Герой листопада в ААФУ Волошин: «Мій однофамілець забив Шахтарю, і професор – фан Динамо сказав, щоб я за іспит не хвилювався»
У листопаді більшість команд чемпіонату України з футболу серед аматорів провела по два матчі. ФК Лісне – одна з трьох команд, які за це час не втратили очок. Більше того, дебютант сезону 2024/25 виграв у таких добротних суперників, як VIVAD і ФК Миколаїв, із загальним вражаючим рахунком 7:1.
А в складі клубу з села Лісне Київської області особливо відзначився нападник Волошин. У матчі з романівцями виступив як асистент у двох голах, а на Львівщині забив два із чотирьох голів миколаївцям. Ось цей особистий показник Назара – чотири результативних дії, 2+2 за системою «гол+пас», – був би цілком достатнім, щоб претендувати на звання Гравця місяця навіть у більш насичені календарні відрізки. А зараз – так і взагалі, топовий результат. Напевно, і він сам, і його команда, яка виграла два поспіль матчі перед зимовими канікулами на всеукраїнському рівні, навіть десь шкодують, що антракт застав їх у такій вибуховій формі. Але тим не менш.
В інтерв’ю сайту «Український футбол» нападник ФК Лісне Назар Волошин розповів про таке:
- хто ще вийшов із його покоління із ДЮСШ Ярмоленка;
- юність в ФК Олександрія та тренера-земляка;
- хто його найбільше вразив у ДЮФЛ – Судаков, Сікан або ж Мудрик;
- у якій команді, де він грав, виступав також екс-нападник Ювентуса;
- чому замість Першої ліги опинився в аматорській команді;
- те, чим йому подобається ігрова манера одноклубника Рибалки;
- вогняну історію, як вінгер Динамо допоміг йому на екзамені🔥
«У Рибалки мені подобається його майстерність та як швидко він приймає рішення на полі»
– Вітаємо вас із здобуттям звання найкращого гравця листопада в змаганнях ААФУ. В двох заключних матчах ви забили два м'ячі та віддали дві результативні передачі. Завдяки чому вдалося так виступити проти володарів Кубка України серед аматорів ФК Миколаїв і добротного клубу VIVAD із Житомирщини?
– Дякую за привітання. У цих матчах ми показали максимальну зосередженість і командну гру. Проти таких суперників важливо було діяти організовано і реалізовувати свої моменти.
Завдяки підтримці партнерів і правильно обраній тактиці, вдалося проявити свої найкращі якості. Також велике значення мала наша підготовка та налаштування на кожен матч – ми розуміли, що для перемоги потрібно викладатися на 100%.
ФК Лісне. Назар Волошин — третій справа в верхньому ряду. Фото: instagram.com/fclisne2023
– А чому в попередніх трьох турах перед фінішем не вдавалося забити? Це рівень суперників дався взнаки чи ваш особистий маленький спад?
– Можливо, десь не вистачило концентрації або реалізації моментів. Я працюю над цим, і впевнений, що в майбутньому буду показувати кращий результат.
– ФК Лісне – дебютант чемпіонату, чого не скажеш про більшість гравців команди. Наскільки важко було адаптуватися до всеукраїнського рівня не самим футболістам, багато з яких пограли й вище, а всьому клубу в цілому?
– На жаль, я не можу дати відповідь на це питання за весь клуб. Але я впевнений, що, завдяки злагодженій роботі всього колективу, ми успішно представили клуб в аматорській лізі.
– В вашій команді вистачає досвідчених гравців. Аж до колишнього півзахисника Динамо та збірної України Рибалки. Як вам грається з ними? Проілюструйте, будь ласка, що таке клас футболіста на прикладі того, що вміють Рибалка, Васяновіч, інші гравці з досвідом ФК Лісне? Які їхні задумки на полі, паси, скілли виділите?
– Гравці з досвідом роблять те, що інші не завжди помічають: вони знаходять нестандартні рішення, обирають найкращі варіанти для розвитку атаки та створюють моменти. До прикладу, в Сергія Рибалки мені подобається його майстерність та як швидко він приймає рішення на полі.
– Які, в цілому, завдання виконує ФК Лісне в усеукраїнських і обласних змаганнях? Як успіхи в команди на всіх цих напрямках?
– На мою думку, головне завдання ФК Лісне – вигравати кожен матч і стабільно боротися за найвищі місця.
Земляк Плюща, Алчевської та Ломка, який грав у команді екс-нападника Ювентуса
– Тепер – про обставини вашої появи в цьому клубі. Грали ви за ФК Кудрівка, а як так вийшло, що з друголігового складу не перейшли в першоліговий, а прийняли новий виклик у вашій кар'єрі?
– Так сталось, що мене запросив спортивний директор ФК Лісного Віктор Зелінський. На той час не було так багато пропозицій, тож я приїхав на перегляд. Мені сподобався колектив, атмосфера в команді та ставлення до футболістів. На мою думку, клуб має перспективи до росту, щоб спробувати себе в Другій лізі.
– А звідки саме ви родом?
– Я народився в місті Борзна на Чернігівщині.
Назар Волошин. Фото: ФК Лісне
– Чи є ще в родині футболісти? Чим займаються батьки?
– В моїй родині, крім мене, немає футболістів. Мама працює продавцем в магазині, тато працює сам на себе.
– Як потрапили в футбол? Хто ваші перші тренери?
– З першого класу відвідував футбольний гурток, з цього і почалась моя жага до футболу. Мій перший тренер Олександр Олексійович Романенко.
– Як батьки ставилися до вашого захоплення?
– Батьки завжди підтримували мою захопленість. Вони відвідували мої матчі і мотивували ніколи не здаватися. Їхня віра в мене була дуже важливою.
– Ви починали займатися в Борзнянській ДЮСШ. Для освічених людей це місто – батьківщина меценатки та просвітниці Христини Алчевської й Івана Плюща – багаторічного голови Верховної Ради України. А от із футболістів родом звідси я знаю тільки одного Олександра Ломка. Знайомі з ним?
– Так, познайомився з ним у ФК Олександрія.
– А хто ще вийшов із ваших країв у великий футбол?
– З моїх країв більше нікого не знаю
– Як складалася ваша кар'єра? Хто порадив потрапити в першу школу Ярмоленка – Юність?
– Пораду про футбольну школу отримав від свого першого тренера. Він бачив в мене потенціал, тож хотів, щоб я спробував свої сили там.
– Хто з ваших ровесників із цієї ДЮСШ вийшов у великий футбол і зараз тут грає?
– На жаль, не знаю нікого хто б грав на професійному рівні з ровесників.
– Чим запам'яталися виступи за Полісся (Добрянка)? Це ж ви там грали з екс-нападником Ювентуса – Сергієм Коваленком?
– Про цю команду не можу розповісти багато. Я зіграв тільки 2 гри, потім поїхав до Олександрії.
«Грав проти Трубіна, Судакова, Сікана. Хто найбільше запам’ятався? Мудрик»
– А як ФК Олександрія з'явилася в вашому житті?
– Мені зателефонував знайомий тренер і запропонував поїхати на перегляд до Олександрії. Першим моїм тренером там став Юрій Володимирович Гура (у майбутньому – головний тренер ФК Олександрія та молдовського Шерифа, – прим. «УФ»).
– Серед ваших суперників по юнацькій першості УПЛ – Різник (тоді Ворскла – зараз Шахтар), Таловєров (Олімпік, зараз – ЛАСК), Мудрик (Шахтар, зараз – Челсі), Трубін (Шахтар, зараз – Бенфіка), Судаков, Бондаренко, Криськів (Шахтар), Сирота, Михайленко, Шулянський (Динамо – зараз двоє з них не в Києві, один в Ізраїлі, інший – в Олександрії), Сікан (Карпати, зараз – Шахтар). Тобто, ви зараз для нас можете згадати, якими були майбутні зірки в юності. Хто з цих хлопців запам'ятався в ті часи і завдяки чому?
– Мені найбільше запам’ятався Мудрик. Він виділявся на полі своєю швидкістю та дриблінгом.
Михайло Мудрик. Фото: Челсі
– А ваші виступи якими вийшли?
– ФК Олександрія – це був новий рівень для мене. Професійність та інша підготовка мене дуже загартовувати та мотивували. Якщо чесно, своїми виступами я не зовсім задоволений. Повертаючись назад, хотілось би показувати вищий результат (32 матчі, 1 гол за два неповних сезони, – прим. «УФ»).
– Чи допомогли вам перезагрузитися виступи за аматорські клуби – ті ж Авангард (Корюківка) та Агродім (Бахмач)? Як працювалося в цих клубах?
– Виступи за Авангард та Агродім дійсно стали можливістю для мене перезавантажитися і відчути новий рівень мотивації. Ці команди допомогли мені зберегти форму та отримати ігрову практику. Згадую з вдячністю ці команди, а також людей, з якими там зводила доля. До того ж, у їхньому складі я фактично дебютував в ААФУ – це був цінний досвід.
– Чому в підсумку покинули рідну область й перейшли в ірпінську Кудрівку?
– Рішення перейти до Кудрівки було зумовлене бажанням вийти на новий рівень — клуб мав амбітні плани, я отримував можливість розвиватися як гравець. Це був виклик, який я з радістю прийняв. Водночас вдячний своєму тренеру Олександру Вікторовичу Бабору за підтримку та мотивацію завжди рухатись вперед. Саме його поради відкрили мені двері на новий рівень моєї гри.
«Забив 20 м’ячів у сезоні вже зараз, але є мені ще над чим працювати»
– Чи цікаво грати в цьому сезоні КОАФ і ААФУ? Відчуваєте, що на цьому рівні в вас прямо круто грати виходить?
– Цього сезону грати в чемпіонатах КОАФ і ААФУ дійсно цікаво.
Щодо особистої гри, відчуваю, що прогресую і з кожним матчем додаю впевненості. Це мотивує працювати над собою ще більше. Іноді виходять справді круті моменти, які показують, що я на правильному шляху. Але є й над чим працювати, особливо якщо мова йде про стабільність на високому рівні.
Загалом цей сезон став для мене важливим етапом у розвитку.
– Я збився з ліку. Підкажіть, скільки в вас загалом у сезоні чемпіонатів і кубків області та України голів?
– Загалом забив 20 голів. В чемпіонаті області – 9, в аматорський лізі – 8, на кубок області – 3.
– Які цілі ставите перед собою особисто? Можливо, ще хочете довести ФК Кудрівка та ФК Чернігів, що готові пограти серед професіоналів? Чи, може, ФК Лісне туди прагне і ви з ним?
– Особисто для себе я завжди ставлю мету розвиватися як гравець і допомагати команді досягати найвищих результатів. Професійний рівень – це завжди виклик, і я прагну довести собі та іншим, що готовий грати серед професіоналів.
– Як вам змагання ААФУ? Хто сподобався з суперників – як команд, так і окремих гравців?
– Виокремити гравців не можу. Всі команди на одному рівні.
Назар Волошин. Фото: ФК Лісне
– Чи часто вас плутають із тезкою та однофамільцем із Динамо?😊 Бували курйозні епізоди, пов'язані з цим?
– Так, був один курйозний епізод в університеті. Під час сесії я перебував в Олександрії, не міг «закрити» один предмет. Викладач був футбольним фанатом та слідкував за іграми Динамо. Волошин на той момент забив гол за U-19 під час гри Динамо – Шахтар. Після того, як закінчився матч, я отримав SMS з привітанням із забитим голом та перемогою над Шахтарем від викладача. Також він додав, щоб за екзамен я більше не хвилювався😊