«Русол подзвонив і сказав: «Відпускаємо»: вінгер Полісся Назаренко щиро розповів, як попрощався з Дніпром-1

В житті талановитого гравця Олександра Назаренка паралельно йшли два вектори. На клубному рівні в минулому сезоні він став віце-чемпіоном України, хоча вів важку боротьбу за місце в основі Дніпра-1, в пошуках ігрового часу граючи навіть флангового захисника. А от за молодіжну збірну провів низку яскравих матчів, ставши з командою Ротаня півфіналістом Євро-2023 з виходом (вперше в історії вітчизняного футболу!) на Олімпіаду. 

А тим часом інсайдери повідомляли, що Назаренко покидає СК Дніпро-1, вже підписав попередній контракт із новим клубом і (навіть таке говорилося) до кінця чинної угоди просидить в запасі своєї поточної команди. Проте сам Олександр вчора вніс ясність стосовно своєї кар’єри – попрощавшись із Дніпром-1. Із цього ми й почали нашу бесіду.

Про те, як півроку чекав контракту, грав на різних позиціях, про оренду в Португалії, що зірвалася, конкуренцію у Поліссі, умови нового контракту, кайф на молодіжному Євро, конкуренцію з Мудриком та плани на Олімпіаду-2024 Олександр Назаренко розповів в ексклюзивному інтерв'ю для сайту «Український футбол».

«Як опинився в захисті? Я ж не відмовлю тренеру»

– Олександре, ви вже не гравець Дніпра-1?

– Вже ні. Мені зателефонували вчора ввечері та сказали, що мене відпускають, от і все. Я поїхав, забрав документи.

– Хто був ініціатором?

– Ми за взаємною згодою розірвали контракт із Дніпром-1. Були переговори між Поліссям та Дніпром-1. Полісся хотіло забрати мене якомога раніше. Вчора (27.07, ‒ прим. «УФ») зателефонував Андрій Русол і сказав: «Ми тебе відпускаємо».

Андрій Русол. Фото: СК Дніпро-1

– Ви у Дніпрі-1 грали ліворуч у нападі, а в минулому сезоні вимушено опинилися в захисті. Вам було некомфортно переходити в оборону?

– Насамперед, я хотів грати. Я ж не відмовлю тренеру. Я хотів себе проявити. Щось вдавалося, щось не вдавалося, але це моя не рідна позиція. Це тренер (Кучер, ‒ прим. «УФ») побачив. Цих матчів у захисті я провів небагато, останні два місяці чемпіонату. Їх я добре провів.

– У вас 23 матчі в сезоні 2022/2023 в УПЛ, де ви стали віце-чемпіоном, були ігри в єврокубках. Задоволені сезоном?

– Так, але у більшості матчів я виходив на заміну (Назаренко лише в одній зустрічі УПЛ відіграв 90 хвилин, – прим. А.Т.). Наприкінці почав частіше грати, але на позиції захисника.

– Із Поліссям є домовленості, де гратимете?

– Наскільки я знаю, мене там розглядають як вінгера.

– У Поліссі не боїтеся конкуренції? У команді вже є Янаков, Макуана, Шастал та Козак.

– Конкуренція – це завжди добре! І для команди, і для мене, як гравця. Буде нелегко, але намагатимуся її виграти.

– Загалом, ви задоволені, що перейшли до нового клубу?

– Звичайно. У мене новий виклик, хочу перевернути сторінку та рухатися вперед.

– Тобто всі сторони задоволені?

– Полісся точно задоволене. А за Дніпро-1 я не можу сказати. Я після того, як повернувся з молодіжного Євро додому (молодіжка останній матч на Євро провела 5 липня, - прим. А.Т.), майже не спілкувався з керівництвом Дніпра-1.

«Контракту в Дніпрі-1 мені не пропонували, аж напередодні молодіжного Євро сказали: «Ось тобі конкретика»

– Як зрозуміти Дніпро-1? Ви є перспективним гравцем молодіжної збірної, відтепер ще й універсалом, чому клуб міг вас відпустити?

– Взимку у мене залишався рік контракту. Дніпро-1 казав, що хоче мене перепідписати. Я не хотів «рубати кінці». Але мені контракту не запропонували. Конкретики жодної не було. Лише розмови.

Справа вже йде до молодіжного Євро. Залишається близько двох тижнів. (Євро розпочалося для нашої збірної 21 червня, – прим. А.Т.). Мені кажуть: «Ось тобі конкретика, ось тобі умови, ми можемо тобі перепідписати, давай». Я говорю: «Розумієте, з зими до літа минуло багато часу. Моя думка змінилася. Я вже не бачу себе у Дніпрі-1. Я хочу грати. Мені мало давали часу. Я вже інакше дивлюсь на продовження контракту».

Тут важливо ось що наголосити. Я ще не мав на той момент жодних варіантів, щоб перейти. Я знав, що Полісся слідкує за мною, але без конкретики. Але вже коли я був на Євро, мені зателефонували з Полісся та запропонували контракт. Я подумав і вирішив.

Олександр Назаренко. Фото: СК Дніпро-1

– При цьому у вас залишалося ще півроку контракту з Дніпром-1.

– Ще взимку я хотів продовжити контракт. Я не мав жодних претензій до Дніпра-1. Я хотів би тут грати все своє життя. Адже це мій рідний клуб та моя рідна команда. Для мене це як друга родина. Але багато що змінилося, і я вже не хотів продовжувати контракт. Ці півроку із зими до літа стали для мене вирішальними. Я зрозумів, що хочу грати, хочу прогресувати, не хочу сидіти на лавці, тощо.

– Полісся сплатило відступні за вас Дніпру-1?

– Цих подробиць я не знаю. Русол сказав – ми тебе відпускаємо, для мене це було головним. За гроші, чи ще за що, мені це не було цікаво. Аби скоріше перейти.

«Взимку я мав варіант перейти в оренду до Португалії, Дніпро-1 не відпустив»

– У зарплаті ви виграли?

– Я не сказав би, що я щось там виграв. Мені зробили хороші умови. Але я не дивився на гроші. Взимку я мав варіант перейти в оренду до Португалії, Дніпро-1 не відпустив. Умови були набагато меншими, ніж у Дніпрі. Але я хотів перейти, просив, щоб мене відпустили. 

Розмовляв із керівництвом Дніпра-1, щоб мене відпустили. Мені відповіли – ми тебе не відпустимо, ти гратимеш, ми на тебе розраховуємо. А в результаті я отримав, що майже не грав. Це також вплинуло [на рішення не продовжувати контракт із Дніпром-1]. Мої інтереси ніхто не враховував.

– Тобто, це для вас суто футбольне рішення задля розвитку ігрової кар'єри?

– Чисто заради футбольного життя. Я хочу грати, я хочу прогресувати, хочу рухатися вперед. Я все життя у Дніпрі. Мені потрібний новий виклик.

– З Поліссям ви, зрозуміло, ще не тренувалися.

– Я з командою будуть лише післязавтра (30.07).

– Полісся цього сезону вже зможе боротися за зону єврокубків?

– Я вважаю, що це дуже амбітний клуб. Завдання ставляться перед клубом. І є футболісти гарного рівня. Полісся точно не загубиться в УПЛ у першому своєму сезоні.

Довідка «УФ»

• 23-річний Олександр Назаренко народився у Дніпрі та виховувався в академії ФК Дніпро. Встиг зіграти за рідну команду в кубку, а сезон 2018/2019 вже провів у Дніпрі-1 у Першій лізі (25 матчів, 7 голів, 6 асистів). У сезоні 2022/2023 зіграв 31 матч в УПЛ та єврокубках (1 гол, 4 асисти).
• Також Назаренко регулярно викликався в юнацькі збірні України U-18 та U-19, а з U-21 поїхав на молодіжне Євро, де команда Ротаня дійшла до півфіналу.

«Молодіжне Євро – це був кайф!»

– А як вам було на молодіжному Євро?

- О! На цю тему я можу розповідати довго. То був кайф! Ми кайфували від кожної секунди, від кожної хвилини. Перебуваючи на Євро у молодіжній збірній, я кайфував! Цей колектив, ця атмосфера просто пушка була! Дуже не хотілося їхати з Євро, за той місяць, що я там був, мені здалося, що я там був не місяць, а рік.

Дуже хороший тренерський штаб, міцно згуртував колектив. І всі хлопці, весь персонал, ми всі були як брати.

– Я теж кайфував, коли дивився ігри молодіжки.

– Бачите, воно передається на полі. За полем було все – топ, усе – кайф, усі – дружні. Просто колектив був – супер. Тому у нас і вийшло так добре виступити. Хотілося, звісно, більшого, але не пощастило.

Фото: УАФ

– До речі, в молодіжці ви грали на фланзі нападу…

– Так, вінгера. І ліворуч, і праворуч. Але більше праворуч. Виходив в основі проти Іспанії, коли ми, на жаль, у півфіналі 1:5 програли. Проти Франції виходив на заміну в нападі праворуч, проти Хорватії – ліворуч.

– Із Мудриком складно конкурувати за позицію лівого вінгера?

– Звісно, важко, але приємно конкурувати. Самі бачите. Хлопець грає у топовому чемпіонаті, у Челсі.

– Ви сказали, що кайфували щосекунди. Півфінал з Іспанією був цікавим, але така велика поразка (1:5).

– Після матчу усі були розчаровані. Не дуже приємно залишати турнір з таким рахунком. Хотіли перемогти, забили першими, але не вистачило сил та емоцій. Суперник нас добре вивчив та переграв. Іспанія заслужено виграла. У роздягальні ми були сумними, але Руслан Петрович зайшов і сказав нам підняти голови, адже ми зробили велику справу ‒ вийшли на Олімпіаду. І це коштувало тих років, що ми намагалися це зробити. То були важливі слова.

«Сідати в «автобус» – це не стиль Ротаня»

– Є така думка, що якби за 1:0 у півфіналі (Бондаренко відкрив рахунок на 13-й хвилині) збірна України відмовилася б від своєї гри, поставила б «автобус», результат міг би бути кращим?

– Це не стиль Руслана Петровича, я вам так скажу. Це не наша гра. Усі роки ми намагалися грати в атакуючий та тактичний футбол. Забивати голи та не сідати в автобус. Це просто не гра Ротаня.

– Ви за віком проходите на Олімпіаду? (Назаренку 23 роки, на Олімпіаду через рік зможуть грати футболісти віком ДО 23 років, можлива заявка трьох старших гравців).

– Я так і не зрозумів, яка там система. Начебто лише троє старших гравців зможуть поїхати. Точно не знаю. Якщо проходжу, то робитиму кроки, щоб туди поїхати. Якщо не я, то у нас є хлопці, які поїдуть та зіграють не гірше, упевнений у цьому.

– Дивитеся у бік головної збірної? На трьох ваших позиціях усі легіонери – лівий вінгер Мудрик, лівий захисник Миколенко та правий вінгер Циганков. Як вам така конкуренція?

– Кожен футболіст хоче потрапити до збірної. І я не виняток. Все залежить від мене. Гратиму, пощастить - потраплю. Час покаже. Конкуренція зараз скрізь є.

– Прямо зараз грає Полісся, йде перший тайм. Виходить подивитися, як вам гра?

- Ну, я подивився чотири хвилини, побачив, що гол забили (Макуана). І тут ви подзвонили. Через вас я не можу подивитись Полісся :-) Перші чотири хвилини були якісними. Буде видно, що попереду довгий чемпіонат.

– Олександре, дякую за ваші відповіді, давайте завершувати та дивитися Полісся :-)