Жирона Довбика та Циганкова вийшла в єврокубки. А якою вона там буде?

Переглядів 19051
Кирило Круторогов Кирило Круторогов
13 голосів
Жирона Довбика та Циганкова вийшла в єврокубки. А якою вона там буде?
Гравці Жирони і Кирило Круторогов, колаж: «УФ»
Перемогою над Кадісом каталонці вперше в історії гарантували собі потрапляння в єврокубки. Чого чекати від Жирони там – у матеріалі «УФ».

Навіть на тлі сенсаційного успіху Байєра в Бундеслізі круто виглядає успіх скромної Жирони. Каталонський клуб, який більшість своєї тривалої історії грав у нижчих лігах, завдяки співпраці з City Group і особисто братом Пепа Гвардіоли – Пере – зібрав потужний склад і прорубав вікно в Європу. 

Але тепер, коли перша радість минула, настає питання – а якою буде Жирона в єврокубках? Суперзірок у команді все ж таки нема, погоду роблять українці, якими цікавляться топ-клуби. Тренер також на олівці у більш багатих та спроможних. Орендовані футболісти можуть піти. Тож наступний сезон може стати для Жирони великим провалом. Не повторили би досвід Вільярреала, який у сезоні 2011/12 грав в груповому раунді Ліги чемпіонів та вилетів до Сегунди… 

Коментатор Кирило Круторогов у статті на сайті «Український футбол» розбирає перспективи каталонського клубу дебютувати в єврокубках – а головне, продовжити розвиток, щоб це не була вища точка та єдине досягнення для Жирони. Нагадаємо, сьогодні команда Пере Гвардіоли, Циганкова та Довбика зіграє з середняком Лас-Пальмасом. 

Після успішного сезону лідерів Жирони захочуть купити інші клуби, не продати їх – ризиковано. А зробити якісні підписання навряд чи вийде

Жирона – дуже специфічна, дійсно тренерська команда. Зазвичай трапляється так, що провідні футболісти подібних команд, наскільки би вони класно не проявляли себе в них, не дуже легко знаходять себе в інших колективах і далеко не факт, що здатні там проявити себе якнайкраще. 

Віктор Циганков і Артем Довбик з партнерами, фото: Getty Images

Іншими словами – разом, у цьому сполученні і з цим головним тренером, є й командна гра, й індивідуальні прояви, й результат, але окремо вони себе знайти не можуть і стається загальне розчарування. Особливо це стосується, коли гравців з таких команд-середняків Іспанії після їхнього «вистрілу» купують клуби АПЛ, нехай навіть й також середняки.

За логікою це наводить на думку, що для правильного розвитку клубної стратегії Жироні не слід влітку відмовлятися від продажу своїх футболістів за пристойні гроші, коли такі пропозиції надходитимуть. Адже, скоріше за все, через пів року або рік попиту на них уже не буде. Без сумнівів, це усвідомлюють і самі футболісти, і якщо вони матимуть кращі фінансові пропозиції від солідних клубів Іспанії або тієї ж Англії, їм буде важко стриматися від спокуси піти. А якщо їх не відпустять, це позначиться на їхній мотивації. 

В зворотньому напрямку також є проблема. Не існує гарантій того, що наступний сезон для Жирони буде хоча би відносно успішним на внутрішній арені і що команда знову отримає путівку в єврокубки. Все ж таки для багатьох її нинішній результат видається певною мірою збігом, що базується на якісній роботі Мічела, який витискає максимум. Тобто серйозні і перспективні футболісти навряд чи захочуть переходити в Жирону влітку, усвідомлюючи, що сезон в єврокубках – це, звісно, добре, але він такий може стати виключно одноразовою акцією. 

За Довбиком дійсно пильнують гранди, Савіо хочуть МанСіті та Барселона, Мічел також не затримається в команді надовго

По-перше, зрозуміло, що головний тренер Мічел навіть у кращому випадку залишиться в Жироні максимум ще на один сезон, щоб продовжити почате і зіграти в єврокубках. Хоча інтерес до нього є вже зараз і, ймовірно, якщо пропозиції від топ-клубів будуть конкретними не лише з точки зору особистого контракту, а й із огляду стратегії розвитку клубу і віщуватимуть тренеру трофеї, він не матиме причин, щоб відмовитися. 

Барселона хотіла би бачити його в себе вже найближчим літом. Але, скоріш за все, Мічел може і не пристати на таку пропозицію через відсутність у клуба грошей для того аби збудувати команду, здатну боротися за великі трофеї. Є вагоме відчуття, що без цього тренера Жирона точно розвалиться.

Мічел, фото: EFE

Довбик настільки на ходу зараз – забив 18 голів, очолює рейтинг бомбардирів Прімери, що його однозначно намагатимуться запросити інші клуби. Атлетико, Челсі, Лаціо – всі мають досвід придбань провідних футболістів у середняків Ла Ліги, тож точно зроблять пропозицію каталонцям найближчим літом. 

20-річний Савіо зріє і дорослішає саме в Жироні. У поточному сезоні Ла Ліги видав 8 голів та 8 асистів у 31 матчі. За контрактом належить Труа, що не просто виступає в другій за рівнем лізі Франції, а ще й ризикує вилетіти звідти. Тобто в Труа бразилець точно не повернеться наступного літа. Але, враховуючи чималий попит на нього, не факт, що Жирона зможе його зберегти шляхом викупу чи продовження оренди. Тим більше, в його послугах зацікавлений також МанСіті (головний клуб City Group, до якого входить також і Жирона, і Труа), й Барселона, й інші топи. Ідеальним варіантом для каталонців здається той, за якого містяни викуплять Савіо та віддадуть в оренду в єврокубкову Жирону, що загалом видається цілком реальним варіантом. 

Кейс Циганкова трохи інший. Він точно на олівці у топ-клубів і у нього є все, аби заграти в такому, але, очевидно, при детальному аналізі скаутів, їх може відлякувати травматичність українського півзахисника. 

Четвірка вкрай важливих футболістів Жирони виступають на правах оренди, деяких із них, можливо, не вийде подовжити

За Жирону на правах оренди виступають четверо футболістів – і троє з них є ключовими. Ситуацію з Савіо вже розібрали. Центральний захисник Ерік Гарсія належить Барселоні і навряд чи дуже потрібен блаугранас, тож шанс домовитися з ним все ж таки у Жирони є. Як і щодо опорного півзахисника Пабло Торре, однак він не є архіважливим футболістом для Мічела. Інший статус в команді у правого захисника Яна Коуту, який відзначився 1 голом та 9 асистами в цьому сезоні Прімери. Його контракт належить Сіті, він сам заявляв, що мріє грати у складі цієї команди. А предметний інтерес до нього є у Реала. Тож у випадку перемовин «вершкових» з «містянами», ймовірно, Жирона втратить цього виконавця. 

Ян Коуту і Савіо, фото: Oscar del Pozo

Це все – ескіз Жирони сезону 2024/25. Поки що все складається так, що навряд чи праймовий склад залишиться на наступну темпораду. Проте Жирона, як футбольна команда, встигла нас здивувати, то чому не здивувати й менеджменту клубу на чолі з Пере Гвардіолою? Врешті-решт, успіх Жирони виводить її певним чином у пріоритети City Group, а на контракті в клубах об’єднання стільки гравців, що направду важко спрогнозувати, кого з них могла б підхопити, хоча б на правах оренди, Жирона. Це – надія напередодні історичного дебюту в єврокубках. А поки є надія – майбутнє виглядає чудово.