Герой жовтня у Першій лізі Литовченко: «У Черкащині були гарні зарплати, просто їх не платили»
153 
Для ФК Кудрівка жовтень був дуже продуктивним – чотири перемоги і одна поразка. Такі результати дозволили команді максимально увімкнутися у боротьбу за лідерство. З найкращого боку себе проявив нападник Олексій Литовченко, який став регулярно отримувати ігрову практику і забив три м’ячі.
В інтерв’ю сайту «Український футбол» нападник волочиського ФК Кудрівка Олексій Литовченко:
- проаналізував виступи своєї команди,
- розповів про сильні сторони Кудрівки,
- згадав юнацькі роки та службу в бойових умовах.
«З першого дня Баранов наголошував, що необхідно не боятися грати у футбол»
– Наскільки несподіваним та приємним для вас є визнання найкращим гравцем жовтня у Першій лізі?
– Завжди приємно перемагати у такій конкуренції. Тим більше, що в лізі є дуже сильні гравці. Приміром, у жовтні дуже якісно після повернення грав Арі Моура. Щодо своїх матчів, то хоч я і не забивав ЮКСА та Маріуполю, але віддав результативну передачу. Намагався грати максимально корисно для своєї команди. Після того мене прорвало і забив тричі. Дякую партнерам по команді, а також тренерському штабу.
– У жовтні ФК Кудрівка чотири матчі виграла і один програла. Яке протистояння запам’яталося найбільше? Напевно, божевільна гра проти ЮКСА?
– Всі матчі відклалися у моїй пам’яті, адже суперники максимально на нас налаштовувалися. Було непросто досягати результату. У такій конкуренції мали можливість прогресувати. Проти Діназа та Кременя було досить складно, адже попри місце у таблиці це хороші команди. Безумовно, отримав низку задоволення від гольової перестрілки у протистоянні з ЮКСА. За голи ми всі любимо футбол.
– Який матч був найбільш складним для вашої команди? Можливо, відчували що далеко не все вдається, але результату все ж вдалося досягнути?
– З Діназом було дуже непросто, але після того як відкрили рахунок стали простіше. Не все нам вдавалося у протистоянні з вишгородцями. Також згадаю матч проти Кременя. Витратили чимало зусиль для того, щоб перемогти. Не вдалося відразу адаптуватися до газону в Горішніх Плавнях. Коли грав за Гірник-Спорт ще три роки тому – газон був в ідеальному стані, а зараз з цим суттєві проблеми.
– На вашу думку, насамперед у чому досягнула прогресу команду? Відчували, що в якомусь конкретному компоненті прогресуєте від гри до гри?
– Не можу сказати що змінилося, адже не працював під керівництвом Локтіонова. З першого дня Василь Баранов наголошував на тому, що необхідно не боятися грати у футбол. У команди є свій ігровий стиль, якого намагаємося дотримуватися у кожному матчі. Помітно, що від гри до гри стаємо більш впевненими.
«На тренуванні награвали вихід з оборони в атаку і під час матчу нам це вдалося разів шість»
– Ви принесли три очки команді у матчі проти Діназу. Особисто для вас це був найбільш цінний матч у жовтні, адже завдяки вашому голу Кудрівка виграла?
– Для мене всі голи важливі, адже це допомагає команді досягати результату. Безумовно, задоволений що своїм голом приніс команді надважливі три очки. Хотіли довести, що перемога над ЮКСА була не випадковою.
– У Запоріжжі Кудрівка досить впевнено переграла Металург. Ви протягом всього матчу володіли ініціативою. З точки зору ведення гри, цей футбол у виконанні Кудрівки був близький до вашого ідеалу?
– Команда грає так, як їй дозволяє суперник. У тому матчі у запоріжців не все виходило, але і ми змогли нав’язати свій футбол. Протягом всього матчу домінували, створювали моменти. Хочу відзначити якісний газон на «Славутич Арені». Там завжди слідкують за газоном. Металург – серйозний суперник, але ми у тому матчі зіграли краще. Намагалися забити якомога більше і у нас все вийшло.
– Погоджуєтеся з тим, що у функціональному плані ваша команда має перевагу над більшістю компонентів? Витривалість допомагає вам грати інтенсивно протягом всього матчу…
– За інші команди не можу говорити, але ми добре готові до сезону. Зараз більшість команд почали більше бігати і менше працювати з м’ячем. У нас такого немає. Всі футболісти нашої команди – професіонали, які слідкують за собою. Всі мотивовані фінішувати серед лідерів і це нам допомагає.
Олексій Литовченко. Фото: Кудрівка
– Можливо, вам запам’яталося якесь конкретне тренування команди чи якісь слова тренера? Загалом, наскільки невимушеною є атмосфера всередині колективу?
– У Кудрівки хороший мікроклімат всередині колективу. Всі один одному допомагають, панує невимушена атмосфера. Мені насамперед запам’яталося тренування перед грою з ЮКСА. Це була моя дебютна гра у стартовому складі. На тренуванні награвали вихід з оборони в атаку і під час матчу нам це вдалося разів шість. Приємно, коли напрацювання вдалося втілити у життя. Тренер знайшов слабкі сторони суперника і все нам пояснив.
«Я б не став виділяти Металіст 1925»
– Особисто ви відчуваєте, що прогресуєте після кожного тренування? У чому насамперед додали протягом цього сезону?
– Насамперед вдалося отримати надважливу ігрову практику. В Лівому Березі останнім часом не грав. Від матчу до матчу вдалося повернути впевненість, яка у мене була раніше. Для футболіста дуже важливо отримувати ігрову практику, адже саме так можна прогресувати. Приємно, коли тренер тобі довіряє.
– У матчі проти Полтави ви не брали участь. У чому причина?
– Після матчу з Кременем отримали два вихідних. Після цього на тренуванні надірвав привідний м’яз. Дуже прикре пошкодження, адже хотілося продовжувати грати. Сподіваюся, що вже зможу повернутися у матчі проти Металіста 1925. Хочу подякувати лікарю Лівого Берега Павлу Олександровичу Дрозду та Данилу Моїсеєву – тренеру Колоса з фізичної підготовки. Вони мені допомогли повернутися до основної групи вже через дев’ять днів після травми.
– В останньому для вас матчі 2024 року ви грали проти Металіста 1925 – і здобули перемогу! Цю гру можна назвати особливою, адже кожному напевно за честь обіграти проти такого суперника?
– Я б не став виділяти Металіст 1925. Безумовно, у них склад рівня УПЛ, але ми всі зараз граємо у Першій лізі. На мою думку, в нашій групі всі команди з топ-4 приблизно одного рівня. Буде дуже приємно зіграти на «Арені Лівий Берег». Завжди отримую задоволення, граючи на такій арені. Думаю, що буде якісна гра гідних суперників.
– Наскільки принциповим для команди є завершення цієї частини сезону на першому місці?
– Всі у команді прагнуть фінішувати першими. Для нас це був дуже цікавий і непростий рік, який хочемо завершити на мажорній ноті. Нам буде непросто, але віримо у власні сили. Рухаємося до своєї мети.
«Зарплати в Черкащині були хороші, але їх просто не платили»
– На юнацькому рівні ви грали за Динамо, Старт, Атлет та ДЮСШ-15. Кого із своїх партнерів по командах насамперед можете згадати? Хто був найбільш талановитим і хто зміг заявити про себе? А хто не зміг свій потенціал розкрити?
– Вважаю, що Максим Казаков міг краще проявити себе. Це талановитий хлопець, який не зміг розкрити свій потенціал по максимуму. А взагалі, мені пощастило: я мав можливість пограти з низкою талановитих футболістів, які зараз непогано грають в УПЛ.
– Можливо, у вас був тренер у кар’єрі, якого можете назвати «особливим»?
– Насамперед відзначу Володимира Івановича Ральченка, який тренував мене в ДЮСШ-15. Він назавжди залишиться у моєму серці. Він був для всієї команди як батько. Робив все можливе для своїх підопічних. Хочеться, щоб у нас було якомога більше таких тренерів.
– На професіональному рівні ви грали за Черкащину. Напевно, не найкращі спогади залишилися? Все клуб вам виплатив чи залишається заборгованість?
– Там був хороший тренер Анатолій Безсмертний і колектив. До речі, зарплати були також хороші, але їх просто не платили (посміхається, – прим. «УФ»). На папері все було добре, але отримали свої гроші всього декілька разів. Коли піднялися в топ-3, то чомусь перестали отримувати зароблене. Так до зняття з чемпіонату ми й пройшли третіми після Кривбасу та Металу. Всі футболісти нашої команди хотіли проявляти себе, але маємо те, що маємо. Анатолій Безсмертний завжди робив все для футболістів і дякую йому за це.
– За тернопільську Ниву протягом трьох років ви зіграли 36 матчів і забили 14 м’ячів. Це поки що ваш найбільш продуктивний період? Які спогади у вас залишилися?
– Я в той час служив в армії і на три роки залишився у команді. Тернопіль – хороше місто для життя. Відзначу доброзичливих людей, які завжди намагалися допомогти. Було одне задоволення грати у футбол. У Ниві часто змінювалися тренери, але з мікрокліматом проблем не було.
Олексій Литовченко. Фото: Нива
– Можливо, згадаєте партнера по Ниві, з яким найбільше товаришували?
– Низка футболістів тодішньої Ниви зараз грають в УПЛ. Механів, Дедух, Волохатий, Кисленко… З усіма спілкувався, товаришували. Жив в одній команді з Механівим та Хохловим.
– Знаємо, що вами цікавилися Інгулець, Олександрія та Гірник (нинішній Кривбас). З якими клубами вели перемовини та чому не вдалося підписати контракт? Чому все ж не дали вам можливість проявити себе в УПЛ?
– Вів перемовини з Олександрією, Інгульцем. Предметно мною цікавилися в Інгульці, але тернопільський клуб запросив чималі кошти за трансфер. Лавриненко хотів, щоб я грав за Інгулець, але клуб відмовився підписувати зі мною контракт. Міг опинитися в Гірнику (нинішній Кривбас).
В підсумку погодився на пропозицію Черкащини та Безсмертного, адже його добре знав. Не шкодую про свій вибір, але зараз можна говорити що помилився.
– Наскільки для вас ФК Кудрівка стала рідною?
– Я вже грав за цей клуб і знав президента. Коли в Кудрівки з’явився статус професіоналів, вони підписали низку кваліфікованих гравців з досвідом виступів в УПЛ. Але керівний склад клубу не змінився. Стадіон у нас якісний, але він дуже далеко. Немає умов для проживання, але, думаю, все зміниться. Плани у президента грандіозні.
Довідка «УФ»
Сайт «Український футбол» за підсумками кожного місяця визначає найкращих у всіх лігах чемпіонату України з футболу.
Наші герої серпня 2024 року:
- найкращий гравець в УПЛ: Ігор Краснопір – у розповіді його перших тренерів та в інтерв’ю «УФ»
- найкращий тренер в Першій лізі: Олександр Чижевський – Агробізнес (Волочиськ)
- найкращий гравець в Першій лізі: Максим Войтіховський – Агробізнес (Волочиськ)
- найкращий тренер в Другій лізі: Володимир Ковалюк – Пробій (Городенка)
- найкращий гравець в Другій лізі: Богдан Оринчак – Пробій (Городенка)
- найкращий гравець в ААФУ: Павло Пастухов – Агротех (Тишківка)
Наші герої вересня 2024 року:
- найкращий гравець і тренер вересня в УПЛ: Олексій Гуцуляк (Полісся) і Руслан Ротань (Олександрія) в оцінках наших експертів
- найкращий тренер в Першій лізі: Володимир Сисенко – СК Полтава
- найкращий гравець в Першій лізі: Валерій Восконян – СК Полтава
- найкращий гравець в Другій лізі: Максим Татаренко – ФК Чернігів
- найкращий тренер в Другій лізі: Іван Федик – Рух-2 (Львів)
- найкращий гравець в ААФУ: Ростислав Бабич – Атлет (Київ)
Наші герої жовтня 2024 року:
- найкращий тренер в Першій лізі: Патрік ван Леувен (Металіст 1925)
- найкращий гравець в Другій лізі: Вадим Страшкевич – Гірник-Спорт (Горішні Плавні)
- найкращий гравець в ААФУ: Тарас Червонецький – Дністер (Заліщики)
