Як зіграють Карпати Маркевича, чи сильні Лівий берег, Вікторія та Поділля, чого чекати від Агробізнесу? Анонс сезону 2023/24 Першої ліги

Переглядів 39852
Павло Клименко Павло Клименко
7 голосів
Як зіграють Карпати Маркевича, чи сильні Лівий берег, Вікторія та Поділля, чого чекати від Агробізнесу? Анонс сезону 2023/24 Першої ліги
Логотип ПФЛ. Фото: ПФЛ
Повний огляд Першої ліги 2023/24 – у нас на «УФ». Цілі, завдання, кадри, спонсори – все в нашому прев’ю сезону Професіональної футбольної ліги.

Львівські Карпати очолив і повністю оновив Мирон Маркевич, повернулися після паузи такі амбітні клуби, як Агробізнес, Лівий берег, Вікторія та Поділля. Хочуть стати новим «Колосом (Ковалівка)» амбітні новачки на чолі з бузівською Нивою. А запорізький Металург здійснив історичний трансфер, продовжуючи бути загрозою всім авторитетам. 

В яких складах підходять до нового сезону учасники Першої ліги? Наскільки вони змінилися? На що претендують і завдяки чому будуть цього досягати? Про все це – в нашому огляді. Для вас його підготували:

  • Павло Клименко (досьє клубів, переходи, посадовці)
  • Артур Валерко (рубрики-коментарі та індивідуальні номінації)

Група А

Карпати (Львів)

  • Рік заснування: 1963
  • Найвище досягнення: бронзовий призер Вищої ліги 1997/98
  • Стадіон: «Україна», місто Львів (28 051 глядач)
  • Головний тренер: Мирон Маркевич (01.02.1951)
  • Директор: Степан Юрчишин (28.08.1957)

Прийшли: гол.тр. М.Маркевич, ст.тр.О.Маркевич (Радуня Польща D3), тр.Атласюк (Нива Т D2), тр.Таран (Буковина), в.Кожухар (Земплін Михаловце Словаччина D1), з.Векляк (Металург D2), з. Долгов, з.Полегенько (Зоря D1), з.Мизюк, з.Порох, з.Романюк, п.Демченко, п.Картушов, п.Підлепенець (всі ‒ Металіст D2), з.Сухар, п.Клименко (Інгулець D2), п.Костенко (СК Полтава D2), п.Матвєєв (Кремінь D2), п.Сантуш (Радуня Польща D3), н.Невес (Аль-Хамра ОАЕ D2)

Пішли: гол.тр. Тлумак (Карпати), в.Льопка (Нива Бузова D2), в.Фастов (Металіст D2, ор), з.Болденков (Поділля D2), з.Горбунов (Дніпро-1 D1, п/ор), з.Дуць (Рух-2 D3), п.Бобко (Чорноморець D1, п/ор), з.Лень (Агробізнес D2), з.Махнєв (ФК ЮКСА D3), з.Приймак (Оболонь D1), Климець (Епіцентр D2), п.Книш (Металіст D2, п/ор), п.І.Когут (Лівий берег D2), п.Тлумак (Зоря D1, п/ор), н.М.Когут (Лівий берег D2), н.Тарануха (Оболонь D1), н.Хобленко (Кривбас D1, п/ор)

Минулий сезон: 5 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Тлумак зібрав досить зірковий, як для Першої ліги, склад, проте команда не змогла пристосуватися до втрати кількох травмованих, з труднощами відходила від основної награної тактики в три центрбеки та не вгадала з розподілом сил (надто багато очок втратили на першому етапі, тож чемпіонську групу починали з дефіцитом у шість очок – і не пробилися навіть у плей-офф).

  • У чому їхня перевага: 

Дуже солідні фінансові можливості: Карпати змогли собі дозволити низку гравців із УПЛ, деяких купляли (що взагалі рідкість для вітчизняного футболу, а тим більше – для нижчих ліг), а також мають опцію в випадку, якщо щось піде не так, оперативно доукомплектуватися під виявлені слабкі місця.

  • У чому їхня слабкість: 

Перше: занадто велика оновленість складу, тому що за літо важко награти 16 новачків. Друге: велика пауза в професії Мирона Маркевича, який, до того ж, не знайомий з Першою лігою та її специфікою. Третя: «тягар фаворита», тому що проти Карпат всі будуть закриватися, і від атаки фаворита сезону чекатимуть стабільно високої результативності. 

  • Хто це все оплачує: 

Нові Карпати заснували після відкритого листа ветеранів футболу львівський бізнесмен Володимир Матківський та підприємство «Західний Буг», у клубу з’явилися топові спонсори – пиво, мінералка та кавовий бренд. За обсягом бюджету експерти ставлять Карпати на рівень із міцними клубами УПЛ (район 8-12 місця). 

  • Хто керує командою: 

Мирон Маркевич свого часу був найуспішнішим тренером в історії Карпат. Після того був прекрасний період з Металістом і вихід у фінал Ліги Європи з Дніпром. Але потім була тривала пауза без роботи, за час якої Богданович очолював комітет збірних в УАФ. Його найближчі помічники – перевірені люди: син Остап і молоді тренери, з якими він працював у Агробізнесі, Чорноморці чи Маріуполі.

Мирон Маркевич. Фото: ФК Карпати

  • Хто може здивувати: Євген Підлепенець

Із запорізького Металурга він потрапив у саме Депортіво, а потім – у Металіст. Скрізь демонстрував яскраву швидкість, дриблінг і націленість на ворота (як забути дубль на «Ріасорі» в товариському матчі його двох команд Депортіво – Металіст?). Підлепенець став віце-чемпіоном України в Дніпрі-1, але там за весняну частину забив лише один м’яч. Повернення в Першу лігу повинне якнайкраще позначитися на результативності вінгера. 

  • Хто лідер цієї команди: Денис Кожанов

Ви не повірите, але так і є! 36-річний нападник минулого сезону став найкращим у Карпатах за кількістю результативних дій (10 – 4 голи та 6 асистів), і зараз цілком собі бореться за місце в основі після приходу яскравих нових вінгерів і нападників. 

  • І що з цього всього буде? Чемпіонство

Іншого результату, ніж перемога в турнірі, ніхто не зрозуміє. Підібрані найбільш сильні гравці, штаб Маркевича змінив і урізноманітнив тактику, та й, якщо чесно, клубів рангу Полісся чи ЛНЗ у Першій лізі цього сезону більше серед конкурентів нема. 

Буковина (Чернівці)

  • Рік заснування: 1958
  • Найвище досягнення: 6 місце Вищої ліги 1992
  • Стадіон: «Буковина», місто Чернівці (12 000 глядачів)
  • Головний тренер: Андрій Мельничук (14.11.1978)
  • Директор: Андрій Сафроняк (17.02.1985)

Прийшли: в.Пономаренко (Ворскла D1), в.Закорський, з.Червінський (Звягель D3), з.Пасічник (СК Полтава D2), п.Д.Прокопчук (ФСК Маріуполь D2), п.Бодня (Гірник-Спорт D2), п.Чебаненко (ФК Лубни ам), н.Скотаренко (Колос Сахновщина ам)

Пішли: тр.Таран (Карпати D2), в.Задерейко (Поділля D2), в.Медведєв, з.Гакман (Верес D1), з.К.Прокопчук (Нива Бузова D2), п.Скрипник (Динамо D1, п/ор), п.Столяр, н.Сергійчук (Нива Бузова D2)

Минулий сезон: 3 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Мельничук поставив команді дуже цікаву гру: переважно 4-3-3, комбінаційний футбол із спробами високого пресингу. Втім, ресурсів, щоб утримати провідних гравців, у Буковини нема. Саме тому нападник Сергійчук уже в Ниві (Бузова), а молоді Скрипник і Столяр припинили виступи за команду, навіть не знайшовши поки іншу. 

  • У чому їхня перевага: 

Передовсім, цікава та легка ігрова конструкція – саме вона допомагає Буковині компенсувати кадрові втрати та створити впізнаваний ігровий стиль. До того ж, Чернівці – значно спокійніший регіон, аніж багато інших, це зараз може стати таким же козирем для Буковини, який є у Минаю, Хуста чи інших західних клубів.

  • У чому їхня слабкість: 

Занадто велика мінливість кадрів: тільки Мельничук награє більш-менш хороший склад, як тут же провідних гравців розбирають інші клуби. Окрім уже згаданих Скрипника, Столяра та Сергійчука, Буковина втратила багаторічного правого захисника Гакмана. Ніби як позитивний приклад для місцевої молоді, але ж спробуй – швидко знайди заміну.

  • Хто це все оплачує: 

Президент клубу Андрій Сафроняк підтримав Буковину в складний момент, коли Вадим Заяць змушений був залишити цей пост. Навколо клубу зібрався маленький пул місцевих спонсорів, та й влада намагається трішки підтримати єдиний профі-клуб області, в межах можливостей і повноважень. Ходили чутки про появу нових спонсорів цього літа, проте поки що не знайшли свого підтвердження.

  • Хто керує командою: 

Андрій Мельничук був добротним воротарем Буковини, який найбільше прославився виступами в Узбекистані. Працював у аматорському клубі Довбуш (Чернівці) та ще не так давно міг і сам вийти на поле. Відзначається вдумливим ставленням до наявних футболістів, вміє поставити швидкий і агресивний футбол.

  • Хто може здивувати: Денис Скотаренко 

31-річний нападник колись подавав надії в Металісті. Пробував сили за кордоном. Високий, важкий у єдиноборствах опонент. Важливо, щоб він відразу зміг допомогти команді, бо Сергійчук пішов, а Палагнюка все ще нема навіть у заявці. 

  • Хто лідер цієї команди: Василь Палагнюк 

З року на рік забиває найбільше й робить великий внесок у результати команди. Втім, 32-річний Палагнюк важко входить в сезон, періодично пропускає матчі через травми, та й загалом не є тим гравцем, на якого стабільно можна покластися. В цьому проблема. Тому що за рівнем це сильний бомбардир, кілька разів пробував дорости до УПЛ – і зміг би за умови кращої організованості. 

Василь Палагнюк. Фото: ФК Буковина

  • І що з цього всього буде? Боротьба за чемпіонську групу з не очевидними шансами на успіх

Якщо за Буковину зразка весни 2023 року можна було бути спокійними – в неї ще й був потенціал для зростання, то тепер все залежатиме від посилення. Якщо не замінять втрати на правому фланзі захисту, в середній лінії та атаці, повторити результат минулого сезону буде складно – не кажучи про вихід у десятку кращих на другому етапі. 

Прикарпаття (Івано-Франківськ)

  • Рік заснування: 1940
  • Найвище досягнення: 11 місце Вища ліга 1994/95, 1995/96
  • Стадіон: «Рух», місто Івано-Франківськ (6 200 глядачів)
  • Головний тренер: Олег Рипан (28.07.1972)
  • Президент клубу: Андрій Попович (13.12.1993)

Прийшли: в.Бобинець, п.Михальчук, п.Дмитрук (всі – Прикарпаття-Тепловик ам), п.Сьомка (Гірник-Спорт D2)

Пішли: з.Аксьонов (Скала 1911 D3), з.Борисевич, п.Сондей, п.Волошинович, п.Радульський (всі – Пробій Городенка ААФУ), п.Кузьмин (Агробізнес D2)

Минулий сезон: 1 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

До заключного туру першого етапу боролися за чемпіонську групу, проте в підсумку «впали» в нижню вісімку. І її виграли! Напевно, тяжкі травми зіркових ветеранів (передовсім, Волошиновича – дійсно талановитого вінгера) підштовхнули клуб до процесу зміни поколінь. 

  • У чому їхня перевага: 

Практично всі гравці – місцеві. Завдяки відкриттю трансферного вектора по всій Україні вдалося дещо знизити середній вік Прикарпаття, проте за якісних гравців команді важко боротися фінансово. 

  • У чому їхня слабкість: 

Цього літа прийняли рішення омолодити команду – як наслідок, втратили низку гравців, в тому числі основні півзахисники Сондей, Волошинович, Кузьмин, з якими за класом мало хто в області може зрівнятися. Навіть більше: ніхто. Звісно, ветерани вже травматичні, почали втрачати швидкість, але їхня допомога все одно залишалася важливою для івано-франківців. Навіть на пів ноги такі майстри могли вирішувати долю окремих матчів. До того ж, зараз на травмі провідний атакувальний хав Цюцюра, а минулого сезону пропускав через пошкодження нападник Барчук.

  • Хто це все оплачує: 

Керівники МФК Прикарпаття - голова наглядової ради Тарас Гурик і президент клубу Андрій Попович. Клубу допомагають місцеві компанії з енергозбереження, телекомунікації, систем опалення та кондиціювання. Також і місцева влада, безперечно – яка свого часу стала ініціатором відновлення професіонального клубу.

  • Хто керує командою: 

Олег Рипан працює в тісній співпраці зі своїми помічниками ‒ це Ярослав Марцінків та Василь Яцурак. Всі вони не перший рік разом, добре знають можливості та слабкі місця колективу.

Олег Рипан. Фото: ФК Прикарпаття

  • Хто може здивувати: Андрій Хома 

Три голи та один асист у восьми матчах минулого сезону оформив 21-річний нападник. Він поруч із іншим молодим гравцем – Стадніком – найбільш стрімко прогресує та розвивається. Зважаючи на втрату кількох ветеранів і травматизм інших, від цих двох в атаці буде залежати багато, якщо не все.

  • Хто лідер цієї команди: Василь Цюцюра 

Досить технічний, майстерний гравець атаки. Може виконати нападника в відтяжці, інсайда. Легко покриває простір та діє як на швидкості, так і в умовах оточення. Сім голів і п’ять асистів у минулому сезоні. Одна біда – на зборах травмувався й не факт, що ввійде в перші тури готовим.

  • І що з цього всього буде? Боротьба за вихід у чемпіонську групу – буде важко

В минулому сезоні Прикарпаття до останнього боролося за вісімку найкращих, спробує досягнути цього й зараз. Є проблема – пішли занадто значні гравці, навіть безвідносно від їхнього віку, травматизму та агрегатного стану. 

Нива (Бузова)

  • Рік заснування: 1980
  • Найвище досягнення: Чемпіон Другої ліги 2022/23
  • Стадіон: «Бузова Арена», село Бузова (вміщує 253 глядачів)
  • Головний тренер: Ігор Жабченко (01.07.1968)
  • Президент клубу: Октай Ефендієв (27.02.1966)

Прийшли: гол.тр.Жабченко, тр. Сак (Гірник-Спорт D2), в.Льопка (Карпати D2), в.Захарчук, з.Потімков (Металіст 1925 D1), в.Клімов (Гірник-Спорт D2), з.К.Прокопчук (Буковина D2), з.Корохов (Оболонь D1), з.Дворовенко, п.Шалфєєв (обидва – Металург D2), п.Будняк (Нарев Польща D4), п.Калінін, п.Книш (Металіст D2), п.Литовченко (ФСК Маріуполь D2), п.Нехтій (ЛНЗ D1), п.Мельник (Ворскла U-19), п.Мнишенко (СК Чайка D3), п.Паламар (Минай D1), п.Шамич (Металіст D2), н.Сергійчук (Буковина D2), н.Урсолов (Чорноморець U-19)

Пішли: гол.тр.Карпенко, тр.Гаді (обидва – Металіст 1925 юн), в.Литвиненко, п.Євпак (обидва – Вікторія D2), з.Малакі, п.Єременко (обидва – Діназ D2), з.Скляренко, п.Захаревич, н.Сомов (всі ‒ Дружба D3), п.Скепський (ФК Кудрівка D3), н.Семенець (Чайка D3), в.Проценко (Гірник-Спорт D2), з.Мельніченко, з.Таран, з./п.Сокол, з./п.Ярмак, п.Загалевич, п.Зуєвич, п.Кошман, п.Миколаюк, п./н.Головатенко

Минулий сезон: 1 місце в Другій лізі

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Нива під керівництвом Карпенка достроково виграла Другу лігу, проте влітку штаб було відправлено в відставку, і новий головний тренер Жабченко провів практично повне оновлення складу. Бузівчани, незважаючи на чемпіонський титул, побачили, що важливий кожен матч і кожне очко – навесні втратили кілька, оргвисновки не забарилися.

  • У чому їхня перевага: 

Пристоличне розташування та готовність до рішучих дій – погодьтеся, не кожен клуб в такій ситуації відважився б зміни практично весь підбір футболістів.

  • У чому їхня слабкість: 

Слабкість витікає із сили – попрощавшись із двома десятками гравців, Нива (Бузова) втратила козир зіграності. Поки важко сказати, наскільки швидко оновлена команда заграє в той футбол, який задумав Жабченко. Тим більше, пішли знакові гравці – від основного воротаря Литвиненка до найвлучнішого бомбардира Сомова.

  • Хто це все оплачує: 

Октай Ефендієв – відомий бізнесмен і лідер азербайджанської діаспори. Збудував стадіон у Бузовій з парковою територією та необхідними адмінбудівлями. 

  • Хто керує командою: 

Ігор Жабченко – неодноразовий лауреат змагань ПФЛ. Його найуспішніші команди (перш за все, Гірник-Спорт) відправили десятки гравців в УПЛ. Вперше за багато років досвідчений фахівець працюватиме неподалік від дому. Це той привілей, заради якого можна створити чергову «команду-зірку» із цікавих запчастин.

  • Хто може здивувати: Данило Книш

Талановитий (і різноплановий) півзахисник не пробився в основу Карпат, а повертатися в Металіст не було змісту. Пройшов хорошу школу й достатньо оснащений в плані техніки, щоб у бузівській Ниві вдало замінити Зуєвича, Скепського та ще кількох яскравих гравців.

  • Хто лідер цієї команди: Слава Турчанов

Опорник із школою Дніпра та Арсеналу буде зв’язувати різні покоління Ниви – від нього залежатиме баланс ліній і швидкість налагодження оновленої бузівської команди.

  • І що з цього всього буде? Цілком реально можуть поборотися за чемпіонську групу

Підбір гравців у Ниви був хорошим, і став хорошим. Тепер одне питання – швидкість налагодження оновленої команди. 

Металіст (Харків)

  • Рік заснування: 1925
  • Найвище досягнення: Віце-чемпіон України 2012/13
  • Стадіон: «Авангард», місто Ужгород (вміщує 10 000 глядачів)
  • Головний тренер: Андрій Аніщенко (16.04.1975)
  • Президент клубу: Олександр Ярославський (05.12.1959)

Прийшли: гол.тр.Аніщенко (Металіст U-19), тр.Горяїнов, тр.Панчишин, тр.Харченко (всі – Металіст U-19), в.Фастов (Карпати D2), з.Гомес, п.Мораренко (Колос D1), в.Рибак (Дніпро-1 D, п/ор), з.Бусько, з.Голубка (ДЮШ Львів ам), п.Ян, п.Підручний (Гірник-Спорт D2)

Пішли: гол.тр.Огненович, в.Костик, в.Ярош (Вікторія D2), з.Коррал, з.Паті, з.Ніколишин (Металург D2), з.Мизюк, з.Порох, з.Романюк, п.Демченко, п.Картушов, п.Підлепенець (всі ‒ Карпати D2), п.Бойчук (Чорноморець D1), п.Памбу, п.Панасенко (Минай D1), п.Коркішко, п.Книш (Нива Бузова D2), п.Наумець (ЛНЗ D1), п.Ралюченко (Минай D1), п.Танковський (Полісся D1), п.Чайковський, п.Шамич (Нива Бузова D2), н.Прядун (ЛНЗ D1)

Минулий сезон: 15 місце в УПЛ

Чому навчилися минулого сезону: 

Судячи зі всього – жити без Ярославського.

  • У чому їхня перевага: 

Від них ніхто нічого не чекає.

  • У чому їхня слабкість: 

Справедливо не чекає – тому що це по суті юнацька команда Металіста, посилена буквально кількома більш досвідченими футболістами рівня Першої ліги.

  • Хто це все оплачує: 

А от тут загадка. З однієї сторони, всі говорять, що Олександр Ярославський більше не бере участі в життєдіяльності Металіста. В клубі говорять – бере. У будь-якому випадку, Металіст свого часу зібрав на контракті достатньо якісних гравців, щоб ще якийсь час отримувати прибуток з їхнього продажу, оренд чи й просто розвитку. 

  • Хто керує командою: 

Андрій Аніщенко – це був добротний харківський футболіст зламу 90-х і нульових. Грав як за сам Металіст, так і за інші харківські команди та «бронзовий» Кривбас. Багато років віддав підготовці місцевої молоді – здібні Дігтярь, Карпізін, Синчук, Красніков-молодший, Вернаттус будуть переходити в дорослий футбол із добре знайомим наставником.

  • Хто може здивувати: Владислав Рибак

Від основи нічого в Металіста не залишиться – крім, умовно, Чідомере, Рязанцева та воротаря Рибака, який повертається із Дніпра-1. Молодий голкіпер став віце-чемпіоном України та навесні багато грав в основі. До того в Металісті конкурував з Рибкою та Костиком. Йому потрібна ігрова практика, а роботи намічається багато.

Владислав Рибак. Фото: СК Дніпро-1

  • Хто лідер цієї команди: Станіслав Мораренко

Це новачок, але він буде одним із небагатьох, хто добре знайомий із Першою лігою (в оренді з Колоса пограв за Поділля та Діназ). На зборах Станіслава пробували навіть в нападі, проте за амплуа він атакувальний хав. Може пробити здалеку, завершити та розігнати комбінацію-багатоходівку. Це важливо, бо досвідчених форвардів (та й в принципі завершувачів атак) у Металіста зараз нема.

  • І що з цього всього буде? Здається, це претендент на виліт

Але молода команда за рахунок зіграності, а її досвідчені новачки – завдяки підвищеній спортивній мотивації, ще можуть і дуже серйозно здивувати. 

Епіцентр (Кам’янець-Подільський)

  • Рік заснування: 1960
  • Найвище досягнення: 5 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»
  • Стадіон: імені Тонкочеєва, місто Кам'янець-Подільський (вміщує 2587 глядачів)
  • Головний тренер: Сергій Нагорняк (05.09.1971)
  • Президент клубу: Іван Черноног (21.05.1950)

Прийшли: в.Бушняк, з.Козловський (Металіст 1925 U-19), п.Бендера (Рух U-19), п. Климець (Карпати D2), н.Гринь

Пішли: в.Матус, з.Нечипоренко (Нива Вінниця D3), з.Шевченко (Верес D1), п.Пучковський (Скала 1911 D3), п.Чепелюк, н.Барбоса (Нива Вінниця D3)

Минулий сезон: 5 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як із обмеженими ресурсами демонструвати хороший і стабільний спортивний результат.

  • У чому їхня перевага: 

За спиною – могутня мережа гіпермаркетів. Причому, вона не робить масову закупівлю в стилі Полісся та АТБ, а дає штабу можливість покращувати результати наявним складом.

  • У чому їхня слабкість: 

Все-таки з гучним спонсором можна було очікувати більшої кількості новачків – а тут фактично лише замінили тих, хто пішов на ключових позиціях. 

Фото: ФК Епіцентр

  • Хто це все оплачує: 

Засновник Епіцентру Герега часто називається почесним президентом, в нього є свої благодійні проекти та своє бачення розвитку клубу. Поки що Епіцентр в чомусь на кшталт режиму очікування – комплектуються скромно, за першоліговими лекалами, відповідно й завдання штурмувати вершини за всяку ціну нема.

  • Хто керує командою: 

Колишній півзахисник Дніпра, Шахтаря та збірної України Сергій Нагорняк працює в тандемі з Олегом Надудою. 

  • Хто може здивувати: Сергій Гринь 

Досвідчений уже гравець, а до цих пір не реалізований. Шахтар, Зоря, Данія, останній клуб – ФК Олександрія. За минулий сезон зіграв лише 90 хвилин. Звісно, сам хоче вийти на свій рівень – аби тільки не заважали травми. 

  • Хто лідер цієї команди: Максим Гірний

Після повернення зі Словаччини спершу багато забивав за МФА Мункач у Другій лізі, потім став найвлучнішим гравцем Епіцентру вже в Першій. Колишній нападник юнацької збірної України забив два м’ячі в ворота Карпат, коли команда Нагорняка здобула сенсаційну перемогу на стадіоні «Україна». Судячи з таких найкращих матчів, Гірний ще може прогресувати.

  • І що з цього всього буде? Мають всі шанси знову вийти в групу найсильніших

Але відразу відзначимо, що конкуренція за це буде якісна – і дрібноточкове посилення ще може датися взнаки кам’янчанам. 

Агробізнес (Волочиськ)

  • Рік заснування: 1960
  • Найвище досягнення: півфіналіст Кубка України 2020/21
  • Стадіон: «Юність», місто Волочиськ (вміщує 2700 глядачів)
  • Головний тренер: Олександр Чижевський (27.05.1971)
  • Президент клубу: Олег Собуцький (24.01.1972)

Прийшли: тр.Купцов (ост.кл.Нива Тернопіль D2), в.Попович (Фенікс Підмонастир ам), в.Хмеловський (Стандарт Нові Санжари ам), в.Мінчев (ФК Олександрія U-19), з.Бариляк, з.Білий (обидва – Фенікс Підмонастир ам), з.Мячин (Реал Фарма D3), з.Даценко (Гірник-Спорт D2), з.Гаврушко (Юність Верхня Балка ам), з.Лень (Карпати D2), з.Равлик (Юність Верхня Балка ам),  п.Гудзінський, з.Ховайко (всі – Стандарт Нові Санжари, ам), з. Заєць (Скорук D2), з.Квасний (Верес D1), п.Кузьмин (Прикарпаття D2), п.Волков, п.Грицак, п.Теплий (всі – Скала 1911 D3), п.Свистун (Дніпро-1 U-19), п.Тишинінов (Верес D1), п.Тяпкін (Нива Тернопіль D2), п.Толочко (ЛНЗ D1), н.Зоренко (Гірник-Спорт D2)

Пішли: –

Минулий сезон: в минулому сезоні на всеукраїнському рівні не грали

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Агробізнес був на паузі – керівництво клубу, яке зараз на війні, не пробачило низку гравців, які в лютому 2022 року з турецьких зборів поїхали не додому, а в зарубіжні клуби. Тож за рішенням засновників клубу Агробізнес зібрав повністю новий склад.

У чому їхня перевага: 

Дуже багато по-спортивному перспективних гравців – Чижевський пішов не легким шляхом, набравши готових, а буде обтесувати талантів, які раніше грали на аматорах, у нижчих лігах або ж серед юнаків.

  • У чому їхня слабкість: 

Звісно, цьому клубові не вистачатиме загальнокомандного досвіду, класу, зіграності.

  • Хто це все оплачує: 

Компанія Агробізнес на чолі з Олегом Собуцьким, яка займається хлібопекарським виробництвом.

  • Хто керує командою: 

Олександр Чижевський – колишній оборонець Карпат, Волині, Шахтаря, Таврії, Закарпаття. Рекордсмен Вищої ліги за кількістю матчів у свій час. Грав і за національну збірну, хоча, звісно, шансів пробитися за дуетом Головко-Ващук у його часи не було. Як тренер, вдумливий і справедливий фахівець. Людські якості теж в порядку – чого вартий той факт, що він дочекався повернення Агробізнесу в ПФЛ, хоча й розумів, що доведеться починати заново й набирати зовсім новий склад.

  • Хто може здивувати: Влад Тишинінов

Цей півзахисник свого часу пограв на Донеччині, в ФК Тростянець, а потім раптово став відомим, коли прямо з аматорського Нафтовика (Охтирка) перейшов у Верес. Народний відбір, який проводив Вірт, загалом виявився не результативним, і Тишинінов зіграв лише кілька матчів у Прем’єр-лізі. Проте для Агробізнесу це цілком собі посилення, адже півзахисник непогано працює з м’ячем і вміє інтегруватися в середню лінію різних за стилем команд.

  • Хто лідер цієї команди: Андрій Попович

Це в ЛНЗ досвідчений воротар програв конкуренцію молодому місцевому даруванню Самойленку – не він один, фіналіст Ліги Європи в складі Дніпра Шеліхов також. У Волочиську на Поповича покладають великі надії. Клуб, який випустив у Металіст 1925 Мозіля, потребує тепер такого досвідченого, куражного голкіпера. Андрій, нагадаємо, колись витягнув Минай в УПЛ і викликався в збірну Азербайджану.

  • І що з цього всього буде? Вихід у фінальний турнір, але це не точно

Агробізнес підписав менш статусних гравців, ніж те ж Поділля чи Вікторія. Тому тут зіграють роль і тренерська майстерність, і командний дух, і спортивна мотивація маловідомих хлопців, у яких повірив Чижевський. 

Поділля (Хмельницький)

  • Рік заснування: 1960
  • Найвище досягнення: 4 місце в Першій лізі 1992
  • Стадіон: «Поділля», місто Хмельницький (вміщує 6800 глядачів)
  • Головний тренер: Віталій Костишин (12.10.1986)
  • Президент клубу: Євген Бейдерман (15.11.1979)

Прийшли: тр.Крупченко, тр.Дзюбчик, в.Задерейко (Буковина D2), в.Петриченко (СК Полтава D2), з.Болденков (Карпати D2), з.Биков (Колос U-19), з.Корешков (Діназ D2), з.Сімінін (ФК Львів), з.Пріхна, з.Веремієнко, з.Чушенко (ФСК Маріуполь D2), з.Савчук (Рух U-19, ор), з.Назарчук, п.Костенко, п.Цибульник (всі – Колос Полонне ам.), п.Задоя, п.Каверін, п.Лис, п.Оробець (Металіст 1925 U-19), н.Боженар (Скорук), н.Василенко (Оболонь D1, ор), н.Карпенко (Нарва-Транс Естонія D1)

Пішли: –

Минулий сезон: в минулому сезоні на всеукраїнському рівні не грали

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Незважаючи на паузу в виступах першої команди, клуб зберіг юнацькі склади, а головний тренер Костишин-молодший консультував провідну обласну аматорську команду Колос (Полонне) – там підтримували форму відразу кілька подолян.

  • У чому їхня перевага: 

На відміну від того ж Агробізнесу, Поділля зібрало досить досвідчений склад і повернуло багатьох із складу зразка сезону 2021/22.

  • У чому їхня слабкість: 

Вистачає гравців на спаді кар’єри – в таких випадках не можна бути гарантованими і від підвищеного травматизму, і від необхідності оперативного підсилення вже під час сезону. 

  • Хто це все оплачує: 

Президент клубу Євген Бейдерман – на війні. Міській владі – не до футболу. Втім, у місті подбали про те, щоб Поділля змогло відновити виступи.

  • Хто керує командою: 

Віталій Костишин – молодший брат багаторічного наставника Колоса Руслана Костишина. За Поділля встиг ще й пограти в якості півзахисника, потім вивів команду в Першу лігу. Кажуть, заради Поділля відмовився від деяких пропозицій і півтора роки був фактично без команди.

  • Хто може здивувати: Ігор Карпенко

Колись багато забивав за Поділля. Пройшов школу Карпат і Волині, останнім часом виступав за кордоном. Було дуже важливо повернути Карпенка, тепер (особливо враховуючи інші придбання) за атаку більш-менш спокійно.

  • Хто лідер цієї команди: Віталій Каверін

Підписані досвідчені Сімінін, Болденков, Цибульник. Але ми назвемо чемпіона Європи 2009 року серед юнаків, екс-гравця дублів Динамо та Дніпра Каверіна. Технічний вінгер завжди є перевагою для хмельничан на фланзі.

Віталій Каверін (ліворуч). Фото: ФК Поділля

  • І що з цього всього буде? Здається, мають хороші шанси на першому етапі поборотися за чемпіонську групу

За умови, якщо всі новачки впишуться й оновлений колектив не матиме кадрових втрат. 

Нива (Тернопіль)

  • Рік заснування: 1960
  • Найвище досягнення: 4 місце в Першій лізі 1992
  • Стадіон: Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича, місто Тернопіль (вміщує 15150 глядачів)
  • Головний тренер: Василь Малик (23.11.1968)
  • Президент клубу: Степан Рубай (06.05.1961)

Прийшли: гол.тр.Малик, дир.Якубовський (Нива юн), п.Мудрий, н.Бороденко (Дружба D3)

Пішли: в.о.гол.тр.Атласюк (Карпати D2), спортдир. Задорожний, дир.Тихий, п.Тяпкін (Агробізнес D2)

Минулий сезон: 7 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як бути успішними в турболентності. Тому що Нива часто змінює тренерів і продає провідних гравців, але при цьому вона ввійшла в чемпіонську вісімку й навіть не була в групі найсильніших на останньому місці. 

  • У чому їхня перевага: 

Цей міцно збитий і зіграний молодий колектив гостро потребував тренерської визначеності (Задорожній, а слідом за ним і Атласюк працювали в якості т.в.о.). Василь Малик свого часу виводив Ниву в Першу лігу, відзначається вмінням розвивати молодих, налагодити командний дух і добитися максимальної віддачі від наявних кадрів.

  • У чому їхня слабкість: 

Підсилення було суто точковим, мінімальним. Цього недостатньо, щоб різко покращити результати.

  • Хто це все оплачує: 

Президент футбольного клубу Нива Степан Рубай, компанія Родина-інвест, а також очільник академії ФК Львів Роман Михайлів.

  • Хто керує командою: 

Василь Малик – відомий за роботою зі стрийською Скалою, низкою галицьких клубів і, власне, самою Нивою. Очолюючи тернополян, виводив їх у Першу лігу та визнавався найкращим тренером року в Другій лізі.

  • Хто може здивувати: Дмитро Бороденко 

Екс-нападник Рубікону опустився ніби з Другої ліги в аматори, проте за півроку виграв п’ять трофеїв із мирівською Дружбою (аж до чемпіонату та Кубка України серед любительських команд). Скрізь охоче забивав. Будучи більш схильним до гри в відтяжці, може створити або гармонійний дует із Різником (він тяжіє до лівого флангу), або більш контрастний із Галадеєм (він більш силовий, таранний).

  • Хто лідер цієї команди: Максим Механів

Команда молода, хороша. Класна зв’язка центрбеків Демчук-Зінь, хороші гравці середньої лінії – Волохатий, Проців, Козак, Дорошенко. Непоганий нападник Різник – рідко хто так грає на просторі. До нього Гатала в минулому сезоні гарно прогресував. Але відзначимо воротаря Механіва. Оце талант! Трішки росточку не вистачило, проте стрибучий, з реакцією, не засмучується через невдачі. Дивлячись, як Мозіль у Металісті 1925 здорово грав навіть проти грандів, є розуміння що Максим і в УПЛ не загубився б.

  • І що з цього всього буде? Одні з фаворитів на місце «поруч із Карпатами»

У минулому сезоні Нива здивувала тим, що вийшла в чемпіонську групу. Зараз має прогресувати й бути уже ближче до лідерів. Слабкі місця, звісно, є – і вони не були посилені за літо, нема такого ресурсу. Але на зіграності та молодості тернополяни можуть зіграти. 

ФК Хуст (Хуст)

  • Рік заснування: 2019
  • Найвище досягнення: 2 місце в Другій лізі 2022/23
  • Стадіон: «Карпати», місто Хуст (вміщує 5200 глядачів)
  • Головний тренер: Володимир Циткін (01.08.1966)
  • Президент клубу: Михайло Мадярчик (23.11.1985)

Прийшли: в.Рябенко (Кривбас U-19), з.Петрук, п.Шевчук (обидва – Нива Вінниця D3), з.Скиба, п.Диянчук, п.Мердеєв, н.Станкович (усі – Минай D1), п.Вадовський (ФК Верес D1, ор)

Пішли: з.Романенко (Гірник-Спорт D2), п.Стрілець, н.Боднарук 

Минулий сезон: 2 місце в Другій лізі

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як у дебютному сезоні після складного півріччя обігнати записних фаворитів і через плей-офф підвищитися в класі.

  • У чому їхня перевага: 

Очікування від них традиційно невеликі – ну, команда з райцентру. Ну, укомплектовані по мінімуму. Ну, багато молодих лідерів, а мала досвідченість – це ще й нестабільність. Але ця команда досить непроста, і в цій компанії може багатьом попсувати нерви.

  • У чому їхня слабкість: 

Три головних моменти. Перший: склад скромний, обмежений. Другий: посилення в кращому випадку залатає дві позиції. Нема такої масової закупки, як у Поділля. Третій: географія. Так, суперникам буде важко діставатися краю Закарпаття. Але ж Хуст у кожному виїзді буде страждати від надмірного кілометражу.

  • Хто це все оплачує: 

Президент клубу Михайло Мадярчик, відомий своїм ресторанним бізнесом, а також тим, що в його роду багато діячів футболу Хустського району.

  • Хто керує командою: 

Володимир Циткін – колишній наставник юнацької збірної України, досвідчений фахівець. Вдало працює з молоддю, при ньому гравці швидко прогресують. Поставив хустянам схему 4-4-2, яку зараз рідко зустрінеш у нашому чемпіонаті.

Володимир Циткін. Фото: ПФЛ

  • Хто може здивувати: Арсен Бєліменко

Талант харківського Металіста 1925 виграв конкуренцію спершу в екс-воротаря Динамо та Олександрії Леванідова, потім – у чемпіона Європи 2009 року серед юнаків Левченка. Циткін налагодив хороший дует центрбеків Тихненко-Іванов, і Бєліменко добре з ними взаємодіє.

  • Хто лідер цієї команди: брати Луціви

Колись їх ставили фланговими захисниками чи кудись в серединку. А виявилося, що близнюки здорово грають двох форвардів при 4-4-2. Відповідальні за велику частину голів команди – і як автори забитих м’ячів, і як асистенти.

  • І що з цього всього буде? Нібито претенденти на аутсайдерів, але є нюанс

ФК Хуст – дійсно міцно збита команда. Вони минулий сезон пройшли з обоймою в 13-15 чоловік – і витримали складний темп, на фініші обігнавши значно досвідченіших вінницьку Ниву, Чайку та ПФК Звягель. Тому хай не кількістю та розмахом, то якістю та згуртованістю візьме ця команда. 

Група Б

ФК Чернігів (Чернігів)

  • Рік заснування: 2003
  • Найвище досягнення: 13 місце в Першій лізі 2022/23
  • Стадіон: «Чернігів-Арена», місто Чернігів (вміщує 500 глядачів)
  • Головний тренер: Валерій Чорний (02.07.1982)
  • Президент клубу: Юрій Синиця (08.03.1977)

Прийшли: з.Давиденко, п.Безгубченко (Діназ D2), п.Посмашний (СДЮШОР Десна Чернігів ам.), п.Хомич

Пішли: п.Зубашівський, з.Руденко, з.М.Сердюк, п.Сираш, н.Кулик (всі – ФК Кудрівка D3)

Минулий сезон: 5 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як вдало дебютувати в Першій лізі та не зрадити собі. Річ у тім, що ФК Чернігів грає винятково місцевими футболістами – зі своєї області, тих, хто тут учиться або живе. 

  • У чому їхня перевага: 

Це велика зіграність: багато хто за цю команду ще в аматорах пограв. Всі місцеві, добре знають один одного.

  • У чому їхня слабкість: 

Втратили відразу п’ятьох основних гравців. Що особливо прикро – вони пішли в Другу лігу.

  • Хто це все оплачує: 

Брати Юрій і Микола Синиця – власники бізнесу товарів для домашніх улюбленців і футбольні подорожуючі, які до війни та ковіду об’їздили чи не весь континент.

  • Хто керує командою: 

Молодий тренер Валерій Чорний колись грав за Десну, а багато років віддав корюківському Авангарду. Багато в чому посприяв виходу ФК Чернігів на професіональний рівень і допоміг команді вдало адаптуватися на новому рівні. 

  • Хто може здивувати: Роман Вовк

Забив три м’ячі – ніби й небагато, але, по-перше, ніхто в команді не забив більше, по-друге, сам Вовк немало пропустив через травму. Цікавий нападник, може додати.

  • Хто лідер цієї команди: Дмитро Мироненко

Це якраз один із старожилів клубу, грав за ФК Чернігів, коли той ще називався YSB. Власник потужного дальнього удару, центральний півзахисник із хорошим баченням поля.

  • І що з цього всього буде? Серединка з рівними шансами як на чемпіонську групу, так і на групу вибування

Якби не ці великі втрати, можна було б акуратно прогнозувати боротьбу за місце шостого. Зараз є сумніви. 

Інгулець (Петрове)

  • Рік заснування: 2013
  • Найвище досягнення: фіналіст Кубка України 2018/19 
  • Стадіон: «Інгулець», селище Петрове (вміщує 1869 глядачів)
  • Головний тренер: Владислав Лупашко (04.12.1986)
  • Президент клубу: Олександр Поворознюк (06.03.1971)

Прийшли: гол.тр. Лупашко, тр.Єрмаков (Васт D3), тр.Шутенко (Васт D3), в.Восконян (Миколаїв D3), в.Сметанка (ФК Усівка ам), з.Боровський (Васт D3), з.Шершень (Металіст 1925 D1), з.Малиш (ФК Скорук D2), п.Кольцов (Нива Вінниця D3), п.Пятов (Олімпія Замбрув Польща D4), п.Чабан (Інгулець U-19), н.Квасов, з.Ставничий (Колос D1, ор)

Пішли: гол.тр.Ковалець, тр.Бартулович (Зоря D1), тр.Стронцицький (Карпати-2 D3), в.Білик (Чорноморець D1), з.Нагієв (Оболонь D1), з.Смоляков (Полісся D1), з.Ковальов (ЛНЗ D1), п.Головкін (Зоря), п.Клименко (Карпати D2), п.Кухарук, п.Кучеренко, н.Марусич (всі – Верес D1), п.Одарюк (Минай D1), п.Цуркан (ЮКСА D3), з.Павлов, з.Поспєлов, п.Коробенко, п./н.Мандриченко, н.Кравчук, п.Блізніченко (Динамо D1, п/ор, Кривбас D1 ор)

Минулий сезон: 14 місце в УПЛ

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Що від добра добра не шукають. Але чи навчилися? Питання. Звісно, Інгулець виступав не дуже яскраво і був не дуже високо. Проте ж і склад у Лавриненка завжди був саме під такі місця. Ковалець на свіжості змін обіграв Динамо, проте в підсумку Інгулець все ж опинився в плей-офф, де програв ЛНЗ.

  • У чому їхня перевага: 

Основа клубу є і вона збережена – власник, спонсор, база, велика кількість гравців. Звісно, без Клименка, Кучеренка, Ковальова, Кухарука, Нагієва, Смолякова буде важче. Проте, як для Першої ліги, посилення прибуло нормальне. Можна на першому етапі спокійно працювати над хорошим поул-позішн.

У чому їхня слабкість: 

Інгулець багато років при Лавриненку був стабільним кадрово. Клуб трішки забув, що це таке – масштабні зміни в кожній лінії. До того ж, не всі з новачків мали постійну стабільну ігрову практику. Тому ми не скажемо впевнено, чи команда збереже боєздатність у всіх лініях. 

  • Хто це все оплачує: 

Відомий агробізнесмен Олександр Поворознюк. Після невдалого досвіду купівлі Десни (Чернігів) в Інгульці все в його власності – інфраструктура, земля під нею, майно клубу.

Олександр Поворознюк. Фото: ФК Інгулець

  • Хто керує командою: 

Владислав Лупашко багато пограв в Україні, а завершив кар’єру гравця в Інгульці. Тут же почав тренерську роботу. В штабах Лавриненка та Ковальця він набув необхідного досвіду, а тепер спробує застосувати ці знання в сольній роботі. Призначення постійним головним тренером після поразки в плей-офф – це хороший жест від керівництва. Кредит довіри і сигнал, який почула команда.

  • Хто може здивувати: Юрій Козиренко 

Ох і гойдалки в кар’єрі цього гравця: хет-трик за Гірник-Спорт в оренді в Першій лізі – потім білоруська вища ліга, після якої в Ворсклу Козиренка повертали під основу. Шикарний гол у єврокубках – і запас. Чесно кажучи, за Ковальця Юрій не вразив у Петровому. Проте сам по собі, це півзахисник нестандартний, думаючий, з хорошим ударом. Чому б знову не перезавантажитися в ПФЛ?

  • Хто лідер цієї команди: Олександр Козак

Академія Динамо, дубль донецького Металурга, Оболонь. Козак пройшов хорошу школу й свого часу прибував до Інгульця молодим-перспективним. У 29 років цей півзахисник вже є одним із лідерів команди: від нього залежить темп, швидкість. Разом із Запорожцем, Козиренком і Резеповим вони будуть моторами команди. 

  • І що з цього всього буде? Все ще виглядають одними з фаворитів Групи Б

Проте такої переваги, яка могла бути в минулому сезоні в того ж Полісся, не буде й близько. 

Лівий берег (Київ)

  • Рік заснування: 2017
  • Найвище досягнення: 2 місце в Другій лізі група А 2021/22
  • Стадіон: «Лівий берег», місто Київ (вміщує 4700 глядачів)
  • Головний тренер: Віталій Первак (15.08.1970)
  • Президент клубу: Микола Лавренко (17.05.1956)

Прийшли: в.Сташків (Галич Збараж АФТ ам.), в.Чеботарьов, в.Чернятинський (Медобори Зелене АФТ ам.), з.Андрієшин (ФК Козова АФТ ам.), з.Астахов, з.Співаков, з.Дударенко, п.Дедух, з.Самар, з.Слотюк, п.Войцеховський, п.І.Когут, н.М.Когут, н.Сухоручко (всі – Карпати D2), п.Якимів, п.Янковський, п.Вакуленко, п.Куліш, н.Голуб, п.Репета (Карпати D2), н.Литовченко (Чайка D3), н.Петренко (Меджимур’є Хорватія D3)

Пішли: –

Минулий сезон: в минулому сезоні на всеукраїнському рівні не грали

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як збирати з нуля команду. Причому є підстави у киян бути задоволеними виступами нового складу: Лівий берег виграв усі шість матчів, коли здобував перемогу на турнірі Відкритий Зимовий Кубок ПФЛ 2023, а також дуже переконливо виглядав у подальших контрольних матчах.

  • У чому їхня перевага: 

Раніше за всіх клубів, які відновлюють участь у ПФЛ, почали роботу. Грали зимові турніри, їздили на спаринги по всій Україні, не обмежували себе в селекції. 

  • У чому їхня слабкість: 

За таких обставин дуже важливо, власне, не переоцінити команду – тому що контрольні матчі будуть дуже відрізнятися від регулярного сезону.

  • Хто це все оплачує: 

Микола Лавренко – колишній президент олександрійської Поліграфтехніки, який у складний період очолював і ПФЛ. У столиці побудував стадіони з натуральним і штучним покриттям і навіть критий манеж.

  • Хто керує командою: 

Віталій Первак – це якраз колишній захисник Поліграфтехніки, який почав тренерську роботу в клубі під керівництвом Шарана і не тільки. Добре знає ринок, наприклад, із тернопільської Ниви, в штабі якої працював до Лівого берега, запросив кількох футболістів.

  • Хто може здивувати: Даниїл Сухоручко 

23-річний нападник пройшов школу Динамо, пробував пробитися в основу Арсеналу та Чорноморця в УПЛ. Не здобув успіху і в тернопільській Ниві, забивши за півроку всього один м’яч. Але на зборах забивав здорово, за механікою дій нападника взагалі все супер. Це Литовченко з Чайки, один із найкращих бомбардирів Другої ліги, гарним виступом не здивує. Сухоручко ж намагається перезавантажитися – якщо це вийде, ох, яка конкуренція буде в нападі Лівого берега.

  • Хто лідер цієї команди: Андрій Співаков 

28-річний півзахисник – не такий відомий футболіст, більше виступав у студентських змаганнях, коротко був гравцем основи Лівого берега ще в Анатолія Бузника. Проте зараз роль півзахисника Співакова дуже велика. Нема більше великих ветеранів Запорожана та Старгородського, в оновленій команді Андрій – серед лідерів. Три м’ячі забив на Зимовому кубку ПФЛ, що є одним із найкращих показників переможців.

  • І що з цього всього буде? Фаворит Групи Б

Ми висловили певні перестороги стосовно надто успішних спарингів, є нюанси й щодо рівномірності комплектації. Але загалом Лівий берег – один із беззаперечних претендентів на медалі та підвищення в класі. Напевно, хоче саме «золото». 

ФСК Маріуполь (Маріуполь)

  • Рік заснування: 2007
  • Найвище досягнення: 15 місце в Першій лізі 2022/23
  • Стадіон: «Колос», місто Бориспіль (вміщує 5654 глядачів)
  • Головний тренер: Олег Краснопьоров (25.07.1980)
  • Президент клубу: Олександр Ярошенко (25.05.1965)

Прийшли: з.Терехов, н.Батальський(обидва – Оболонь D1), з.Пуди (Чайка D3), з.Гошкодеря (Штурм Іванків ам), п.Петровський (Денгофф Денихівка ам.)

Пішли: з.Михайленко (Діназ D2), п.Дмитрієв (Гірник-Спорт D2), п.Петров (Гірник-Спорт D2), п.Д.Прокопчук (Буковина D2), з.Чушенко (Поділля D2), п.Доброхотов (Поділля D2), п.Литовченко (Нива Бузова D2), п.Пентелейчук, п.Строчинський (ФК Кудрівка D3), з.Павлиш, п.Гора (Гірник-Спорт D2)

Минулий сезон: 7 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону

Жити за межами рідного міста та грати весь час в гостях.

  • У чому їхня перевага: 

Це досить добротний колектив із тактичною гнучкістю та великим бажанням гравців себе проявити.

  • У чому їхня слабкість: 

Окрім очевидного – труднощів команди в екзилі та скромних можливостей, ще й багато втрат. Деякі з них – як нападник Літовченко, перехоплений новими сусідами по Київщині, це дуже суттєва обставина. 

  • Хто це все оплачує: 

Олександр Ярошенко – відомий маріупольський лікар, керівник медичних підприємств і політик.

  • Хто керує командою: 

Легенда Ворскли, Металіста та низки інших клубів Олег Краснопьоров – якісний півзахисник, збірник. Тепер – цікавий молодий тренер, який випробував і поставив відразу кілька тактичних схем і вдало розвиває свою молодь.

  • Хто може здивувати: Олександр Батальський

Ветеран-бомбардир багато зробив для того, щоб Оболонь вийшла в УПЛ, але з собою його не взяли. Тепер пригодиться маріупольцям – нападника такого типу їм не вистачало.

  • Хто лідер цієї команди: Ігор Биковський

Вінгер із шаленим ударом колись був «під» основою клубів УПЛ – Маріуполя та Арсеналу, тепер же відповідальний за добру половину найкрасивіших голів Першої ліги минулого сезону.

  • І що з цього всього буде? Поборяться за збереження прописки

Із практичним досвідом, як це зробити. 

Металург (Запоріжжя)

  • Рік заснування: 2017
  • Найвище досягнення: 4 місце в Першій лізі 2022/23
  • Стадіон: Центральний, місто Умань (вміщує 7552 глядачів)
  • Головний тренер: Володимир Микитин (25.07.1980)
  • Директор клубу: Юрій Зенкін (21.06.1974)

Прийшли: з.Ніколишин (Металіст D2), з.Корнійчук, п.Іродовський (обидва – Колос U-19), н.Галата (Кремінь D2, ор),  п.Фальковський (Кремінь D2)

Пішли: з.Векляк (Карпати D2), з.Дворовенко, п.Шалфєєв (обидва – Нива Бузова D2), н. Сидоров (Металіст 1925 D1)

Минулий сезон: 4 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Пережили гіркий урок, зазнавши розгромної поразки від Вереса в плей-офф. Але це не перекреслило загалом-то шикарного сезону Металурга, який (справедливо) випередив Карпати.

  • У чому їхня перевага: 

Зіграний склад і вміння досягати успіху тим, що є. А також, звичайно, клубна піраміда – тому що функціонує друга команда, академія. Згадуючи імена Степаненка, Сидорчука, Кривцова, Коваля, Соболя та багатьох інших – це суттєвий плюс.

  • У чому їхня слабкість: 

Загалом, обмежений склад. В якому, до того ж, належить замінити провідного бомбардира та захисника.

  • Хто це все оплачує: 

Місто. 

  • Хто керує командою: 

Колишній захисник Зорі, Шахтаря, Карпат і збірної України Володимир Микитин. Якісно працював з луганською молоддю, а потім не менш успішно – з Металургом. Скромну, проте ефективну роботу відзначили колеги – саме Микитин виграв звання найкращого тренера Першої ліги минулого сезону за опитуванням ПФЛ.

  • Хто може здивувати: Денис Галата

Він багато забивав за Кремінь, але в тій команді багато робилося для якісного підіграшу. Тепер Галата має довести, що це Ворскла помилялася, раз за разом беручи його на збори, але так і не підписавши. Це буде важко – Сидоров забивав багато, але він форвард іншого типу. 

Денис Галата (ліворуч). Фото: ФК Кремінь

  • Хто лідер цієї команди: Володимир Польовий

Ровесник Алієва та Мілевського не просто дограє, він грає. Зберігає фізику, здатен витримати темп на тривалій дистанції та навіть забиває красиві м’ячі. Дворовенко пішов не в останню чергу тому, що важко було конкурувати з ветераном на фланзі.

  • І що з цього всього буде? Вихід у чемпіонську групу

Для цього в команди є все. А далі подивимося, що з цього вийде. 

Кремінь (Кременчук)

  • Рік заснування: 1959
  • Найвище досягнення: 7 місце в Вищій лізі 1992
  • Стадіон: «Кремінь-Арена», місто Кременчук (вміщує 1529 глядачів)
  • Головний тренер: Роман Локтіонов (18.10.1987)
  • Президент клубу: Сергій Ковнір (28.09.1976)

Прийшли: з тр.Назаренко (Васт D3), тр.Карпов, в.Єрмолов (Металіст D2 п/ор), в.Матус, з.Костюк, з.Сабієв, п.Златьєв, п.Лісняк (Васт D2, п/ор), п.Рокотянський

Пішли: тр.Куценко (Гірник-Спорт D2), тр.Чумак, в.Єрмолов (Ворскла D1), в.Музичка, з.Пилипенко, з.Ульянко, з.Кальчук, п.Молько (обидва – Гірник-Спорт D2 ор), п.Бондар, п.Матвєєв (Карпати D2), н.Галата (Металург D2, ор), п.Фальковський (Металург D2)

Минулий сезон: 8 місце в Першій лізі група «Чемпіонська»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як дуже якісно обробляти молодих гравців і вигідно їх капіталізувати.

  • У чому їхня перевага: 

Створено хорошу структуру: працюють міські ДЮСШ, кращих підхоплює в Другу лігу Кремінь-2, а перша клубна команда ретельно та вдумливо збирає молодь, багатьом врятувавши кар’єру.

  • У чому їхня слабкість: 

Все-таки склад був дуже молодим, і таким залишається. Багато футболістів, яким потрібна допомога в перезавантаженні. А пішли ж основні люди – Єрмолов, Матвєєв, Фальковський, Галата. Якщо воротаря був час награти, то ключові точки опорника, інсайда та нападника можуть постраждати.

  • Хто це все оплачує: 

Місцевий бізнесмен Сергій Ковнір. Увійшов у футбол через телетрансляції, проте проявив себе успішнішим у футбольному менеджменті, ніж багато хто з «корінних спортовців». Варто відзначити й Андрія Філя – директор, який прибув з Інгульця, допоміг створити дієву піраміду.

  • Хто керує командою: 

Молодий фахівець Роман Локтіонов – колишня зірка Зірки, Олександрії та низки інших клубів. Пройшов школу Павлова, вигравши з Ворсклою Кубок України. Зараз дуже цікаво працює з молоддю. Його Кремінь за ефективністю та співвідношенням «ціна/якість» заслуговує на вищі оцінки.

  • Хто може здивувати: Олександр Вівдич 

Навіть так – колишній форвард дубля Ворскли повинен здивувати. Пішов забивний Галата, тому Вівдич повинен вирішувати. Він це може – забивав і за першу команду, і за резервний склад. Кращий за Галату в боротьбі, не гірший в ведінні м’яча та обіграші. Є перспективи не тільки під ПФЛ.

  • Хто лідер цієї команди: Максим Агапов 

Лідери – вони пішли, і не факт, що це все із втратами. Тому давайте назву гравця, якого мало хто відзначає. А між тим флангові захисники Агапов і Азізов відіграли на високому рівні, діяли стабільно, дуже підтримували атаку. Азізов, кажуть, до цих пір у полі зору клубів УПЛ. Від того, як Агапов ввійде в сезон, багато в чому залежатиме, чи Кремінь утримає свою гостроту.

  • І що з цього всього буде? Спробують знову приємно здивувати

Вихід у вісімку найсильніших наймолодшої команди – це був великий сюрприз. Але, навіть попри суттєві втрати, Кремінь має можливість приємно здивувати вдруге. У команди багато гравців (спільна заявка з Кременем-2). Це все хлопці з задатками. Локтіонов спробує гідно замінити тих, хто пішов.

Вікторія (Миколаївка)

  • Рік заснування: 2015
  • Найвище досягнення: 10 місце в Другій лізі 2021/22
  • Стадіон: «Ювілейний», місто Суми (вміщує 25 830 глядачів)
  • Головний тренер: Анатолій Безсмертний (21.01.1969)
  • Президент клубу: Сергій Бондаренко (09.10.1975)

Прийшли: гол.тр.Безсмертний (ПФК Львів), тр.Романенко, тр.Зарубін, тр.Бородай, в.Литвиненко, н.Євпак (обидва – Нива Бузова D2), в.Шеліхов (ЛНЗ D1), в.Ярош (Металіст U-19), з.Бичков, з.Курелех (обидва – СК Полтава D2), з.Сасовський (ФК Львів), з.Нелін, з.Ульянов (Вранов Словаччина D3), п.Бойко (Альянс), п.Покотилюк, п.Савченко (обидва – Оболонь D1), п.Лебеденко (Верес D1), п.Машталір (Оболонь D1), п.Мишенко (ФК Львів), п.Сахно (Штурм Іванків ам), н.Шпирьонок (Альянс), п.Чеглов, н.Шаврін (обидва – Нафтовик ам), н.Галенко (ЛНЗ D1), н.Здирко (ФК Скорук)

Пішли: –

Минулий сезон: в минулому сезоні на всеукраїнському рівні не грали

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Терпінню. Тому що дочекалися, коли Безсмертний повернеться з ПФК Львів, а також зібрали кількох інших хлопців, які добре вже знайомі Вікторії. 

  • У чому їхня перевага: 

Міцна матеріальна база, добротний підбір гравців, тренерський штаб із досвідом роботи на вищому рівні.

  • У чому їхня слабкість: 

Ну дуже багато ветеранів! Це плюс у плані досвіду та майстерності, проте й ризик у плані фізики, витримки темпу всі 90 хвилин, нарешті, травматизму.

  • Хто це все оплачує: 

Велика агрокомпанія Вікторія, пов’язана бізнесом з групою ЛНЗ.

  • Хто керує командою: 

Анатолій Безсмертний – це ветеран Динамо, який грав проти Барселони та Юве в єврокубках. Очолював низку клубів, виводив ФК Полтава в УПЛ, а з ПФК Львів обігрував Шахтар. Досвід значний, з більшістю гравців раніше працював і знає їхні плюси та мінуси.

Анатолій Безсмертний. Фото: УПЛ

  • Хто може здивувати: Вадим Шаврін

35 років – не жарти. Але Шаврін – в порядку. Не скажемо, що вихованець Шахтаря та колишній талант Волині от прямо всі матчі гратиме з першої до останньої хвилини, проте мати досвідченого бомбардира як опцію під конкретних суперників – це благо.

  • Хто лідер цієї команди: Ярослав Галенко

У Безсмертного вже грав. Колись був дуже в порядку в Першій лізі. З ЛНЗ взяв бронзові медалі, проте забивав там не так багато, як звик. А з його манерою, та ще й при якісній середній лінії та флангових захисниках, Галенко ще побуде небезпечною зброєю для Вікторії.

  • І що з цього всього буде? За підбором гравців – претенденти на медалі, але…

Перше – це великий середній вік. Друге – багато гравців із паузою в кар’єрі, без достатньої ігрової практики в минулому сезоні. Третє – не таке вже й просте змагальне середовище.  

Гірник-Спорт (Горішні Плавні)

  • Рік заснування: 1989
  • Найвище досягнення: 3 місце в Першій лізі 2014/15
  • Стадіон: «Юність», місто Горішні Плавні (вміщує 2500 глядачів)
  • Головний тренер: Валерій Куценко (02.11.1986)
  • Виконавчий директор: Віталій М'якінін (08.11.1984)

Прийшли: гол.тр.Куценко (Кремінь D2), тр.Кобзар, в.Козлов, в.Проценко (Нива Бузова D2), з.Кальчук, п.Молько (обидва – Кремінь ор), з.Мороз (Нива Вінниця D3), з.Романенко (ФК Хуст D2), з.Юрченко (Марамуреш Солотвинська ам), п.Білоус (Діназ D2), п.Гора (ФСК Маріуполь D2), п.Монастирний (Зірка ам), п.Дмитрієв, п.Петров (обидва – ФСК Маріуполь D2), п.Орнат (Нива Вінниця D3), п.Черткоєв, з.Еффіонг, п.Чібуезе (обидва – ФК Миколаїв Львівська обл. ам), н.Жуков (Нива Вінниця D3), н.Нижник (Металіст U-19)

Пішли: гол.тр.Дірявка, тр.Сак (Нива Бузова D2), в.Клімов (Нива Бузова D2), з.Даценко (Агробізнес D2), з.Чалий, п.Бодня (Буковина D2), п.Кравченко (ФК Тростянець D3), п.Підручний, п.Романов (Поділля D2), п.Сьомка (Прикарпаття D2), п.Шинкаренко, н.Зоренко (Агробізнес D2), з.Базаров, з.Лебедєв, з.Д.П.Сидоренко, з.Сорока, з.Чалий, з.Яковенко, з.Семиліт, п.Підручний (Металіст D2), п.Пасечнюк, н.Горбаченко

Минулий сезон: 8 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як залишитися в Першій лізі, зайнявши останнє місце (допомогло зняття з турніру ПФК Львів і Скорука).

  • У чому їхня перевага: 

Досить великий досвід – адже Гірник-Спорт є одним із клубів-засновників ПФЛ і в Першій лізі виступає чи не найдовше серед усіх, хто зараз тут присутній.

  • У чому їхня слабкість: 

Звичайно, це склад. Практично тільки молодь, майже нема гравців, які були б основними в попередніх клубах, великі проблеми з загальнокомандним досвідом. 

  • Хто це все оплачує: 

Місцевий гірничо-збагачувальний комбінат, у якого зараз великі проблеми.

  • Хто керує командою: 

Колишній півзахисник Валерій Куценко, тренерський досвід якого обмежується роботою в штабах ФК Суми та Кременя. Це його перший сольний колектив.

  • Хто може здивувати: Артур Орнат  

Неординарний півзахисник – є бачення поля, непоганий удар. Місцями в галицьких Карпатах, Буковині та вінницькій Ниві був дуже на рівні. Поруч із молодим Мольком може створити непогану зв’язку.

  • Хто лідер цієї команди: Микита Жуков 

Досить забивний вінгер, кращі роки якого пройшли в Інгульці, Таврії та ФК Нікополь. У вінницькій Ниві теж грав в основі, хоча й не настільки результативно. Команда втратила практично всю атаку – від Жукова попереду залежатиме багато.

  • І що з цього всього буде? Боротьба за виживання з незрозумілими підсумками

Куценко працював із Локтіоновим, отже, знає, як давати хороший результат у складних обставинах. Але скажемо відверто – зберегти місце в Першій лізі буде дивом. 

СК Полтава (Полтава)

  • Рік заснування: 2011
  • Найвище досягнення: 14 місце в Першій лізі 2022/23
  • Стадіон: «Молодіжний», місто Полтава (вміщує 680 глядачів)
  • Головний тренер: Володимир Сисенко (19.04.1962)
  • Президент: Сергій Іващенко (29.01.1964)

Прийшли: в.Васецький, в.Варцаба, з.Коцюмака, з.Мігунов, з.Ходуля, п.Клименко, п.Перебора, п.Плахтир, п.Шаповалов, н.Гарнага (усі – СК Скорук) з.Опанасенко (Кривбас D1), п.Шмигельський

Пішли: в.Вічний, в.Петриченко (Поділля D2), з.Бичков (Вікторія D2), з.Зоря (ФК Тростянець D3), з.Курелех, з.Пасічник (Буковина D2), п.Таранушич, з.Томенко, п.Арабов, н.Яременко (усі – ФК Тростянець D3), п.Костенко (Карпати D2), п.Куімов, п.Каретник, н.Дрозд

Минулий сезон: 6 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як грати без травмованих лідерів і замінювати тих, кого замінити неможливо. Попри це, без Щербака в вирішальній стадії сезону, СК Полтава уникла вильоту та навіть плей-офф.

  • У чому їхня перевага: 

Завдяки зняттю Скорука, досить непогано підкріпилися. Говоримо про всі лінії – від воротаря, де тепер господарюватиме колишній талант Дніпра Варцаба, і до нападу, де Стрельцова та Щербака підтримують найкращі фланги групи «вибування» ‒ Перебора та Шмигельський. 

  • У чому їхня слабкість: 

Занадто багато відчутних втрат. Пішов Вічний – хай і не без помилок, але основний воротар. Знесена бульдозером оборона. Пішов найталановитіший вінгер – Костенко, а також технічний, непогано навчений Каретник, який у середній лінії додавав інтелігентності.

  • Хто це все оплачує: 

Відомий полтавський бізнесмен Сергій Іващенко. Забудовник, який, до речі, хоче для свого клубу побудувати в місті спорткомплекс сучасного зразку.

  • Хто керує командою: 

Володимир Сисенко – ветеран душанбінського Паміру, який багато років, більше десяти, працює саме з СК Полтава. 

  • Хто може здивувати: Богдан Шмигельський

Ну, це майстер! Гол із кутового, стабільно багато забитих м’ячів і асистів, до того ж, чудово зіграний із Переборою, Шаповаловим, Плахтирем і іншими новачками зі Скорука.

  • Хто лідер цієї команди: Дмитро Щербак

Повернувшись із Ворскли, з легкістю вийшов на кращу форму й став найкращим асистентом Першої ліги минулого сезону. Загалом 13 результативних дій – шість голів і сім асистів, і це при тому, що через травму Щербак пропустив кінцівку чемпіонату.

  •  І що з цього всього буде? Повинні покращити результати

Загалом, минулого сезону було відчуття, що СК Полтава недоотримує в плані результатів. Цій команді до снаги поборотися за фінальну чемпіонську групу, не те що в групі «вибування» плестися далеко від лідерів. 

Діназ (Вишгород)

  • Рік заснування: 1999
  • Найвище досягнення: 12 місце в Першій лізі 2022/23
  • Стадіон: «Діназ», село Демидів (вміщує 500 глядачів)
  • Головний тренер: Олександр Головко (06.01.1972)
  • Директор клубу: Сергій Старенький (20.09.1984)

Прийшли: в.Борисенко, з.Баранов, з.Малакі, п.Єременко (обидва – Нива Бузова, D2), п.Венгер, п.Гулевський, п.Михайленко (ФСК Маріуполь D2), н.Пономар (Металіст 1925 D1), н.Хоцяновський

Пішли: тр.Крупніченко (Поділля D2), з.Пестрецов, з.Корешков (Поділля D2), п.Білоус (Гірник-Спорт D2), п.Безгубченко (ФК Чернігів D2), п.Оринчак (Звягель D3), п.Пастернак (ЮКСА D3), п.Соловйов, п.Салабай (обидва ‒ Колос D1, п/ор.), н.Кос (ЮКСА D3), з.Ключик, з.Літвінов, п.Бистрицький

Минулий сезон: 4 місце в Першій лізі група «Вибування»

  • Чому навчилися минулого сезону: 

Як виживати з обмеженим кадровим ресурсом. 

  • У чому їхня перевага: 

Клуб має фінансування, місцева влада об’єднала трішки ресурсів на підтримання Діназа. До того ж, з’явився титульний спонсор. Звісно, це все потрібне в більших об’ємах – щоб і посилення було кращим, і результати теж.

  • У чому їхня слабкість: 

Дуже обмежений кадровий потенціал, та ще й втратили стільки лідерів. Мораренко – в Металісті, Салабай повернувся в Колос, Корешков пішов у Поділля, а Кос – взагалі у склад новачка Другої ліги. Так не можна, якщо не хотіти вилітати.

  • Хто це все оплачує: 

Місто, локальні спонсори. 

  • Хто керує командою: 

Легенда Динамо, Таврії та збірної України Олександр Головко. Мало хто це зрозуміє, проте колишній наставник молодіжної збірної України в Діназі виконує просто-таки колосальну роботу. Сізіфову роботу. Тому що весь час латає діри, адже як тільки гравці вийдуть на якийсь рівень, їх забирають.

  • Хто може здивувати: Віталій Пономар

Через травму дуже багато пропустив у Металісті 1925, але не завершує виступи. Що ж, часто саме в пізній фазі кар’єри ветерани показують найкращий футбол. У Діназа після Кірієнка, Апанчука, Терещенка нема забивних нападників. Якийсь час голи на собі тягнув майстерний Чепурненко, проте зараз такого й близько нема. Віталій і його результативність дуже потрібні вишгородцям.

Віталій Пономар. Фото: ФК Металіст 1925

  • Хто лідер цієї команди: Андрій Волошин 

24-річний оборонець – старожил команди, застав ще аматорські часи. Весь час його напарники розвивалися й ішли кудись на підвищення. Зараз у захисті їхній дует з Калинчуком – вся надія для захисту Діназа.

  • І що з цього всього буде? Боротьба за виживання з незрозумілими підсумками

Якісне посилення дуже потрібне – а де ж його взяти? Без цього є ризик опинитися в малоприємній компанії аутсайдерів. Залишається вірити в сильну кадрову роботу тренерського штабу, порох у порохівницях ветеранів і раптове прозріння молодих талантів.