Екс-тренер Руху Леонід Кучук: «Варіантів із білорусі навіть не розглядаю»
2778 
64-річний білоруський тренер Леонід Кучук був присутній на матчі першолігових команд Лівий берег – ФСК Маріуполь (1:1), і у перерві матчу відповів на запитання сайту «Український футбол». Говорили про чемпіонат України, єврокубкові провали наших команд, причини тренерських відставок, ну і звичайно про його особисті плани на майбутнє.
«Чемпіонат непередбачуваний, будь-яка команда може обіграти будь-яку»
– Леоніде Станіславовичу, бачимо, що ви відстежуєте навіть нижчі ліги. І як вам новий сезон чемпіонату України?
– В цілому, команди демонструють непоганий футбол. Якщо є можливість я завжди відвідую стадіони. Полюбляю наживо дивитися футбол. Я вже побував на багатьох матчах. Був на іграх команд УПЛ, Першої і навіть Другої ліги.
Якщо говорити про УПЛ, то скажу так: у нинішньому чемпіонаті може статися все, що завгодно, він непередбачуваний. Вважаю, що буде багато сюрпризів, і вони вже є. Будь-яка команда може обіграти будь-яку.
Останній матч, на якому я був присутній, це Оболонь – Кривбас. Оболонь – добре організована команда, вважаю, вона і надалі буде відбирати очки в усіх наступних команд-суперниць. Звичайно, сподобався і Кривбас. В неділю збираюсь поїхати в Ковалівку. Хочу наживо переглянути матч Колос – Кривбас.
– А як взагалі ваші справи? Чим займаєтесь? Відпочиваєте?
– Скажімо так: знаходжусь у творчій відпустці. Є якісь особисті справи, що накопичилися за останні роки. До Нового року хочу їх закрити.
«Коли розумієшся на футболі, чому не тренувати?»
– Бажання очолити нову команду ще не пропало?
– Звичайно, ні. Коли розумієшся на футболі, чому не тренувати? Однак я спокійно ставлюсь до цього. Буде робота – буду працювати.
– Запрошення у вас вже є?
– Вони завжди були і є.
– Це з України?
– І не тільки. Подивимось.
– А в білорусь вас не кликали працювати?
– Варіанти з білорусі я не розглядаю.
«Нам треба розуміти, що зараз в Європі інший рівень суддівства»
– Ви дивилися вчорашні матчі за участю українських команд у еврокубках? Чим поясните такі результати?
– Так а що ви хочете? Взяти, наприклад, європейські клуби з гарною організацією. Є клуби зі стомільйонними бюджетами. Плюс у них стабільність життя, а тут в Україні – війна.
На перший погляд, начебто маємо повний провал, але є нюанси. Треба розуміти що зараз інший рівень суддівства в Європі, і відносно цього треба перебудовувати свій тренувальний процес, пов'язаний, перш за все, з психологією футболістів. Звичайно, дивився я одночасно Динамо, Дніпро-1, Зорю, ще одну з команд, яка вийшла в групу. З цією командою у мене гарні стосунки. Треба їх привітати (Леонід Кучук категорично відмовився уточнити, що це за команда, проте з контексту ми підозрюємо, що це Шериф із Молдови, ‒ прим. «УФ»).
Вважаю, український футбол все одно буде набирати оберти та згодом вийде на той рівень, на якому був до війни
– Скільки на це потрібно часу?
– Дивіться, яка зараз тенденція: всюди у командах йде перебудова, постійне оновлення складу. Тренери сміливо вводять багато молоді, щоб потім у клубу була перспектива. Те ж саме відбувається і в українських командах. Давайте називати об’єктивні причини. Тут все має значення. І кількість глядачів, яких в Україні, на превеликий жаль, взагалі нема на стадіонах. І кількість якісних гравців. Хоча, ось дивлюсь я на тренерські склади в усіх лігах – всюди тренери працюють професійно.
Гравці Руху. Фото: Рух
«Ілля Квасниця з Руху ‒ молодий футболіст з дуже цікавими задатками»
– А чим тоді поясните вже три тренерські відставки лише за п’ять проведених турів?
– Головна причина це, насамперед, нерозуміння. Нерозуміння, перш за все, того, що таке результат, і з чого він складається. Коли команда опиняється внизу турнірної таблиці, багато хто, в тому числі і вболівальники, вважають, що це тренер нічого не розуміє, що в цьому його провина. Є таке поняття, коли всі навколо розумні, один тренер дурень. Натомість ніхто не звертає уваги на інші нюанси...
– Ви сказали, що переглянули вже багато матчів. Скажіть, чи є нові зірки в українському футболі? На кого слід звернути увагу?
– Є багато молодих талановитих футболістів. Якщо сказати навскидку, так це 20-річний Ілля Квасниця з Руху, якого я добре знаю. Це футболіст, у якого дуже цікаві задатки. Ті ж Георгій Судаков, Артем Бондаренко ‒ зовсім ще молоді футболісти. Це надія українського футболу.
