«Запитав у резервного арбітра, чи відмінить ВАР червону картку»: Любенович – про першу поразку Минаю в 2024 році
ФК Минай після поновлення чемпіонату у двох стартових іграх набрав 4 очки, тож перед матчем з учасником єврокубків аутсайдер сприймався цілком собі серйозно. Команда Любеновича встигла зіграти внічию, здобути перемогу, а в звітному турі – зазнала поразки у матчі з Зорею (0:2 на її полі).
Головний тренер ФК Минай Желько Любенович, який багато років відіграв за луганців, після матчу в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» розповів про:
- призначення та відміну червоної картки Семотюку
- те, які позиції збирається посилити найближчим часом
- що стало причиною поразки команди у матчі з Зорею
- плани на сезон і рівень чемпіонату України
- визнання його найкращим тренером минулого туру
«Зоря зруйнувала усі наші плани»
– Проти Зорі ми хотіли грати у футбол, – почав Желько Любенович. – Прагнули виходити в атаку через пас, але суперники нас добре пресингували, не залишали вільних зон. Внаслідок цього виходило так, що ми просто вибивали м’яч уперед – і все. Звичайно, хотіли зіграти інакше, але не вийшло. Зоря зруйнувала усі наші плани, тому заслужено виграла.
– Чи не було помилкою грати з Зорею у три центральні захисники?
– Так, це була помилка, тому у перерві ми поміняли тактичну схему на 4-4-2, за якою простіше грати, але все одно це було не те.
– Що за ситуація була, коли вашому гравцю показали червону картку Семотюку, а потім відмінили її?
– Як я зрозумів, суддя подумав, що наш футболіст був останнім у епізоді й тому дав червону. Потім, переглянувши момент, замінив червону на жовту.
Не вдалось завантажити відео.
– Ви підходили до резервного арбітра. Що намагалися йому довести?
– Я просто запитав у нього, чи можуть на ВАРі поміняти червону на жовту (арбітр ВАР Олександр Шандор, - прим. О.П.), якщо суддя припустився помилки. Арбітр у полі (Олександр Афанасьєв, - прим. О.П.) сказав, що так. Так воно і сталося.
«Ми все ще шукаємо центрального та лівого захисника»
– Прокоментуйте голи, які пропустила ваша команда. Що то були за помилки?
– Це результат індивідуальних помилок: як у першому, так і в другому таймі.
– Керована вами команда провела три гри, в яких набрала чотири очки. Вас тішить такий результат?
– З огляду на те, з якими командами ми грали, вважаю, результат нормальний, але все одно хотілося більшого.
– З тих ігор, що провели, яка була найскладнішою?
– З Зорею. Легше було у Дніпрі, можливо, через те, що там по ходу матчу було багато повітряних тривог. Гру зупиняли, і ми переводили дихання, вносили корективи.
– Яка з ігрових ліній вас сьогодні найбільш турбує?
– Після гри з Зорею занепокоєння викликає кожна лінія:)
– Які позиції маєте намір посилити?
– Зараз ми шукаємо центрального та лівого захисника. Ці дві позиції нам треба підсилити. Хочемо, якщо встигнемо, заявити когось до 12 числа.
Желько Любенович, фото: ФК Минай
– Ви прораховували, скільки потрібно набрати очок, щоб зачепитися хоча б за стикові матчі?
– Не рахував і не хочу цього робити. Попереду багато турів. Дивитимемося від туру до туру – боротимемося. У кожному матчі будемо намагатися брати максимум очок.
«Дуже приємно коли тренери за тебе віддають голоси»
– По перших турах як вам чемпіонат України?
– Я дуже здивований, що в Україні такий високий рівень чемпіонату. Він пішов угору. Один час був певний спад, але зараз видно прогрес. Це дуже добре для України.
– Як думаєте, УПЛ далі буде розвиватися? Яка боротьба піде у верхній частині?
– Думаю, всім буде цікаво. Хто стане чемпіоном, мене мало турбує. Мене цікавить лише моя команда.
– За версією Всеукраїнського об’єднання тренерів вас визнали найкращим тренером минулого туру. Які відчуття?
– Дуже приємно, коли тренери віддають голоси за тебе. Для мене це дуже важливо. Намагатимуся у майбутньому довести, що це не випадково, не поодинокий випадок.
– За два тижні збірна України гратиме важливу для себе гру проти Боснії і Герцеговини, яку тренує Саво Милошевич. Ви одночасно були у структурі Партизана. Знайомі з ним?
– Ні, ми не перетиналися. Він старший за мене і вже грав у основному складі. А мені було лише 14 років, тому я перебував у дитячій команді.