«Чому ми маємо грати в Києві? Не розумію позиції Суркіса»: Любенович – про перенос матчу з Динамо та втрати Минаю

Переглядів 51757
Віктор Глухенький Віктор Глухенький
11 голосів
«Чому ми маємо грати в Києві? Не розумію позиції Суркіса»: Любенович – про перенос матчу з Динамо та втрати Минаю
Желько Любенович, фото: ФК Минай
Желько Любенович відверто про все розказав «УФ» – кадрова політика, перенос матчу з Динамо та ЛНЗ, і навіть ставлення сербів до війни в Україні. Нічого не оминув новий головний тренер Минаю.

Головним ньюзмейкером останнього тижня в українському футболі став найскромніший клуб УПЛ Минай. Назва команди, яка представляє село на околиці Ужгорода, нині присутня у новинних стрічках всіх провідних спортивних ресурсів України.

Про команду із Закарпаття заговорили ще після повернення в наш великий футбол колишнього провідного півзахисника сімферопольської Таврії Желько Любеновича, який після кількох років на батьківщині повернувся до України, навіть незважаючи на велику війну на території нашої держави. 

Однак, справжній поголос почався після неоднозначної відміни поєдинку 16-го туру між Минаєм та київським Динамо і справжній ґвалт, після того, як стало відомо про відхід із закарпатського клубу одразу семи гравців. Зокрема лідерів – воротаря Олександра Бандури та Дмитра Немчанінова. 

Тож, аби не плодити чуток, сайт «Український футбол» вирішив поспілкуватися напряму з новим головним тренером Минаю Желько Любеновичем.

«Чому ми маємо їхати грати в Київ? Я не розумію позиції Ігоря Суркіса»

– Желько, зважаючи на постійні зриви під час набору на український мобільний номер, варто розуміти, що ви вже на батьківщині – у Сербії?

– Так і є. Всі гравці Минаю та представники тренерського штабу і я зокрема – вже у відпустці. 

– Днями президент київського Динамо Ігор Суркіс фактично звинуватив Минай у поганій організації, через яку і не вдалося дограти матч 16-го туру між Вашою командою та динамівцями.  

– Ми хотіли грати. Натомість у динамівців, склалося таке враження, якось геть не було бажання грати, як тільки з’явився варіант з відміною поєдинку. Вони кудись дуже поспішали. 

Капітани Минаю і Динамо, фото: ФК Динамо Київ

– Якщо можна, конкретніше.

– Щойно завершилась тривога, не пройшло й п’яти хвилин, мої гравці вже розминались. Ми ходили в роздягальню до Динамо, просили їх повернутися на поле, але марно. Сказали – ні, до побачення!

– Зараз я Вам зацитую Ігоря Суркіса, щоб розмова була предметнішою: «Ми витратили великі кошти, дві доби там були. Немає освітлення – це смішно. Ми граємо в УПЛ, хочемо грати в Європі, а немає освітлення. Тому, якщо вони хочуть, то нехай приїдуть до нас, ми все підготуємо і будемо грати в Києві», – кінець цитати.

– Чесно? Я в шоці. До чого тут Минай? Це ж форс-мажор! Клуб зі своєї сторони зробив все. Працівники кілька днів готували поле. Ночами не спали. Буквально. Це було непросто, бо два дні був дощ в Ужгороді, потім пішов сніг. 

Чому ми маємо їхати грати в Київ? Не розумію. Ми запропонували грати на наступний день, але кияни відповіли категоричним ні. Й от що нам було робити?

Я не розумію позиції Ігоря Суркіса. Що значить – «Ми туди більше не поїдемо?» Хіба керівництво Минаю чи гравці винні в тому, що була повітряна тривога? Чи клуб зі своєї сторони не зробив усе належне для проведення поєдинку? 

Повторюсь – ми зробили все. А те, що на «Минай Арені» відсутнє освітлення, всі в Прем’єр-лізі чудово знають. Стадіон пройшов атестацію.

Поле «Минай Арени» у матчі Минай – Динамо, фото: ФК Динамо Київ

– Минай під кінець року немов зурочили. Вашу гру проти ЛНЗ теж довелося переносити на весняну частину чемпіонату.

– До речі, ось вам і приклад нормальних відносин між клубами. Нам подзвонили представники ЛНЗ і повідомили, що в Черкасах немає підігріву поля. Ми пішли назустріч і погодились, що гру потрібно перенести на весну. Які проблеми?

Ніхто не зацікавлений грати на такому полі і за таких погодних умов. Ніхто не буде ризикувати здоров’ям гравців.

«Моя країна також пережила жахливу війну. Сербський народ дійсно співчуває українцям»

– Давайте перемкнемося на іншу тему. Як Вас все ж заманив до України президент Минаю Валерій Пересоляк? 

– Три останні роки я жив у Сербії і за увесь цей час так і не зміг знайти себе на Батьківщині. Тобто, не мав нормальної пропозиції. Ні, я не сидів без роботи, але клуби, де я працював, не відповідають рівню моїх амбіцій (Железнічар та Раднічки, – прим. «УФ»).

Тому, як тільки з'явилася нагода попрацювати в клубі української Прем’єр-ліги, я погодився одразу. Тим більше, Україна для мене не чужа країна , як друга батьківщина. Не один рік тут грав.

Те, що зараз в Україні війна, – це велике горе для вашого народу і я це добре розумію. Я – серб і знаю, як це: моя країна також пережила жахливу війну.

В нас також забрали частину наших історичних земель. Повірте, сербський народ дійсно співчуває українцям. 

– На Закарпатті відносно тихо, якщо порівнювати з рештою областей. Як на мене, це додатковий плюс. Немає психологічного тиску через постійний вереск сирен.

– За перші 10-11 днів, які я мешкав в Ужгороді, не чув жодної сирени. Й лише за три доби до приїзду київського Динамо розпочалося. Кожного дня в проміжку з 12 по 13 години були постійні тривоги.

Але, так, в Ужгороді все добре. Спокійно і є всі умови для комфортної роботи.

Желько Любенович, фото: ФК Минай

«Два рази переможемо – і все: покинемо зону вильоту. У мене в Минаї картбланш від президента»

– Нескладно здогадатися, шо перед Вами на другу частину чемпіонату стоїть завдання зберегти прописку в УПЛ. Чи я помиляюсь?

– Так і є. І це не фантастичне, а цілком реальне реальне завдання. 

Навіть от зараз, якщо ми подивимося на турнірну таблицю, то в Минаю лише шість очок, але відставання від 14-го місця, щоб не вилетіти до Першої ліги, а мати шанс зіграти хоча б в перехідних матчах, лише шість очок також.

Два рази переможемо – і все: покинемо зону вильоту. Тому не слід вже зараз відправляти нас у Першу лігу. 

– Желько, а що в клубі сталося, що одразу 8 гравців попросились на вихід?

– Не все так просто. Були гравці, яким я особисто, в очі кожному, сказав, що не бачу їх у своїй команді. Все вирішував саме я. У мене в Минаї картбланш від президента. Мені так і сказали: «Хто тебе не влаштовує, то ми його не будемо затримувати». 

В мене було три тижні, щоб познайомитися з командою, з кожним персонально. Цього часу мені вистачило, щоб зрозуміти, у кого є бажання грати за Минай, а в кого воно відсутнє. Якщо футболіст не збирається битись на полі, то і тримати такого гравця не бачу сенсу.

«Не хочуть грати досвідчені футболісти за такі гроші, які їм пропонують у Минаї»

– Олександр Бандура і Дмитро Немчанінов не вписувались у ваші плани?

– Бандуру та Немчанінова я хотів залишити, але от якраз в питанні стосовно цих хлопців не все залежало від мене. Їх не влаштовували фінансові умови в Минаї. От і все.

Шкодую, що не втримали Бандуру та Немчанінова.

Олександр Бандура, фото: ФК Минай

– Тобто, в Минаї є проблеми фінансового характеру? 

– Ні. Просто бюджет Минаю доволі скромний. Не може клуб платити Бандурі та Немчанінову стільки, скільки вони хочуть. Я хлопців розумію. Претензій не маю. Нічого страшного не відбулося. Значить, будемо шукати нових футболістів, які зможуть їх гідно замінити.

Однак, що важливо, ніяких затримок з виплатами у Минаї немає. Все чітко. В кого скільки в контракті прописано, той стільки й отримує.

І це ще один плюс, скажімо так, що ми можемо і маємо залишитися в УПЛ. Інфраструктура є, фінансування є, зацікавленість керівництва теж.

– Ваша рідна сербська земля дуже багата на футбольні таланти. Чи не плануєте запросити до Минаю когось саме з Сербії чи інших країн колишньої Югославії? Молодих, талановитих і при цьому, щоб вклались у ліміт по зарплаті.

– Планів таких немає. Не розглядаю нині ніяких гравців з Сербії. А на рахунок молоді, вже багато чув розмов, що ми, мовляв, будемо тільки за рахунок молоді комплектувати команду. То ні.

Будемо намагатись посилитись і досвідченими гравцями, головне, щоб вони хотіли грати за Минай і в них були не захмарні вимоги по грошах.

Бо, ви це прекрасно розумієте самі, не хочуть грати досвідчені футболісти за такі гроші, які їм пропонують у Минаї. 

– Яку ланку в Минаї потрібно посилювати насамперед? Воротарську, бо пішов багаторічний перший номер Бандура?

– От якраз до воротарів, що нині залишились у клубі, в мене претензій немає. Кемкін, Росул, Ольховий – всі молоді, але всі талановиті хлопці і мають потягнути рівень української Прем’єр-ліги.

Решту ланок від захисту до нападу треба зміцнювати. Проблемних позицій вистачає.

– І проблем може додатися ще. Півзахисник Єгор Твердохліб, чутки ходять, не сьогодні, то завтра теж Минай може покинути.

– Поки він у клубі. Поки, бо пропозиції дійсно є. І не одна. Керівництво чекає на дійсно гідну суму. Якщо буде нормальна пропозиція, то тримати силоміць в Минаї його ніхто не буде. А якщо не буде нормальної пропозиції, то я буду щасливим не менше, бо в команді залишиться класний гравець.

Без досвідчених, класних футболістів, будемо реалістами, важко буде залишитись в Прем’єр-лізі.