У Бундеслізі також є українець (принаймні, за паспортом). Ось як Ордець грає в Бохумі та завдяки чому переміг Баварію
3224 
Доля Томаса Тухеля в Баварії ще раніше зависла на волосині. Керівництво клубу надало тренеру буквально кілька матчів, щоб виправити становище. Аж раптом Бохум, що йшов поруч з зоною вильоту, обігрує гранда. Взяв у цьому участь і футболіст, який провів 12 матчів за збірну України. А потім двічі зробив дивний вибір – поїхати в Динамо Москва у 2019 та мовчати про війну з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» нагадує як робив свій вибір Іван Ордець та як складається його доля в топовому чемпіонаті.
Обрав росію попри війну на рідному для нього Донбасі, не залишив її з початку вторгнення і святкував у Москві під час запеклих боїв в Україні
Вихованець академії Шахтаря вважався дуже талановитим центрбеком і провів 99 матчів за першу команду. По суті старт його виступу за «гірників» співпав з початком буремних часів у країні та нашому футболі, яким передувала анексія Криму та розвʼязана війна на Донбасі – в сезоні 2014/15 років. Коли Андрій Шевченко очолив збірну України, він давав Ордецю очевидні шанси в основі.
Так склалися обставини, що влітку 2019-го в Івана завершувався контракт з Шахтарем, за чутками, для продовження угоди, він хотів отримати дуже солідні умови від клубу з Донецька, які йому запропонувати були не готові. Тоді він пристав на пропозицію Динамо (Москва), адже вона була вигідною. Збірна України одразу відпала сама собою. Таким був його вибір як футболіста. Ордеця в нас чимало критикували, але він ніяк не реагував. Що підкреслювало версію, що вибір його грунтувався не на лише спортивних перспективах.
Коли 24.02.2022 росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, із цієї країни поїхало багато наших та іноземних футболістів, Іван Ордець Москву не залишив. Так, він не грав у другій частині того сезону, хоча до того був однозначним гравцем основи своєї команди, але залишився там. І, зокрема, наприкінці весни 2022 засвітився на сторіс в Інстаграм на вечірці з приводу святкуванні завершення сезону. Звісно, ніякої мови про якісь публічні виступи щодо військової агресії з його боку не надходило.
І лише в липні 2022-го Ордець перейшов в німецький Бохум на правах оренди з Динамо (Москва). А через рік, влітку 2023-го дав інтервʼю, в якому спробував пояснити ситуацію: «24 числа, коли почалася війна, я одразу для себе вирішив, що більше не зможу грати. Ми вирішили це всією сім'єю і було дуже важко. Можна сказати, щось померло всередині мене. Я одразу зателефонував до клубу та оголосив про свою позицію. Звичайно ж, я хотів покинути клуб, але на той момент я зробив усе, що міг – вирішив не виходити на футбольне поле. Ми почали думати про моє майбутнє – щоб знайти якусь команду. Це було не легко. Ми чекали від ФІФА, щоб вони випустили якісь документи, щоб футболіст міг призупинити або розірвати контракт».
Стабільний гравець основи команди Бундесліги, яка двічі з ганьбою «попадала» Баварії, а тепер обіграла її
Весь минулий сезон Ордець регулярно грав у стартовому складі Бохума в Бундеслізі. 30 матчів з 34-х загалом і 28 – у стартовому складі. Це зробило його пʼятим гравцем команди за кількістю ігрового часу (2701 хвилина). Більше лише в атакувального хава Кевіна Штегера, форварда Філіппа Хофманна, капітана-опорника Антуана Лосілли та воротаря Мануеля Ріманна.
У поточному розіграші Іван також є основним гравцем своєї команди, хоча пропустив 8 матчів через травму підколінного сухожилля. Що є стабільним, так це зустрічі з Баварією. В обох сезонах у складі Бохума він стає співучасником поразок своєї команди з рахунком 0:7. Також було 0:3 і 1:1 з дортмундською Боруссією, але була і перемога над Байєром 3:0 в останньому турі минулого сезону, після якої несамовита команда Хабі Алонсо з Леверкузена не програє вже 22 матчі чемпіонату поспіль.
Брехати не можна, тренер Бохума Томас Леч розраховує на центрбека з українським паспортом. Цікаво, що поруч з ним може грати як Кевен Шлоттербек, так і серб Ерхан Масовіч. Але Ордець залишається найбільш стабільним з-поміж них трьох. Хоча в поточному сезоні Бундесліги гравець з українським паспортом є сьомим за кількістю ігрового часу з-поміж гравців команди з Рурського регіону.
Іван Ордець проти Харрі Кейна. Фото: Getty Images
В оцінках від порталу Sofascore, Ордець – шостий гравець своєї команди в рейтингу (6.94, проти 7.47 у найкращого гравця Бохума в цьому рейтингу – Кевіна Штегера).
А от легендарне видання Kicker, яке, зокрема, знамените своїми оцінками футболістів Бундесліги після кожного туру, переважно виставляє Ордецю доволі середні бали – 3 чи 3.5 бали. Тоді коли в них чим менше, тим краще (1 бал – це найвищий комплімент, 5 балів – лютий провал). За гру першого туру проти Штутгарта (0:5) він отримав 5 балів, а за зустріч з Баварією у першому колі – 6. Тобто провалив їх. За вчорашню зустріч з мюнхенцями Іван отримав оцінки на рівні середнього.
Чи є виступ за команду Бундесліги причиною виклику за збірну попри все?
Колишній партнер Ордеця в Шахтарі Ярослав Ракіцький значно раніше поїхав в росію, в Зеніт, але при цьому і одразу після повномасштабного вторгнення в Україну залишив Санкт-Петербург, повернувся в склад «гірників», подекуди показує дуже гідний футбол і ані він, ані його дружина Ольга абсолютно не приховують своїх проукраїнських поглядів. Не дивно, що передусім гра Ярослава почала збурювати дискусію щодо його імовірного повернення до національної збірної України. Іван Ордець грає в одній з топ-4 ліг футбольної Європи, має стабільну ігрову практику та перебуває на хорошому рахунку в цій команді.
Однак важливо зауважити, що за контрактом він все ще вважається гравцем Динамо (Москва) і виступає за Бохум на правах оренди. Та не висловлює своєї чіткої позиції щодо війни в Україні, окрім наведених цитат з його інтервʼю влітку 2023 року. Тож, мабуть, навіть попри виступ за 11-ту команду Бундесліги питання не виникає.
Останній матч за збірну України Ордець провів у 2018 році. Наразі в його позиції правого центрального захисника в головній команді країни є Забарний, Бондар і Сваток. «Понять и простить»? Забути назавжди? Це питання футбольна спільнота України задає собі регулярно і не щодо одного Івана. Проте в інших «кормільцев», які грають на значно нижчому рівні, таких аргументів, як перемога над Баварією, нема.
