Віталій ЯГОДІНСКІС: «Показали характер і змусили рахуватися з нами»

— Віталію, В’ячеслав Вікторович налаштовував підопічних на перемогу чи «на очки»?

— Команда й головний тренер зав­жди налаштовуються на перемогу. У цій грі ми всі разом вірили, що можемо відібрати очки в «Дніпра».

— Чи відчувалося на полі, що дніп­ряни недооцінили вас?

— Думаю, справа не у супернику, швидше ми показали характер і довели, що всім командам доведеться з нами рахуватися.

— У першому таймі рикошетом од вас ледве не було відкрито рахунок. Коли підставлялися під удар, не боялися, що м’яч може залетіти у свої ворота?

— Ні, я захисник, а моя задача — лягати під м’яч. Якщо не боятися це робити, то й удача буде на твоєму боці.

— Чи був офсайд, коли «Дніпро» забивав на початку другого тайму?

— Чесно, я не бачив. Утім, якщо суддя його зафіксував, значить положення поза грою було.

— Хто винен у моменті з пропущеним голом? Хто забув про Калинича?

— Це мій гравець, я з ним грав на стандартах, отож це безпосередньо моя вина.

— І що вам щодо цього епізоду сказав опісля гри Грозний?

— Сказав, що я винний, а сам момент будемо розбирати на теорії.

— Певне, після забитого м’яча дніпропетровці так розслабилися, що у вас вийшло практично зразу же зрівняти рахунок?

— Не знаю, це питання не до мене, напевно. На мою думку, ми дуже добре попрацювали над узяттям воріт.

— У цьому матчі ви грали проти двох центральних нападників — Калинича та Селезньова. Кого складніше опікати?

— Обидва нападники високого класу й рівня. Складно сказати, адже мені доводилося грати більшість часу з Калиничем.

— Кажуть, зараз Селезньов не в найкращих кондиціях. Відчувалося?

— Та не знаю, тяжко відповісти, якщо чесно. Ну, напевне, якщо він не грав із перших хвилин, то кондиції в нього не оптимальні.

— Чи відчували під завісу гри, що краще виглядаєте у функціональному плані за суперника, в якого кілька виконавців недавно захищали кольори збірної?

— Ну, скажімо так: помічали, що «Дніпро» в кінці знесилився.

— Чи після вилучення Калинича стало легше дихати?

— Авжеж, адже вони не змогли організувати останній масштабний штурм.

— Одним із найкращих на полі був Мякушко, з яким ви грали в «Динамо-2». Чи можна сказати, що ви разом уже адаптувалися в найсильнішому чемпіонаті країни?

— Думаю, що так, ми звикли до рівня прем’єр-ліги.

— Також Сергій зізнався, що після 1:1 ужгородці грали на нічию. Чи погоджуєтеся?

— Навпаки, ми хотіли виграти до останньої хвилини.

— Одне очко з Дніпропетровська — успіх для «Говерли»?

— Радше — просто хороший результат.

— Перемога над донецьким «Металургом», тепер мирова в гостях у срібного призера минулої першості. Справи закарпатців ідуть угору?

— Набираємо хід, скажімо так.

— Чи правда, що ваш клуб у поєдинку проти «Дніпра» стимулювала третя сторона?

— Без поняття. Мені із цього приводу нічого не відомо.

— А преміальні, часом, не видали?

— Поки що ні.

— Цього року залишилося зіграти проти «Карпат» і «Шахтаря». Певне, ставку будете робити швидше на західноукраїнське дербі, ніж на поєдинок з донеччанами?

— Там і там команда буде грати на перемогу. Головне — терпіти, а також, аби трохи допоміг талан.

— Якщо взимку «Динамо» запропонує поїхати з ними на збір, погодитеся чи захочете готуватися разом із Грозним?

— Подивимося, що буде взимку.

— Останнє запитання: яка ситуація в «Говерлі» з виплатою зарплатні?

— Це конфіденційна інформація.

— Уже всі знають, що перед гравцями «Говерли» існує заборгованість. Можливо, вам зарплатню сплачує київський ФК?

— Я не розповім.

Євген ДЕМЯН.