24 роки без Метра: 13 травня помер легендарний тренер Динамо Валерій Лобановський

Коли помер Лобановський?

Сьогодні, 13 травня, минає 24 роки з дня смерті Валерія Васильовича Лобановського. Легендарний тренер пішов із життя у 2002 році, залишивши по собі спадщину, яка назавжди стала частиною історії київського Динамо, українського та європейського футболу.

Важливо! 7 травня 2002 року Лобановському стало погано просто під час матчу в Запоріжжі. Після діагностованого інсульту Метра не вдалося врятувати.

Валерій Лобановський. Фото: ФК Динамо Київ

Якою була хронологія подій?

Останні дні життя Лобановського були пов’язані з матчем чемпіонату України сезону 2001/2002 між запорізьким Металургом і київським Динамо. Та гра мала велике турнірне значення, адже кияни вперше за багато років опинилися під реальною загрозою втрати чемпіонського титулу. Зрештою вже після смерті Лобановського Динамо справді поступилося першістю Шахтарю, який уперше в історії став чемпіоном України.

Попри хронічні проблеми зі здоров’ям, Валерій Лобановський до останнього залишався поруч із командою та особисто керував її діями. 7 травня 2002 року під час матчу в Запоріжжі йому стало зле просто на тренерській лаві. Наставника терміново забрала швидка допомога, після чого лікарі діагностували інсульт. Його стан оцінювали як критичний, однак у футбольній спільноті до останнього сподівалися, що Метр зможе прийти до тями.

На жаль, врятувати Валерія Лобановського не вдалося. 13 травня 2002 року легендарний тренер помер. Для Динамо, українського футболу та багатьох його учнів це стало величезною втратою. Колишній нападник киян Максим Шацьких згодом згадував, що звістка про смерть наставника стала для нього настільки болючою, що він чи не вперше в житті не зміг стримати сліз.

Як Лобановський увійшов у історію футболу?

Валерій Лобановський увійшов в історію як один із найвидатніших тренерів свого часу. Його успіхи стали результатом унікального системного підходу до футболу, завдяки якому київське Динамо перетворилося на одну з найсильніших команд Європи.

Олексій Михайличенко, Анатолій Дем'яненко і Валерій Лобановський. Фото: valery-lobanovsky.com

Як наставник він виграв Першу лігу СРСР з Дніпром, а з Динамо став восьмиразовим чемпіоном СРСР, шестиразовим володарем Кубка СРСР, триразовим володарем Суперкубка СРСР, дворазовим переможцем Кубка володарів кубків і володарем Суперкубка УЄФА.

Найгучніші перемоги Лобановського пов’язані саме з київським клубом. У 1974 році Динамо виграло чемпіонат і Кубок СРСР, а в 1975-му стало чемпіоном, здобуло Кубок володарів кубків і Суперкубок Європи. У 1977 році команда знову взяла союзне золото, у 1978-му – Кубок країни, а на початку 1980-х ще двічі ставала чемпіоном СРСР.

Друга хвиля успіхів припала на середину 1980-х: у 1985 році Динамо оформило золотий дубль, у 1986-му знову стало чемпіоном і вдруге виграло Кубок володарів кубків. У 1990 році кияни ще раз здобули чемпіонат і Кубок СРСР.

• Після повернення в незалежній Україні Лобановський привів Динамо до п’яти чемпіонств поспіль у 1997–2001 роках і трьох Кубків України. Саме тоді команда з Шевченком і Ребровим знову заявила про себе в Європі, дійшовши до півфіналу Ліги чемпіонів-1998/1999.
• Також Лобановський працював зі збірною СРСР, з якою здобув бронзу Олімпіади-1976, дійшов до чвертьфіналу ЧС-1986 і став віцечемпіоном Європи-1988. Крім того, він очолював збірні ОАЕ, Кувейту та України.