Мудрик міг би зараз святкувати: Арсенал розгромив Челсі, й у нас знову питання – вінгер Шахтаря помилився з клубом?
4661 
Арсенал каменю на камінні не залишив від Челсі – 5:0, набрав 74 очка, зрівнявся з Ліверпулем і за додатковими показниками очолив турнірну таблицю. Дев’яте місце команди Мудрика на тлі успіхів «канонірів» – це просто якесь знущання.
За 66 хвилин на полі Мудрик отримав від sofascore 6,3 бали, а від whoscored - 6,0. Якщо порівнювати його з Троссаром, якого Арсенал купив замість Михайла, все буде дуже печально: 5-0 за ударами, 89-67 за точністю передач, 2-0 за відбираннями, 1-0 за кутовими, найголовніше – 1-0 за голами. Леандро своїм влучним ударом уже на 4-й хвилині вибив стільця з-під ніг Челсі та позбавив синіх плану на гру. Куплений майже втричі дешевше бельгієць заслужив від фанів Арсеналу оплески, тоді як Мудрика критикує головний тренер, освистують вболівальники, не розуміють експерти й аналітики.
І знаєте, що тут найприкріше?
Михайло Мудрик – дійсно талановитий, дуже технічний і неймовірно обдарований у плані антропометрії та швидкості молодий футболіст. Ні, це не Челсі помилилося, придбавши його. І не Арсенал вгадав, не купивши. Це велика трагедія здібного гравця, який опинився не в тому місці, не в той час і не в тих людей.
Артур Валерко в статті на сайті «Український футбол» розбирає провал Челсі в роботі над дороговартісним талантом і виносить своє судження щодо того, чи корисніше б продати Мудрика в Арсенал.
Челсі не зрозумів, як використовувати Мудрика. Нічого страшного, примітивні культури також намагалися б розбивати мобільником кокосовий горіх
15 січня 2023 року Шахтар продав Мудрика в Челсі за 70 мільйонів євро із можливими бонусами на суму близько 100 мільйонів. На Михайла претендували, в тій чи іншій мірі серйозності намірів, Байєр, Арсенал, Брентфорд і ще добрий десяток клубів зі стрічки новин. Але тільки Челсі Тодда Боелі був готовий викласти настільки велику суму.
За цей час українець у Челсі провів 53 матчі, відзначившись 10 результативними діями – 6 голів і 4 асисти. Його встигли знищити критики, включити в усі можливі рейтинги розчарувань, а спеціалізовані інтернет-портали знизили його оціночну вартість рівно вдвоє – зараз Transfermarkt оцінює Мудрика в 35 млн. євро при тривалості контракту до 30 червня 2031 року.
Михайло Мудрик. Фото: ФК Челсі
Мудрик не забивав з березня (пригадуємо ту саму перемогу 3:2 над Ньюкаслом), а загалом у 2024 році в нього лише дві результативні дії в дев’яти матчах. Лише одну з цих ігор Михайло провів повністю – видання Evening Standard, прогнозуючи, чи Почеттіно випустить Мудрика в стартовому складі проти Арсеналу, відзначало: «Швидкість Мудрика – очевидна зброя, і коли він упевнений у собі, то може становити гольову загрозу. Але йому явно не вистачає впевненості, а Почеттіно все ще не переконує його робота в обороні та тактична наївність».
Ці слова британських журналістів мають під собою дуже серйозну долю правди – за ці 15 місяців у Челсі Мудрик не досяг суттєвого прогресу, навпаки, десь призупинившись після кількох місяців із голами та асистами. Преса б охоче спустила всіх собак на футболіста, проте не в випадку Михайла:
- він «режимить» і не помічений у жодному скандалі з алкоголем, розвагами чи гулянками;
- він сумлінно ставиться до власного розвитку, багато працює над собою та навіть наймає персонального тренера;
- він тримає язика за зубами, не скаржиться ні на що й старається на полі.
Є всі ознаки вважати, що саме клуб провалив роботу над розвитком українського футболіста.
Мудрик – молодий гравець із периферійного чемпіонату далеко на сході Європи. Щоб адаптувати гравця з УПЛ в АПЛ, потрібно було оточити його увагою, допомогти Міші подолати ментальний злам і труднощі адаптації. Поряд із, безсумнівно, талановитим гравцем повинні були щоденно працювати тренери з розвитку.
Натомість, від сильних у минулому футболістів і тренерів ми чуємо, що Мудрик не прогресує в плані розуміння гри та тактики. Невже це проблема одного лише виконавця? Безперечно, ні – тренерський штаб не достукався до Михайла, не пояснив йому особливості гри клубу, нарешті, з початку 2023 року не зміг адаптувати його повною мірою в гру Челсі.
Чому я стверджую саме це? Тому що є просто колосальна різниця між Мудриком часів київського Арсеналу та Десни та нинішнім – яким ми його бачимо в молодіжній і національній збірних України.
Ось свідчення ветерана київського Арсеналу Олександра Ковпака:
«Він [Мудрик] у Арсеналі ще не сформований був, 18 років. Від Міші на той час більше нервів було, ніж користі. В хорошому сенсі. Він тоді себе ліпив. Мудрик був протестантом проти всіх. Йому кажуть: це не можна, а він це робить. Кажуть: сьогодні передігрова – 50 хвилин, потім ідемо все вечеряти. Після вечері йдемо, а там якийсь силует. Це він обводить фішки. Бачите, людина всього сама досягла».
Ось оцінка головного тренера Десни Олександра Рябоконя:
«Михайло був дуже врівноваженою і спокійною людиною. Він здивував мене своєю працездатністю, жодне тренування для нього даремно не пройшло. На жаль, у Десні у Мудрика були проблеми зі здоров’ям, через які він пропустив декілька ігор. Потім довго відновлювався. Стабільної дистанції він з нами не пройшов, але були матчі, які він витягував і був корисним для команди. Після Шахтаря йому все подобалось у такому скромному клубі як Десна. Він ніколи не висував вимоги і не цікавився грошима чи ще чимось, був повністю зосередженим на футболі».
Отже, Мудрик – не якесь «дерево», яке не можна нічому обучити. Це гнучкий футболіст, який навіть у цьому хаотичному Челсі вже успішно пробував себе в атаці, знаходив порозуміння з партнерами, навіть із Кукурельєю, котрий нерідко відверто ігнорує забігання та відкривання Михайла.
Як підсумок, констатуємо: Челсі, придбавши очевидно талановитого футболіста, не проявило належного таланту педагогіки та не дало Мудрику потрібний розвиток.
В Арсеналі Мудрик зіткнувся б із більш системним підходом клубу та тренерів, але ось що було б проти нього
Відмотавши назад, уявімо, що Шахтар все-таки продав Мудрика в Арсенал. Навіть якщо в ідеальному випадку через п’ять днів після покупки лондонські «каноніри» не купили б у Брайтона за 24 млн. євро бельгійця Троссара.
В Арсеналу лівого вінгера можуть зіграти Габріель Мартінеллі, Еміль Сміт-Роу, Ріс Нельсон, за величезної необхідності - Букайо Сака, Габріель Жезус і навіть Едді Нкетія. На момент гіпотетичного придбання Мудрика ще належав Арсеналу, проте грав в оренді в Ніцці, Ніколя Пепе – попереднє велике розчарування «канонірів».
Хіба можна сказати, що конкуренція в Арсеналі була б меншою, ніж у Челсі? А в плані якості підбору футболістів можна навіть десь віддавати перевагу «канонірам», хоч як би це «десь» смішно не звучало відносно середняка Челсі (футболістів Боелі накупив крутих, не здогадався підписати не менш крутого тренера – відійти від команди й не заважати йому хоча 1,5 – 2 роки).
Єдине, що пішло б на користь Мудрику як молодому таланту – це зовсім інша атмосфера та кадрова філософія цього клубу, Арсеналу. Стен і Джош Кронке значно менше безпосередньо втручаються в тонкощі футбольної роботи, вони досить толерантно ставляться до тривалої роботи з молодими гравцями та відбивання інвестицій.
Власне, нинішній Арсенал – це якраз команда, де на наших очах розкрилися й досягли успіху ровесники Мудрика Сака, Мартінеллі, Тімбер, Саліба. Це клуб, який зумів перезавантажити Едегора та (в його найкращі часи) Габріеля Жезуса. Багато гравців саме в цьому клубі та в цього тренерського штабу зробили рішучий крок вперед у своїй кар’єрі. Навіть ті, хто вже є сформованим професіоналом – що вже говорити, знову ж таки, про ровесників Мудрика.
Михайло Мудрик. Фото: ФК Челсі
Мікель Артета своєю роботою в штабі Гвардіоли змушує говорити про себе як про учня та однодумця Пепа. З Манчестер Сіті він привів з собою свого тренера з розвитку техніки (німець Ніколас Йовер) і аналітика (Бена Чедвіка). В штабі зі своїми найближчими асистентами – нідерландцем Альбертом Стуйвенбергом, земляками-іспанцями Мігелем Моліною та Карлосом Куестою – Артета дуже багато уваги приділяє фактору розвитку можливостей і талантів футболістів.
Безсумнівно, в плані тактично-методичної виучки Мудрик отримав би в Арсеналі значно більше знань. Цілком можливо, що й уваги до його адаптації було б побільше – Арсенал досить багато, цілком імовірно, побільше за Челсі, розвинув і адаптував східноєвропейських гравців. І мова не тільки про мема Степановса чи ветерана Лужного, звичайно.
Проте тут ми також резюмуємо: нема жодної гарантії, що в Арсеналі Мудрику було б легше пробиватися в основний склад чи досягати рівня АПЛ. Але є велика імовірність, що робота клубного менеджменту та тренерського штабу була б тут набагато ефективнішою.
Так чому, чорт забирай, Мудрика продали саме в кризовий Челсі, а не в Арсенал, Брентфорд або Байєр?
Тому що Челсі заплатив найбільше.
70 мільйонів євро живими грошима та до 30 мільйонів у вигляді бонусів – це достатній аргумент, щоб вважати саме цей вектор основним і правильним.
Челсі поторгувався й придбав те, що хотів. Але далі це вже винятково його проблеми – що з цим робити.
Якби Мудрика продали в Байєр, сам гравець міг би виграти від спільної роботи з прогресивним тренером Хаві Алонсо та крутими висхідними зірочками «фармацевтів», міг стати чемпіоном Німеччини, але ж німецький клуб давав лише 20 мільйонів євро з можливим фінальним кроком +1 мільйон.
Якби Мудрик опинився в Брентфорді ще в 2021 році, Шахтар отримав би лише 15 мільйонів. Через рік, за інсайдерською інформацією, Брентфорд подвоїв пропозицію. Працювати з таким цікавим фахівцем, як Томас Франк, безсумнівно, цікаво, проте мета перебування в такому клубі – це отримати далі більш гідну пропозицію. А на Мудрика виходили вже напряму Арсенал і Челсі – то навіщо було розмінюватися на «крок назад»? У цьому була своя логіка.
Якби Мудрик опинився в Брайтоні в кінці 2022 року, він, безперечно, отримав би значно більше розуміння в екс-наставника Шахтаря Де Дзербі. Проте що отримав би Шахтар? Якщо за більш сформованого, на тут і зараз, Матвієнка вони готові були витратити щось біля 11 мільйонів…
Якби Арсенал таки виявився наполегливішим і довів цінник не лише до 70 мільйонів євро обов’язкового платежу, а й до 100 мільйонів із бонусами… Втім, що чекало б Мудрика в Артети – ми вже розбирали вище.
Історія не знає умовного способу, – ця приказка вже давно аксіома.
Нам доведеться прийняти те, що Челсі переоцінив свої можливості з розвитку гравців і управління колективом, що пропозиція цього клубу виявилася дійсно найбільш привабливою, що сам Мудрик прогресує повільніше, ніж хотілося б.
Добре, що в збірній в грі Михайла з’являється той вогник, який показує, що він все ще не реалізований талант, можливо, навіть не на половину своїх можливостей.
Михайло Мудрик. Фото: УАФ
0:5 – це поразка Челсі, поразка способу господарювання, вибраного його власниками. Проте це не вирок для футболістів цієї команди, і Мудрика в їхньому числі. Тому будемо чекати й стежити, що буде далі. В клубу, гравця та його представників багато опцій на руках. Не помилившись наступного разу, можна отримати ту практику, яка дозволить рішуче перекреслити непорозуміння перших двох європейських сезонів. У Мудрика вистачить таланту й волі для цього.
