Заводська команда великого концерну, сімейна атмосфера, син президента в півзахисті: Оболонь достроково вийшла в УПЛ
15823 
Сайт «Український футбол» з цієї нагоди підготував представлення Оболоні, яка новий сезон розпочне в українській Прем’єр-лізі.
Історія клубу
На початку 2013 року колишній почесний президент ФК Оболонь Олександр Слободян створює нову команду під назвою ФК Оболонь (До 21 серпня 2020 року називався ФК Оболонь-Бровар). Новий клуб не має юридичного стосунку і до старої команди – це дві різні структури. Старий клуб був громадською організацією, а цей став ТОВ Оболонь-Бровар, де засновником і стовідсотковим власником є ПрАТ Оболонь.
Навесні 2013 року керівництво клубу подало документи в атестаційну комісію ФФУ для отримання статусу професійного, а також заявку на участь в аматорському чемпіонаті 2013 року.
В аматорському чемпіонаті України «пивовари» відіграли лише сім матчів (з десяти можливих), у яких здобули одну перемогу, чотири нічиї та дві поразки. Їх цікавило повернення в професіонали, а умовою цього є участь в змаганнях ААФУ.
14 червня 2013 року ФК Оболонь-Бровар отримав атестат учасника чемпіонату України серед команд Другої ліги сезону 2013/2014.
Свій дебютний сезон у Другій лізі «пивовари» закінчили з такими показниками: 8-е місце, 36 матчів, 16 перемог, 12 нічиїх і 8 поразок, 51 м’яч забито, 34 пропущено, набравши при цьому 60 очок.
Оболонь-Бровар вже на другий рік свого існування вийшла в Першу лігу. Одна наздогнати Черкаський Дніпро і завоювати золоті медалі не вдалося. Київська команда фінішувала другою у турнірній таблиці.
Свій дебютний сезон у Першій лізі (2015/16) Оболонь-Бровар закінчив з такими показниками: третє місце, 30 матчів, 16 перемог, 6 нічиїх та 8 поразок, 45 м’ячів забито, 35 пропущено, набравши при цьому 54 очки.
Президент клубу
Олександр Слободян – президент корпорації «Оболонь», а також президент футбольного клубу. Відомий бізнесмен ‒ великий шанувальник футболу, який вкладає багато грошей у розвиток найпопулярнішого виду спорту. Деякий час його бренди були спонсорами збірної України, ФФУ та навіть футбольних телепередач (на чолі з «Голом» на Новому каналі).
За даними авторитетного видання Forbes, Слободян входив у рейтинг 100 найбагатших українців ($125 млн станом на 2021 рік, втім, з того часу він поза рейтингом).
Додамо, що його син – Олег – захищає кольори Оболоні на позиції півзахисника. Він є основним півзахисником команди, грає під нападником (у 18 матчах – три голи та два асисти).
Тренер команди
Валерій Іващенко очолив Оболонь у липні 2021 року. Свою тренерську кар’єру 42-річний спеціаліст розпочав у структурі ФК Оболонь влітку 2014 року, відразу після завершення виступів у якості півзахисника команди. Іващенко очолив Оболонь-2, а через три роки став виконуючим обов’язки головного тренера Оболоні.
Пізніше був асистентом Сергія Ковальця, Володимира Пятенка, Олега Мазуренка та Павла Яковенка, а також ще двічі в.о. головного тренера Оболоні.
Під час кар’єри футболіста Іващенко виступав за Металург (Запоріжжя), ФК Олександрія, Нафтовик, Оболонь.
Найкращий бомбардир, провідні гравці
Найкращими бомбардирами цього сезону є досвідчений нападник Олександр Батальський та півзахисник Віталій Груша – по шість голів.
Провідні гравці Оболоні:
Воротар – Назарій Федорівський
Захисник – Дмитро Фатєєв
Півзахисник – Віталій Груша
Нападник – Максим Єрмоленко
Стадіон і готовність до вимог УПЛ
«Оболонь-Арена». Місткість – 5100 глядачів. Головна трибуна, яка знаходиться під повним накриттям, вміщає 3800 глядачів.
На стадіоні є прес-центр, прес-конференц зал, фан-кафе та фітнес-центр. Додамо, що на стадіоні завжди відчувається сімейна атмосфера. Свого часу в меми навіть потрапили любителі шашликів, які смажили їх прямо на стадіоні під час матчів.
Клуб має всі умови для проведення матчів української Прем’єр-ліги, неодноразово їх приймав – як і матчі молодіжної збірної України та засідання тренерського ліцензування.
Можливі цілі та завдання
Цілі та завдання – закріпитися в УПЛ. Президент Оболоні Олександр Слободян нещодавно розповідав, що у разі потреби бюджет клубу можуть збільшити, але відзначив, що лідери Першої ліги мало чим відрізняються від більшості клубів УПЛ.
