Придністров'я просить допомоги в росії: а хто з вітчизняних футболістів міг би допомогти «волелюбній республіці»

Переглядів 2433
Кирило Круторогов Кирило Круторогов
8 голосів
Придністров'я просить допомоги в росії: а хто з вітчизняних футболістів міг би допомогти «волелюбній республіці»
Юрій Вернидуб. Фото: ФК Шериф
В заголовку, звісно ж, сарказм. Сподіваємося, ніхто з українців не зацікавлений у подібній співпраці. А от хто там вже працював та грав і чого вони досягли – в матеріалі на сайті «УФ».

Абсолютно точно можна сказати, що українські футболісти в командах з ПМР історично відігравали дуже важливі ролі і були ледве не головним селекційним вектором. Деякі з них увійшли в історії тамтешніх клубів як рекордсмени, дехто сприяв великим турнірним здобуткам. 

Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розповідає, як складалися долі українських футболістів у командах з Придністров’я. 

Шериф

З моменту заснування клубу у 1997-му і його потрапляння під крило придністровського олігарха Віктора Гушана, який, до речі, крім місцевого паспорта, має також молдавський, український та російський, наші тренери в Шерифі були справжньою традицією.

Історично першим став Ахмед Алескеров. Азербайджанець за походженням у 70-ті очолював одеський Чорноморець і вкорінився в Одесу, працював з Портовиком з тоді ще Іллічівська та отримав запрошення у новостворений Шериф, започаткувавши цю традицію. Він же і привів команду до чемпіонства Молдови у першому ж сезоні.

Пізніше, у 2002-му золото для команди з Тирасполя здобув тренер-одесит Олександр Голоколосов. А от у легенди Чорноморця Ігоря Наконечного в ПМР не склалося – попрацював півроку в 2003 і залишив посаду. 

Насправді золотими літерами в історію Шерифа записане ім’я Юрія Вернидуба. Але якщо два чемпіонства Молдови, звісно, були сприйняті як щось доволі буденне, то вихід команди в груповий етап Ліги чемпіонів, сенсаційний виступ там і перемоги над Шахтарем Де Дзербі та Реалом на Сантьяго Бернабеу – це щось із чимось. 

Юрій Вернидуб. Фото: ФК Шериф

Цікаво, що чинним тренером тираспольської команди є уродженець нині окупованого Сніжного в Донецькій області Роман Пилипчук. У Вікіпедії він значиться як громадянин України. А на Transfermarkt – росії. 

Серед відомих українських футболістів у Шерифі завершував кар’єру ексдинамівець Сергій Шматоваленко. І, по суті, намагався її запустити ще до Карпат форвард Сергій Кузнецов. Нічого не вийшло в Тирасполі у В’ячеслава Шарпара в 2015 – вже після яскравих років в багатьох клубах УПЛ. 

Найбільше серед українців за Шериф забив Андрій Блізніченко (11 голів). Мабуть, міг би і ще більше якби не травми. Більше про тираспольський період він розповів у вогняному інтерв’ю «УФ».

А от наш рекордсмен за кількістю матчів у складі тираспольської команди – голкіпер Максим Коваль (41), який цієї зими, ніби відчувши запах смаленого, погодився перейти в команду Другої ліги Греції. 

ФК Тирасполь

У 2002 році кишинівський клуб Конструкторул переїхав до Тирасполя і проіснував до 2015-го та навіть грав у єврокубках. Першим тренером релокованого клубу був уже згаданий вище Ігор Наконечний. Працював з командою також Юрій Куліш, який у роки війни очолював херсонський Кристал та Реал Фарму, а у 2006-му його навіть визнавали найкращим тренером року в Молдові. 

Згодом упродовж п’яти років Тирасполь грав під керівництвом нашого Володимира Реви, з яким тричі потрапляв у кваліфікацію єврокубків. 

За роки існування клубу найбільша кількість легіонерів була саме з України – 47. Євген Зарічнюк з 16-ма голами – другий найкращий бомбардир в історії ФК Тирасполя, а також рекордсмен за кількістю матчів (82). З відносно свіжих імен, хто з наших також грав за цю команду відзначимо воротаря Карпат Олександра Ілющенкова. А ще з Динамо-2 туди переходив, що запустити кар’єру, Роналд Білала і щоб реанімувати її після років на контракті в біло-синьому клубі без шансів заграти в Києві Андрій Фартушняк.

Динамо-Авто

Діючий клуб з Тирасполя, що в минулому сезоні після тривалого виступу серед еліти впав на рівень другої за ліком ліги. Найбільша кількість легіонерів у його історії також була з України (12). Рекордсмен за кількістю ігор серед наших – Олександр Масалов (37). Звідти він перейшов у чернігівську Десну у 2021-му, на стадіоні якої після того як він зазнав ракетних ударів та руйнувань, знайшли його паспорт російської федерації. Нагадаємо, що цієї зими він сплив у московському Торпедо. Грав за Динамо-Авто і нинішній хавбек Чорноморця Богдан Бойчук

Богдан Бойчук. Фото: ФК Чорноморець

Тілігул-Тірас

Цей клуб вважався найстарішим в Тирасполі та існував з 1938 року. Багато разів команда ставала срібним призером чемпіонату Молдови, здобувала кубок країни та грала у кваліфікаціях єврокубків. Найбільша кількість легіонерів також була з України (27). Найкращий бомбардир в їхній історії (26 голів у 37 матчах) – Сергій Гусєв – одесит, який грав за Чорноморець, у 1991-му перейшов в команду з Придністров’я, а згодом пограв в Туреччині та Ізраїлі. Пізніше за них виступав Олександр Грановський, який загалом провів 180 матчів на рівні нашої Прем’єр-ліги у складі Металіста, Кривбаса та ФК Харкова. 

Тигіна

Команда з Бендер здобувала чемпіонство Молдови у 2005-му, але українці грали в її складі, переважно, ще за часів СРСР. Зокрема і кілька легенд – Геннадій Жилкін в період 89-90 робив там перші кроки, а Володимир Малий, навпаки, завершував кар’єру. 

X