Дністер (Заліщики): спонсор із США, тренер і консультант – з УПЛ і єврокубків. Олег Шелаєв розповів про клуб із Тернопільщини

Дністер – найуспішніший новачок чемпіонату України серед аматорів цього сезону. Хоча в обласному чемпіонаті він поступився титулом великогаївському Агрону, на всеукраїнському рівні показав готовність боротися за лідерство. Маючи по 25 очок, ці дві команди з Тернопільщини очолюють таблицю групи 1 чемпіонату України з футболу серед аматорів 2024/25, і заліщицький клуб поступається першим місцем лише за додатковими показниками. 

Ми вже обговорювали цей новий амбітний клуб із спортивним директором ФК Дністер (Заліщики) Андрієм Тихим. Але очолює команду колишній півзахисник Шахтаря, Зорі, Дніпра та збірної України Олег Шелаєв. І сьогодні сайту «Український футбол» він дав інтерв’ю як головний тренер заліщицької команди: 

• Про виступи в обласному та всеукраїнському чемпіонатах серед аматорів. 
• Чим «зайшло» йому місто Заліщики та як працюється з учителями й працівниками хімчистки. 
• За яких умов футболіст із Тернопільщини масштабу Пердути може знову піти в аматори. 
• Як чвертьфіналісту чемпіонату світу 2006 року працюється в аматорських змаганнях. 

«Дністер готується до Другої ліги: закупили ворота, цифрове табло, будемо ремонтувати роздягальні, поле, огорожу»

– Ви свого часу грали на найвищому рівні, проте й ААФУ застали – як гравець у тому ж ФК Вовчанськ. Які ваші враження від нинішнього чемпіонату України серед аматорів? Наскільки змагання конкурентні? Чи витримують рівень, який ви очікували? 

– Скажу так. Всі змагання в Україні конкурентні. На будь-якому щаблі є своя інтрига, свої фаворити та ті, хто підносять сенсації. Тож аматорські змагання всі очікування виправдовують. Ніхто не може сказати, що для нього сезон достроково закінчився – ні вгорі таблиці, ні внизу. Нам, як новачкам турніру, брати участь однозначно цікаво. 

Кожна з команд виконує свої завдання. Від цього користь отримує кожна команда. Незалежно від стадії цього турніру. Тому я вважаю, що рівень нормальний. І звідси беруться гравці для Другої або Першої ліги. 

– Ну, не зовсім так. Спробуй забери у таких клубів, як ваш, футболістів у середню команду Другої ліги. Он колишній півзахисник збірної України Сергій Рибалка, який виступає в складі ФК Лісне, сказав, що Друга ліга поступається за рівнем аматорам. Погодитеся? 

– Рибалка каже це з точки зору фінансів. А забрати будь-якого футболіста із аматорських клубів не складає труднощів. Я скажу, що кожен гравець, який має талант, якщо ми не беремо досвідченого віком за 35 років, а такого молодого, то ясно, що йому цікаво кудись потрапити в професіонали – і щоб був контракт, і щоб була зарплата. Тому все діло в фінансах. Якщо пропонуєте більше, то заберете без проблем. 

– Тим не менш, ваш клуб амбітний і збирається переходити на новий рівень у своєму розвитку. Це полегшило комплектацію? Футболістам цікаво, що команда Дністер із максимальними завданнями і далекоглядними цілями? 

– Завжди, як і на будь-якій роботі, ти бачиш у футболі, чи є мета якась, чи є шлях, який ти показуєш своїм футболістам. Прогресувати в футболі – це головний шлях. Не перемога, не поразка в окремому матчі – а перспектива є найголовнішою. Хлопці проживають це життя в футболі, проходять свій шлях і через це для них дуже важливо, до чого прагне команда. Тому, коли ми їм сказали, які цілі в Дністра, як президент бачить розвиток клубу, то футболістам цікаво і вони рухаються в цьому напрямку.

Олег Шелаєв, фото: ФК Дністер (Заліщики)

– В якому ключі проходить атестація ФК Дністер для участі в сезоні 2025/26 серед професіоналів? Що ви чули про її успішність і про перспективи з'явитися в Другу лігу вже влітку? 

– Ми знаємо, що є вимоги від Української асоціації футболу, які потрібні для участі в професіональних змаганнях – щодо стадіону, клубу в цілому. Тому потихеньку ми це будемо виконувати, щоб відправити результати нашої роботи, показати, що ми зробили. 

– А що вже виконано щодо вимог комітету атестації? 

– Ми робимо те, на що нам вказують: закупили ворота, цифрове табло, будемо ремонтувати роздягальні, поле також плануємо реконструювати, огорожу треба робити. Потихеньку рухаємося. 

– Загалом, які умови для роботи навіть не лише в вашій команді, а в Тернопільській області в цілому? 

– У кожного по-різному. У нас, я вважаю, є найбільш необхідні умови для розвитку, для отримання задоволення юним футболістам і тренувального процесу першій команді. 

– Чи є проблеми із штучними полями, зважаючи на вашу нинішню підготовку під час, скажімо так, зимово-весняного сезону? 

– Вони є, думаю, не тільки у нас, і вони будуть, поки в кожній області не побудують достатню кількість штучних полів. А в нас вона є, вона гостро стоїть. По-перше, в період міжсезоння, взимку, є тільки одне поле в Тернополі, де збираються всі на ньому тренуватися. 

Причому, хочу підкреслити, це нове синтетичне поле, раніше його не було. Відповідно, якщо всі команди області збираються довкола єдиного газону зі штучним покриттям, виникає брак часу через непослідовність ігор, тренувань. 

Проте я говорю це не для того, щоб скаржитися – тим більше, поява такого повнорозмірного синтетичного поля в наші часи це вже хороший знак. Це аматорський рівень, тому нічого страшного, ми туди вписуємося, в цей хаос. 

«У нас пішло п’ятеро гравців – і прибуло шестеро потенційних новачків»

– Від 25 лютого розпочалась підготовка команди. Наскільки ви задоволені тим, як зібралися хлопці, в якій мене формі? 

– У нас не було якихось великих очікувань. Я все ж розумію, що серед хлопців хтось десь працює, і вони не звикли ставитися до себе як до професіоналів. Але те, як вони зібралися, може, трішки перевершило наші очікування: футболісти не потовстішали, а навпаки схуднули. З пузцем ніхто не з’явився на збори, що вже дуже добре😊 Так що ми вийшли з відпустки в гарному настрої та формі.

– Відомо з повідомлення клубної прес-служби, що у вас в розпорядженні 22 гравці, шестеро з яких – потенційні новачки. Давай обговоримо зміни Дністра порівняно з 2024 роком. Які саме позиції ви оновили?

– Шукали, по-перше, нападника, щоб для Назара Процика трошки полегшити завдання або дати перепочити, тому що у нас залишається тільки один форвард. 

Гравці Дністра, фото: ФК Дністер (Заліщики)

Також шукали крайнього нападника, вінгера. Бажано було запросити й інсайда, під нападниками, як ми цю позицію називаємо.

Ну і ще флангового захисника – правого або лівого. Тому що в нас якісні футболісти наявні, проте також їм потрібна конкуренція й підстраховка. Таким чином, ми скількох гравців втратили – приблизно стількох же й запросимо. Нас покинуло п’ятеро футболістів і замість них прийшли шестеро футболістів. 

– Потенційні новачки виправдовують сподівання? 

– Фізично – так. Тому що зараз у нас на зборах етап навантажень і ми дивимося, як вони можуть терпіти, як вони можуть виконувати цю роботу. У когось є хороші задатки, генетично закладна «фізика», в першу чергу. Вони навантаження витримують і пару футболістів нормально зарекомендували себе в цьому компоненті. 

– Не можу не поцікавитися, а хто ж конкретно зараз у вас на зборах із переглядових? 

– Наразі нема сенсу називати імена – це тільки початок зборів, втягувальний етап із суто роботою над «фізикою». Це вже далі ми будемо дивитися цих футболістів у контрольних матчах – це наступний етап селекції. Так що ми не виключаємо, що ще хтось покине наш тренувальний табір, а хтось, навпаки, поповнить нас. 

«Пердута в аматорських змаганнях? У кожного майстра є перелік умов…»

– Ви згадали про п’ять кадрових втрат. Хто ці футболісти? 

– Це нападник Головачук Юра (4 матчі та 1 гол у чемпіонаті ААФУ 2024/25), півзахисник Городинський Іван (5 матчів), захисники Геник Микола (1 матч), Чемерейко Олег (4 матчі), Давидюк Віталій (9 матчів).

– Бачу, що серед них відразу кілька захисників. Не боялися так міняти лінію? При тому, що ще на старті сезону пішов оборонець Ілля Стрільчук. 

– Це не було спонтанним рішенням, і коли ми зрозуміли, що ці хлопці підуть від нас, ми планомірно шукали заміну кожному з них. Тож підсумком цієї роботи було запрошення якраз кількох оборонців. До того ж, ми й зараз продовжуємо селекцію, звертаючи увагу на позиції, які оновлюємо чи хочемо підсилити. Тому по центральних захисниках у нас нема проблем. Проблема – справа-зліва, нам потрібен на фланги захисник. 

– Чи є на сьогоднішній день саме в Тернопільській області футболісти, які можуть посилити Дністер із прицілом вже під Другу лігу? 

– Звісно, є. Футболіст нам може подобатись, але важливо, як він прийме наші принципи, який він в особистісному плані. Тому, безперечно, в кожної обласної команди є цікаві хлопці, але щоб зрозуміти і твердо сказати, чи вони нам підходить, треба їх взяти на збори та спаринги. 

Ми можемо дати шанс, спробуємо в ділі, передивимося. А потім, якщо не піде діло, повертаємо хлопця назад в обласний футбол. І прямо зараз у нас є потенційні новачки, які нам кинулись в очі. Ми їх запросили і зараз з ними працюємо. 

– Відомо, що є деяка кількість досвідчених футболістів з Тернопільщини, в тому числі і в вищих дивізіонах. Чи буде Дністер боротися за умовного Пердуту з Ворскли, який все-таки вже ж дограє в Прем'єр-лізі, можливо, останні роки? 

– Тут для таких футболістів повинен скластися такий перелік умов, щоб справжній майстер захотів сюди прийти. Щоб рівень клубу відповідав його, скажімо так, мріям про завершення кар'єри. 

Ігор Пердута, фото: ФК Ворскла

Я ж сам колись закінчував кар’єру після Дніпра, Металіста, Шахтаря, єврокубків, збірної. Можу по собі судити. Гравець, який виступав в УПЛ і має певний клас, хоче й закінчити грати в таких комфортних умовах, щоб було поле, база, тренування. Бо якщо цього нема, ти потім швидко будеш охолоджуватися до цього процесу. 

– Знову ж таки, ветеран уже має проблеми зі здоров’ям – важливе відновлення, медицина, вітамінізація. 

– Саме так. Тому, якщо ми будемо показувати рівень, то, звісно, будь-який футболіст Тернопільщини буде розглядати варіант із повернення додому, щоб пограти ще у рідному краю за команду з завданнями та можливостями. Це нормально. 

– Наскільки задоволені кількома іногородніми футболістами, яких ви запросили? У вас їх не так багато, але все ж. 

– Поки що те, що вони показують, нас влаштовує. Як воно буде і надалі, побачимо. Кожен день молоді футболісти перепроживають і доводять, що вони мають право на місце в команді. Поки що вони знаходяться в команді, значить, вони відповідають тому рівню, і вони можуть щось дати цьому клубу, вболівальникам і процесу.

«Для нас було важливо через аматорів потрапити в Другу лігу»

– Чим були для вас завдання: турніром із найвищими завданнями чи більше місцем обкатки молодих гравців? 

– У нас у кожному матчі стоїть завдання старатися, грати тільки на перемогу. Ясна річ, чемпіонат області не був винятком. Але, ви правильно сказали, на першому місці було передивитися всю глибину нашого складу. Ці ігри давали нам змогу планомірно навантажувати всіх гравців. Кожен гравець хоче грати, і ми розуміємо його страждання, якщо він не грає. Тому обласні ігри давали нам змогу давати їм випустити цей пар, відчути цю гру, енергію виплеснути. Тому це так.

– Чи буде Дністер брати участь у змаганнях Тернопільщини в 2025 році? 

– Ні, ми не будемо з'являтися. Після першого півріччя року ми плануємо завершити виступи в ААФУ й отримати атестат на право участі в Другій лізі. Було б не дуже відповідально заявитися на весну й влітку знятися (адже ж обласні змагання проходять за системою «весна-осінь»). 

– А в весняній частині ААФУ яким буде ваше завдання? 

– По-перше, для нас було важливо через заявку в аматорському чемпіонаті потрапити в Другу лігу. Це найголовніше. По-друге, навесні в хороших змагальних умовах будемо переглядати наших гравців, вивчати їхні можливості – як наявні, так і потенційні. За підсумками цього півріччя визначимо, що в нас добре, а що під ПФЛ треба підтягнути в плані гри та складу. 

Тому у нас немає таких планів – обов’язково виграти чемпіонат аматорів. Можливо, це мета, але вона не ставиться на перше місце. Ми й так молодці: заявилися, спробували себе на цьому рівні, як ми зможемо витримати цей тиск, як команда, як кожен футболіст індивідуально – й зараз перебуваємо серед лідерів. 

Хлопці знають, що це важливий турнір, що ми повинні боротися до кінця й виступити настільки сильно, наскільки ми можемо. Врешті-решт, від того, як вони себе покажуть у цьому сезоні, залежатиме їхнє майбутнє. 

– А за рахунок чого вдалося, зокрема, Дністру так здорово почати з восьми перемог поспіль? Самі от це би так очікували, що не володар Кубка України серед аматорів ФК Миколаїв, не ФК Лісне з відомими недавніми професіоналами, а ваш колектив буде з Агроном на перших місцях? 

– Чесно: трішки не очікували. ФК Лісне залишається фаворитом. Вони теж підходять до цього турніру, як до важливого етапу формування команди для заявки в Другу лігу. Вони, звісно, міцні фаворити. 

Команда ФК Лісне, фото: ФК Лісне

ФК Миколаїв… Не знаю, не можу судити – чи недооцінка була з їх боку, чи якісь кадрові питання. Скажу, що недооцінка суперників нам іноді допомагає в цих матчах.

– Були в вас приємні відкриття в цьому сезоні? 

– Ми добре вивчали суперників, так що мали певне уявлення, що й до чого. Загалом, всі команди в групі 1 досить сильні – «на одній нозі» ніхто не може вигравати. Я добре пам’ятаю західноукраїнські команди ще по Вищій лізі, по УПЛ. Дуже вольові, непоступливі, незручні суперники. Зараз все так само. Так що це гарне випробування для футболістів, які хочуть рости. 

«Як працюємо з Костишиним? Щось підмічає він, щось – я. Одна голова – добре, а дві – краще»

– В заключних турах – у Великих Гаях і Полонному – трішечки поназбирали карток футболісти Дністра. Зрозуміло, що великою проблемою для вас на старті весняної частини буде дискваліфікація одночасно вінгера Голодриги та флангового захисника Червонецького. Готуєтеся до неї? Чи є конкретно під цих футболістів задумки, як їх замінити на старті? 

– Ми розуміли, що і Тарас, і Рома будуть пропускати. Якщо з Голодригою трошки легше буде вирішити цю проблему, тому що є певні варіанти з вінгерами, то щодо Червонецького є великі питання. Захисна ланка фундаментальна для нас, системоутворююча. Від неї багато що залежить: як побудова гри, атаки, так і захист. Тому Тарас для нас – дуже важливий гравець. Там ще треба думати, що робити.

• Читайте також: Герой жовтня в ААФУ Червонецький: «Навіть зараз Севастополь – моє улюблене українське місто»

– У вас загалом не так багато футболістів в поважному віці. Фактично команда збалансована більш-менш по вікових категоріях. Чи є місцеві футболісти, довкола яких можна будувати в майбутньому U-19? Чи є такі плани? 

– Вони є. Наскільки команда буде спроможна виховати гравців для Дністра – це велике питання. Це раз. 

Друге питання – команда буде дуже незбалансованою, якщо ми будемо брати місцевих вихованців. Ні одне середнє обласне місто не зможе побудувати команду виключно довкола місцевих вихованців. У вас буде розбалансована команда. Може, зберете 2-3 гравців доволі серйозного рівня, але всі інші будуть не дуже. І от лідери будуть їх тягнути, виконувати не те, що вони повинні робити. 

Команду можна зробити довкола власних вихованців, але питання – навіщо? Для яких завдань і якого рівня? Навіть зараз в професіональних змаганнях тільки клуби з великих міст, де є СДЮШОР і спортінтернати, можуть комплектуватися саме своїми гравцями. А що стосується менших міст, то тут треба робити все, щоб не втрачати дітей із задатками, але при цьому також розуміти, що завжди в цьому треба тримати баланс. 

– Яка міра професіональності ваших підопічних? Серед них є гравці, які саме тільки футболом займаються, чи є представники різних професій?  

– Я думаю, що у Дністрі десь 4-5 тих, хто тільки живе футболом. А інші працюють, і для них є основні місця роботи.

– Які професії трапляються в ваших футболістів?

– Є ті, хто дороги будує, ті, хто в хімчистці працює, килими чистить, дивани. Хтось працює вчителем, хтось працює в кафе адміністратором. Це дуже різні люди, їх об’єднує футбол. 

– Ви працюєте у зв'язці з Русланом Костишиним. Розкажіть, будь ласка, як ви прийшли до спільної роботи в Дністрі? 

– З Русланом ми спілкувалися давно і коли виник такий варіант, я йому пропонував разом працювати. Ми спочатку приїхали сюди, переговорили з керівництвом, подивилися на умови, де можна працювати командою, познайомилися з персоналом і футболістами. Ми ж нічим не ризикували. 

Руслан Костишин, фото: ФК Дністер (Заліщики)

Переконавшись, що проект це серйозний і є зацікавлення в керівництва, щоб Дністер розвивався, ми почали нашу роботу. 

– Як ви розподіляєте між собою обов'язки? 

– Всі обов'язки порівну. Так, якісь питання, звісно, залежать від мене. Якесь останнє слово, коли ми чомусь можемо розійтись у поглядах на якесь питання. Проте загалом у всьому радимося, всі питання розглядаємо комплексно. Він щось підмічає, я щось підмічаю. Це нормальна робота і це правильно. Одна голова – добра, а дві – краще. І ось так будуємо наш робочий процес. 

– Рідний брат Руслана, Віталій Костишин, консультував раніше Колос (Полонне) – і це були чудові часи для цього клубу, який виграв все в Хмельницькій області та вдало дебютував в ААФУ. Чи в зв'язку з цим була у вас додаткова інформація про змагання? Чи брати між собою, скажімо так, футбольні справи наскільки не зв'язують?

– Та ні, зв'язують😊 Вони спілкуються, діляться інформацією. Це нормальний процес, це правильний процес. Тому в нас якась інформація була і зараз ми домовились з ними зіграти на зборі, який пройде у Тернополі. 27 березня домовились зіграти товариську гру. 

«Президент Дністра вийшов на мене через Березовчука»

– А як взагалі ви, колишній футболіст Шахтаря, Дніпра та Металіста, опинилися в цьому клубі? 

– Я не вважаю чимось неможливим працювати серед аматорів. Мене більше цікавили поточні питання: як справи зі стадіоном, який у клубу автобус, які будуть завдання. Я спілкувався з президентом, з Юрієм Івановичем. Він мені говорив: «Давай-давай, приїжджай у Заліщики, подивись». Отож ми з Русланом приїхали, подивились.

І дали згоду в підсумку. 

– Коли надійшла пропозиція, чи довго сумнівалися? 

– Так, щоб довго – то ні. Сумніви, звісно, були, тому що, знаєте, якщо братися за діло, спустивши рукави, не дуже хотілося б працювати. А серйозні вимоги ставити тут, ми теж розуміли, це ще не зовсім правильно. Треба було поступово йти, крок за кроком. 

Ми з Русланом хотіли, щоб це відбувалося швидше: і ставлення гравців, і тренування кожен день, і нам трішки прийшлося змиритися з тим, що це аматорський рівень, хлопці на роботах. Але, коли бачиш, що вже робиться багато для інфраструктури, що в клубу з’явився сучасний автобус, що є бажання виконувати все те, що радять в УАФ, – то відчувається певна перспектива й є надії. 

– Чому саме вас Юрій Куц запросив у Дністер? Це він шанувальник Дніпра чи по збірний України вас добре знав? 

– Ми були знайомі через Андрія Березовчука, мого давнього одноклубника по Металісту. Ми з ним в Вовчанську працювали, і Андрій знав пана Юрія. Він через нього шукав для Дністра гравців іноді, тому що є умови, якщо хтось є, будь ласка – приїдуть на область, пограють, або місцеві, або й ні.

Мені потрібна була команда, яка прагне бути на перших ролях. Тому ми спершу просто спілкувалися, а потім вже виник варіант з пошуком тренера для Дністра з більш амбітними завданнями. Тож ми ця історія закрутилася.

Олег Шелаєв і Руслан Костишин, фото: ФК Дністер (Заліщики)

– Розкажіть про президента. Знаємо, що Юрій Куц американський бізнесмен українського походження. Що в нього за бізнес?

– Він створив і розвиває компанію, яка займається в США перевезенням вантажів. Сам Юрій Іванович – звідси, із Заліщиків. 

– Яке його бачення футболу? Що він хоче бачити в клубі?

– Мені самому було цікаво, навіщо йому, скажімо так, в не найбільш багатолюдному місті вибудовувати команду. Це найголовніше питання, яке я сам собі ставлю: для чого, яка ціль, мета, і що ми хочемо отримати в підсумку від розвитку команди? До чого він прагне, вкладаючи кошти і роблячи тут такий проект? Тому що, як не крути, і автобуси, і дитяча школа, і вкладання в поле, і зарплатня, і екіпірування – президент витрачає суттєві кошти. Навіщо це йому?

Але ж, напевно, він хоче щось зробити для рідного міста, віддати шану, увагу Заліщикам. Це більше, я розумію, соціальний проект, коли ми даємо дітям, котрі тут ростуть, шанс спробувати себе в футболі, потрапити кудись. Тому що я трошки по-іншому дивлюся на ці речі. В Тернопільській області, окрім Ниви, немає більше професіонального клубу. Діти, котрі займаються в нас, люблять футбол, вони повинні отримати якісь варіанти, не один, не два, а бажано три-чотири. Спробувати себе на різному рівні, щоб хтось подивився на них, дав би шанс далі йти.

Ось тому я сподіваюся, що Юрій Іванович дасть шанс дітям, збудувавши команду Другої ліги. А так він амбітний, молодий, енергійний, як і потрібно людям бути в такому віці.

– Кажуть, президент вашого клубу зустрічався з президентом УАФ Андрієм Шевченком?

– Він, коли бував у Києві, зустрічався, спілкувався. Футбольні люди, знаєте такі… Наше коло здається іноді великим, а коли ти хочеш будь-кого, скажімо так, причетного до футболу знайти і поспілкуватись, тут нема проблем.

Тим більше, Юрій Куц – шанований волонтер. У нього багато благодійних проектів і взагалі велике бажання гідно представити Заліщики в футболі. 

«Місто Заліщики мені «зайшло»

– Як вам взагалі життя у Заліщиках? Ви там базуєтесь, чи в Тернополі? 

– Базуємося в Заліщиках. Це таке комфортне, душевне місто. Воно мені «зайшло», чесно. Люди, природа, доступність до тих місць, котрі тобі необхідні, пішки. 

Ти не втратиш кучу часу, щоб поїхати машину помити, скупитись в магазинах, зайти в кафе, кави випити, прогулятися в парк, дістатись до місця роботи, до стадіону… Те, на що ти втратиш в місті пів години або 40 хвилин, їдучи в одну сторону, тут ти все отримуєш за 5-7 хвилин. 

– Про адаптацію в західній частині України не запитую – ви даєте інтерв’ю українською мовою… 

– Так, і нормально спілкуємося як із футболістами, так і з містянами. 

– Як ви розпланували роботу Дністра? 

– Це перший етап підготовки, який розпочався 25 лютого і триватиме до 8 березня. Наступні етапи теж розписані. Вже 12 березня ми на два тижні перебазуємося в Тернопіль. 

Гравці Дністра, фото: ФК Дністер (Заліщики)

– А які контрольні матчі запланували? 

– Вже маємо графік. Залишається можливість, що десь якийсь суперник зміниться чи додаткова дата заповниться, але, в основному, зверстали собі календар спарингів. 

7 березня — Пробій (Городенка), це Друга ліга ПФЛ України. 

8 березня — Ревера 1908 (Івано-Франківськ), Друга ліга ПФЛ України. 

Після цих матчів в Івано-Франківську вихідні дні. Далі в Тернополі у нас будуть заплановані такі контрольні матчі:  

15 березня — ФК Борщів, наші суперники в АФТ. 

18 березня — ФК Куликів-Білка, Друга ліга ПФЛ України. 

19 березня — Поділля (Хмельницький), Перша ліга ПФЛ України. 

26 березня — Нива (Вінниця), Друга ліга ПФЛ України. 

27 березня — Колос (Полонне), наші суперники в ААФУ. 

– Повідомлялося, що ви зіграєте з Металістом 1925 (Перша ліга) 3 березня…

– Ні, з цим клубом була попередня домовленість, але пізніше наші графіки не співпали. Вони відмовилися. 

– Взагалі, чи ви отримаєте задоволення від цієї роботи в футбольному плані? Тому що, ну зрозуміло, коли людина грала в єврокубках, на чемпіонаті світу, то іноді буває важко опуститися до реалій аматорського футболу. 

– Ми всі виросли в футболі, нам подобається футбол, це – головне. Любов до того, що ти робиш. Тому, коли я бачу, що клуб хоче розвиватися, мені це подобається, це надихає. 

Щоб зростати, потрібна мінімальна база, умови для роботи. Потрібно мати якісне поле для гри та занять, щоб футболісти одягнені були, м'ячі хороші, звісно, якісь мінімальні посади співробітники в клубі мають бути, як для цього рівня. Оце найголовніше – щоб було де тренуватися, де перевдягнутися, з ким працювати. І, звичайно, їхнє бажання прогресувати – кожного в клубі, від гравця до співробітника. І це все тобі буде підживляти твою енергію. 

– Для вас Дністер – це епізод, чи більш довготривалий проект? 

– Ми повинні віддавати один одному енергію – і я клубу, і клуб нам, футболістам і тренерам. Якщо хтось не буде відчувати повну самовіддачу – клуб не буде відчувати, що я щось даю йому, або навпаки, ми побачимо, що те, що ми робимо, воно або дорого коштує, або не потрібно для клубу… Тоді, звісно, шляхи наші розійдуться. А поки що – так, ми рухаємося в одному напрямку. 

Дністер (Заліщики, Тернопільська обл.)

• Рік заснування: 1913.
• Кольори клубу: біло-блакитні
• Стадіон: Дністер, м. Заліщики (вміщує до 500 глядачів)
• Керівництво та тренерський штаб 

Президент: Куц Юрій Іванович

Директор: Стратій Назар Ярославович

Спортивний директор: Тихий Андрій Ігорович

Головний тренер: Шелаєв Олег Миколайович

Тренер-консультант: Костишин Руслан Володимирович

Адміністратор: Навізівський Микола Григорович

Медіа-менеджер: Сторощук Ігор Васильович

Лікар: Баб'як Ярослав Васильович

Директор стадіону: Амбрик Тарас Іванович

• Досягнення

Чемпіон Тернопільської області 1974, 1990, 2004 років, срібний призер – 2024, бронзовий призер – 2023 року.

Володар Кубка Тернопільської області 1970, 1972, 1988, 1990 років.

Переможець Першої ліги чемпіонату Тернопільської області 2019, 2022 років.

Володар Суперкубка Тернопільської області 2005, 2014 років.

Володар Зимового Кубка Тернопільської області 2023, 2024 років.

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

* – сезон продовжується