчів, вісім голів), разом з яким вийшов до Вищої ліги. 13 травня 1991 року у матчі проти київського Динамо наприкінці гри захисник біло-синіх Олег Лужний у підкаті травмував Оганесяна. У підсумку – розрив ахіллового сухожилля, що завадило йому перебратися до грецького Іраклісу.

Як гравець, вирізнявся своєю технікою, здатністю забивати красиві голи, а також заслужив порівняння з Дієго Армандо Марадоною. У складі збірної СРСР (1979-1984) Оганесян провів 34 матчів, забивши шість голів. Був учасником ЧС-1982 року, бронзовим призером ОІ-1980, а також переможцем молодіжного Євро-1976.

Хорен Оганесян і Леонід Буряк, фото: з відкритих джерел

У 1991 році працював головним тренером сімферопольської Таврії, хоча офіційно команду очолював Анатолій Заяєв, проте весь тренувальний процес вів саме Оганесян. Зрештою команда завершила сезон на шостому місці у Першій лізі СРСР. А вже за рік Таврія увійде в історію, як перший чемпіон незалежної України!

Ось як Оганесян пояснював, чому не лишився у команді головним тренером на той чемпіонський 1992-й рік.

«10 січня у мене День народження. На початку 1992 року відпросився на пару днів, щоб відзначити його в Єревані. Потім разом із Таврією повинні були летіти на збори. Але вирішив залишитися вдома. З нуля створили команду ВЗСС (Вірменський загальний спортивний союз). Умовили, щоб з нею працював. Ми стали першими чемпіонами Вірменії у 1992 році, а наступного сезону повторили цей результат».

Після Таврії Хорен очолював низку вірменських клубів, працював з національною збірною, ліванським Оменетменом, а також був селекціонером грецького Олімпіакоса.

10 січня 2021 року помер Олександр Васін – вихованець рівненського футболу, вінгер донецького Шахтаря, срібний призер чемпіонату СРСР. Протягом п’яти років від початку своєї футбольної кар’єри він захищав кольори рівненського Колгоспника, львівського СКА, полтавського Будівельника.

Олександр Васін, фото: ФК Шахтар Донецьк

Вже у 1971 році Васін став гравцем Шахтаря, у складі якого пройдуть найяскравіші роки його футбольної кар’єри. Наставник «гірників» Олег Базилевич вже за рік запросив до клубу колишнього одноклубника Васіна по Будівельнику Віталія Старухіна, які мали чудову хімію в атаці. У складі Шахтаря вони продовжили прекрасну взаємодію біля воріт суперників, а сам дует Васін-Старухін вважається одним з найкращих в історії донецького клубу. 

За шість років у Шахтарі Васін пройшов шлях від Першої ліги до срібних медалей чемпіонату СРСР (1975). Вирішальним у боротьбі за друге місце був матч проти єреванського Арарату. Зрештою український клуб святкував розгромну перемогу 3:0: дубль Старухіна, гол Васіна. 

Разом з Шахтарем у наступному сезоні дійшов до 1/8 фіналу Кубка УЄФА, де команда поступилася Ювентусу (0:3, 1:0). Саме матч-відповідь проти туринців став останнім для Васіна у футболці «гірників». Олександру довелося покинути Шахтар через конфлікт з головним тренером Володимиром Сальковим. Загалом за Шахтар Васін провів 169 ігор, у яких відзначився 37 голами.

Сезон 1977/78 провів у складі мінського Динамо, яке на той момент очолював вже добрий знайомий Васіна – Базилевич. Після закінчення футбольної кар’єри працював у таких клубах, як Дніпро (Могильов) та Кристал (Дятьково). Повернувшись до Донецька, був дитячим тренером футбольної школи при міській Федерації футболу.

Найкращі букмекери
рейтинг 9.9
Перейти 150000 грн
Перейти
рейтинг 9.8
Перейти 250000 грн
Перейти
рейтинг 9.7
Перейти 35000 грн
Перейти