Наш форвард у збірній Німеччини, чемпіон Європи, легенда Карпат: 22 лютого — цей день в історії українського футболу

Переглядів 1364
Владислав Лютостанський Владислав Лютостанський
5 голосів
Наш форвард у збірній Німеччини, чемпіон Європи, легенда Карпат: 22 лютого — цей день в історії українського футболу
Ерік Шуранов. Фото: Нюрнберг
«УФ» — часопис, який кожен день представляє вам найкращих українських футболістів і тренерів, пригадує пам'ятні події та матчі. Отже, хто святкує сьогодні день народження, що цікавого сталося в цей день в минулому?

22 лютого 1948 року у місті Зборів (Тернопільська область) народився Роман Покора – півзахисник львівських Карпат та івано-франківського Спартака, володар Кубка СРСР. 

Роман Покора. Фото: Google

Вихованець львівського футболу, перший тренер – Богдан Маркевич (батько нинішнього наставника Карпат). У період з 1966 по 1974 рік захищав зелено-білі кольори: 191 матч, 11 голів. Разом з Карпатами у 1969 році став володарем Кубка СРСР, а за рік святкував перемогу в першій групі «А» Першої ліги Союзу. 

Пізніше Покора виступав за харківський Металіст, а останні роки футбольної кар’єри провів у івано-франківському Спартаку (1977-1980). Як гравець, півзахисник вирізнявся своїми фізичними й технічними даними, мав сильний удар і впевнено діяв під час єдиноборств.

Тренерський шлях Покора розпочав наприкінці 80-х років. Очолював чимало клубів, зокрема Зарю (Бєльці), Авангард (Рівне), Волинь, Скалу, Геліос, Миколаїв, Поліграфтехніку та вінницьку Ниву. На чолі клубу з Олександрії посів третє місце в Першій лізі, завоювавши путівку в еліту українського футболу. 

У Польщі працював у таких клубах, як Граніца та Гетьман, в Азербайджані очолював Сімург (став бронзовим призером), а в Грузії тренував Гурію. Нетривалий час встиг попрацювати в тренерському штабі львівських Карпат у сезоні-1992.

Помер Покора 8 березня 2021-го у віці 73 років. Повідомлялося, що в останні роки у карпатівця були проблеми зі здоров’ям

22 лютого 1963 року у місті Мадрид народився Педро Харо – голкіпер мадридського Реалу, тренер воротарів Дніпра та національної збірної України. 

Педро Харо та Ікер Касільяс. Фото: Google

Мав досить насичену футбольну кар’єру, виступаючи за мадридські Реал та Атлетіко, Бетіс, Кадіс та Малагу. У сезоні 1994/95 завоював Трофей Самори, пропустивши найменше голів у чемпіонаті Іспанії (25). 

Усього на рахунку іспанця 169 ігор у Ла Лізі, 13 у Кубку УЄФА та чотири у Кубку європейських чемпіонів. Разом з мадридським Реалом Харо ставав володарем Кубка та Суперкубка Іспанії.

Працював тренером воротарів в Атлетіко, молодіжній збірній Іспанії та першій команді Реалу. У 2010 році увійшов у тренерський штаб Хуанде Рамоса в Дніпрі. Загалом у дніпровському клубі працював до 2014-го. Вже за два роки іспанець допомагав тому-таки Рамосу в Малазі, тренуючи зокрема українського голкіпера Дениса Бойка.

З 2016 по 2021 рік входив у тренерський штаб Андрія Шевченка в національній збірній України, разом з якою дійшов до 1/4 фіналу Євро-2020. 

22 лютого 1990 року у місті Київ народився Сергій Люлька – вихованець Динамо, захисник Говерли та Чорноморця, чемпіон Європи серед юнаків до 19 років.

Сергій Люлька. Фото: Google

Був основним гравцем Динамо на рівні ДЮФЛ, провів чимало матчів за третю та другу команду біло-синіх. В основі київського клубу за вісім років на контракті так і не дебютував. За час перебування на контракті в Динамо на правах оренди виступав за Слован (Ліберець) та ужгородську Говерлу. 

З 2016 по 2018 рік захищав кольори одеського Чорноморця, пізніше пограв за чернігівську Десну та ПФК Львів. Останнім клубом Люльки був харківський Металіст, за який він виступав з осені 2020-го (тоді ще Метал) по літо 2022-го. Відтоді захисник перебуває без клубу в статусі вільного агента.

У складі юнацької збірної України став чемпіоном Європи-2009. На самому турнірі Люлька взяв участь лише у стартовій зустрічі групового етапу проти Словенії (0:0), оскільки вже на 14-й хвилині поєдинку отримав серйозну травму. 

Детальніше про Сергія Люльку та інших чемпіонів Європи (U-19) серед вихованців Динамо читайте в ексклюзивному матеріалі сайту sport-express.ua.

22 лютого 2002 року у місті Бамберг народився Ерік Шуранов – вихованець Нюрнберга, нападник Маккабі (Хайфа), юнацької збірної України та молодіжки Німеччини.

Ерік Шуранов. Фото: Нюрнберг

Виховувався в системі німецького футболу, у вісім років потрапив до академії Нюрнберга. Пройшов шлях від юнацьких та молодіжних команди до основи. За першу команду Нюрнберга провів 62 гри, забив 12 голів, оформив чотири результативні передачі.

Восени 2020-го з’являлася інформація, що Ерік був близький до переходу в київське Динамо, однак особисто Мірча Луческу, який тоді очолював біло-синіх, забракував молодого форварда. 

Зрештою влітку 2023 року Шуранов за 1 млн євро перейшов до Маккабі (Хайфа). У нинішньому сезоні на рахунку нападника два голи в десяти матчах за ізраїльський клуб.

Шуранов викликався до юнацьких збірних України починаючи з U-16 та навіть перебував у таборі молодіжки у 2020 році. За увесь час у командах Володимира Єзерського нападник провів сім матчів, забивши п’ять голів.

Згодом форвард ухвалив рішення все ж взяти німецьке футбольне громадянство та захищати кольори цієї збірної на міжнародній арені. Наразі в активі Еріка два голи у семи матчах за молодіжну збірну Німеччини (U-21). 

22 лютого 2018 року у Києві на НСК «Олімпійський» пройшов матч-відповідь 1/16 фіналу Ліги Європи, в якому Динамо приймало грецький АЕК.

У першому поєдинку київський та афінський клуб обмінялися голами: на взяття воріт Віктора Циганкова відповів Астріт Айдаревича. А ось у другій зустрічі обидві команди, маючи моменти, продемонстрували гольове мовчання – 0:0. 

У підсумку, завдяки правилу виїзного голу, підопічні Олександра Хацкевича вийшли до наступної стадії турніру, де на них чекало протистояння з римським Лаціо.  

Ліга Європи, 1/16 фіналу, матч-відповідь

Динамо – АЕК – 0:0 (0:0), перший матч – 1:1

  • Динамо: Бойко, Шепелев (Бесєдін, 76), Морозюк, Мораєс, (Шапаренко, 90), Циганков, Гармаш, Гонсалес, Буяльський, Хачеріді, Кадар, Кенджора.
  • АЕК: Баркас, Бакакіс, Лабропулос, Хрістодулопулос (Якумакіс, 74), Сімоеш, Араухо, Гало, Бакасетас (Клонарідіс, 70), Чигринський, Шоджаей, Галанопулос (Айдаревич, 81).