До нас приїхав гарячий данський менеджер

ДОВІДКА

Майже рівно чотири десятиріччя тому атакувальний півоборонець із Данії Франк Арнесен став знаменитим на континенті, коли перейшов із рідного чемпіонату в голландський, до «Аякса». Так, то вже була не та велика команда, котра тричі поспіль вигравала Кубок чемпіонів, але реальну силу «червоно-білі» собою представляли.

У Амстердамі уродженець Копенгагена провів шість сезонів, а відтак пішов на підвищення — до «Валенсії». Втім, ні тут, ні на двох подальших місцях роботи (йдеться про бельгійський «Андерлехт» та знову-таки голландський ПСВ) Франк уже не був основним. Однак, як можна здогадатися, працював у інших напрямах: якраз в Ейндховені Арнесен спочатку спробував тренерського хліба, а 1994-го, будучи 38-літнім, посів пост спортивного директора.

На зазначеній посаді він пробув десятиліття, й підсумки його роботи вкрай неоднозначні: з одного боку, йому, так чи інакше, приписують сприяння в розвитку таких класних футболістів, як бразильця Роналдо, голландців Япа Стама, Ар’єна Роббена та Рууда ван Ністельроя, з іншого — саме того періоду ПСВ довго програвав місцеве лідерство «Аяксу», тільки на початку «нульових» повернувши його.

Визначальним тут став 2004 рік: іще раніше до Ейндховена повернувся Гус Хіддінк, відтак клуб ледь не вийшов у фінал Ліги чемпіонів. Багато хто бачив у цьому заслугу Арнесена, тож той пішов на підвищення — до Англії.

Там був невдалий однолітній період у «Тоттенхемі» й ціла п’ятирічка в «Челсі», куди Франка запросив особисто Роман Абрамович, запропонувавши йому обов’язки, умовно кажучи, голови селекційного відділу. Тривало все це до січня 2011, коли данець переїхав до Німеччини, в «Гамбург». Чому? Офіційна причина — завершення контракту. Проте є версія, що «сприяли» цьому скандали — далі цитую російську Вікіпедію: «19 вересня 2006 року Арнесен став частиною програми Бі-бі-сі під назвою «Вивчення англійського трансферного ринку». Розповідалося про те, що той пропонував «Мідлсбро» за 15-річного гравця Натана Порритта 150 тис. фунтів стерлінгів, тільки за те, щоби гравець перейшов у «Челсі» через три роки, хоча Арнесену було повідомлено, що цей молодий гравець хотів би залишитися саме в «Мідлсбро». Ця трансферна пропозиція за всіма законами ФА була незаконною. Далі «Челсі» був звинувачений у переговорах щодо переходу Ешлі Коула, без відома лондонського «Арсеналу», чиїм гравцем Коул і був на той момент (2005 року). У доповіді на Бі-бі-сі в програмі «Панорама» було сказано, що ФА вестиме розслідування, і, у випадку визнання «Челсі» винним, покарання може бути пов’язане зі зняттям очок у чемпіонаті Англії. Тим не менше, програма була піддана критиці за відсутність конт­ролю її змісту (іншими словами, доказів не було знайдено. — В. Б.)».

Тепер ось Харків. Як тут складуться справи в людини, яка, безумовно, є великим професіоналом, але ніколи не працювала в умовах, схожих на наші?

…З’яву Арнесена в Харкові, судячи з усього, спричинило рішення Лозаннського арбітражного суду, відповідно до якого вже екс-спортивний директор «Металіста» Євген Красников не може займатися професійним футболом упродовж наступних п’яти років. Заміну йому почали шукати ще влітку, розглядалися різні варіанти, поки, врешті, не зупинилися на дуже відомій у континентальному футболі постаті.

Коли автор цих рядків спробував узяти коментар у п. Красникова, то наразився на нервову відмову останнього — таке, на моїй пам’яті, сталось уперше. Тож тепер нам доведеться тільки гадати: чим надалі займатиметься Євген Олексійович? У наведеному поруч матеріалі-коментарі мій співрозмовник п. Селюк уже висловив думку, що колишній спортдир «жовто-синіх» працює над оскарженням рішення Лозанни. Тут цікавий інший момент: чи продовжиться співпраця «Металіста» й Красникова, скажімо так, на неофіційних засадах? Висловлю винятково свою суб’єктивну думку: так. А хіба можна відкинути послуги найкращого селекціонера СНД, який майже ніколи не помилявся?

КОМЕНТАР ЗБОКУ

Відомий футбольний юрист Дмит­ро Селюк ділиться з «УФ» роздумами про «рокіровку» в Харкові:

— Я достеменно не знаю, звільнили Красникова чи перевели на інше місце роботи в клубній структурі (розмова відбулась у п’ятницю. — В. Б.). Тому можу тільки здогадуватися… Вочевидь, якимось чином йому вилізла боком ота справа в Лозаннському суді: вона й досі не закрита, а Женя, наскільки мені відомо, намагається її апелювати. А загалом, вважаю, Красникова відпускати не можна в жодному випадку, бо такого професіонала, спеціаліста в Україні вдень із вогнем не знайдеш. Людей настільки високого калібру відпускати — злочинно!

Хто такий Арнесен? Я знаю його особисто ще з часів роботи останнього в ПСВ. Що можу сказати… У Голландії в нього непогано виходило, проте треба зважати, що часи були інші — як і футбол. Йому пощастило, що він ужився з Хіддінком — звідси, на мою думку, ростуть ноги багатьох речей, як-от подальшої праці Франка в «Челсі»… Треба віддати йому належне: він — грамотна у футболі людина, яка розуміється на тому, що робить. Якщо стисло — толковий спеціаліст. Однак візьмемо час перебування Арнесена в Німеччині: його звідти «пішли», бо він не впорався із завданнями. Гадаю, в Україні Франку буде втричі складніше: у нас специфічний футбол, до якого треба звикнути. Данцеві було би легше адаптуватися, якби він працював у парі з Красниковим — це, як на мене, ідеальне сполучення для «Металіста». Однак харків’яни, мабуть, вирішили інакше. Наголошую: треба було обома руками триматися за Женю, бо без нього Франку доведеться катастрофічно складно.

Чому «Металіст» відмовився від кандидатури Комоллі, якого теж бачили на посаді спортдиректора? Бо італієць — повний нуль!.. Може, вони там прочитали мій коментар про роботу цього «професіонала» (на початку грудня Селюк просто розніс шановного синьйора, змалювавши його як афериста. — В. Б.), перевірили інформацію й ухвалили правильне рішення — тобто відмовилися від ідеї з Комоллі, запросивши, в підсумку, непоганого фахівця.

Володимир БАНЯС.