Нива (Вінниця) 1995/96: «отруєний півфінал» із Шахтарем, фінал Кубка України без Косовського, Нагорняка чи Порошенка
«Їхній найкращий сезон»: частина 3. Нива (Вінниця) 1995/96. Найбільш симпатичний аутсайдер
Футбол у Вінниці завжди був непростим. Ще в кінці 50-х група зіркових ветеранів Динамо (Київ) – Щегоцький, Ідзковський і Жилін – допомогла депутату – знатному залізничнику Кривоносу під вибори створити футбольний клуб. Локомотив (Вінниця) їздив на змагання в причіпному комфортабельному вагоні, обкатував перспективних динамівців і навіть стояв за крок від союзної Вищої ліги (вона міняла назви – клас «А», перша група і т.д.). Фактично волюнтаристське рішення чинуш поставило шлагбаум перед прагненнями, як тоді вважалося, провінційної команди – «як це так, якийсь невеликий обласний центр буде грати із союзними столицями?» Локомотив залишився в нижчих лігах, а в радянському чемпіонаті залишили команду т.зв. «першої столиці», та ще й перевели туди тодішнього першого тренера…
Далі великі тренери – Жилін, Школьников, Томах – створили кілька досить сильних команд на базі Локомотива та перейменованої Ниви. Саме тут перезавантажився «Валет» Трояновський – талантище покоління Лобановського. Звідси в великий футбол вийшли такі самобутні майстри, як Стефан Решко, Віктор Прокопенко, Вадим Тищенко, Василь Рац, Іван Вишневський, Сергій Попов, Віталій Косовський, Олег Надуда, Олександр Горшков, Сергій Нагорняк. Дуже різні персонажі – хтось із Києва, хтось із Одеси, хтось – із Макіївки чи Закарпаття. Але хороша селекція Ниви та можливості Вінниці як обласного центру збирали їх у потрібний момент. Хай не всі з цих талантів зіграли за Локомотив або Ниву навіть більше одного сезону, проте вінницька команда допомогла їм – дала імпульс у кар’єрі.
П’ять із шести перших чемпіонатів Незалежної України Нива провела в Вищій лізі, проте ніколи не підіймалася вище 10 місця. І при цьому в кожному сезоні прокачувала через свій склад пацанів із дублів, нижчих ліг, аматорів. Багато сенсацій піднесла Нива, проте найбільшу – в розіграші Кубка України 1995/96.
Рекламували турпоїздки, перегон машин і «царство шоколадних виробів»
Як виживала тодішня Нива – окрема історія. Про неї в інтерв’ю «УФ» відверто розповідали начальник команди Ігор Гатауллін, воротар Володимир Циткін (особливо пасах про менші в 70 разів преміальні, ніж у того ж Дніпра), а також захисник Леонід Гайдаржи (про 50 баксів призових за таке історичне звершення, як вихід у єврокубки та непогашені борги).
Володимир Циткін, Ігор Гатауллін і Леонід Гайдаржи перед матчем з Сіоном, фото: надане В.Циткіним для «УФ»
Вінницький футбол виживав – на той час чим могли, допомагали місто, область, бізнес. «Крутився-вертівся» і сам клуб. Просто гортаючи програмки, побачимо оголошення типу: «АТ ФК Нива реалізує оптом та в роздріб розмаїття смаку та царство шоколадних виробів», «З нами – в бізнесі! Якщо хочете поїхати в Німеччину, щоб придбати там машину, звертайтеся в Ниву», «Нива пропонує казковий відпочинок і шоп-тури в Туреччину, ОАЕ та Угорщину».
Загалом ми нарахували добрих два десятки різних товарів, якими торгувала вінницька Нива – від електрообігрівачів до прального порошка. Проте Нива (Вінниця) не була в цьому плані першопрохідцем чи винахідником: запорізьке Торпедо торгувало автомобілями та сидіннями на стадіон, луцька Волинь в якийсь момент стала ексклюзивним дистриб’ютором пива з Нідерландів і торгувала нафтопродуктами, а інтерв’ю з великим «тіньовим» футбольним менеджером Геннадієм Жиздиком про госпрозрахунковий клуб Металург (Запоріжжя) мало промовистий заголовок «Фірма і віники в’яже».
«Будеш першим капітаном клубу в єврокубках» – «Дай, Боже, щоб не останнім»
Той сезон не можна назвати особливим або унікальним для Ниви – традиційно небагатий вінницький клуб готувався до важкої боротьби за виживання. Проте співпали кілька факторів: дуже якісна селекція, свіжі ідеї досить молодого на той час головного тренера Сергія Морозова та – це варто окремо відзначити – потужний воротарський сезон Володимира Циткіна. Він дуже здорово зігрався із обороною та допоміг команді-аутсайдеру за кількістю пропущених м’ячів стати найкращою в нижній половині Вищої ліги. Більше того! Навіть дехто з претендентів на єврокубки в сезоні 1995/96 напропускав більше, ніж вінничани, які боролися за виживання.
Володимир Циткін, фото: надане В.Циткіним для «УФ»
Часто буває, що команди, які хочуть уникнути вильоту з Вищої ліги, створюють собі «один фронт» – тобто, «зливають» інші змагання, щоб сконцентруватися на головному завданні сезону. У зізнаннях ветеранів Ниви бачимо, що команда свідомо відмовилася від такої тактики. Тягнучи матч за матчем у Кубку України, вінничани ризикували вильотом у чемпіонаті.
Проте ризик виправдовували для себе двома факторами: історичністю моменту та можливістю заробити звання «майстрів спорту», якби вийшли в фінал. Чесно скажемо, в Україні скромним клубам завжди було непросто здійснити таке диво. За всю історію тільки одна команда з нижчих ліг – Інгулець сезону 2018/19 – змогла дійти до фіналу. Ніхто й ніколи масово не «зливав» Кубок України, тому цей турнір і зараз залишається, скажімо так, не другорядним.
А тут ще й чуйка Циткіна, який так здорово працював при пенальті…
Довідка «УФ»
Шлях Ниви (Вінниця) у Кубку України в сезоні 1995/1996 років
1/16 фіналу. Газовик (Комарне) – Нива – 0:0. пен. 6:7
1/8 фіналу. Галичина (Дрогобич) – Нива – 0:2.
1/4 фіналу. Нива (Вінниця) – Нива (Тернопіль) – 1:0.
1/2 фіналу. Нива - Шахтар – 0:0. пен. 3:0
Фінал. Динамо (Київ) – Нива – 2:0
Шлях Ниви (Вінниця) у Кубку володарів Кубків європейських країн у сезоні 1996/1997 років:
Кваліфікаційний раунд. Садам (Естонія) – Нива – 2:1
Кваліфікаційний раунд. Нива - Садам (Естонія) – 1:0
1/16 фіналу. Сьон (Швейцарія) – Нива – 2:0
1/16 фіналу. Нива - Сьон (Швейцарія) – 0:4
По ходу турніру Нива (Вінниця) виграла дві серії післяматчевих пенальті, в багатьох матчах сезону вигравала з мінімальною перевагою. Це все – Циткін і його захисники. Можливо, найкращий сезон у кар’єрі проводив досвідчений Гайдаржи. Виходив на сильний рівень Сосенко, яким на той час починали цікавитися провідні клуби. Врешті-решт, конкуренція на воротарській позиції була якісна – одесит Немодрук і доморощений талант, бронзовий призер юнацького Євро-94 Остапенко, не давали Циткіну розслабитися…
Апогей турніру для Ниви та Вінниці – півфінал Кубка України з Шахтарем. У призначений день він не відбувся через отруєння «гірників», але невдовзі вони все ж зіграли і тут Циткін «виконав Шовковського», допоміг Ниві всуху вибити донеччан із Кубка. У фіналі проти Динамо шансів у скромної команди було небагато. Вона привернула увагу, скоріше, новенькою формою (багато років, не роздивившись нормально з трибун, я намагався вияснити виробника – дізнався, це була італійська Virma, яка в ті роки обшивала багато команд Серії «А» на чолі з Фіорентиною).
Нива і Динамо у фіналі Кубка України, фото: надане В.Циткіним для «УФ»
Вихід у єврокубки для Вінниці – це одна з головних сенсацій вітчизняного футболу 90-х і яскравий приклад усім, що можна за скромного фінансування та комплектації за залишковим принципом перевищити рівень амбіцій. Нива відкрила багато нових імен, і ці хлопці скористалися своїм шансом – більшість відбулася в футболі всеукраїнського рівня.
Із Вінниччини вийшли Циганков, Буяльський, Дубінчак, Крупський і багато інших – але сама Нива в аутсайдерах Другої ліги
Після всіх вражень із перемогою над Шахтарем, програним фіналом Кубка України Динамо, а також недовгою – на два раунди – участю в Кубку кубків УЄФА, вінницька Нива провалила наступний сезон 1996/97. Втративши Морозова та більшість основних гравців, Нива вилетіла з останнього місця й більше ніколи не грала в Вищій лізі.
При цьому сама Вінниччина – досить футбольний край. Просто перерахувавши такі імена, як Циганков, Буяльський, Дубінчак, Борячук, Крупський, Нагорняк, ми в цьому переконаємося – і це не рахуючи іногородніх талантів, яких так чи інакше перезавантажувала Нива. Різні приходили як президенти чи спонсори в вінницький клуб – сам Петро Порошенко допомагав йому в 2003 році, мер Дворкіс, той самий Лавренко (Поліграфтехніка, Лівий Берег), Продивус, Караванський… Зараз граючий президент клубу – одеський футболіст Загорулько, зять потужного місцевого бізнесмена Барцьося. Нинішня Нива не має змоги запрошувати майстрів під завдання, але взялася за клубну базу, про що тут і не мріяли десятиліттями.
Проте при цьому Нива за останніх 25 років ніколи не підіймалася вище п’ятого місця Першої ліги, після рестарту бренду була третьою в своїй групі Другої ліги. Зараз – дев’ята серед 11 учасників Групи «Б», нижче – тільки вчорашні школярі «двієчок» клубів із вищих ліг…
Чи нормально це, що така область не має команди навіть у Першій лізі? Чи не муляє нікому, що Центральний стадіон, який бачив Динамо, бразильців і топових гравців рівня Решка чи Косовського, зараз виглядає, як після бомбардувань? Чому найкращі місцеві таланти змушені юними їхати в інші клуби та академії? Риторичні питання.
Принаймні, є що згадати вінницьким вболівальникам, і хай ці спогади когось надихнуть на значне підсилення амбіцій і завдань сучасної Ниви.
М |
Команда |
І |
В |
Н |
П |
РМ |
О |
1 |
Динамо (Київ) |
34 |
24 |
7 |
3 |
65−17 |
79 |
2 |
Чорноморець (Одеса) |
34 |
22 |
7 |
5 |
56−25 |
73 |
3 |
Дніпро (Дніпропетровськ) |
34 |
19 |
6 |
9 |
65−34 |
63 |
4 |
ЦСКА-Борисфен (Київ) |
34 |
15 |
11 |
8 |
47−27 |
56 |
5 |
Металург (Запоріжжя) |
34 |
16 |
4 |
14 |
49−42 |
52 |
6 |
Зірка-НІБАС (Кіровоград) |
34 |
14 |
8 |
12 |
37−33 |
50 |
7 |
Торпедо (Запоріжжя) |
34 |
15 |
3 |
16 |
40−46 |
48 |
8 |
Карпати (Львів) |
34 |
12 |
10 |
12 |
39−39 |
46 |
9 |
Кремінь (Кременчук) |
34 |
14 |
4 |
16 |
46−56 |
46 |
10 |
Шахтар (Донецьк) |
34 |
13 |
6 |
15 |
44−43 |
45 |
11 |
Прикарпаття (Івано-Франківськ) |
34 |
12 |
8 |
14 |
49−49 |
44 |
12 |
Таврія (Сімферополь) |
34 |
12 |
8 |
14 |
46−46 |
44 |
13 |
Нива (Тернопіль) |
34 |
13 |
3 |
18 |
37−42 |
42 |
14 |
Кривбас (Кривий Ріг) |
34 |
11 |
9 |
14 |
43−52 |
42 |
15 |
Нива (Вінниця) |
34 |
11 |
7 |
16 |
28−36 |
40 |
16 |
СК Миколаїв |
34 |
10 |
8 |
16 |
37−53 |
38 |
17 |
Волинь (Луцьк) |
34 |
9 |
7 |
18 |
34−58 |
34 |
18 |
Зоря (Луганськ) |
34 |
4 |
4 |
26 |
16−80 |
16 |
Використана статистика Юрія Ландера та Дмитра Трощія.
Нива (Вінниця) – 1995/96
№ |
Прізвище та ім’я |
Дата народження |
Амплуа |
М |
Г |
ЖК |
ЧК |
1. |
Балацький Анатолій |
15.06.1972 |
Захисник |
25 |
2 |
1 |
0 |
2. |
Бесараб Олександр |
13.09.1978 |
Нападник |
3 |
0 |
0 |
0 |
3. |
Борисюк Андрій |
27.09.1975 |
Нападник |
18 |
0 |
0 |
0 |
4. |
Бровченко Віктор |
11.10.1976 |
Захисник |
21 |
1 |
3 |
0 |
5. |
Веретинський Олег |
06.08.1978 |
Півзахисник |
2 |
0 |
0 |
0 |
6. |
Гайдаржи Леонід |
20.05.1959 |
Захисник |
33 |
4 |
4 |
0 |
7. |
Головко Андрій |
05.08.1977 |
Нападник |
15 |
4 |
2 |
0 |
8. |
Голоколосов Олександр |
28.01.1976 |
Нападник |
14 |
3 |
2 |
0 |
9. |
Дерик Олександр |
22.09.1975 |
Захисник |
9 |
0 |
3 |
0 |
10. |
Запорожченко В’ячеслав |
24.09.1969 |
Захисник |
13 |
0 |
2 |
0 |
11. |
Зуєнко Микола |
11.10.1972 |
Захисник |
17 |
0 |
0 |
0 |
12. |
Копецький Дмитро |
14.04.1974 |
Півзахисник |
2 |
0 |
1 |
0 |
13. |
Лактіонов Олександр |
02.04.1971 |
Півзахисник |
27 |
4 |
4 |
0 |
14. |
Лелюк Дмитро |
08.01.1974 |
Захисник |
9 |
0 |
1 |
0 |
15. |
Любінський Олександр |
28.10.1970 |
Півзахисник |
33 |
3 |
4 |
0 |
16. |
Матвійченко Павло |
12.07.1969 |
Нападник |
17 |
1 |
1 |
0 |
17. |
Немодрук Євгеній |
29.04.1972 |
Воротар |
15 |
17п |
0 |
0 |
18. |
Овчаренко Юрій |
25.04.1968 |
Нападник |
4 |
0 |
1 |
0 |
19. |
Паршин Павло |
05.08.1975 |
Нападник |
23 |
1 |
2 |
0 |
20. |
Романчук Руслан |
12.10.1974 |
Півзахисник |
33 |
5 |
4 |
0 |
21. |
Рябцев Олексій |
30.09.1974 |
Півзахисник |
20 |
0 |
3 |
0 |
22. |
Солов’єнко Юрій |
20.01.1971 |
Захисник |
21 |
0 |
5 |
1 |
23. |
Сосенко Костянтин |
26.09.1969 |
Захисник |
33 |
0 |
0 |
1 |
24. |
Тарасенко Віталій |
20.07.1961 |
Захисник |
2 |
0 |
0 |
0 |
25. |
Циткін Володимир |
15.04.1966 |
Воротар |
22 |
19п |
1 |
1 |
26. |
Червоний Олександр |
01.09.1961 |
Захисник |
30 |
0 |
2 |
0 |
|
|||||||
Морозов Сергій Юрійович |
30.04.1950 |
Тренер |
34 |
|
|
|
Божевільна історія Ниви (Вінниця) сьогодні доступна на сайті «Український футбол» в текстовому серіалі – в ексклюзивних інтерв’ю безпосередніх учасників подій:
- Ігор Гатауллін – про дивну історію з отруєнням Шахтаря: «Президент ФФУ зібрав нас із Сафіулліним і суддями»
- Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»
- Костянтин Сосенко: «Забивши пенальті Шахтарю, капітан вінницької Ниви Гайдаржи побіг у найближчі мікрорайони»
- Володимир Циткін: «Охоронці Кучми так відтіснили вінницьку Ниву, що ми й диплом фіналіста Кубка України не отримали»
***
Фото надані «УФ» ветеранами вінницького футболу. При використанні прохання посилатися на ukrfootball.ua