Ярмоленко в Динамо —🔥 Голи й асисти в кожній грі, повна перевага в техніці. Суркіс був правий, коли його повертав?

В останніх матчах Динамо ми тільки й чуємо: «Ярмоленко, Ярмоленко». У кожній із ігор після повернення Андрій відзначається результативною дією, а його індивідуальний рівень дозволяє не помічати суперників ні в чужому карному майданчику, ні на своєму власному правому фланзі. 

Результативна дія в кожному турі, повна перевага в техніці та впевненість у собі. Виходить, Ігор Суркіс був правий, коли повертав Ярмоленка в Динамо? А від цього буде користь збірної? За яких обставин? Розбирається сайт «Український футбол».

Щодо повернення Ярмоленка висловлювалися сумніви. І так, деякі з них повністю підтвердилися

Давайте пригадаємо вайб літа 2023 року. З Динамо пішли практично всі статусні легіонери, а ті кілька лідерів, які залишалися, також потихеньку сходили з горизонту – Циганков уже був у Жироні, Бойко готувався до переходу в Полісся, а Караваєв пролонгував співпрацю з киянами лише перед самим сезоном – якщо вірити інсайдерам, це було дуже під питанням. 

А тут приходить Ярмоленко – людина після АПЛ і «нафтоліг», та ще й із супровідною характеристикою – «дограє і стане спортивним директором». Розглядаючи не лише спортивну складову, це був напрочуд резонансний перехід, спроможний похитнути баланс у колективі та лізі в цілому. 

«Це сильне рішення сильного гравця», – відзначав Ігор Суркіс і пообіцяв Ярмоленку посаду в Динамо. – «Очолиш серйозний департамент в клубі».

Преса звертала увагу, що в УПЛ просто не залишалося гравців рівня зарплати Ярмоленка. Що в самому Динамо охоче прощалися з досвідченими футболістами з великими контрактами. Що поряд зростало молоде покоління, і комусь із них, безперечно, зірковий ветеран міг перекрити дорогу. Проте на перший план вийшов зовсім інший нюанс. 

Фото: ФК Динамо

За п’ять років за кордоном у таких різних клубах, як Борусія, Вест Хем і Аль-Айн, і в таких різних чемпіонатах, як Бундесліга, Прем’єр-ліга Англії та чемпіонат ОАЕ, Андрій пропустив 77 матчів. У Дортмунді Ярмоленко сумарно пропустив 62 дні – більше двох місяців, у Лондоні – 383 (!) дні, навіть за рік контракту в Еміратах був на лікарняному 37 днів. 

Ті, хто звертав увагу на травматизм ветерана, не помилилися. «У будь-якому випадку, він для Динамо — легенда. Проте хотілось би мені, щоб це був Ярмоленко з Вест Гема, а не Ярмоленко з Аль-Айну», – говорив в інтерв’ю «УФ» Артем Франков, наприклад.

В Динамо Ярмоленко не показав поки й половини можливого. Але навіть те, що встиг, це геймчейнджер для УПЛ

Коротко нагадаємо хронологію. У кінці червня Ярмоленко підписав 2-річний контракт із Динамо. Вперше зіграв із Минаєм (4:1 – на ньому заробив вилучення воротар суперників), а вже в другій грі забив два м’ячі Оболоні. Навіть на чистому класі Андрій виглядав топ-гравцем для сучасної УПЛ: сміливість в обіграші, фантазія в завершенні, високий рівень роботи з м’ячем і завершення. Це точно той «Не футболіст», якого 15 років тому називали «деревом»?

От тільки щастя тривало недовго. Відігравши кваліфікацію Ліги Європи з Арісом, із Бешикташем Ярмоленко не міг допомогти через травму коліна. Накидавши голів Оболоні, ЛНЗ і Чорноморцю, потім пропустив 12 турів, у тому числі програні матчі з Шахтарем, Дніпром-1 і Поліссям.

У дев’яти матчах чемпіонату України з футболу в Андрія шість голів і два асисти. Тільки Ванат і Буяльський набили більше, проте, звісно, якщо взяти середнє число результативних дій на кількість проведених матчів чи, тим паче, ігрових хвилин, Ярмоленку не буде рівних в Україні. Часто цей футболіст забиває з одного-єдиного удару за матч – хто ще може таким похвалитися в УПЛ?

Це все свідчить, що Ярмола спроможний робити різницю на полі для Динамо, з єдиним нюансом – аби був здоровим. Тож таки так – Ігор Суркіс в цілому був правий. Андрій був потрібен клубу, причому не лише в ігровому плані, а й як лідер і найбільш авторитетний гравець. Тепер залишилося зробити все, щоб для вікового гравця цей рік пройшов максимально комфортно з точки зору фізпідготовки та відновлення. Тоді «лебедина після» Ярмоли стане настільки гучною, як того хочеться всім фанам Динамо та збірної. 

Навіть у Динамо не так багато таких красивих історій

• 2005 рік: напередодні свого 31-річчя Сергій Ребров повертається після виступів за Тоттенхем, Фенербахче та Вест Хем.

77 матчів, 24 голи за три неповних сезони, повернув Динамо всі національні трофеї, вдало підготувався до чемпіонату світу-2006.

• 2009 рік: напередодні свого 33-річчя Андрій Шевченко повертається після виступів за Челсі та Мілан.

83 матчі, 30 голів, повернув Динамо суперкубок, вдало підготувався до Євро-2012.

• 2023 рік: напередодні свого 34-річчя Андрій Ярмоленко повертається після виступів за Борусію (Дортмунд), Вест Хем та Аль-Айн.

12 матчів, 6 голів, все інше в процесі. 

Проте дуже різне підґрунтя цих ностальгійних переходів. Динамо попередніх десятиліть – це міцний клуб у державі, в якій зростає економіка, рівень життя та куди охоче їдуть легіонери. Динамо зараз – футбольна команда з воюючої держави, яка грає при сиренах повітряної тривоги й суперників по єврокубках вимушено приймає за кордоном, проживаючи все літо та осінь у роз’їздах.

Фото: ФК Динамо

Ми можемо довго сперечатися про масштаби особистостей, проте для нинішнього Динамо без Циганкова, Де Пени, Дерліса, Вербича важливість Ярмоленка значно вища, ніж для команди, яка могла дозволити собі Рінкона, Мбокані, Ленса, Велозу чи ще когось зі статусних іноземців. 

От тільки питання – в доступності Андрія, в його готовності пройти цикл без суттєвих травм. Якщо здоров’я та везіння сприятимуть Ярмоленку, на батьківщині він може класно підготуватися до Євро-2024 чи навіть Олімпіади в Парижі. Це буде дійсно великий козир для збірної України та її коротких дистанцій, ось чому виступ Андрія в Динамо настільки важливий і потрібний.