«Бориспільський Холанд» ‒ надія Порту: міг грати в Шахтарі, мріяв про Динамо, а через війну опинився в "драконів"

Переглядів 109002
Артур Валерко Артур Валерко
14 голосів
«Бориспільський Холанд» ‒ надія Порту: міг грати в Шахтарі, мріяв про Динамо, а через війну опинився в "драконів"
Ерлінг Холанд і Артем Гапоненко, колаж: «Український футбол»
Якби не повномасштабні бойові дії, наш герой зараз би обирав між Динамо та Шахтарем. Але родині одного з найбільш перспективних нападників Київщини довелося рятуватися за кордоном, і там Порту перехопив Артема Гапоненка з-перед носа у Спортинга та Бенфіки. Ось його історія.

Цієї осені Порту не лише переграв Шахтар у Лізі чемпіонів, а й перехопив таланта, який свого часу був за крок від складу «гірників». 14-річний Артем Гапоненко, перескочивши кілька сходинок у клубній ієрархії, нещодавно був офіційно представлений у якості гравця «драконів», а Порту окремою новиною оголосив про укладання угоди щодо спортивного виховання українця. 

Повномасштабна фаза війни перетворила Україну на одного з найбільших експортерів талантів у світовому футболі – у нас на сайті «УФ» вже виходили інтерв’ю з нашими юними земляками в Баварії, Боруссії (Дортмунд), Байєрі, Бенфіці, Лаціо. Ще десятки таких інтерв’ю попереду – тому що українські юніори заявлені за вікові команди клубів Англії, Іспанії, Португалії, Австрії – і де ми тільки можемо собі уявити. 

Один із найбільш яскравих наших талантів міг би зараз конкурувати за чільні місця в академіях Динамо чи Шахтаря, проте доля розпорядилася так, що в далекій Португалії місцевий гранд Порту виграв конкуренцію за нього в Спортинга та Бенфіки. Перший тренер Артема Гапоненка – Олександр Литвин розповів сайту «Український футбол» про найталановитішого вихованця бориспільського футболу з часів Руслана Бідненка та Богдана Михайличенка.

Артем Гапоненко, фото: ФК Порту

Щоб Артем засяяв на престижному юнацькому турнірі, в португальському селі збирали пожертви та амуніцію

Перш ніж розказати про самого Артема Гапоненка, ми переповімо, що про нього говорить португальська преса. Головний редактор сайту maisfutebol.iol.pt Серхіо Перейра та журналіст Рафаель Ваз цілу статтю присвятили 14-річному іноземцю. «Майже рік тому, саме в день, коли святкував своє 13-річчя, Артем прибув до маленького села Ансан, що в муніципалітеті Кантаньєде, у супроводі матері та молодшої сестри, щоб уникнути війни в Україні. У Києві він залишив свого батька, якому заборонено залишати країну через воєнний стан, який зобов’язує всіх дорослих чоловіків залишатися готовими до армії», ‒ розповідав MaisFutebol.

В Ансані родину Гапоненків прийняла Луїза Агіар, яка підписалася як приймаюча сім’я біженців. Ніхто з них, звісно, не говорив португальською, а їхня мати погано розмовляла англійською. «Ця жінка, Луїза, дізналася, що Артем дуже любить футбол, вона поговорила з нами і попросила його прийти і грати за клуб. Наступного тижня він уже тренувався з нами», – розповідає тренер Анса Ігор Жарія.

У Гапоненка багато що виходило в Ансані – його захотіли заявити на один із престижних дитячих турнірів. Проте заявка та реєстрація коштувала 300 євро, і щоб хлопчик-біженець зміг зіграти на Кубку Гвадіани, жителі португальського села збирали пожертви і заплатили за його реєстрацію. Односельчани навіть пропонували юному українцю бутси. Турбота була не марною ‒ Гапоненко провів 18 голів, став найвлучнішим бомбардиром турніру та був визнаний його найкращим гравцем.

Артем Гапоненко з нагородою, фото: архів О. Литвина

За команду U-15 Ансану молодший на два роки Гапоненко в 12 матчах чемпіонату дитячо-юнацької ліги Португалії забив 17 м’ячів.

Порту перехопив бориспільця Гапоненка з-перед носа в Бенфіки, Спортинга та Браги

Відразу після Кубку Гвадіани юного українця почали «вести» гранди. Маємо достеменну інформацію, що ним цікавилася Бенфіка. Про те, що Спортинг робив Гапоненку пропозицію, повідомляла португальська преса. Також відомо, що Брага запрошувала Артема на три дні потренуватися в клубі. Такий собі красиво названий перегляд. Але якісь варіанти не дійшли до конкретики, якісь не прийняла родина, а в випадку зі Спортингом зіграла свою роль доля – Гапоненки хотіли повертатися на батьківщину, але восени минулого року знову зросла кількість обстрілів, зокрема, на їхній рідній Київщині, і стало ясно, що їм доведеться затриматися за кордоном подовше. 

І от тут своєчасно вписався Порту. Тренер Анси Ігор Жарія розповів MaisFutebol: «Порту запросив нас на товариську гру. Ми обіграли їхню команду B до 14 років з рахунком 4:2, Артем забив два голи та віддав одну результативну передачу. Наступного тижня його покликали в Порту ‒ теж спершу потренуватися кілька днів». У підсумку Гапоненко залишився саме в складі «драконів». 

Навесні 2023 року Артем приєднався до Порту й за команду до 15 років у чемпіонаті Португалії набив п’ять м’ячів у шести іграх. У новому сезоні продовжив забивати й отримав пропозицію пограти за 17-річних – він уже дебютував у складі юнаків, старших від нього на 2-3 роки. 

Артем Гапоненко, фото: ФК Порту

Саме тому Порту окремою новиною на офіційному сайті та клубних соцмережах анонсував підписання контракту на спортивну підготовку з маловідомим навіть у себе вдома юним українцем. Ми любимо підносити земляків, а потім жорстко критикувати за наші невиправдані сподівання. Проте зараз, не боячись перебільшити, констатуємо – Артем Гапоненко справді є одним із найбільш перспективних юних нападників у клубній структурі Порту. Гранда португальського футболу, за який колись виступали бомбардири калібру Футре, Маджера, Жардела, Фалькао та Гомеша. 

Так хто такий цей Артем і чому його вже називають «Бориспільським Холандом»? Розповідає його перший тренер

Бориспіль – маленьке місто на Київщині, проте знають про нього не тільки через міжнародний аеропорт, а й через футбол. Місцевий Борисфен свого часу доріс до вищої ліги та випустив кілька десятків збірників. І навіть продав у Динамо свого півзахисника Руслана Бідненка з тогочасним трансферним рекордом столичної області. Із тих, кого ви можете знати зараз, колишній захисник Динамо та Шахтаря Богдан Михайличенко є виходцем із цього міста. 

Артем Гапоненко – наступний у черзі. Його перший тренер Олександр Литвин спеціально для сайту «Український футбол» розповів, як хлопець займався в Центрі Спорту Фаворит (Бориспіль). 

‒ В які роки вели Артема? 

‒ Запропонували мені  працювати з 2009 роком народження, коли хлопчикам було по 5 років. Нас було двоє тренерів на групу ‒ я і Сергій Миколайович Сахно. Артем був серед приблизно 15 чоловік. 

Артем Гапоненко (у центрі) у Центрі Спорту Фаворит, фото: архів О. Литвина

‒ Ви в ньому бачили саме гравця атаки? Чи пробували на різних позиціях спершу?

‒ Із 5-8 років Артем грав на різних позиціях. Чітко вираженого форварда спочатку в ньому не бачили. Грав він спочатку тільки улюбленою ногою, пластики не вистачало. Проте Артем завжди з бажанням ходив на тренування, старався, якщо щось не виходило ‒ трохи засмучувався. Але не покладав рук. Завдяки старанню ‒ виріс і довів, що може грати в атаці.

‒ Завдяки чому зрозуміли, що перед вами заготовка хорошого футболіста?

‒ З дитинства він виділявся футбольним інтелектом, мисленням. Тому ми перепробували його на різних позиціях, але, звичайно, з часом на практиці побачили, що це форвард із хорошими задатками. 

‒ Тобто, Гапоненко – футболіст, схильний до аналізу та навчання?

‒ Однозначно. Яскравий приклад: ударна нога в Артема ‒ права, проте над лівою він працює багато і вже є помітні результати. Він дуже любить футбол і хоче в ньому реалізуватися, так що буде вдосконалюватися й надалі.

‒ На кого за стилем він вам схожий? Беремо великих футболістів – як українських, так і зарубіжних

‒ Зараз Артем дуже схожий за манерою, поставою на Холанда ‒ високий і пластичний водночас. Думаю, саме це й зачепило португальців. Він високий, пластичний, хороша швидкість. Звичайно, дані в Гапоненка для футболу дуже якісні – проте, як я вже й говорив, вони додаються до просто-таки чудового футбольного інтелекту, а це головне. 

‒ Які успіхи в Фавориті він мав?

‒ Багато турнірів ми з ним вигравали за Фаворит! Останній якраз перед Португалією ‒ виграли міжнародний турнір в Болгарії. Там були сильні команди, але саме Артем став кращим бомбардиром. Я вам скажу, там, на міжнародних турнірах, де ми грали, на Гапоненка також звертали увагу. 

‒ А взагалі Гапоненко за кого вболівав і де мріяв грати?

‒ Хотів дуже грати за Динамо! Був декілька тренувань у Шахтарі, але щось не лягло до душі.

Артем Гапоненко на матчі Шахтаря, фото: MaisFutebol

‒ От зараз у Артема пішло в Порту. Пройде кілька років – і Португалія зможе теоретично його натуралізувати. Збірні України Гапоненка не втратять, він патріот?

‒ Артем ‒ патріот, і його батьки також! Впевнений на всі 100%, що, якщо тренери збірних України покличуть, Гапоненко вважатиме за честь грати саме за рідну країну. У них взагалі приємна, хороша родина. Не тільки батьки, я б ще теплим словом згадав і Артемового дідуся. Володимир Серафимович там головний моторчик для Артема, настроює, підказує, вболіває. 

‒ Чекаєте від Артема успіху в Порту чи, скажімо так, добре в принципі, що туди потрапив і отримає певний досвід? 

‒ Звісно, чекаю успіхів від нього в Порту! Артем ‒ дуже старанний, він завжди скидав весь час мені відео домашніх тренувань, самостійно кожного дня. Інші цього не робили. 

Як тільки Гапоненко потрапив в Порту, ввечері відразу ж прислав відео, де набивав у квартирі, бо португальці дуже технічні, і він не хоче від них ні в чому відставати. А футбол – він віддячує за таку роботу із самовдосконалення. Тому я вірю в Артема й знаю, що в нього є задатки, щоб стати значним футболістом високого рівня. Все в його руках!