Йовічевич навчив Шахтар грати інакше. Тепер це більше Дніпро-1 – і це добре

Переглядів 7777
Олег Федорчук Олег Федорчук
4 голоси
Йовічевич навчив Шахтар грати інакше. Тепер це більше Дніпро-1 – і це добре
Колаж: УФ
Чергова авторська колонка відомого вітчизняного тренера та експерта Олега Федорчука – про матч Шахтаря та Селтіка в Лізі чемпіонів.

Перед матчем я багато чекав від Шахтаря – тримаючи в пам’яті перемогу над Лейпцигом, але ще більше чекав від Селтіка – маючи на увазі поразку від Реалу. 

Побіжне знайомство з можливостями шотландського клубу показало, що це команда, яка начисто відійшла від стереотипів про силовий шотландський футбол – Селтік багато й різноманітно атакував, Селтік переграв Шахтар на полі, тим не менш, «гірники» зуміли всупереч логіці подій здобути прийнятний для себе результат.

І вже не перше в часи Йовічевича.

Далі говорять цифри: гості, Селтік, завдали 16 ударів проти 5-ти у Шахтаря, провели 131 атаку проти 76 у Шахтаря, але найбільше мене вразив такий показник, як гострі атаки – 70 проти 19! Майже в чотири рази більше! Будемо відверті, на полі одна команда «возила» іншу. Чому ж при цьому матч закінчився внічию?

Річ у тім, що Ігор Йовічевич у своїй тренерській роботі виявився більшим прагматиком, аніж шахтарські португальці та навіть Мірча Луческу. Каштру та особливо Фонсека хотіли сподобатися – для них важливіше була картинка, вони в Лізі чемпіонів хотіли показати реалізацію своїх навичок, неначе в резюме. 

Йовічевич же спростив футбол Шахтаря, свідомо почав звільняти зони та атакувати малим числом футболістів. Його стиль в чемпіонаті України відрізняється від того, що він ставить у Лізі чемпіонів, і хорват у цьому на 100% правий!

Згадайте на три голови сильніший за підбором гравців і фінансовими можливостями Шахтар часів Мірчі Луческу. Це був «гепард», який може швидко бігти по прямій, але в протистоянні з іншим суперником він з труднощами змінював свій стиль і напрям бігу. Саме тому той, сильніший, Шахтар був розгромлений Баварією, а цей, слабкіший, Шахтар сам розгромив Лейпціг. 

Це дуже важлива, принципова відмінність. 

Той Шахтар був регіональним лідером, умілим у конструктивній атакувальній грі.

Цей Шахтар знає свої слабкості, відповідно, більше уваги приділяє адаптації під суперника. 

На короткій дистанції групового турніру така стратегія раптово може виявитися значно ефективнішою. 

Нинішній Шахтар нагадує мені Дніпро-1 Йовічевича – це команда, здатна як стиснути тиски через володіння та масовані атаки, так і вичікувати свого шансу й бити рідко, та мітко. Гол Мудрика Селтіку – це той же за філософією побудови, що й гол Лейпцигу. Нічия з Селтіком – та ж за механікою досягнення результату. 

Йовічевич іде від наявних кадрів – і це викликає симпатію. Більше шансів витиснути максимум зі своєї команди якраз за такого підходу, коли Шахтар готовий до пропуску м’ячів, коли він отримав на горіхи під час передсезонної підготовки, коли від них нічого не чекали. І тепер вони психологічно стійкі, вони вибрали правильну тактику – і прямо зараз, в груповому турнірі, це буде працювати – але на дальній дистанції будуть проблеми. 

Ми повинні прекрасно розуміти, що чотири очки в двох стартових турах для Шахтаря – це аномальне зашкалення xG та видатний результат для обставин, які склалися. 

Ігор Йовічевич у цьому випадку – якісний кризовий менеджер. 

Проте без посилення, стабілізації гри в обороні, якісних змін у складі цій команді буде важко розраховувати на щось серйозне в цьому  сезоні.