Перший бразилець Динамо, топ-тренер Чорноморця, віцечемпіон Євро: 22 березня — цей день в історії українського футболу
1946 
22 березня 1963 року у місті Магдебург народився Олег Кузнецов – легендарний захисник київського Динамо, триразовий чемпіон СРСР й Шотландії, володар Кубка кубків УЄФА та віцечемпіон Європи.
Свою футбольну кар’єру Кузнецов розпочинав у чернігівській Десні, за яку провів близько 86 матчів у період з 1981 по 1982 рр. Вже у наступному році Олег став динамівцем Києва, вписавши своє ім’я в історію цього клубу.
За сім років Кузнецов провів 236 матчів та забив 18 голів у біло-синій футболці. Разом з киянами захисник тричі ставав чемпіоном та володарем Кубка СРСР.
У складі Динамо оборонець також став переможцем Кубка кубків УЄФА в сезоні 1985/86. У тій єврокубковій кампанії Кузнецов провів у кожній з ігор по 90 хвилин на полі. Захисник шість разів потрапляв у список 33 найкращих футболістів року в СРСР, де п’ять разів займав перше місце у своїй номінації.
У 1990 році українець перебрався в шотландський Рейнджерс. У складі команди з Глазго Кузнецов здобув дев’ять трофеїв – чотири чемпіонства, два Кубки країни та три Кубки Ліги. За Рейнджерс провів лише 35 матчів, оскільки отримав важку травму вже у своїй другій грі за новий клуб та не зміг повернутися на минулий рівень.
Олег Кузнецов, фото: УАФ
За чотири роки оборонець опинився в ізраїльському чемпіонаті, де виступав за Маккабі (Хайфа). Вже у наступній кампанії Кузнецов провів свій останній сезон у професійному футболі, захищаючи кольори ЦСКА-Борисфен. Ось у цьому інтерв’ю – яскраві спогади Олега про той період.
У складі збірної СРСР зіграв у 63 матчах, забивши один гол. Кузнецов брав участь у двох ЧС (1986, 1990), а на Євро-1988 дійшов до фіналу турніру, де команда Валерія Лобановського поступилася Нідерландам (0:2). Також в активі Кузнецова є три гри за національну збірну України.
Тренерську кар’єру починав у київському ЦСКА та Арсеналі. З 2002 по 2007 входив у тренерський штаб національної команди, де допомагав Олегу Блохіну та Леоніду Буряку. Пізніше разом з Блохіним працював у ФК Москва.
З 2010 по 2023 рік очолював юнацькі збірні України, однак з 2012 по 2013 рр. знову був помічником у штабі збірної України. З грудня 2023-го Кузнецов знаходиться без роботи.
22 березня 1965 року у селі Королівка (Івано-Франківська область) народився Роман Григорчук – нападник івано-франківського Прикарпаття, головний тренер запорізького Металурга та одеського Чорноморця, чемпіон Латвії, Казахстану та Білорусі.
Григорчук українським вболівальникам відомий, перш за все як тренер, однак за спиною у Романа Йосиповича солідний ігровий бекграунд. За свою кар’єру форвард встиг пограти у Австрії (Санкт-Пьольтен), Польщі (Петрохімія), Росії (Сатурн), Латвії (Дінабург). В Україні Григорчук більшу частину часу провів у складі івано-франківського Прикарпаття, зігравши у близько 111 матчах та забивши 63 голи. Також виступав за такі клуби, як Покуття, Темп та Кривбас.
У Латвії став граючим тренером Дінабурга, а пізніше очолив місцевий Вентспілс, з яким здобув п’ять трофеїв – три чемпіонства поспіль та два Кубки країни.
До України Григорчук повернувся у 2009-му, прийнявши запорізький Металург. Усього на чолі «металургів» провів 18 матчів: вісім перемог, дві нічиї та вісім поразок.
У 2010 очолив одеський Чорноморець, з яким пройшов шлях від Першої ліги до плей-оф раунду Ліги Європи. У єврокубкову кампанію 2013/14 підопічні Романа Йосиповича дійшли до 1/16 фіналу, де за сумою двох матчів мінімально поступилися французькому Ліону (0:0, 0:1).
Наразі у Григорчука 200 поєдинків біля керма «моряків»: 82 перемоги, 47 нічиїх, 71 поразка. Саме з ім’ям цього фахівця слід пов’язувати найуспішніший період в новітній історії Чорноморця.
Роман Григорчук, фото: СК Дніпро-1
Також українець встиг потренувати в Азербайджані, де протягом трьох років очолював Габалу, в Казахстані (Астана) та Білорусі (Шахтар, Солігорськ). Разом з білоруським та казахстанським клубом по два рази ставав переможцем місцевих чемпіонатів.
Контракт Григорчука з одеським Чорноморцем добігає кінця 30 червня 2024 року. Враховуючи тяжке становище клубу, не виключено, що Роман Йосипович продовжить кар’єру в іншій команді. Раніше вже повідомлялося, що у послугах українського фахівця зацікавлений ковалівський Колос, що рішуче заперечив у окремій заяві як сам клуб, так і його новий директор.
22 березня 1976 року у муніципалітеті Санту-Амару-да-Імператрі народився Леандро Машаду – форвард іспанської Валеснії, лісабонського Спортінга, київського Динамо та збірної Бразилії.
Взимку 2002-го київське Динамо придбало першого бразильського футболіста у власній історії, підписавши контракт з Машаду. До цього форвард встиг змінити чимало команд, серед яких такі відомі, як Інтернасьональ, Бенфіка, Валенсія, Спортінг (Лісабон) та Фламенго.
У складі ж біло-синіх Машаду повноцінно заграти не зумів, провівши лише 11 матчів, у яких забив чотири голи. Ще чотири поєдинки Леандро провів за Динамо-2 та забив один м’яч.
Пізніше бразилець змінить ще низку країн та клубів, однак найуспішніше проявить себе у Кореї, де разом з Ульсаном стане чемпіоном та кращим бомбардиром ліги у сезоні 2004/05 (13 голів).
Останньою командою Машаду став бразильський Спорт Ресіфі, з яким у 2008-му він здобув Кубок Бразилії. Завершив кар’єру форвард влітку того ж року.
Також в активі Леандро є два матчі за національну збірну Бразилії, за яку він забив у товариському поєдинку у ворота Канади (4:1).
22 березня 1990 року у місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область) народився Юрій Коломоєць – нападник Олександрії, полтавської Ворскли та збірної України, переможець Першої ліги.
Юрій Коломоєць, фото: ФК Минай
Розпочинав свій футбольний шлях Коломоєць у Кривбасі, за який провів лише один матч. Найбільше ж поєдинків у кар’єрі Юрій зіграв у футболці полтавської Ворскли – 103 (23 голи, дев’ять асистів). Разом із ворсклянами ставав бронзовим призером УПЛ у сезоні 2017/18.
До цього в лавах Олександрії Коломоєць став переможцем Першої ліги у кампанії 2014/15. Усього за «містян» провів 78 ігор, забив 14 голів та віддавши вісім асистів.
У складі талліннської Левадії український форвард завоював золоті медалі чемпіонату Естонії у 2021 році, оформивши 10+8 за системою гол плюс пас у 26 матчах.
Також Коломоєць виступав за такі клуби, як Гірник (Кривий Ріг), Волинь Полісся, угорський МТК, таджикистанський Істіклол. Останньою командою Юрія був закарпатський Минай, який він покинув влітку 2023-го. Відтоді форвард знаходиться у статусі вільного агента.
В активі Коломойця є один матч за національну збірну України, який він провів у листопаді 2017 року в контрольному поєдинку зі Словаччиною (2:1).
22 березня 2000 року на НСК «Олімпійський» пройшов поєдинок другого групового етапу Ліги чемпіонів, в якому київське Динамо приймало мюнхенську Баварію.
Рівно 24 роки тому підопічні Валерія Лобановського взяли реванш за прикрий виліт від мюнхенців минулого сезону на стадії півфіналу ЛЧ.
Рахунок у грі було відкрито на 34-й хвилині, коли після подачі з кутового Олександр Головко продовжив передачу на дальню стійку, де Кахабер Каладзе зорієнтувався краще всіх, записавши гол на свій рахунок.
Другий м’яч у ворота Баварії знову забив грузинський легіонер. Після вкидання м’яча з ауту Андрій Гусін віддав пас на Георгія Деметрадзе, який завдав результативний удар, ефектно пробивши через себе. Ця перемога для динамівців стала першою в історії протистояння клубів за часів незалежності України.
Ліга чемпіонів, другий груповий етап, шостий тур
Динамо – Баварія – 2:0 (1:0)
Гол: Каладзе, 34, Деметрадзе, 72
- Динамо: Шовковський, Мамедов, Герасименко, Головко, Несмачний (Яшкін, 36), Хацкевич (Кардаш, 85), Каладзе, Белькевич, Гусін, Деметрадзе, Ребров (Шацьких, 85).
- Баварія: Вессельс, Лінке (Яролім, 76), Андерссон, Куффур, Тарнат, Візінгер, Фінк, Саліхаміджич, Войцеховський, Циклер (Ді Салво, 34), Санта Крус (Йоганссон, 76).
22 березня 2013 року на стадіоні «Національний» пройшов матч відбіркового раунду на ЧС-2014, в якому збірна Польщі приймала Україну.
Вже на другій хвилині гри Андрій Ярмоленко після передачі Євгена Коноплянки у стилі «змії» рахунок у грі було відкрито. Ще за п’ять хвилин рахунок подвоїв Олег Гусєв, який відзначився з паса Романа Зозулі.
Один гол поляки все ж зуміли відіграти ще в першому таймі – це Лукаш Піщек вразив ворота Андрія Пятова після передачі партнера по дортмундській Борусіїї Якуба Блащіковського.
Проте у тому-таки першому таймі автор асисту на Гусєва – Зозуля – додав у свій актив ще й забитий м’яч. Таким чином підопічні Михайла Фоменка святкували перемогу над принциповим суперником, встановивши підсумковий рахунок ще у першій половині гри.
Ліга чемпіонів, 1/2 фіналу
Польща – Україна – 1:3 (1:0)
Голи: Піщек, 18 – Ярмоленко, 2, Гусєв, 7, Зозуля, 45
- Польща: Боруц, Крихов'як, Глік, Васілевскі, Беніш, Блащіковські, Мажевскі (Теодорчик, 76), Рибус (Косецкі, 46), Лукашик (Обраньяк, 59), Піщек, Левандовський.
- Україна: Пятов, Хачеріді, Федецький, Кучер, Шевчук, Степаненко(Тимощук, 60), Зозуля, Гармаш (Безус, 90+2), Гусєв (Морозюк, 90+3), Ярмоленко, Ротань.
