Мер Харкова Терехов – футбольна людина: судив Вищу лігу України та єврокубки, фіксував голи Шевченка та Реброва

Переглядів 11709
Андрій Каплун Андрій Каплун
9 голосів
Мер Харкова Терехов – футбольна людина: судив Вищу лігу України та єврокубки, фіксував голи Шевченка та Реброва
Ігор Терехов. Колаж: «Український футбол»
Міський голова Харкова Ігор Терехов має цікаву біографію, в якій значне місце займає його футбольне минуле. «УФ» розповідає, як сьогоднішній мер прифронтового міста працював арбітром на матчах за участі наших зірок та грандів.

Ігор Терехов виконував обов'язки міського голови Харкова з грудня 2020 року після смерті одіозного мера міста Геннадія Кернеса. У листопаді 2021 року Ігор Олександрович виграв вибори і обійняв посаду на постійній основі, а менш ніж за чотири місяці в Україну прийшла повномасштабна війна.

Харків зустрів вторгнення окупантів одним із перших. Після цього Терехов регулярно став потрапляти в новини та телевізійні ефіри як мер одного з найбільших прифронтових міст, яке максимально постраждало та продовжує страждати від обстрілів рашистів.

Однак Ігор Олександрович відомий не лише як управлінець. В його біографії є чимало футбольних сторінок, пов'язаних із багатьма українськими зірками цього виду спорту, і про них в спеціальній статті розповідає сайт «Український футбол».

Як Терехов взагалі потрапив у футбол?

Ігор Олександрович Терехов народився 14 січня 1967 року в Харкові. Його мама працювала керівником відділу у науково-дослідницькому інституті основної хімії, а батько мав безпосереднє відношення до футболу.

«Тато, який працював спортивним лікарем нашого легендарного футбольного клубу Металіст, часто затримувався на роботі. Специфіка професії: після матчу медогляд та медична розмова з кожним гравцем, командою загалом та тренером. Батько часто їхав у відрядження – на збори з футбольною командою. Мама тоді, звісно, трохи хвилювалася, сумувала», – згадував Терехов в інтерв'ю.

Ігор Терехов. Фото: Google

Можливо, Ігор став би професійним футболістом, але одна неприємна ситуація в дитинстві завадила цьому реалізуватися.

«Одна історія з дитинства виявилася для мене дуже повчальною. У напружений тренувальний період я невдало впав. Коли прийшов до тями, лікар сказав, що в мене гвинтовий перелом двох кісток ноги: вручив мені милиці з жартом, що вони – мої нові друзі на кілька місяців.

Але мені було не до жартів. Я відчув світ по-іншому. Раніше прості та зрозумілі речі відразу стали складними та недоступними. Так я заново навчився ходити. А потім, з почуттям, до ладу, з розстановкою видертися на недоступні висоти – багатомаршеві сходи», – розповідав Ігор.

Перші призначення Терехова на матчі в чемпіонаті СРСР

У середині 1980-х років Терехов вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Проте футбол від самого дитинства приваблював його. Вже у 22 роки Ігор, не встигнувши навіть закінчити ВНЗ, став футбольним арбітром та отримав перше призначення.

4 червня 1989 року Терехов провів свій дебютний матч як лайнсмен. Це був поєдинок другої ліги чемпіонату СРСР між вінницькою Нивою та луцькою Волинню.

Гра завершилася внічию 1:1, а за гостей зіграв Андрій Федецький – батько відомого екс-захисника збірної України Артема Федецького, якому на той момент було лише чотири роки.

Кар'єра футбольного судді для Терехова спочатку розвивалася не дуже швидко. У 1990-му році він відпрацював на лінії лише в одному матчі нижчого радянського дивізіону. А у листопаді 1991-го, вже після розпаду «совка» та проголошення незалежності України, вперше вивів команди на поле як головний арбітр.

Це була гра останнього розіграшу чемпіонату СРСР в історії між сумським Автомобілістом та ужгородським Закарпаттям. Господарі виграли з рахунком 2:0 під керівництвом Михайла Фоменка, який згодом працював головним тренером Динамо, Металіста та національної збірної України.

Дебют Терехова у чемпіонаті України

Перший розіграш чемпіонату України відбувся в 1992 році. Терехов отримав призначення арбітром на лінії на матч другого туру підгрупи 1 у Першій лізі. Сталь з Комунарська (нині Алчевськ) зіграла в нульову нічию з київським Динамо-2. Гостей на той поєдинок із капітанською пов'язкою вивів відомий півзахисник Сергій Мізін, якому на той момент було 19 років.

Ігор Терехов. Фото: Google

Вже за тиждень Терехов відпрацював свій дебютний матч у ролі головного рефері у чемпіонаті України, після чого регулярно отримував призначення на поєдинки нижчого дивізіону протягом року.

6 червня 1992 року 25-річний суддя дебютував у вищій лізі чемпіонату України. Терехова було призначено лайнсменом на матч одеського Чорноморця з миколаївським ЕВІСом (2:1). Господарів тоді очолював Віктор Прокопенко, а в їхньому складі виступали такі відомі гравці як Ілля Цимбалар, Дмитро Парфьонов та Юрій Нікіфоров, які пізніше вирішили перейти до московського Спартака.

Терехов – нефартовий суддя для резервістів Динамо

Терехов зарекомендував себе як по-справжньому нефартовий суддя для київського Динамо-2, яке виступало у Першій лізі чемпіонату України.

У 1992-1993 роках харків'янин чотири рази працював головним арбітром на виїзних матчах дублерів столичного гранду, і всі ці зустрічі завершилися їхніми поразками – від СК Одеса (1:2), алчевської Сталі (2:3), охтирського Нафтовика (0:2). та полтавської Ворскли (0:1).

На той час у складі Динамо-2 на поле виходила велика кількість майбутніх зірок українського футболу – ще молоді Олександр Шовковський, Владислав Ващук, Сергій Федоров, Юрій Дмитрулін, і навіть Андрій Шевченко, який зіграв у Полтаві.

Терехов та «Класичне» – харків'янин двічі працював на матчах між Динамо та Шахтарем

Пік кар'єри футбольного арбітра Терехова припав на середину 1990-х років. І хоча як головний суддя Ігор працював виключно на матчах нижчих дивізіонів, його регулярно залучали в якості лайнсмена на центральні поєдинки Вищої ліги чемпіонату України.

Двічі харків'янину довіряли обслуговувати матчі між Динамо та Шахтарем. Хоча на той момент донецька команда ще жодного разу не вигравала чемпіонський титул і помітно поступалася столичному колективу, але принципове протистояння зароджувалося саме в ті роки.

У сьомому турі сезону 1996/97 Терехов працював у Донецьку на Центральному стадіоні «Шахтар», де кияни під керівництвом Йожефа Сабо виграли з рахунком 3:1 завдяки голам Віталія Косовського, Віктора Леоненка та екс-«гірника» Сергія Реброва. У складі господарів тоді відзначився Валерій Кривенцов, який ще й не реалізував пенальті.

А у дев'ятому турі чемпіонату України 1997/98 легендарне Динамо Валерія Лобановського розгромило Шахтар на домашньому стадіоні з рахунком 3:0. Дубль оформив молода зірка, 20-річний Андрій Шевченко, ще один гол забив Ребров.

За два тижні кияни стартують у пам'ятному сезоні Ліги чемпіонів, під час якого двічі розгромлять Барселону (3:0, 4:0), та вийдуть до 1/4 фіналу найбільш престижного єврокубкового турніру.

Терехов зафіксував одну з головних сенсацій чемпіонату України середини 1990-х та рекордну перемогу Шахтаря в історії

У сезоні 1996/97 полтавська Ворскла дебютувала у Вищій лізі чемпіонату України. У десятому турі до новачка в гості приїхало зіркове Динамо, яке беззмінно домінувало у ті роки, а гру на лінії довірили обслуговувати саме Терехову.

Ворскла-Динамо у сезоні 1996/97. Фото: Google

Гості, у складі яких на поле вийшли такі відомі гравці як Олег Лужний, Владислав Ващук, Олександр Хацкевич, Юрій Максимов, Сергій Ребров, пропустили чотири м'ячі вже до 30-ї хвилині зустрічі, та зрештою програли зухвалим дебютантам з рахунком 3:4.

Цікаво, що головний арбітр матчу Анатолій Жосан вилучив з поля двох динамівців – Максимова та Ващука, а Ребров, Хацкевич та Лужний отримали попередження. Така велика кількість карток була тоді нехарактерною для гегемона українського футболу.

Матч завершився сенсаційно, але пізніше полтавці довели невипадковість цього результату. За підсумками того сезону Ворскла здобула бронзові медалі чемпіонату України, що й досі є найвищим досягненням в історії полтавського клубу.

Ще один пам'ятний матч з Тереховим в якості лайнсмена відбувся 16 травня 1997 року в Донецьку. Шахтар здобув найбільшу перемогу в своїй історії в поєдинку проти запорізького Торпедо – 9:1.

Тоді покером у складі «гірників» відзначився Олег Матвєєв, дублем – Геннадій Зубов, по одному м’ячу забили Сергій Ателькін, Геннадій Орбу та Михайло Поцхверія.

Терехов працював навіть на матчах єврокубків

Харків'янин отримував призначення не лише на поєдинки українських турнірів.

У сезоні 1995/96 Терехов дебютував у єврокубках, відпрацювавши на лінії матч кваліфікаційного раунду Кубка кубків між чеським Градець-Кралове та Вадуцем із Ліхтенштейну. Зустріч завершилася розгромною перемогою господарів – із рахунком 9:1.

Тож такий рідкісний у футболі результат фіксувався у матчах за участю Терехова двічі.

А наступного сезону Ігор отримав призначення як лайнсмен на матч Кубка Інтертото між російським КамАЗом-Чалли та польським ЛСК-Птак (3:0).

Ці два поєдинки залишилися єдиними у європейській кар'єрі Терехова.

Підсумки кар'єри арбітра Терехова

Кар'єра футбольного арбітра Терехова тривала дев'ять років і завершилася у травні 1998 року матчем Першої ліги Явір (Краснопілля) – Черкаси (4:0), де він працював на лінії. Після цього Ігор зосередився на основній роботі в ВАТ «Харківський завод «Кондиціонер», де вже в 1997 році був призначений головою ради акціонерів та генеральним директором.

Ігор Терехов. Фото: Google

Усього на рахунку харків'янина 160 поєдинків у різних турнірах – 42 як головний рефері та 118 як лайнсмен.

У Вищій лізі чемпіонату України Терехов працював виключно на лінії, але провів 52 матчі та був свідком сходження великої кількості зірок українського футболу.