Граючий президент – найкращий бомбардир, Сумщина повертається, що по новачках? Тренер Шумський і журналіст Валерко ‒ про Другу лігу
2530 
Початок повномасштабної фази війни застав Другу лігу прямо посеред сезону – тривала підготовка до весняної частини 2021/22, і вона очікувалася гарячою! За медалі боролися Карпати (Львів), Лівий берег (Київ), ЛНЗ (Черкаси), Діназ (Вишгород), Металург (Запоріжжя), Скорук (Нікопольський район), Перемога (Дніпро), Таврія-Сімферополь.
Дограти цей інтригуючий чемпіонат не вдалося через бойові дії, а в тому, що він був дуже цікавим, переконає вас такий факт: через рік Карпати, ЛНЗ і Металург боролися вже за медалі Першої ліги і навіть один із них вийшов у Прем’єр-лігу! Щоб підлатати дірки в чемпіонаті України з футболу 2022/23, організаторам довелося перевести в Першу лігу відразу десяток клубів Другої ліги. Навіть дехто з тих, хто займав 10-11 місця серед 15-16 учасників, отримав несподіване підвищення в класі.
Разом із тим, низка провідних аматорських колективів, які хотіли в Другу лігу до великої війни, вже не могли цього собі дозволити – північ, схід і південь держави під обстрілами та з великими руйнаціями, а серед найбільш постраждалих галузей економіки – сільське господарство та промисловість, головні спонсори футболу.
Тож про неоднозначний сезон сайт «Український футбол» поговорив із тренером і експертом: це досвідчений фахівець Віталій Шумський, який, будучи гравцем сам пограв в нижчих дивізіонах, а згодом і потренував такі колективи, як Нива з Тернополя, ФК Львів і МФА Мункач, а також журналіст Артур Валерко, який висвітлює змагання чемпіонату України з футболу.
«Найголовніше, що при таких втратах чемпіонат Другої ліги взагалі відбувся»
– Друга ліга одночасно побила два рекорди: догравала з найменшою кількістю учасників (дев’ять), проте перед новим сезоном віддала найбільше команд у Першу лігу (відразу десять). Якою вона була в ігровому плані?
Шумський: Скажу відразу, найголовніше, що чемпіонат взагалі відбувся. Самі розумієте, який зараз час. Звичайно, шкода що так мало команд у Другій лізі в сезоні 2022/23 років: всього десять, а по факту навіть і дев’ять стало після того, як виключили з Другої ліги Рубікон, але все рівно, дуже і дуже добре, що чемпіонат був.
Віталій Шумський, фото: ПФК Львів
Якщо говорити про чемпіонство Ниви з Бузової і перемогу Хуста в перехідних поєдинках проти ФСК Маріуполь, яка дозволила команді піднятися до рівня Першої ліги, то це говорить насамперед про рівень Другої ліги. Тобто, що там є конкуренція, є боротьба. Радує, що в нижчих лігах є прогрес. Щодо прогресу, то мене найбільше здивував Звягель.
Загалом, добре, що футбол в Другій лізі та інших нижчих лігах загалом не помер взагалі. А як буде більше команд, то і змагання будуть цікавішими.
Валерко: Дійсно, багато років Друга ліга – це головний донор вітчизняного футболу. Проте настільки багато, як влітку 2022 року, в неї не забирали ще ніколи. Можна сказати сміливо: якби в останніх роках Друга ліга не розвинулася до такого рівня, що мала по 20-30 учасників, то зараз, після початку війни, ми могли б і не сформувати звичний чемпіонат із трьох дивізіонів.
Після початку повномасштабних бойових дій призупинили свої виступи відразу 26 клубів (2 в УПЛ, 7 в Першій лізі, 17 – в Другій). Саме з Другої ліги, в якої в сезоні 2021/22 був 31 учасник, дозбирали учасників у Другу лігу, щоб зберегти там 16 колективів.
Тому судити Другу лігу за сезон 2022/23 я не буду: головним було в принципі її провести. Добре, що відгукнулися новачки (і, як показали бузівська Нива та ФК Хуст, це були гідні дебютанти). Важливо, що заявилися резервні склади першолігових Кременя та Металурга. Свою місію – обмін командами між лігами, шанс молодим гравцям і вчорашнім аматорам – цей дивізіон виконує, незважаючи на всі труднощі.
– Чи здивувала вас перша трійка команд Другої ліги за підсумками сезону?
Шумський: Як на мене, призери чемпіонату були досить прогнозованими. Єдине, думав краще виступить вінницька Нива, але щось у них пішло не так. Впевнений, що в новому сезоні вони ставитимуть завдання підвищитися в класі. Вінниця ‒ велике місто, клуб має традиції. Негоже таким клубам грати в нижчих лігах.
Футболісти Ниви Вінниця, фото: ФК Нива Вінниця
Тим паче зараз команду очолив досвідчений Юрій Ярошенко. Він не просто так погодився переїхати до Вінниці. Якщо запрошують такого спеціаліста, то перед ним майже певно ставлять завдання виходу до Першої ліги.
Валерко: Сказати «ні» ‒ ви не повірите, і правильно зробите. Тому що перед початком сезону до числа фаворитів вносили Ниву (Вінниця), після першої частини сезону Реал Фарма зимував на другому місці – а в підсумку ці клуби залишилися взагалі без медалей. Це – сюрприз.
Сказати, що «так» ‒ теж не буде зовсім вірно, тому що Нива (Бузова) тільки як клуб була дебютантом змагань, але при цьому більшість гравців команди мали хороший досвід. Виступали вони рівно, лише навесні кілька нічиїх поспіль собі дозволили, загалом чемпіонство їхнє закономірне.
Інша справа – що багато клубів провели різні півріччя. Скажімо, Чайка та Реал Фарма восени – це претенденти на медалі. При цьому, йдучи в трійці, вони змінили тренерів і не стали масово посилюватися. Тож навесні їх змістив ФК Хуст, у якого взагалі був обмежений склад, але при цьому талановитий тренер Циткін витиснув максимум із наявних гравців, багатьом знайшов нові позиції. Що сподобалося – це загальна рівність учасників. Якщо за дужками залишити Ниву (Бузова) та резервні склади (так звані «двієчки»), всі інші були рівними за силами, звідси – багато сенсацій і несподіванок.
«Артур Загорулько не загубився б і в команді з Прем'єр-ліги»
– Ви погоджуєтесь з тим, що все ж таки ФК Хуст найбільша несподіванка минулого сезону, з огляду на результати команди?
Шумський: Не сказав би так однозначно, що це несподіванка, бо в Хусті є чимало досвідчених футболістів, які пограли не один сезон в і Другій лізі, і в Першій.
В Хуста зіграний колектив, до того ж, в них хороші умови. Керівництво клубу серйозно взялося за клуб. Особисто я радий за Хуст, що вони гратимуть в Першій лізі. Закарпаття ‒ самобутній футбольний регіон. Нині в Прем’єр-лізі є Минай, а тепер ще й в Першій лізі буде представник області.
Футболісти Хуста, фото: ФК Хуст
Валерко: Тут справа не в самому факті, що вчорашній учасник обласних змагань вийшов на всеукраїнський рівень і відразу ж здобув друге місце й виграв у плей-офф. Таке бувало. Скоріше, приємно здивував прогрес ФК Хуст під час сезону й та творчість, з якою тренерський штаб використовував свій досить обмежений кадровий потенціал. Скажімо, братів Луцівих більше знали за виступами в середній лінії, на флангах захисту. А в Хусті вони зіграли дуетом нападників. Мердєєв у Карпатах був вінгером, а тут весь сезон відіграв справа у захисті. Таких прикладів у Циткіна багато.
ФК Хуст сповна використав рекреаційно-туристичний потенціал Закарпаття, тому що в клуб прийшло кілька більш досвідчених хлопців, навіть є чемпіон Європи серед юнаків Левченко. Раніше для команди-дебютанта змагань, яка вище Кубка України серед аматорів і не грала, це було б неможливо. Зараз же в Хуст їдуть вихованці Динамо, запорізького Металурга, львівських Карпат – тому що в наші часи жити на Закарпатті, перевезти туди родини це вже мотивація.
Мені ФК Хуст сподобався спортивною агресивністю, сміливістю. Команда грала з тактичною схемою 4-4-2, де ще таке зараз побачиш? Багато молодих гравців розкрилися, хоча раніше про них знали лише фахівці вузької спеціалізації. Знову ж таки, ФК Хуст восени був більше в тіні старожилів ліги, а от у 2023 році не програв жодного (!) матчу.
– Кого з гравців Другої ліги можна виокремити? Президента Ниви з Бузової Артура Загорулька, який назабивав голів собі на звання найкращого бомбардира?
Шумський: Знаєте, він дуже пристойний футболіст, який не загубився б і в команді з Прем'єр-ліги. Без жартів. Він ще досить молодий футболіст і якби я зараз тренував, то такого виконавця хотів би бачити в своїй команді.
- Читайте також: Артур Загорулько: «Вінницька Нива – це клуб з історією, в майбутньому хотілося б грати у Першій лізі чи навіть УПЛ»
Окрім Загорулька, я би ще виділив братів Луцівих із Хуста ‒ Василя та Петра. До речі, свого часу я з ними працював. Вони в минулому сезоні беззаперечно були лідерами в своїй команді. 16 голів на двох – це рівень (Василь Луців забив 10 м’ячів, Петро 6, – прим «УФ»). Приємно, що вони прогресують.
Валерко: Взагалі, мало хто тепер пригадає, що більшу частину сезону лідирував серед бомбардирів Іван Сомов із бузівської Ниви. Його роль, у тому, що дебютант Другої ліги відразу закріпився в лідерах, важко переоцінити. Сомов і Литовченко з Чайки забили по 12 м’ячів і відстали від Загорулька на два влучних удари. При цьому президент вінничан п’ять разів забив з пенальті, а його переслідувачі – тільки по два.
Артур Загорулько, фото: ФК Нива Вінниця
Загорулько справді дуже допоміг Ниві (Вінниця) ‒ як, власне, грою на полі, так і залученням інвестицій, значним покращенням матеріального стану клубу. Пройшовши школу Чорноморця та Шахтаря, він логічно та закономірно має перевагу в класі над більшістю суперниками. Вміє втекти, обіграти, замкнути в дотик. Ще й хороша середня лінія в нього підібралася – Швець, Страшкевич, Жуков можуть обслужити бомбардира хорошим пасом.
У кожній команді були свої яскраві особистості. Як пояснити долю півзахисника Васту Ярчука, який дебютував з Таврією в УПЛ, грав за Ешторіл у португальській Примейрі, а потім опустився в аматори й грав там аж до цього сезону? А між тим у нього хороша ліва, бачення поля, вміння виконати стандарти. Йому б ці 5-7 років грати за клуби рівня Вереса, Інгульця, Минаю. А між тим от саме тут перезавантажився.
Хуст – це взагалі плеяда відкриттів. Хлопці, які готувалися в Минаї, Мункачі, Ужгороді, Карпатах. Вони отримали шанс і ним скористалися. Навіть у аутсайдерів були цікаві футболісти. Недаремно є гравці, які прямо з Другої ліги потрапляли в УПЛ і там залишилися.
«Друга ліга – болото?! Звідси вийшли Рац, Кузнєцов, Ярмоленко, Гусєв, Малиновський»
– Багато хто нинішню Другу лігу називає болотом. Варяться собі клуби у власному соці ‒ та й по всьому. Вийдуть до Першої – честь і хвала. Не вийдуть – ніхто сварити не буде.
Шумський: Через болото, через нижчі ліги, проходили майже всі професійні футболісти. Знаєте, поки в болоті не побарбаєшся, то й на сушу не вилізеш.
Давайте пригадаємо часи СРСР: Василь Рац, Іван Яремчук Олег Кузнєцов – всі ці гравці, що захищали кольори національної збірної Радянського Союзу пройшли через горнило Другої ліги, тогочасної.
Друга ліга – горнило для майбутніх гравці. Це хороша школа життя, трамплін. Якщо той чи інший гравець добре зарекомендує себе в Другій лізі, то може скочити одразу до Прем'єр-ліги, транзитом через Першу.
Гравець травня Другої ліги Олексій Литовченко, фото: СК Чайка
Не так просто в Другій лізі грати, як комусь може то здаватися.
Валерко: Це якесь дилетантське твердження. По-перше, якщо «підняти мікроскоп», то загалом національні чемпіонати можна болотом називати. Ну, грають собі, не вийдуть в Лігу чемпіонів – сварити не будуть. Дурниці. У нас за 2022-23 роки шість тренерських змін. Це, знаєте, про що свідчить? Про те, що в кожного є свої завдання і в випадку, якщо вони не виконуються, керівництво робить оргвисновки.
Звісно, в кожній лізі є свої аутсайдери, середнячки, лідери та навіть гранди серед них. Але важливо, що в Другій лізі нема страшної прірви, коли б провідні гравці грандів отримували в 20-30-50 разів більше, ніж пересічна зарплата по дивізіоні. Не існує й нездоланного розриву в класі, тому ті ж чемпіони програвали молодняку та втрачали очки з біднішими суперниками.
До твердження Віталія Івановича додам, що вже за часів чемпіонату України з нижчих ліг вийшли Ярмоленко, Гусєв, Михалик, Хачеріді, Шевчук. Там робили перші кроки в резервних складах Шевченко, Шовковський, П’ятов, Ротань, Мілевський, Малиновський і багато інших
«Не виключено, що в декого з новачків є завдання на сезон вийти до Першої ліги»
– До Другої ліги повертається ФК Тростянець. Також в лізі очікуються новачки ‒ Дружба з Мирівки, Локомотив з Києва і Скала 1911 зі Стрия. Ще не визначилися остаточно, проте хотіли б повернутися в тому ж Любомирі зі Ставища. Що скажете про перспективи цих колективів?
Шумський: ФК Тростянець і Любомир вже мають досвід гри в Другій лізі, тож, якщо поновлять свої виступи, чого я їм і бажаю, то не загубляться, скажімо так.
На рахунок Скали 1911, то скажу, що в Стрию народ дуже любить футбол (свого часу Шумський сам пограв у цьому місті, тому знає, що каже – прим. «УФ»). У Скали є історія: команда цього міста і в Першій лізі свого часу грала, Динамо в Стрий на Кубок України приїздило. Зараз там практично увесь склад ‒ гравці зі Львівської області, місцеві вихованці. Які завдання в керівництва Скали 1911, мені невідомо, але не виключено, що є мета вийти до Першої ліги.
Футболісти Скали 1911, фото: ФК Скала 1911
Щодо Дружби і Локомотива сказати щось предметно важко. Ці команди ‒ темні конячки, хтозна, що вони можуть викинути.
Валерко: Новачки йдуть неоднозначні, проте цікаві. Найбільш цілісна – Дружба (чемпіон, володар Кубка та Суперкубка Київщини, вже виграла Кубок України серед аматорів і є фаворитом чемпіонату ААФУ). У мирівчан – цілісний склад і якісне посилення. Схоже, президент Онищенко та головний тренер Чирикал завчасно подбали про підсилення під Другу лігу – такі гравці, як черкасець Сторчоус, Дедяєв і Бандурін із запорізького Мотора чи Бороденко з Рубікона вже встигли адаптуватися. Підписано Казакова із Зорі.
Скала 1911 бореться за медалі чемпіонату України серед аматорів, проте дограє змагання з 1-2 запасними. Це нікуди не годиться. Якщо перед дебютом у Другу лігу відпускати в інші клуби по кілька гравців основи, то це треба бути впевненими, що за місяць до старту нового сезону підпишеш більш класних новачків. Будемо сподіватися, що це так і є, бо недооцінка середнього рівня Другої ліги може підвести. Він не буде дуже вже легеньким.
Локомотив провів бурхливе оновлення тренерського штабу та складу – і не вперше. Спонсор клубу потужний – Укрзалізниця. В нього за спиною надійний тил в вигляді авторитетної в столиці ДЮСШ. Є власний стадіон у середмісті. Проте ми поки уявлення не маємо, як буде виглядати київська команда в Другій лізі. Скажімо так, «мобілізаційний резерв» серйозний – але можна просто не встигнути це все зліпити та зіграти.
ФК Тростянець призначив нового головного тренера, повернув низку гравців із сезону 2021/22 та хоче здивувати зі знаком «+», як ФК Хуст у минулому сезоні. Проблема в тому, що запросити на Сумщину гравців високого класу буде важко, це прикордонний регіон зі всім, що з цього витікає. Проте імпонує, що керівництво клубу відновило його діяльність, працює над зміною, розвиває інфраструктуру. Ще до війни там багато було зроблено для місцевого спорткомплексу, хоча він пережив обстріли, справлятиме враження. Там у цьому плані все системно.
Ви запитуєте про амбіції новачків? Давайте так. Станом на зараз, як воно є, Дружба виглядає головним конкурентом для вінницької Ниви та Чайки в боротьбі за медалі. Турнірна доля інших залежатиме від літньої селекції та положення спонсорів.
