Герой вересня в ААФУ Бабич: «Перед Атлетом стоїть завдання стати чемпіоном, перед собою ставлю не менш амбітні цілі»

Переглядів 524
автор Артур Валерко Артур Валерко
5 голосів
Герой вересня в ААФУ Бабич: «Перед Атлетом стоїть завдання стати чемпіоном, перед собою ставлю не менш амбітні цілі»
Колаж: УФ
«УФ» визначає найкращих гравців місяця в усіх лігах. Герой вересня у чемпіонаті та Кубку України серед аматорів – Ростислав Бабич із київського Атлету. Три м’ячі забив цей нападник у чотирьох матчах першого місяця осені сезону 2024/25.

Місяць вересень в аматорському футболі України дуже відповідальний: максимальне навантаження в чемпіонаті та кубку ААФУ, все стає на свої місця – фаворити прагматичніше ставляться до набору очок, «андердогам» все важче дивувати готових до сенсації суперників. Та й старожили змагань уже встигають вивчити амбітних новачків і підготуватися до протидії. 

Саме тому, по секрету кажучи, осінні лауреати індивідуальних змагань – особливо вагомі: виграють у жорсткій конкурентній боротьбі, коли найсильніші гравці турніру вже в накаті та на хорошому ходу. Ось і жюрі ААФУ та «УФ» мало дуже якісний вибір: 

  • Лобода (Олімпія) – 3 голи та 2 асисти, в команди 7 очок за місяць
  • Бабич (Атлет) – 3 голи, в команди 9 очок за місяць і вона пройшла далі на кубок
  • Волошин (ФК Лісне) – 4 голи, в команди 6 очок за місяць
  • Боднарук (ФК Вільхівці) – 3 голи на Кубок України серед аматорів, команда тоді пройшла раунд

Далі ми обирали найкращого з цього короткого списку. Мінус Лободи – майже половина від усіх результативних дій оформлена в одному матчі (проти стрімко омолодженої Зірки), мінус Волошина – слабкий результат команди порівняно з блискучим літнім стартом, мінус Бабича – скромніший особистий результат порівняно з Лободою та Бабичем, мінус Боднарука – грає тільки на кубок. 

Аналізуючи, вирішили підтримати Бабича – він наймолодший серед інших претендентів, результат команди сенсаційно хороший, а особистий внесок Ростислава в успіхи своєї команди значно вищий, аніж у конкурентів із команд, які загалом-то забивали більше й мали ширший підбір досвідченіших гравців. Звідси – вибір. 20-річний Бабич загалом-то прогресує в змаганнях ААФУ: у 47 матчах забив 14 м’ячів при 2 асистах, і більшість результативних дій оформив якраз за останній рік! Чому б і не познайомити читачів із перспективним футболістом? 

В інтерв’ю сайту «Український футбол» нападник столичного Атлету Ростислав Бабич розповів про:

  • історичний прорив у лідери свого клубу
  • успіх у Кубку України з міцним Соколом
  • причину підвищення своєї результативності
  • пробу сил у Чехії та відкинуті пропозиції з ПФЛ
  • те, в чому закордоння «небо і земля» порівняно з Україною

«В Атлета молода команда і з кожним роком ми стаємо сильнішими»

– Атлет за підсумками 6-го туру очолив Групу 2 чемпіонату України серед аматорів і загалом впевнено йде в групі команд, які претендують на вихід у медальний плей-офф. Виправте, якщо я не правий: такого ніколи не було? 

– На моїй пам’яті такого начебто не було.

ФК Атлет. Фото: ФК Атлет

– Ваші відчуття?

– Дуже приємно зараз бачити свою команду на першому місці, але це тільки 1/3 чемпіонату, тому ще дуже рано радіти, багато роботи попереду.

– Що змінилося в грі вашої команди та кожного з гравців, що в досить конкурентній Групі 2 ви вже боретеся за лідерство?

– Влітку до нашої команди приєдналися декілька нових гравців: один з них Сергій Ченбай, який передає нам свій досвід, плюс до цього в нас дуже молода команда і з кожним роком, я вважаю, ми стаємо тільки сильнішими.

– Як вам, до речі, рівень змагань? Адже залишився в групі чемпіон, що рідкість, додалися команди з досвідченими та відомими гравцями... 

– Я вважаю, що рівень цього чемпіонату дуже близький рівню Другої ліги ПФЛ України, тому що, як ви вже сказали, тут багато команд з гравцями, які показали себе на найвищому рівні нашої країни.

– Хто з суперників справив на вас найбільше враження за ці роки? Говоримо як про, власне, нападників, так і про тих, кому ви протистоїте – захисники та воротарі. 

– Відверто кажучи, коли я граю, то не сильно звертаю увагу на тих гравців, які грають проти нас, а більше думаю про гру своєї команди. Але завжди важко грати проти таких команд, як Агротех, Штурм… Суперників, у яких майже вся команда складається з гравців, що пограли на високому рівні.

«У складі команди КНТЕУ ми стали віце-чемпіонами світу та чемпіонами Європи серед вузів»

– Як оціните вересень для Атлету? У вашої команди 9 очок за місяць, у вас особисто – три голи. 

– Початок чемпіонату для нас складається добре, але на мою думку, ми могли набрати більше балів, ніж маємо наразі. Сподіваюсь, у наступних іграх ми будемо демонструвати такий самий рівень футболу та перемагати надалі.

– Як вам Кубок України серед аматорів? Атлет не виступає там настільки вже регулярно, чи сподобався рівень і список учасників?

– Так, у Кубку України гарний рівень команд, сподіваюсь, нам вдасться пройти якомога далі та перемогти в ньому.

– Які завдання ставите перед собою особисто та які озвучені перед командою?

– Перед командою стоїть завдання: перемога в чемпіонаті. Особисто для себе ставлю завдання – показувати свій найкращий рівень футболу та стати кращим бомбардиром чемпіонату.

– Ви наразі граєте суто в ААФУ, чи, можливо, ще бігаєте десь на місто?

– Так, наша команда грає на чемпіонат Києва.

Також я граю за Торгівельний університет, з яким у попередньому сезоні стали чемпіонами України, віце-чемпіонами світу та чемпіонами Європи.

«З дитинства разом займалися із нинішнім півзахисником Олександрії та низкою гравців основи Атлету»

– А як для вас взагалі почався футбол? Чи футбольна у вас родина? Маєте інших футболістів серед родичів?

– Футбол для мене почався, мабуть, з 4 років, коли тато виходив зі мною на поле і тренував мене. В 6 років батьки привели мене до Атлету, там також займався мій старший брат (Дмитро 1996 р.н., у сезоні 2019/20 грав у чемпіонаті України серед аматорів - 8 матчів і 1 гол, також виступав за рідний клуб у чемпіонаті міста Києва,прим. «УФ»), тому можна сказати, що родина в мене трішки футбольна, хоча більше серед родичів футболістів немає.

– Хто ваші перші тренери? 

– Мій перший тренер – Роман Миколайович Гринчук, з ним я пройшов усю школу від 6 років до випуску .

– Хто з тих, з ким ви займалися, можливо, грає на вищому рівні?

– Даніїл Ващенко, з яким ми грали в дитинстві, зараз грає в першій команді Олександрії, мабуть це поки що всі, хто заграв на високому рівні.

– Чи швидко визначилися з амплуа? Якщо не помиляюся, в ранніх сезонах ААФУ ви ж не грали чистого форварда?

– Так, ви не помиляєтесь: майже все життя я грав на фланзі, і тільки з моїм приходом до дорослої команди головний тренер Дмитро Мурашенко розгледів в мені форварда і змінив мою позицію.

Ростислав Бабич. Фото: ФК Атлет

– З ким товаришуєте в команді? 

– Багато з ким спілкуюсь, навіть є люди з якими я дружу з 6 років: це Іван Мурашенко, також близько товаришую з Патиком Денисом, Фарманом Теймуровим, Тищенко Данилом, Тверезенко Олексієм та Назаром Пресічем.

«Зараз джерело натхнення – Ченбай»

– Якщо провести швидкий бліц, хто в команді Атлет...

...найшвидший?

– Кавун Максим.

...найтехнічніший?

– Пресіч Назар.

...може віддати найкращий пас?

– Теймуров Фарман.

...має найсильніший удар?

– Тищенко Данило.

...граючи проти кого в "двосторонках", радієте, що він у вашій команді, а не є вашим суперником у чемпіонаті?

– Липовий Андрій.

...яка фраза головного тренера найбільше запам'яталася?

– Немає конкретної фрази, наш тренер більше підказує під час матчу і я прислухаюся до його порад.

...ваш найулюбленіший гол? Особисто ваш. Опишіть його. 

– Останній гол у Кубку Аматорів проти Соколу. Була не дуже зручна подача, мені вдалося прийняти м’яч і з розвороту забити гол, який дозволив нам вийти у наступну стадію кубку.

– У Атлета в історії багато крутих вихованців – Олександр Кучер, Олександр Андрієвський, Андрій Пилявський, Богдан Лєднєв і багато інших. Хто для вас зразок і джерело натхнення?

– Мабуть, зараз це Сергій Ченбай, тому що він [після УПЛ і ПФЛ] грає в нашій команді і передає свій досвід нам усім.

– У чому смисл грати в аматорському футболі, якщо глянути зі сторони?

– На мою думку, це дуже гарний чемпіонат з високим рівнем, який дає можливість молодим гравцям набратися досвіду у дорослому футболі.

Довідка «УФ»

Сайт «Український футбол» за підсумками кожного місяця визначає найкращих у всіх лігах чемпіонату України з футболу. Інтерв’ю з героями серпня 2024 року тут: 

Інші герої вересня 2024 року тут:

«Мав запрошення із Другої ліги, але поки що вирішив залишитись в Атлеті»

– Ви пробували сили серед професіоналів? Проходили десь перегляди?

– Наразі серед професіоналів я не грав, мав тільки запрошення цього літа у декілька команд Другої ліги, але поки що вирішив залишитись у рідній команді, і вже з ними дебютувати у професійному футболі. 

– Яка ваша улюблена команда та гравець?

– Зараз немає улюбленої команди, але в дитинстві вболівав за Барселону. Маю декілька улюблених гравців: Роналду і Неймар.

Кріштіану Роналду. Фото: Аль-Наср

– Про що мрієте в футболі?

– Наразі моя мрія в футболі – це дебютувати в УПЛ.

– Що робите поза полем? Де навчаєтеся, чим займаєтеся?

– Майже увесь час приділяю тренуванням та відновленню, навчаюсь в КНТЕУ.

– Свого часу, кажуть, ви ледве не залишилися в чеському чемпіонаті. 

– Це був гарний досвід, на початку війни мені вдалось виїхати в Чехію, там я тренувався в команді Третьої ліги і грав за їх молодіжну команду.

– Що за досвід то був? Справді були такі шанси?

– Залишитись там шанси були дуже високі, була можливість грати і в Польщі, але на той момент обрав варіант повернутись додому.

– Атлет домашні матчі проводить на штучному полі. Не важко потім перелаштовуватися на натуральні?

– Так, я вважаю це є проблемою, адже постійні переходи зі штучних на натуральні поля, погано впливають на здоров’я.

– Що побажаєте столичній владі у зв'язку з цим?

– Побажаю столичній владі більше приділяти уваги інфраструктурі клубів, адже навіть порівняно з Чехією це небо і земля.