Найвеличніший тренер, один із найдорожчих легіонерів: 6 січня — цей день в історії українського футболу
73447 
Сьогодні – шосте січня, і ось хто у вітчизняному футболі зробив цей день. Розповідаємо в нашій традиційній рубриці «Цей день в історії українського футболу»:
- Валерій Лобановський
- Володимир Лозинський
- Олександр Головко
- Алекс Тейшейра
- Віталій Буяльський
- Кахім Перріс
6 січня 1939 року в Києві народився Валерій Лобановський – син інженера та племінник комсомольського номенклатурника в майбутньому став помітним гравцем київського Динамо та найвидатнішим тренером в історії вітчизняного футболу. Валерій грав на позиціях центрального та крайнього нападника за рідне Динамо (Київ) – 147 матчів і 42 голи в 1959-64 роках, Чорноморець (Одеса) – 63 матчі та 20 голів у 1965-66 роках, а також Шахтар (Донецьк) – 53 матчі та 16 голів у 1967-68 роках. А от на міжнародному рівні реалізувався не повною мірою – в його праймові роки радянський футбол ще не був представлений в єврокубках, а збірна СРСР мала таких великих гравців, як Месхі та Метревелі, тож Лобановський зіграв за неї лише два матчі й на тріумфальні турніри не потрапив.
У 29 років Васильович завершив виступи й цілеспрямовано навчався та готувався до тренерської професії. Вивівши на вищий рівень Дніпро, Лобановський отримав від республіканського керівництва компартії пропозицію очолити київське Динамо. Всього за кілька років молодий тренер, працюючи в тандемі з багаторічним колегою по атаці Олегом Базилевичем, вивів рідний клуб у лідери європейського футболу. Вершина – 1975 рік, коли Динамо здобуло Кубок кубків і Суперкубок Європи, а молодий нападник Олег Блохін удостоївся «Золотого м’яча» найкращому футболісту континента.
Валерій Лобановський. Фото: Google
Лобановський був настільки в мейнстрімі, що йому доручили збірну СРСР і перевели на сезон чемпіонат СРСР на експериментальні чемпіонати «осінь» та «весна». Проте за крок від фіналу Кубка чемпіонів Динамо вилетіло, на Олімпіаді «взяло» не золоті медалі. Тодішні чиновники трактували це як невдачу й відмінили реформу з переходом на систему «осінь-весна», загальмувавши розвиток футболу на 1/6 суходолу.
Втім, Лобановський не зупинявся в експериментах і в 1986 році здобув Кубок кубків, а через два роки привів Динамо, розбавлене кількома гравцями інших клубів під вивіскою «збірна СРСР», до срібних медалей чемпіонату Європи. Після кількарічного відрядження в ОАЕ та Кувейт Валерій Васильович повернувся в Динамо та вивів команду два сезони поспіль спершу в чвертьфінал, а потім – у півфінал Ліги чемпіонів. В останньому поколінні своїх футболістів він підняв на новий рівень майстерності Шевченка, Реброва, Шовковського, Каладзе, Лужного та інших динамівців.
А от вивести збірну України на чемпіонат світу 2002 року не вдалося – в плей-офф нашу збірну вибила Німеччина, майбутній віце-чемпіон Мундіалю. Навесні 2002-го Лобановському стало зле прямо під час матчу Металург – Динамо в Запоріжжі. Зі стадіону швидка відвезла його в запорізьку клініку. Лікарі боролися за життя тренера, проте 13 травня 2002 року в 63-літньому віці Лобановський помер. Перед фіналом Ліги чемпіонів Реал – Байєр весь світ вшанував пам’ять українського Метра.
6 січня 1955 року в селі Сапичі, що на Брянщині, народився Володимир Лозинський - майбутній захисник, передовсім відомий за виступами в Динамо. Вихованець київського футболу також пограв за Металіст, СКА (Київ), Кривбас і Кремінь. Тренував кременчуківців, ЦСКА, Ворсклу та студентську збірну України. Як гравець, зібрав шість медалей чемпіонату СРСР, в тому числі - три золоті, вигравав Кубок СРСР, Кубок сезону, входив у списки 33 найкращих гравців. Двічі виграв Всесвітню універсіаду на чолі студентської збірної України. Як селекціонер, порадив Динамо багатьох майбутніх "зірочок".
6 січня 1972 року в Херсоні народився Олександр Головко – легендарний захисник Таврії, Динамо та збірної України, практикуючий тренер. Про його кар’єру читайте в окремій статті на «УФ».
6 січня 1990 року в містечку Дукі-ді-Кашіас (штат Ріо-де-Жанейро) народився Алекс Тейшейра – бразильський півзахисник, в Україні відомий завдяки виступам за Шахтар. Вихованець клубу Васко да Гама вже в 20 років опинився в Україні.
За 5,5 років у Шахтарі в 223 матчах забив 89 м'ячів і здійснив 25 асистів. Зібрав повну колекцію українських титулів і трофеїв і гучно заявив про себе в єврокубках, тож заслужив увагу низки клубів, включаючи Ліверпуль і Челсі. Лідируючи в бомбардирських перегонах УПЛ, Алекс мав шанс побити історичний рекорд, але замість цього віддав перевагу ще більшому багатству. В лютому 2016-го за 50 мільйонів євро його придбав китайський Цзянсу Сунін (найдорожчий продаж УПЛ на той час).
Алекс Тейшейра. Фото: Google
Порозважавшись у тамтешній Суперлізі, через п'ять років Тейшейра вирішив повернутися в Європу, проте навіть у Бешикташі не досягнув особливого успіху. Відправився догравати в рідний Васко да Гама, проте через півтора роки став вільним агентом. У цьому статусі 33-річний атакувальний півзахисник перебуває і зараз. При крутій історії трансферів та зарубіжних виступів ніколи не грав за національну збірну Бразилії.
6 січня 1993 року в Калинівці (Вінницька область) народився Віталій Буяльський - півзахисник Динамо та збірної України. Починав грати в рідному місті, продовжив футбольне навчання в Броварському спортінтернаті та РВУФК. У 16 років опинився в Динамо, де відразу потрапив у число найбільших талантів. За винятком нетривалої оренди в Говерлі, весь цей час грає за киян. Загалом провів 310 матчів, відзначившись 69 голами та 54 асистами. Виграв, напевно, все, що міг, у складі киян і дослужився до статусу капітана. На жаль, у збірній України відіграв 13 матчів без голів (від 2017 року). Жоден тренер допоки не мав хисту інтегрувати цього неординарного півзахисника в тактичні побудови національної команди. Можливо, це вийде в Реброва, який свого часу допоміг Віталію відбутися в першій клубній команді Динамо.
Віталій Буяльський. Фото: Google
6 січня 2000 року в місті Очо-Ріос народився Кахім Перріс – перший в історії ямайський легіонер в історії українського футболу. «УФ» свого часу представляв цього новачка Динамо в окремій статті. Додамо, що за киян Кахім відіграв всього 15 матчів (без голів, три асисти), після чого відправився в оренду в Сабах. Замінити для азербайджанців Кащука не зміг – 15 матчів і лише один гольовий пас. Останнім часом вінгер більше виходить в Сабаху на заміни, тож, напевно, не буде викуплений після оренди.
