«Дніпро-1? Цей фейковий клуб придумав Русол, а Бєня йому дав добро». Велике інтерв’ю з лідером ультрас Дніпра Юджином

ФК Дніпро – дворазовий чемпіон СРСР, володар Кубку та Суперкубків Радянського Союзу, дворазовий віце-чемпіон України. Клуб із довгою історією, яка починається із 1918 року. Але після вершини своїх досягнень – фіналу Ліги Європи проти Севільї (2:3) власник Дніпра Ігор Коломойський прийняв рішення закрити клуб, так і не виплативши борги гравцям і тренерському персоналу.

У 2019 році ФК Дніпро зіграв останній матч в аматорській лізі і припинив існування. Але виступи продовжив СК Дніпро-1, який був створений у 2015 році. Проте ультрас Дніпра не сприйняли новий клуб і неодноразово влаштовували акції протесту проти нього. Історія СК виявилася недовгою і влітку 2024 року клуб також припинив своє існування.

Сьогодні в гостях у Андрія Піскуна побував лідер ультрас Дніпра – Євген «Юджин» ПЕРЕВЕРЗЄВ, з яким поговорили про наступне:

• Хто винен у розпаді Дніпра-1 і до чого тут Коломойський.
• Як Русол і Селезньов зрадили фанатів Дніпра.
• Що Юджин говорив Довбику.
• Як спалили футболку Кравченка через його вчинок.
• Про рух ультрас і найкрутіші перфоменси Дніпрян.
• Як Дніпро-1 стимулював суперників Дніпра.
• Про найпам’ятніші виїзди та шашлик на стадіоні.
• Про Кучеревського, Маркевича, Рамоса, Михайленка та всіх інших.
• Що зараз з «Метеором», «Дніпро-Ареною» та базою.
• Коли відродиться футбол у Дніпрі.

«Футбольні арестовичі» «поімєлі» Дніпро-1, викачали звідти все, і вийшли»

– Євгене, давайте почнемо із сьогодення. Як ви сприйняли звістку про кінець Дніпра-1?

– Для мене все було абсолютно прогнозовано, тому я анітрохи не здивувався. Я ще чотири роки тому казав, що завтра цього проекту не буде і всі про нього забудуть. 

– Хто, по-вашому, винен у загибелі Дніпра-1? Все таки, клуб виступав у єврокубках.

– Відповідь проста. Власник Дніпра і Дніпра-1 – це одна й та сама людина, на якій все пов’язано. Тому цей проект не мав шансів на розвиток. 

– Ви маєте на увазі Коломойського?

– Звичайно! Всі ходять навкруги і ніхто не називає його прізвища, але треба не боятися і казати, як воно є насправді: власник Дніпра-1 і всієї цієї афери – це Ігор Валерійович Коломойський!

– А як взагалі було створено Дніпро-1 і хто там керував насправді: Русол, Фрідман, Береза чи може хтось інший?

– Це все придумав Русол, а Бєня йому дав добро. Ось так вони запустили цей фейковий клуб, використавши команду Берези, яка була на базі його полку 1. За всієї поваги до людини, котра захищає Україну, але всі дотичні до клубу прекрасно знають, що Береза нічого там не вирішував – його поставили і він грав роль президента. Всі питання Дніпра-1 вирішував Русол. Пам’ятаєте, як Супряга вперше переходив в Динамо, а Береза в інтерв’ю говорив, що без нього трансфер не відбудеться. А потім бах – і Супряга вже в Києві!

Самі подумайте, як це смішно. Людина до 2014 року була по суті ніким, а через три роки купує клуб і платить сотні тисяч доларів зарплати гравцям та персоналу. 

Далі – «Мінусá» заявились у Другу лігу, порушуючи всі регламентні норми й оминувши участь в аматорській лізі. Користуючись нагодою, хочу передати привіт Павелку, який надав атестат Дніпру-1.

– Дніпро-1 продав Піхальонка, Рубчинського, Гуцуляка та інших футболістів. Гроші в них були. То чому не продовжити грати?

– Ну пограли б вони півроку, а далі що? Вони б просто витратили всі гроші на зарплати, а кінець був би той самий. Та ж сама ситуація була з Дніпром. Хто заважав Дніпру після фіналу Ліги Європи розпродати всіх топ-футболістів? Тим більше, всі вони себе гарно показали. За допомоги їхніх трансферів можна було закрити всі борги і в нинішніх умовах, коли бюджети клубів зменшились у разів десять, почуватися добре. 

– Як думаєте, чому Коломойський так не зробив?

– Тому що у Бєні принципова позиція – ніколи і нікому не повертати грошей, навіть гривню, от і все. Він кинув усіх. 

– Береза казав, що спочатку він фінансував Дніпро-1, Фрідман називав якихось безіменних партнерів. Так хто насправді вливав кошти у клуб?

– Всі розуміють, звідки йшли гроші. Все було зав’язано на одній людині, і це Коломойський. Потім придумали аферу з харків’янами, з ними зайшли незрозумілі тіпи, які футболом ніколи не займалися. Я їх називаю – «футбольні арестовичі». Поімєлі Дніпро-1, викачали звідти все, і вийшли. 

– Це ви кого маєте на увазі?

– Мені розказували, що в клуб зайшли «мега-супер-пупер» аналітики, і весь тренувальний процес робився за їхніми програмами. Подейкували, що коли Русол приїхав на тренування «мінусів», там вже був Красніков, і Русола просто поставили перед фактом, що керувати клубом будуть ці люди. 

– Кучер мені казав, що їм телефонував особисто Русол і запрошував його і Краснікова в Дніпро-1.

– Та ні. Я думаю, це оборудка, яка йшла зверху. Красніков вже працював у «Мінусáх», а в інтерв’ю розповідав, що Металіст буде жити. Керівництво УАФ взагалі ніяк не відреагувало, що людина керує двома клубами, і навіть не приховує цього. Такий цирк можливий тільки у нас.

Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

«Русол сказав: «Побачиш, на сторіччя Дніпра ми будемо грати в Прем’єр-лізі». Так і вийшло, але з одним «але» – на сторіччя Дніпра в УПЛ грали «Мінусá»

– Яке у вас ставлення до Берези, Фрідмана і Русола?

– Ця трійка – люди Коломойського, вони на нього працюють. До перших двох я ставлюся нейтрально, а до Русола – негативно. 

– Чому?

– Тому що він був легендою Дніпра і його котирували всі фанати. Саме ми, ультрас, так би мовити, зробили його спортивним директором Дніпра. У нього був конфлікт зі Стеценком, і ми підтримали саме Русола. Ми йому довіряли, думали, що він порядна людина. По суті, фанати завели його в кабінет. 

Русол був вхожий в нашу фанатську родину і міг спокійно з нами зустрітися і сказати, що є ось така історія, але він почав все робити тишком-нишком. Коли вони створили «Мінусá», то відразу забрали з «Дніпра-Арени» всі емблеми Дніпра. Потім вони забрали автобус Дніпра, і Дніпро почав їздити на орендованих Ікарусах. 

Половину домашніх матчів Дніпро грав у Новомосковську, а в самому місті з’явилися бігборди на підтримку Дніпра-1. До цього десять років жодного плакату по місту не було з підтримкою Дніпра, а тут відразу гроші знайшлися. Я вважаю, що Русол нас зрадив. 

Ротаня також кликали у Дніпро-1, але він принципово сказав: «Ні». Також Руся перший відверто не побоявся і завив, що Дніпро знищив Коломойський. Тому фанати поважають і цінують Ротаня. Це людина з великої літери

– Не намагалися після цього поспілкуватися з Русолом, типу: «Андрію, що ти, мать його, робиш?».

– А який сенс? На матч, присвячений 30 рокам Незалежності, Русол вийшов на поле і фанати його освистали. Ось і все ставлення до нього. Людина просто попрацювала на Бєню. Він не мав права погоджуватися на цю аферу, тому що Дніпро – це команда з великими традиціями та історією. Русол міг намагатися створити новий проект, але без Коломойського, тому що всі проекти з Бєнєю приречені. Згадайте «ПриватБанк», «Аеросвіт» тощо. Всі вони лопалися, як мильна бульбашка. 

Пам’ятаю останній виїзний матч Дніпра в УПЛ у Полтаві. Ми тоді вже розуміли, що клубу гаплик. У нас зламався один бус і ми домовилися, що Русол забере дівчат. Ми їхали з ним у машині і він сказав: «Побачиш, на сторіччя Дніпра ми будемо грати в Прем’єр-лізі». Так і вийшло, але з одним «але» – на сторіччя Дніпра в УПЛ грали «Мінусá».

Думаю, вони потім хотіли начепити на «Мінусá» емблему Дніпра, але не розрахували фактор спортивних боргів. Навіть якщо клуб оголошується юридично банкрутом, то залишаються спортивні борги, у яких немає строків давнини, якщо живі люди, які подали позови до суду. 

Андрій Русол. Фото: СК Дніпро-1

«Я офігів, коли в Борисполі побачив фан-шоп Шахтаря, там навіть Динамо немає»

– А навіщо Коломойському взагалі футбольні та баскетбольні клуби, якщо у підсумку вони розпадаються?

– Це ігри багатих людей. Коли у наших олігархів було все добре, то Коломойський змагався із Суркісом, Ахметовим і Ярославським – хто дасть більшу зарплату гравцям. У Дніпрі на той час були зарплати по 120 тисяч доларів в місяць. Це скажені гроші!

А коли в 2014 році почалася війна і їх трошки відштовхнули від годівнички, то статки олігархів зменшилися і на футбол їм вже стало плювати. 

– Ну Ахметов і Суркіс продовжують же утримувати Шахтар і Динамо на рівні.

– Звичайно, коли ми платимо по 4.32 гривень за кіловат електроенергії, то можна і футбольний клуб тримати. Людям зробили майже місяць без світла, а потім, в один момент, електроенергія з’явилася, але вже по 4.32, і ніхто не жаліється. 

Україна витратила купу мільярдів на підтримку енергооб’єктів, плюс США та ЄС підтримали грошима енергосистему, а нам потім кажуть, що треба ще і тариф підняти до 4.32 за кіловат. 

Але як би я погано не ставився до Ахметова, він найняв гарних управлінців, які за 20 років перервали гегемонію Динамо й обігнали киян за кількістю трофеїв. Я офігів, коли в Борисполі побачив фан-шоп Шахтаря, там навіть Динамо немає. 

Управлінці-старпери із київського клубу навіть не ставили задачі розвиватися у плані маркетингу. Суркіси – це колаборанти та проросійські чорти, як і Медведчук. Саме тому фанати Динамо виступають проти Суркісів. Вони розуміють, що, поки вони біля керма, то це шлях в нікуди. 

– Коли створювався Дніпро-1, чи зв’язувалось із вами керівництво цього клубу, щоб ультрас Дніпра підтримали їхню команду?

– Вони намагалися на нас вийти через третіх осіб. Коли тільки-но Дніпро-1 створився, то купа людей, які раніше були ніким, виявили бажання в ньому працювати. Я вже не пам’ятаю ім’я одного чувака, який з нами зв’язався і сказав, що вони мають намір зробити фан-клуб: «Приєднуйтесь до нас. Є купа прикладів, коли в одному місті є декілька команд. Від вас – вогняна підтримка, а ми вам зробимо музей». 

Ми відповіли: «Одне діло – це Рома і Лаціо чи Мілан і Інтер, команди з історією, а зовсім інша справа, коли ви просите нас вболівати за команду, яку створюють замість Дніпра». Ми жорстко заявили, що в Дніпрі є тільки один фанатський рух, історії якого 35 років – це ФК Дніпро. І ми не дозволимо, щоб у місті був хтось інший, хто буде топити за мінусову аферу. Ми не дозволили нас купити!

Вони не дослухались до нас і потім сталася історія з вибігом фанів Дніпра на поле, коли забрали банер Дніпра-1 і набили «фуфєл» Березі. Так звані фани Дніпра-1 написали на банері «Мєжду намі таєт льод». Уявляєте, які вони дебіли? Ми їх попередили одразу: «Якщо ви засновуєте фан-двіжуху, то приймаєте правила гри всього фанатського руху в Україні». Вони почали втирати, що зараз між фанатами перемир’я, але я сказав: «Коли було перемир’я, то вашого фанатського руху взагалі не існувало, і ви не можете підмазуватися до дніпровського руху». 

– А чи перейшов хтось із ультрас Дніпра до Дніпра-1?

– Зовсім небагато людей, максимум 15. Хочу передати привіт цій купці «пітухів». Вони раніше приходили на фанатську трибуну Дніпра, але нічого собою не являли. Радує, що це зовсім маленький відсоток зрадників, враховуючи, що в найкращі часи на фанатську трибуну Дніпра збиралося дві тисячі людей. 

Пам’ятаю, як так звані фани Дніпра-1 поїхали на виїзд в Запоріжжя і почали горланити заряди проти місцевих, і запоріжці їм трошки пояснили, що так робити не можна. Потім вони вигребли в Полтаві, потім від нас, і на цьому фанатизм «мінусів» закінчився. Після цього Береза почав вкидати меседжі, що ми начебто інші фанати Дніпра, а не ті, які були у 2014 році та боролися за Майдан. Іншими словами, вони обісралися і почали брудну кампанію проти нас. 

Ультрас Дніпра. Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

«Кравченко – чорт! Чувак, тобі 35 років, а ти підбігаєш до трибуни, яка за тебе вболівала, і радієш, що ви забили підліткам!»

– З Березою ви якось комунікували?

– Ні. Про що з ним спілкуватися, якщо він нічого там не вирішував? У мене була розмова із його сином – Максимом. Він раніше ходив на нашу трибуну і вболівав за Дніпро. Потім ми якось зустрілися вже після створення «мінусів» і він мені розповідав, що вони з батьком утримують клуб. Я кажу: «Максим, ти таке можеш розповідати звичайним людям, але не фанатам. Мені не потрібно розповідати байки. Я прекрасно розумію, звідки гроші на таку аферу».

– Ми вже згадували Русола, а яке ваше ставлення до ще одного культового гравця Дніпра – Євгена Селезньова, який почав працювати у Дніпрі-1, правда, без оголошення конкретної посади?

– Вся ця історія виглядає, як зрада. Перш за все з його раніше сказаних слів. Я Селі дарував шарф «СК Шмат лайна», фоткались з ним, і тут бац…! Я був шокований, коли дізнався, що він працюватиме в Дніпрі-1. 

Сєля багато років розповідав, що він з нами – з фанатами Дніпра, і ніколи не переде до «мінусів». Він у складі Колоса забивав гол Дніпру-1 і співав «Край наш козацький», а потім перейшов працювати у цю аферу, легалізуючи її своєю постаттю. Він почав кричати у роздягальні Дніпра-1 разом з командою: «Хто ми?! Дніпро!». Це як зрозуміти? Він же знав, що цей заряд фанати Дніпра придумали для футболістів нашої команди. 

Пам’ятаю, як Йовічевич, коли тільки-но прийшов до Дніпра-1, також спробував використовувати цей заряд, але з ним поспілкувалися ми і львівські фанати, і після цього Ігор більше ніколи не кричав наш заряд.

Тому мені було дуже сумно дивитися, як Сєля вистрибував з трусів у роздягальні Дніпра-1, горланячи: «Хто ми?! Дніпро!». Ну добре, пішов ти туди, то працюй мовчки, навіщо це викрикувати? Хоча я не знаю, як він міг піти працювати до Коломойського після того, як його там кинули, я маю на увазі період в Дніпрі.

Я досі жалкую, що приймав участь у прощальному матчі Селезньова. У передостанній день було тренування гравців і Сєлін син вийшов у футболці «мінусів». У мене був шок, коли я це побачив.

– Цікаво, як відбулася ваша розмова з Йовічевичем?

– Ми балакали через людей, а потім з Ігорем ще поговорили на наше прохання фанати Карпат, які з ним у близьких стосунках. До Йові у мене претензій немає, він одразу сказав: «Я все зрозумів». 

– А Селезньову ви щось казали стосовно його вчинку?

– Впродовж двох днів він мені писав два рази: «Треба побалакати». Я сказав: «Окей, давай, чекаю». Але він так і не приїхав, напевно, не було часу. 

Федецький і Зозуля. Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

– А як ви ставитеся до гравців, які виступали за Дніпро, а потім перейшли до Дніпра-1, наприклад, Сваток, Довбик?

– Це їхня робота. Я з Третьяковим, Довбиком і багатьма іншими гравцями нормально спілкувався. Артему я сказав: «Тьома, якщо в тебе є можливість, то вали з цього болота».

Ми хейтили саму аферу під назвою Дніпро-1, але на особистості ніколи не переходили. У місті я, бувало, зустрічався з Городовим та іншими тренерами, і ми спокійно віталися. От Діма Михайленко, коли його спитали за протести ультрас проти Дніпра-1, відповів: «Я можу зрозуміти фанатів, тому що вони все життя вболівали за Дніпро, а потім його не стало». 

Єдиний раз, коли ми перейшли на особистості, це після фрази Сергія Кравченка…

– Що ж це йому треба було сказати, щоб потрапити під хейт?

– «Яка вам різниця? Вболівайте за два клуби». І це сказала людина, яка знімалась у наших фільмах і знала наше ставлення до цієї історії. Напевно, Сєрьогє віддали всі борги, зробили його капітаном Дніпра-1, тому він таке ляпнув. Але ми його вчинок, ясна річ, не зрозуміли і спалили його футболку. Ще згадав одну історію.

– Розповідайте.

– Дніпро, у якому вже грали 16-17-річні гравці, зустрічався у Другій лізі із Дніпром-1. «Мінусá» забили гол юнакам і Кравченко підбіг до нашої фанатської трибуни, виставляючи вухо, типу не чує нас. Ми тоді зовсім випали: «От чорт! Чувак, тобі 35 років, а ти підбігаєш до трибуни, яка за тебе вболівала, і радієш, що ви забили підліткам!».

– Бачив ваш коментар у твіттері, де ви називали головного тренера Полісся Імада Ашура, який раніше працював із Дніпром U-19, «шарлатаном». Чому?

– Ну а звідки він взявся, хто це взагалі? Як мені розповідали, він зі своєю командою прийшов у «Мінусá», до цього взагалі не займавшись футболом. Всі вони були пихаті, із зірковою хворобою. Потім Ашур перейшов у Полісся і житомирський клуб одразу попрощався з єврокубками. Рівень! 

– Гліб Платов називав його «найперспективнішим тренером України».

– Платов такий же самий, як і Ашур. PASS – це роздута історія. Платова вже поперли зі словацького клубу і я досі не розумію, чому його тримають у збірній. Я чув, що навіть заміни у національній команді роблять за допомогою цієї аналітичної системи. 

– Де зараз колишній гендир Дніпра Андрій Стеценко, чому він не футболі?

– Суд йому заборонив займатися спортивною діяльністю. Це сталося на фінальній стадії, коли всі судилися з Дніпром за борги. Саме з цієї причини Русол втік у Карпати, бо в «Мінусáх» повторюється така сама історія – винні гроші Кучеру, Йовічевичу та іншим. Це ж нонсенс, коли «Мінусá» ще функціонують, а людина паралельно працює в Карпатах. Він вирішив не чекати судів і, щоб не опинитися за бортом футболу, знайшов собі варіант в Карпатах. 

«Ми постійно палили «тихарів» – це поліцейські в штатському, які приходили на фанатський сектор. Їх було дуже легко розкрити»

– Давайте поговоримо про вас. У вас дві вищих освіти, батько – відомий у Дніпрі музикант. Як ви стали ультрас?

– Мій батько, царство йому небесне, був диригентом. Я його ще підколював: «Скількох ти найбільше людей диригував?». – «Та пару сотень». – «А в мене бувало три тисячі на секторі» (сміється, – прим. А.П.). 

На футбол я почав ходити з дитинства, ще за радянських часів батько брав мене на «Метеор», у тата був абонемент на 30-му секторі. Десь у 1999 році я долучився до фанатської трибуни. У цей час як раз проходила зміна поколінь, старі фанати вже відходили. Я декілька разів брав ініціативу на себе, а потім мені сказали: «Юджин, заряджай!». Ну і понеслось.

– Які емоції відчували, стоячи з мегафоном перед тисячами фанатів?

– Це чистий адреналін і кайф. На трибунах завжди драйв, всі – як одне ціле, і ця енергетика передається команді. Найсильніша дружба – це фанатська, яка перевірена роками. Ти кожні вихідні бачиш цих людей на протязі 20 років, а то й більше. За цей час починаєш обростати зв’язками, кумами.

– Які, здебільшого, були професії в ультрас?

– Прошарок абсолютно різний: починаючи від школярів і закінчуючи серйозними бізнесменами і депутатами. Всі приходили на фанатський сектор, щоб відірватися. Хтось тиждень працює на заводі чи в офісі, а потім приходить на футбол і має дві години чистого драйву. Це була така собі віддушина. Я міг прийти з температурою на футбол, пофанатіти, і додому повертався повністю здоровим. 

– Яку найпам’ятнішу сутичку із поліцією чи Беркутом можете згадати?

– Ми постійно палили «тихарів» – це поліцейські в штатському, які приходили на фанатський сектор і видивлялися. Але їх було дуже легко розкрити. Зазвичай «тихарі» ходили в туфлях і сорочках – типові люди системи. 

У нас була така тема, як «слем», – це коли всі фанати розбігаються і починають штовхатися. В такі моменти «тихарям» дуже сильно діставалося, ми їх просто виштовхували з трибуни (сміється, – прим. А.П.).

– Які можете згадати бійки з іншими фанатськими угрупуваннями?

– Таких було дуже багато. Але у 2014 році фанати Дніпра, Динамо, Шахтаря, Металіста, Карпат та інших клубів дали приклад всім українцям, коли перестали з'ясовувати, хто кращий, і відсунули свої амбіції на четвертий план. Всі фанати об’єдналися заради України. Для людей це був шок, коли стався перший дружній матч між Дніпром і Металістом. Ми показали, що можна глибоко зарити сокиру війни. Зараз у мене багато друзів із харківського двіжу і я вже не уявляю, як може бути по-іншому.

– Пам’ятаю конфлікт на трибунах із фанатами Металіста, коли їх потім зобов’язали прибирати «Дніпро-Арену».

– Тоді були найкращі часи фанатського руху в Україні. Так, все було на межі фолу, але люди ходили на матч Дніпро – Металіст, щоб подивитися, що буде творитися на трибунах, а не на сам футбол. У повітрі літала атмосфера ненависті.

– У часи розквіту ультрас ви перетиналися з російськими фанатами?

– Ще до окупації Криму я спілкувався з фанами Зеніта, вони навіть приїжджали в Дніпро на екскурсії. У той час я займався футбольною атрибутикою – футболки, шапки, шарфи. У мене також були замовлення і з Росії.

Але після 2014 року будь-яке спілкування припинилося. Вони ж імперські імбецили, відразу почали: «Што ви, хохли, наскакалі?». А я ще й зробив футболки із написами «Слава Україні!» і «Путін – хуйло». Вони мені почали писати: «Ти што там, ахрєнєл?!». Я їх відразу послав нахер. Зараз багато російських фанів воюють проти нас. 

«Як Рамосу було працювати, коли він жодного разу навіть не бачив Коломойського? На жаль, у Дніпрі все залежало від однієї людини»

– Скільки у вас взагалі було виїздів з ультрас і які пам’ятаєте найбільше?

– У мене 235 виїздів, і кожен особливий по-своєму. Навіть виїзди в Другу й аматорську ліги були цікавими й атмосферними. Мені дуже запам’ятався виїзд у Горностаївку Херсонської області, коли Дніпро зустрічався з Миром. У селах своя атмосфера. У Горностаївці ми смажили шашлик прямо на стадіоні біля поля, пили пиво і вболівали за Дніпро. Було круто!

Ми дізналися, що «Мінусá» стимулювали інші клуби, щоб Дніпро не опинився вище них у таблиці. Тренери Дніпра нам сказали, що судді у Горностаєвці «заряджені» проти них. Ми підійшли до арбітрів: «Хлопці, ми все знаємо і відразу вас попереджаємо, що після гри нікуди не поспішаємо, і будемо вас виловлювати по всій Херсонській області». У підсумку вони відсудили нормально.

Фанати Дніпра у Горностаївці. Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

– Чим запам’ятався виїзд у Варшаву на фінал Ліги Європи Дніпро – Севілья?

– У Варшаві всюди – на зупинках, на ліхтарях, на стадіоні – висіли емблеми Дніпра. Літали поліцейські вертольоти. У цей момент ми відчували, що є фанатами великого клубу. Атмосфера була супер!

– Давайте трохи про золоті часи Дніпра. Як ви й інші ультрас сприйняли прихід у клуб легенди Металіста Мирона Маркевича?

– Ми всі були здивовані. Але Мирон Маркевич – це топовий тренер і людина. Ми й досі спілкуємося, коли зустрічаємося. Так, він використав багаж Рамоса, але примножив його своїми настановами. Також відзначу, що на шляху до фіналу Ліги Європи всі заміни Маркевича зіграли, той же Шахов забивав. Потім Мирон Богданович вкидав власні гроші на зарплати гравцям, коли Бєня вже нічого не платив. Це заслуговує на повагу.

– Чому Рамос тоді не продовжив контракт із Дніпром?

– А як йому було працювати, коли він жодного разу навіть не бачив Коломойського? На жаль, у Дніпрі все залежало від однієї людини. 

– Коноплянка розказував як за ним прилітали представники Ліверпулю і вже домовились про трансфер за 25 млн, але він зірвався, бо мерсисайдці не встигли оформити угоду до закриття трансферного вікна. Що ви знаєте про цю історію?

– Коломойський його банально не відпустив і таким чином зруйнував його кар’єру, бо Женя пересидів у Дніпрі. Думаю, якби Коноплянка тоді перейшов у Ліверпуль, то його кар’єра склалася б зовсім по-іншому. Шкода, що все так закінчилося. Він би міг ще пограти, але травми й інші фактори йому завадили.

Після фіналу Ліги Європи можна було продати абсолютно всіх основних гравців, закрити борги і сьогодні, дивлячись на зменшені бюджети усіх клубів, Дніпро міг спокійно існувати.

Та що говорити, якщо гравці Дніпра за власний кошт купували амуніцію на фінал Ліги Європи. Це ж ганьба! Люди на морально-вольових дійшли до фіналу, а Коломойський замість того, щоб похвалити команду, на корпоративі після фіналу каже: «Ви у фіналі дивом опинились».

«Коломойський колись сказав: «Життя – це супермаркет. Можна брати, скільки завгодно, але на касі доведеться розплачуватися». От зараз Ігор Валерійович стоїть десь на касі»

– Чи справедливо Коломойський сидить в СІЗО?

– Звичайно! Хоча у 2014 він оголошував нагороди за голови сепаратистів, але я думаю, Бєня просто захищав свої інтереси і бізнес. Коломойський колись сказав: «Життя – це супермаркет. Можна брати, скільки завгодно, але на касі доведеться розплачуватися». От зараз Ігор Валерійович стоїть десь на касі. 

– Як керівництво Дніпра комунікувало з ультрас?

– Ми спілкувалися зі Стеценком, я навіть працював у структурі клубу на посаді співробітника по роботі із уболівальниками – відповідав за квитки, комунікацію із журналістами й організацію виїздів. У кожному клубі УПЛ за регламентом мала бути така посада, і у більшості команд на ній працювали саме фанати.

Потім всіх із структури Дніпра почали оформлювати в ПриватБанк, коли стало зрозуміло, що у клубу намічаються серйозні проблеми. Я відмовився і сказав, що влаштовувався працювати у ФК Дніпро, а не ПриватБанк, тому не хочу брати участь у цій афері. І написав заяву на звільнення за власним бажанням. Я розумів, що починається якась дичина.

– Яка у вас була зарплата у Дніпрі?

– Невелика, чисто символічна. Я просто кайфував від того, що працюю у такому великому клубі, за який вболівали мій дідусь та батько, і в мене є можливість спілкуватися з легендами футболу. Паралельно я займався своїми справами, зараз у мене туристична фірма, я працюю з дітками. 

– Що ви можете сказати про Стеценка?

– Він постійно цікавився життям ультрас, після матчів питав: «Ну що там, була якась бійка? Ану покажіть відео». Якось Дніпро програв Шахтарю і на наступний день Стеценко нам каже: «Ну ви-то хоч виграли?». – «Так». І він задоволено посміхався.

Я з ним бачився вже після зникнення Дніпра і він сказав: «Ви – красавчики, що не зрадили клуб, і залишились вірними своїм принципам. За це я вас поважаю». 

– До речі, який найбільший штраф клуб платив за поведінку ультрас?

– Я вже не пам’ятаю, але до 10 тисяч доларів доходило. 

– Стеценко не казав: «Женя, ну як так, невже не можна було поводитися скромніше?».

– Казав, але в нас були усні домовленості – що ми палимо рідко, та мітко. Ми робили шоу на трибунах і багатьом людям подобалося це дійство. Дуже багато наших перфомансів входило у хіт-паради топ-10 європейських чемпіонатів.

– З ким із футболістів у вас склалися дружні стосунки?

– Я й досі дружу з Романом Безусом. Ми тісно спілкуємося, декілька разів зустрічалися, коли я був за кордоном. Він дуже гарна людина, яку я поважаю. Красунчик! Не дивлячись на його травми, він феєрить на Кіпрі. 

Вболівальники інших клубів заздрили стосункам фанів Дніпра з командою. Якось ми приїхали за кордон і гравці Дніпра вписали нас у свій готель. Напередодні виїзного матчу в Ужгороді стояла неймовірна спека і ми ходили в готель до команди купатися. Я не можу уявити, щоб таке дозволяли зірки Динамо та Шахтаря, а в Дніпрі відношення було супер.

– А чи були в історії Дніпра такі гравці, яких ультрас не сприймали?

– Була історія з Денисом Бойко. Коли він грав за Кривбас, то показував нашій трибуні факи, а потім перейшов до Дніпра. Ми вивісили банер: «Денис Бойко, ми тобі не раді!». Але згодом ми зустрілися, поговорили і вирішили суперечку. Зараз ми з Деном також нормально спілкуємося.

Денис Бойко та Юджин. Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

«Думаю, якби Кучеревський був живий, то Дніпро теж би існував. Мефодійович був авторитетом, до якого прислухався Коломойський»

– Давайте поспілкуємось у такому форматі. Я вам називаю культових тренерів Дніпра часів Незалежності, а ви розповідаєте якусь історію про них або вашу думку. Микола Федоренко.

– З Миколою Івановичем ми, буває, спілкуємося через фейсбук. А на 35-річчя чемпіонства Дніпра ми йому зробили пам’ятну футболку і подарували. Я дуже гордий, що спілкуюся з такою людиною. Для ветеранів дуже важливо, що вболівальники їх не забувають і пам’ятають. Федоренко – це частина історії великого Дніпра, який перервав гегемонію Динамо і Спартака в радянському чемпіонаті.

– Євген Кучеревський.

– Я думаю, що якби Євген Мефодійович був живий, то Дніпро теж би існував. Кучеревський був авторитетом, до якого прислухався Коломойський. Він би не дозволив вбити команду.

Плакат з Євгеном Кучеревським. Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

– Олег Протасов.

– Протасов став заручником ситуації в клубі, коли все вирішував Коломойський. Для успіху йому не вистачило цього. Хоча, коли в нього почалися невдачі, ми написали банер: «Квитки в Афіни за наш рахунок». Але потім ми вибачилися перед ним за цю ситуацію, ми тоді були ще молодими фанатами і по-своєму сприймали ситуацію. 

Також мені запам’яталась болюча поразка від Белінцони. Ми тоді зустрічали команду в аеропорту, поліція перекривала нам дорогу. Ми серйозно поспілкувалися з командою про те, як Дніпро міг вилетіти від такого клубу. Але, як гравець, Протасов – це легенда.

– Володимир Безсонов.

– Він запам’ятався легендарною фразою: «Це, бл***, зовсім інший турнір», яку він сказав після поразки від сербського Спартака в Лізі Європи.

– Хуанде Рамос.

– Рамос приніс у Дніпро європейський підхід. Повністю змінилося харчування гравців. Хуанде був у шоці, що футболісти раніше їли страви з майонезом. 

Мене дуже здивувала заява президента Інгульця Поворознюка, що Коломойський закрив Дніпро через Рамоса, тому що Хуанде, начебто, брав із гравців відкати. Ну це ж смішно. Я Поворознюка не сприймаю, бо він бидло. А з нього ще ліплять героя і медійно розкручують. 

Коли Дніпро грав із Інгульцем у Другій лізі, то «мінусá» зарядили нашого суперника. В Інгульця на матч вийшов майже повністю основний склад, хоча по суті це був чемпіонат дублерів. Але наші хлопці перемогли 2:0. Після гри ми почали кричати Поворознюку, який був на трибунах: «Ну що, схавав?! Гроші не зайшли?! Вас 16-річні хлопці «поімєлі»!». Місцеві були в шоці, що з цим царьком можна так розмовляти. 

– Мирон Маркевич.

– Просто класний дядько. Він умів мотивувати команду. 

Мирон Маркевич дякує фанатам Дніпра. Фото: особистий архів Євгена Переверзєва

– Дмитро Михайленко.

– Для мене він асоціюється з дитинством – «Метеор», гол Гамбургу, кучеряшки. 

– Підбиваючи підсумки, назвіть топ-3 тренерів Дніпра часів Незалежності для вас?

– Номер 1 – це Кучеревський. На друге місце поставлю Рамоса, і третій – Маркевич. За цих тренерів Дніпро показував максимальний рівень. 

– Давайте тепер топ-5 найкращих гравців Дніпра часів Незалежності.

– Тут уже важче. Номер один для мене – це Ротань. Потім ідуть Шелаєв, Назаренко і Коноплянка. Всі завжди хейтили Чеберячка, що він гравець не рівня Дніпра, але тренери змінювалися, а Чеберячко завжди грав в основі. Може, він і не гравець європейського класу, але за стабільність поставлю його на п’яте місце. 

«Зеленському треба показати іноземним партнерам, що він бореться проти корупції. Коломойського просто закрили, щоб його не екстрадували до США»

– Бачив фото, де на матчі з Інтером у Києві на «НСК Олімпійський» Дніпро підтримував Володимир Зеленський разом із колегами по Кварталу 95. Вони часто ходили на трибуни чи це була разова акція?

– Та це була просто піар-акція. Хто тоді тільки не підмазувався до Дніпра. 

– Читав ваш твітер, і там ви дуже критично пишете про Зеленського, як президента. Чому?

– Я його просто не переварюю. 

– ?

– Ще за часів Помаранчевої революції та навіть Революції Гідності Зеленський разом із Кварталом 95 висміювали українців і показували їх недолугими хохлами. Наприклад, цей номер – типу український підводний корабель «Запоріжжя» намагається відбивати російську атаку, і в цей момент показують ігуану, яка пердить у ванній. Це нормально? 

Або коли нашу погранзаставу розстрілюють в Луганську, а Зеля в цей час знаходиться з концертами в рашці і з Москви говорить таке: «Якщо вірити головним новинам Росії, то росіяни нарешті відсувають свої війська від кордону з Україною, однак, якщо вірити чуткам, то російські війська стоять на кордоні, просто український кордон трішки відсувають уперед». 

Зеленський і Квартал 95 на матчі Дніпро-Інтер. Фото: ФК Дніпро

– Але він зараз Президент України і не залишив країну після війни.

– Я не вірю, що ця людина могла змінитися. Він просто грає свою роль. Це моя суб’єктивна думка. Я не розумію, як цю людину можна було обрати президентом. Квартал 95 – це зборище малоросів. 

– Раніше багато говорили, що Зеленський – це ставленик Коломойського, але Коломойський сів саме при ньому, а не при Порошенку.

– Це велика політична гра. Зеленському треба показати іноземним партнерам, що він бореться проти корупції. Коломойського заарештували за клопотанням СБУ, але економічними злочинами, які йому пред’являють, повинне займатися НАБУ. Бєню просто закрили, щоб його не екстрадували до США. 

«Коли «Мінусá» вже здохли, то є більше шансів для відродження ФК Дніпро»

– Коли ви востаннє були на футболі?

– Ось нещодавно відвідав матч Карпати – Динамо, сидів у секторі львів’ян. Я вісім років не був на стадіоні «Україна». Побачився зі старими друзями і прямо кайфонув. Дякую військовим, що зараз в українців є можливість ходити на футбол. Я контактую з фанами Карпат, ми разом займаємся волонтерством, переганяємо тачки. 

Зараз я не слідкую за чемпіонатом України, бо не до цього. Час від часу дивлюся турнірну таблицю і результати матчів. Бачив матчі Динамо у кваліфікації Ліги чемпіонів. Кияни показали якісний футбол проти Партизана та Рейнджерс. Молодці!

– Яке майбутнє у «Метеора», «Дніпро-Арени» і бази Дніпра?

– На «Метеорі» все дуже сумно. Раніше там грали Перемога і ВПК-Агро, які виділяли гроші, щоб косити траву. Але після початку повномасштабного вторгнення за стадіоном ніхто не слідкує, а місту витрачати тисячі гривень на підтримання стадіону під час війни – не доцільно. Що стосується бази і «Дніпро-Арени», то це також державна власність. Як мені сказали, то ПриватБанк виставить туди охорону. Що з ними буде далі, ніхто не знає. 

У місті були прильоти по критичній інфраструктурі і на базі немає води. Доводилося брати воду із внутрішніх озер бази, щоб поливати поля. Звісно, води не вистачило, і всі поля засохли. 

Мені нещодавно приснився сон, що я проходжу біля «Дніпро-Арени», а її розбирають. Сподіваюся, це був не віщий сон. 

– Яка ваша думка – коли у Дніпрі відродиться футбол і що для цього потрібно?

– Коли «Мінусá» вже здохли, то є більше шансів для відродження ФК Дніпро. Дніпро – місто-мільйонник з купою багатих людей. Але цим треба займатися вже після війни, бо зараз нема нічого важливішого, ніж витрачати гроші на допомогу військовим.

Хоча я розумію, що дітям, які грають у ДЮСШ, після 16-ти років просто немає куди йти. В області залишився лише один професійний клуб – Кривбас. Тому ми втрачаємо ціле покоління. 

Ми по копійках збираємо гроші нашим хлопцям на передову, а бюджети деяких клубів – десятки мільйонів доларів. За ці гроші можна купити тисячі дронів, РЕБів або пікапів. Тому моя думка така – футбол у Дніпрі потрібно відроджувати лише після нашої перемоги. 

– А мер Дніпра Борис Філатов якось дотичний до футбола?

– Муніципальний клуб – це шлях в нікуди. Сьогодні мер любить футбол, а завтра ні. Люди можуть почати запитувати: «Чому наші податки йдуть на фінансування футбольного клубу, а не на розвиток інших видів спорту?», тощо. Звісно, місто повинне допомагати з орендою бази чи стадіону, але не бути меценатом клубу. За бюджетні кошти краще побудувати якісні школи та поля. 

Але я вірю, що після війни знайдеться людина, яка відродить Дніпро. Хоча зробити це буде важко. У клубу мільйонні борги і навіть емблема Дніпра належить Коломойському. Проте я – оптиміст, і сподіваюсь на хепі-енд.